Єзекіїль

Розділ 1

1 І сталося в тридцятому році, у четвертому місяці, п'ятого дня місяця, коли я був серед полонених біля річки Хевар, що небеса відкрилися, і я бачив видіння Єшуа.

2 П'ятого дня місяця, який був п'ятим роком полону царя Єгояхіна,

3 Слово Єшуа прийшло виразно до Єзекіїля, священика, сина Бузія, у землі халдеїв біля річки Хевар; і рука Єшуа була там на ньому.

4 І я поглянув, і ось, бурхливий вітер ішов з півночі, велика хмара і вогонь, що охоплював сам себе, а навколо нього — сяйво, а з середини його — наче колір бурштину, з середини вогню.

5 Також із середини його вийшла подоба чотирьох живих істот. І такий був їхній вигляд; вони мали подобу людини.

6 І кожна мала чотири обличчя, і кожна мала чотири крила.

7 І ноги їхні були прямі ноги; і підошва ніг їхніх була, як підошва ноги теляти; і вони блищали, як колір полірованої міді.

8 І вони мали руки людини під крилами своїми на чотирьох боках своїх; і вони четверо мали свої обличчя і свої крила.

9 Крила їхні були з'єднані одне з одним; вони не оберталися, коли йшли; вони йшли кожна прямо вперед.

10 Щодо подоби їхніх облич: вони четверо мали обличчя людини і обличчя лева з правого боку; і вони четверо мали обличчя вола з лівого боку; вони четверо також мали обличчя орла.

11 Такі були їхні обличчя: і крила їхні були простягнуті вгору; два крила кожної були з'єднані одне з одним, а два покривали їхні тіла.

12 І вони йшли кожна прямо вперед: куди дух мав іти, туди вони йшли; і вони не оберталися, коли йшли.

13 Щодо подоби живих істот: їхній вигляд був, як палаюче вугілля вогню, і як вигляд світильників: воно ходило вгору і вниз між живими істотами; і вогонь був яскравий, і з вогню виходила блискавка.

14 І живі істоти бігли і поверталися, як вигляд спалаху блискавки.

15 І коли я дивився на живих істот, ось, одне колесо на землі біля живих істот, з його чотирма обличчями.

16 Вигляд коліс і їхня будова були, як колір берилу: і вони четверо мали одну подобу; і їхній вигляд і їхня будова були, наче колесо в середині колеса.

17 Коли вони йшли, вони йшли на чотири боки свої; і вони не оберталися, коли йшли.

18 Щодо їхніх ободів: вони були такі високі, що були страшні; і ободи їхні були повні очей навколо них чотирьох.

19 І коли живі істоти йшли, колеса йшли біля них; а коли живі істоти піднімалися від землі, колеса піднімалися.

20 Куди дух мав іти, туди вони йшли, туди їхній дух мав іти; і колеса піднімалися навпроти них: бо дух живої істоти був у колесах.

21 Коли ті йшли, ці йшли; а коли ті стояли, ці стояли; а коли ті піднімалися від землі, колеса піднімалися навпроти них: бо дух живої істоти був у колесах.

22 І подоба тверді над головами живої істоти була, як колір страшного кришталю, простягнута над їхніми головами вгорі.

23 І під твердю були їхні крила прямі, одне до одного: кожна мала два, які покривали з цього боку, і кожна мала два, які покривали з того боку, їхні тіла.

24 І коли вони йшли, я чув шум їхніх крил, як шум великих вод, як голос Всемогутнього, голос мови, як шум війська: коли вони стояли, вони опускали свої крила.

25 І був голос із тверді, що була над їхніми головами, коли вони стояли й опустили свої крила.

26 І над твердю, що була над їхніми головами, була подоба престолу, як вигляд сапфірового каменя; а на подобі престолу була подоба, як вигляд людини, зверху на ньому.

27 І я бачив, як колір бурштину, як вигляд вогню навколо всередині нього, від вигляду його стегон і вгору, і від вигляду його стегон і вниз я бачив, наче вигляд вогню, і навколо нього було сяйво.

28 Як вигляд веселки, що в хмарі в день дощу, такий був вигляд сяйва навколо. Це був вигляд подоби слави Єшуа. І коли я побачив це, я впав на обличчя своє і почув голос Того, Хто говорив.

Розділ 2

1 І сказав Він до мене: «Сину людський, стань на ноги свої, і Я буду говорити з тобою».

2 І ввійшов у мене дух, коли Він говорив до мене, і поставив мене на ноги мої, і я почув Того, Хто говорив до мене.

3 І сказав Він до мене: «Сину людський, Я посилаю тебе до синів Ізраїлевих, до народу бунтівного, що збунтувався проти Мене; вони та батьки їхні відступили від Мене аж до цього самого дня.

4 Бо це діти нахабні й тверді серцем. Я посилаю тебе до них, і ти скажеш їм: Так говорить Ягве.

5 А вони, чи послухають, чи не послухають, — бо це дім бунтівний, — та знатимуть, що був пророк серед них.

6 А ти, сину людський, не бійся їх і не бійся слів їхніх, хоч терня та колючки будуть із тобою, і ти житимеш серед скорпіонів; не бійся слів їхніх і не лякайся погляду їхнього, хоч вони — дім бунтівний.

7 І ти говоритимеш їм слова Мої, чи послухають вони, чи не послухають, бо вони вельми бунтівні.

8 А ти, сину людський, слухай, що Я говорю тобі; не будь бунтівним, як той дім бунтівний; відкрий уста свої та їж те, що Я даю тобі».

9 І коли глянув я, ось — рука була простягнена до мене, і ось — у ній сувій книги;

10 і розгорнув Він його передо мною, і він був списаний зсередини і ззовні, і написано було в ньому: плачі, і стогін, і горе.

Розділ 3

1 Крім того, сказав Він до мене: «Сину людський, їж те, що знайдеш; їж цей сувій, і йди, говори до дому Ізраїлевого».

2 І відкрив я уста свої, і Він дав мені з'їсти той сувій.

3 І сказав Він до мене: «Сину людський, нагодуй утробу свою і наповни нутро своє цим сувоєм, що Я даю тобі». І з'їв я його, і був він в устах моїх солодкий, як мед.

4 І сказав Він до мене: «Сину людський, іди, прийди до дому Ізраїлевого і говори їм слова Мої.

5 Бо ти посланий не до народу з незрозумілою мовою та важкою говіркою, а до дому Ізраїлевого;

6 не до численних народів із незрозумілою мовою та важкою говіркою, слів яких ти не розумієш. Справді, якби Я послав тебе до них, вони послухали б тебе.

7 А дім Ізраїлів не захоче слухати тебе, бо не хоче слухати Мене, бо весь дім Ізраїлів — нахабний і твердий серцем.

8 Ось, Я зробив обличчя твоє міцним проти облич їхніх і чоло твоє міцним проти чіл їхніх.

9 Як алмаз, твердіший за кремінь, зробив Я чоло твоє; не бійся їх і не лякайся погляду їхнього, хоч вони — дім бунтівний.

10 Крім того, сказав Він до мене: «Сину людський, усі слова Мої, що Я говоритиму тобі, прийми в серце своє і слухай вухами своїми.

11 І йди, прийди до полонених, до синів народу твого, і говори їм, і скажи їм: Так говорить Ягве Ягве, — чи послухають вони, чи не послухають».

12 Тоді підняв мене дух, і почув я позаду себе голос великого руху, що казав: «Благословенна слава Єшуа від місця Його!»

13 І почув я також шум крил живих істот, що торкалися одне одного, і шум коліс навпроти них, і шум великого руху.

14 І підняв мене дух, і взяв мене, і пішов я в гіркоті, у запалі духу мого; але рука Єшуа була міцна наді мною.

15 І прийшов я до полонених у Тел-Авіві, що жили над річкою Кевар, і сів я там, де сиділи вони, і перебував там серед них сім днів у заціпенінні.

16 І сталося, по семи днях прийшло до мене слово Єшуа, кажучи:

17 «Сину людський, Я поставив тебе вартовим для дому Ізраїлевого; тож слухай слово з уст Моїх і застерігай їх від Мене.

18 Коли Я скажу беззаконному: Ти неодмінно помреш, — а ти не застережеш його і не говоритимеш, щоб застерегти беззаконного від беззаконної дороги його, щоб врятувати життя його, — той беззаконник помре у беззаконні своєму, а кров його Я стягну з руки твоєї.

19 Та якщо ти застережеш беззаконного, а він не навернеться від беззаконня свого й від беззаконної дороги своєї, він помре у беззаконні своєму, а ти врятував душу свою.

20 І знову: коли праведний відвернеться від праведности своєї і вчинить беззаконня, і Я покладу спотикання перед ним, він помре; бо ти не застеріг його, він помре в гріху своєму, і праведність його, яку він чинив, не буде згадана, а кров його Я стягну з руки твоєї.

21 А якщо ти застережеш праведного, щоб праведний не грішив, і він не грішитиме, він неодмінно житиме, бо був застережений, а ти врятував душу свою».

22 І була там наді мною рука Єшуа, і сказав Він до мене: «Устань, вийди на рівнину, і там Я говоритиму з тобою».

23 І встав я, і вийшов на рівнину, і ось — слава Єшуа стояла там, як та слава, що я бачив над річкою Кевар, і впав я на обличчя своє.

24 І ввійшов у мене дух, і поставив мене на ноги мої, і говорив зі мною, і сказав до мене: «Іди, замкнися в домі своєму.

25 А ти, сину людський, ось — накладуть на тебе мотузки і зв'яжуть тебе ними, і не вийдеш ти поміж них;

26 і Я приліплю язик твій до піднебіння твого, і станеш ти німим, і не будеш для них викривачем, бо вони — дім бунтівний.

27 А коли Я говоритиму з тобою, відкрию уста твої, і ти скажеш їм: Так говорить Ягве. Хто слухає — нехай слухає, а хто не слухає — нехай не слухає, бо вони — дім бунтівний».

Розділ 4

1 А ти, сину людський, візьми собі цеглину, і поклади її перед собою, і накресли на ній місто — Єрусалим;

2 і вчини облогу проти нього, і збудуй проти нього укріплення, і насип проти нього вал, і розташуй проти нього табір, і постав проти нього тарани навколо.

3 Крім того, візьми собі залізну сковороду і постав її залізною стіною між собою та містом, і зверни обличчя своє проти нього, і буде воно в облозі, і ти облягатимеш його. Це буде знаком для дому Ізраїлевого.

4 Ляж також на лівий бік свій і поклади на нього беззаконня дому Ізраїлевого; за числом днів, що лежатимеш на ньому, нестимеш беззаконня їхнє.

5 Бо Я поклав на тебе роки беззаконня їхнього за числом днів — триста дев'яносто днів; так нестимеш ти беззаконня дому Ізраїлевого.

6 А коли завершиш їх, ляж знову на правий бік свій і неси беззаконня дому Юдиного сорок днів; Я призначив тобі кожен день за рік.

7 Тож зверни обличчя своє до облоги Єрусалима, і рукав твій буде оголений, і пророкуватимеш проти нього.

8 І ось, Я накладу на тебе мотузки, і не повертатимешся ти з боку на бік, доки не завершиш днів облоги своєї.

9 Візьми також собі пшениці, і ячменю, і бобів, і сочевиці, і проса, і полби, і всип їх в одну посудину, і роби собі з них хліб за числом днів, що лежатимеш на боці своєму, — триста дев'яносто днів їстимеш його.

10 А їжа твоя, що їстимеш, буде на вагу — двадцять шекелів на день; час від часу їстимеш її.

11 І воду питимеш мірою — шосту частину гіна; час від часу питимеш.

12 І їстимеш її, як ячмінні коржі, і пектимеш її на людському калі на очах у них.

13 І сказав Ягве: «Так само сини Ізраїлеві їстимуть нечистий хліб свій серед народів, куди Я вижену їх».

14 Тоді сказав я: «Ох, Ягве! Ось, душа моя не була опоганена, бо від юности своєї аж дотепер я не їв ані падла, ані розшарпаного звіром, і не входило в уста мої м'ясо нечисте».

15 І сказав Він до мене: «Дивись, Я дав тобі коров'ячий гній замість людського калу, і на ньому приготуєш хліб свій».

16 Крім того, сказав Він до мене: «Сину людський, ось, Я зламаю підпору хліба в Єрусалимі, і їстимуть вони хліб на вагу й із тривогою, і питимуть воду мірою й із жахом,

17 щоб бракувало їм хліба та води, і жахалися вони один одного, і танули у беззаконні своєму».

Розділ 5

1 А ти, сину людський, візьми собі гострий ніж, візьми бритву голярську і проведи нею по голові своїй і по бороді своїй; тоді візьми ваги, щоб зважити, і поділи волосся.

2 Третю частину спали вогнем посеред міста, коли завершаться дні облоги; і візьми третю частину, і посічи її ножем навколо нього; а третю частину розвій за вітром, і Я витягну меч услід за ними.

3 Візьми також із нього трохи, небагато, і зав'яжи їх у поли одежі своєї.

4 Тоді візьми з них знову і кинь їх у середину вогню, і спали їх у вогні; звідти вийде вогонь на весь дім Ізраїлів.

5 Так говорить Ягве: «Це Єрусалим; Я поставив його серед народів, і краї навколо нього.

6 А він змінив присуди Мої на беззаконня більше, ніж народи, і постанови Мої — більше, ніж краї, що навколо нього, бо вони відкинули присуди Мої та постанови Мої і не ходили в них.

7 Тому так говорить Ягве: Через те, що ви розмножилися більше, ніж народи, що навколо вас, і не ходили в постановах Моїх, і не виконували присудів Моїх, і не чинили навіть за присудами народів, що навколо вас, —

8 тому так говорить Ягве: Ось, Я, саме Я — проти тебе, і вчиню присуди посеред тебе на очах народів.

9 І вчиню в тобі те, чого Я не чинив і чого більше не вчиню подібного, через усі гидоти твої.

10 Тому батьки їстимуть синів посеред тебе, а сини їстимуть батьків своїх; і вчиню в тобі присуди, і весь останок твій розвію на всі вітри.

11 Тому — як живий Я, — говорить Ягве, — справді, через те, що ти опоганив святиню Мою всіма бридотами своїми та всіма гидотами своїми, Я також зменшу тебе, і не пощадить око Моє, і не матиму Я жодного жалю.

12 Третя частина тебе помре від моровиці і згине від голоду посеред тебе; і третя частина впаде від меча навколо тебе; а третю частину Я розвію на всі вітри і витягну меч услід за ними.

13 Так звершиться гнів Мій, і Я дам спочити люті Своїй на них, і втішуся; і пізнають вони, що Я, Ягве, говорив це в ревності Своїй, коли звершу на них лють Свою.

14 Крім того, оберну тебе на руїну й на ганьбу серед народів, що навколо тебе, на очах усіх, хто проходить.

15 І буде це ганьбою і наругою, наукою і жахом для народів, що навколо тебе, коли Я вчиню в тобі присуди у гніві, і в люті, і в лютих докорах. Я, Ягве, говорив це.

16 Коли Я пошлю на них злі стріли голоду, що будуть на загибель і що Я пошлю нищити вас, і побільшу голод на вас, і зламаю вашу підпору хліба, —

17 то пошлю на вас голод і злих звірів, і вони осиротять тебе; і моровиця та кров пройдуть крізь тебе, і наведу меч на тебе. Я, Ягве, говорив це».

Розділ 6

1 І було до мене слово Єшуа, кажучи:

2 «Сину людський, зверни обличчя своє до гір Ізраїлевих і пророкуй проти них,

3 і скажи: Гори Ізраїлеві, слухайте слово Ягве! Так говорить Ягве горам і пагіркам, потокам і долинам: Ось, Я, саме Я, наведу на вас меч і знищу висоти ваші.

4 І будуть спустошені жертівники ваші, і розбиті стовпи сонячні ваші, і покидаю вбитих ваших перед ідолами вашими.

5 І покладу трупи синів Ізраїлевих перед ідолами їхніми, і розкидаю кості ваші навколо жертівників ваших.

6 В усіх оселях ваших міста будуть спустошені, а висоти — зруйновані, щоб жертівники ваші були спустошені й зруйновані, і щоб ідоли ваші були розбиті й зникли, і стовпи сонячні ваші були вирубані, а діла ваші — знищені.

7 І впаде вбитий посеред вас, і пізнаєте ви, що Я — Ягве.

8 Та Я залишу останок, щоб були у вас ті, хто врятується від меча серед народів, коли будете розсіяні по краях.

9 І згадають Мене врятовані ваші серед народів, куди будуть забрані в полон, бо Я був зламаний їхнім блудним серцем, що відступило від Мене, і очима їхніми, що блудять за ідолами своїми; і бридитимуться самі собою за зло, що вчинили в усіх гидотах своїх.

10 І пізнають вони, що Я — Ягве, і що не надарма Я говорив, що наведу на них це зло.

11 Так говорить Ягве: Удар долонею своєю і топни ногою своєю, і скажи: Горе за всі злі гидоти дому Ізраїлевого, бо впадуть вони від меча, від голоду та від моровиці!

12 Хто далеко, помре від моровиці; а хто близько, впаде від меча; а хто залишиться й буде в облозі, помре від голоду; так звершу Я лють Свою на них.

13 Тоді пізнаєте ви, що Я — Ягве, коли вбиті їхні будуть серед ідолів їхніх, навколо жертівників їхніх, на кожному високому пагірку, на всіх вершинах гір, і під кожним зеленим деревом, і під кожним густим дубом, у місці, де вони приносили запашні пахощі всім ідолам своїм.

14 І простягну Я руку Свою на них, і оберну край на пустелю, так, пустельнішу за пустелю до Дівли, в усіх оселях їхніх, і пізнають вони, що Я — Ягве».

Розділ 7

1 Крім того, було до мене слово Єшуа, кажучи:

2 «І ти, сину людський, — так говорить Ягве землі Ізраїлевій: Кінець! Прийшов кінець на чотири краї землі.

3 Тепер прийшов на тебе кінець, і пошлю Я гнів Свій на тебе, і судитиму тебе за дорогами твоїми, і покладу на тебе всі гидоти твої.

4 І не пощадить тебе око Моє, і не матиму жалю, а покладу дороги твої на тебе, і гидоти твої будуть посеред тебе; і пізнаєте ви, що Я — Ягве.

5 Так говорить Ягве: Зло, єдине зло, ось, настало.

6 Кінець настав, кінець настав; він прокинувся проти тебе; ось, він настав.

7 Настала черга на тебе, мешканцю краю; настав час, близький день заворушення, а не радісний крик на горах.

8 Тепер незабаром виллю Я лють Свою на тебе і звершу гнів Свій на тобі, і судитиму тебе за дорогами твоїми, і покладу на тебе всі гидоти твої.

9 І не пощадить око Моє, і не матиму жалю; покладу на тебе за дорогами твоїми та гидотами твоїми, що посеред тебе; і пізнаєте ви, що Я — Ягве, Який уражає.

10 Ось день, ось, він настав; настала черга, розквітло жезло, розпустилося гордування.

11 Насильство піднялося на жезло беззаконня; нікого з них не залишиться, ані з натовпу їхнього, ані з жодного з них, і не буде голосіння за ними.

12 Настав час, наблизився день; хто купує, нехай не радіє, а хто продає, нехай не сумує, бо гнів — на весь натовп його.

13 Бо продавець не повернеться до проданого, хоч би ще лишався живим, бо видіння стосується всього натовпу його і не повернеться, і ніхто не зміцниться в беззаконні життя свого.

14 Затрубили в сурму і приготували все, та ніхто не йде на війну, бо гнів Мій — на весь натовп його.

15 Меч — знадвору, а моровиця та голод — всередині; хто на полі, помре від меча, а хто в місті, — голод і моровиця пожеруть його.

16 А врятовані з них урятуються і будуть на горах, як голуби долин, усі тужливі, кожен за беззаконня своє.

17 Усі руки ослабнуть, а всі коліна розпливуться, як вода.

18 І опережуться вони веретищем, і жах покриє їх, і сором буде на всіх обличчях, і лисина — на всіх головах їхніх.

19 Срібло своє повикидають на вулиці, а золото їхнє буде відкинуте; срібло їхнє та золото їхнє не зможуть урятувати їх у день гніву Ягве; не наситять вони душ своїх і не наповнять утроби своєї, бо це — спотикання беззаконня їхнього.

20 А красу оздоби Його Він поставив у величі, та вони наробили в ній образів гидот своїх і бридот своїх; тому Я віддалив її від них.

21 І віддам її в руки чужих на здобич і беззаконним землі на грабіж, і вони опоганять її.

22 І відверну Я обличчя Своє від них, і опоганять вони таємне місце Моє, бо ввійдуть до нього грабіжники й опоганять його.

23 Зроби ланцюг, бо край повний кривавих злочинів, а місто повне насильства.

24 Тому приведу Я найгірших із народів, і вони заволодіють домами їхніми; і покладу Я край пишноті сильних, і будуть опоганені святині їхні.

25 Настає загибель; і шукатимуть миру, та не буде.

26 Біда за бідою настане, і чутка за чуткою; і шукатимуть видіння в пророка, та закон зникне у священика, а рада — у старших.

27 Цар буде в жалобі, а князь зодягнеться в спустошення, і руки народу краю тремтітимуть; вчиню Я з ними за дорогою їхньою і за присудами їхніми судитиму їх; і пізнають вони, що Я — Ягве».

Розділ 8

1 І сталося, шостого року, шостого місяця, п'ятого дня місяця, коли я сидів у домі своєму, а старші Юдині сиділи передо мною, впала там на мене рука Єшуа.

2 І побачив я, і ось — подоба, як вигляд вогню: від вигляду стегон його й униз — вогонь, а від стегон його й угору — як вигляд сяйва, як колір бурштину.

3 І простягнув Він подобу руки і взяв мене за пасмо волосся голови моєї, і підняв мене дух між землею та небом, і приніс мене у видіннях Єшуа до Єрусалима, до входу внутрішньої брами, зверненої на північ, де було місце ідола ревнощів, що викликає ревнощі.

4 І ось, слава Єшуа Ізраїлевого була там, як те видіння, що я бачив на рівнині.

5 І сказав Він до мене: «Сину людський, піднеси очі свої в напрямі на північ». І підніс я очі свої в напрямі на північ, і ось — на північ від брами жертівника, при вході, цей ідол ревнощів.

6 І сказав Він до мене далі: «Сину людський, чи бачиш ти, що вони роблять? Великі гидоти, що дім Ізраїлів чинить тут, щоб Я віддалився від святині Своєї; та повернися ще, і побачиш гидоти ще більші».

7 І привів Він мене до входу подвір'я, і глянув я, і ось — дірка в стіні.

8 І сказав Він до мене: «Сину людський, прокопай стіну». І прокопав я стіну, і ось — вхід.

9 І сказав Він до мене: «Увійди і подивись на злі гидоти, що вони чинять тут».

10 І ввійшов я, і побачив, і ось — усякі подоби плазунів, і гидких тварин, і всі ідоли дому Ізраїлевого, накреслені на стіні навколо.

11 І стояли перед ними сімдесят мужів зі старших дому Ізраїлевого, а посеред них стояв Яазанія, син Шафанів, і кожен із кадильницею своєю в руці своїй, і підіймалася густа хмара кадила.

12 І сказав Він до мене: «Сину людський, чи бачив ти, що чинять старші дому Ізраїлевого в темряві, кожен у кімнатах своїх образів? Бо кажуть вони: Єшуа не бачить нас; Єшуа покинув землю».

13 І сказав Він також до мене: «Повернися ще, і побачиш гидоти ще більші, що вони чинять».

14 І привів Він мене до входу брами дому Єшуа, що на північ, і ось — там сиділи жінки, оплакуючи Таммуза.

15 І сказав Він до мене: «Чи бачив ти це, сину людський? Повернися ще, і побачиш гидоти, більші за ці».

16 І ввів Він мене до внутрішнього подвір'я дому Єшуа, і ось — при вході до храму Єшуа, між притвором і жертівником, близько двадцяти п'яти мужів, спинами своїми до храму Єшуа, а обличчями своїми на схід, і поклонялися вони сонцю на схід.

17 І сказав Він до мене: «Чи бачив ти це, сину людський? Чи мало домові Юдиному чинити гидоти, що вони чинять тут? Бо наповнили вони край насильством і знову гнівають Мене; і ось, прикладають вони галузку до носа свого.

18 Тому й Я діятиму в люті; не пощадить око Моє, і не матиму жалю; і хоч кричатимуть у вуха Мої гучним голосом, Я не почую їх».

Розділ 9

1 І крикнув Він у вуха мої гучним голосом, кажучи: «Наблизьте тих, хто має наглядати над містом, кожен із нищівною зброєю своєю в руці своїй!»

2 І ось, шість мужів прийшли дорогою вищої брами, що лежить на північ, і кожен із убивчою зброєю в руці своїй; а один муж серед них був зодягнений у льняне, із писарським каламарем при боці своєму; і ввійшли вони, і стали біля мідного жертівника.

3 А слава Єшуа Ізраїлевого піднялася від херувима, на якому була, до порога дому. І покликав Він мужа, зодягненого в льняне, в якого писарський каламар при боці його,

4 і сказав до нього Ягве: «Пройди посеред міста, посеред Єрусалима, і постав знак на чолах мужів, що зітхають і стогнуть через усі гидоти, чинені посеред нього».

5 А до інших сказав Він при мені: «Ідіть за ним містом і вбивайте; нехай не щадить око ваше, і не майте жалю;

6 вбивайте дощенту старого й молодого, і дівчат, і малих дітей, і жінок; та не наближайтеся до жодного мужа, на якому знак; і почніть від святині Моєї». І почали вони від старших мужів, що були перед домом.

7 І сказав Він до них: «Опоганьте дім і наповніть подвір'я вбитими; виходьте». І вийшли вони, і вбивали в місті.

8 І сталося, коли вони вбивали їх, а я залишився, впав я на обличчя своє і закричав, і сказав: «Ох, Ягве! Чи знищиш Ти весь останок Ізраїлів, виливаючи лють Свою на Єрусалим?»

9 І сказав Він до мене: «Беззаконня дому Ізраїлевого та Юдиного — надзвичайно велике, і край повний крови, а місто повне кривди, бо кажуть вони: Єшуа покинув землю, і Єшуа не бачить.

10 І щодо Мене також, не пощадить око Моє, і не матиму жалю, а покладу дорогу їхню на голову їхню».

11 І ось, муж, зодягнений у льняне, в якого каламар при боці його, приніс відповідь, кажучи: «Я зробив, як Ти наказав мені».

Розділ 10

1 І глянув я, і ось — на склепінні, що над головами херувимів, з'явилося над ними, наче сапфіровий камінь, як подоба вигляду престолу.

2 І сказав Він мужу, зодягненому в льняне, кажучи: «Увійди між колеса, під херувима, і наповни жмені свої жаром вогню з-поміж херувимів, і розсип його по місту». І ввійшов він на очах моїх.

3 А херувими стояли праворуч дому, коли муж увійшов, і хмара наповнила внутрішнє подвір'я.

4 І піднялася слава Єшуа від херувима і стала над порогом дому; і наповнився дім хмарою, а подвір'я було повне сяйва слави Єшуа.

5 А шум крил херувимів було чути аж до зовнішнього подвір'я, як голос Всемогутнього Ягве, коли Він говорить.

6 І сталося, коли Він наказав мужу, зодягненому в льняне, кажучи: «Візьми вогонь з-поміж коліс, з-поміж херувимів», — він увійшов і став біля коліс.

7 І простягнув один херувим руку свою з-поміж херувимів до вогню, що був між херувимами, і взяв із нього, і поклав у руки того, хто був зодягнений у льняне; і той узяв і вийшов.

8 І з'явилася в херувимів подоба руки людської під крилами їхніми.

9 І глянув я, і ось — чотири колеса біля херувимів: одне колесо біля одного херувима, а друге колесо біля другого херувима; а вигляд коліс був, як колір каменя берилу.

10 А щодо вигляду їхнього, усі чотири мали одну подобу, наче колесо було посеред колеса.

11 Коли вони йшли, йшли на чотири боки свої; не поверталися, коли йшли, а йшли услід за тим місцем, куди звернена була голова; не поверталися, коли йшли.

12 А все тіло їхнє, і спини їхні, і руки їхні, і крила їхні, і колеса були повні очей навколо — колеса, що були в усіх чотирьох.

13 Щодо коліс, то було гукнуто до них при мені: «О колесе!»

14 І кожен мав чотири обличчя: перше обличчя — обличчя херувима, а друге обличчя — обличчя людини, а третє — обличчя лева, а четверте — обличчя орла.

15 І піднялися херувими. Це та жива істота, що я бачив над річкою Кевар.

16 І коли херувими йшли, колеса йшли біля них; а коли херувими підіймали крила свої, щоб піднятися від землі, ті колеса також не відверталися від них.

17 Коли вони стояли, стояли й ці; а коли вони підіймалися, підіймалися й ці разом із ними, бо дух живої істоти був у них.

18 І відійшла слава Єшуа від порога дому і стала над херувимами.

19 І підняли херувими крила свої, і піднялися від землі на очах моїх; коли вони вийшли, колеса також були біля них, і кожен став при вході східної брами дому Єшуа; а слава Єшуа Ізраїлевого була над ними згори.

20 Це та жива істота, що я бачив під Єшуа Ізраїлевим над річкою Кевар, і пізнав я, що це херувими.

21 Кожен мав по чотири обличчя, і кожен — по чотири крила, а подоба рук людських була під крилами їхніми.

22 А подоба облич їхніх була та сама, що обличчя, які я бачив над річкою Кевар, — вигляди їхні та вони самі; йшли вони кожен просто вперед.

Розділ 11

1 Крім того, підняв мене дух і приніс мене до східної брами дому Єшуа, зверненої на схід; і ось, при вході брами — двадцять п'ять мужів, серед яких я побачив Яазанію, сина Аццурового, і Пелатію, сина Бенаїного, князів народу.

2 І сказав Він до мене: «Сину людський, це ті мужі, що замишляють зло і дають злу раду в цьому місті,

3 що кажуть: Це ще не близько; будуймо доми! Це місто — казан, а ми — м'ясо.

4 Тому пророкуй проти них, пророкуй, сину людський».

5 І зійшов на мене Дух Єшуа, і сказав Він до мене: «Говори: Так говорить Ягве: Ось що ви говорили, доме Ізраїлів, — бо Я знаю те, що приходить вам на думку, усе те.

6 Ви намножили вбитих ваших у цьому місті і наповнили вулиці його вбитими.

7 Тому так говорить Ягве: Вбиті ваші, яких ви поклали посеред нього, — вони м'ясо, а це місто — казан; та Я виведу вас із середини його.

8 Ви боялися меча, і Я наведу меч на вас, — говорить Ягве.

9 І виведу вас із середини його, і віддам вас у руки чужих, і вчиню серед вас присуди.

10 Ви впадете від меча; судитиму вас на границі Ізраїлевій, і пізнаєте ви, що Я — Ягве.

11 Це місто не буде вам казаном, і ви не будете м'ясом у середині його; судитиму вас на границі Ізраїлевій,

12 і пізнаєте ви, що Я — Ягве, бо ви не ходили в постановах Моїх і не виконували присудів Моїх, а чинили за звичаями народів, що навколо вас».

13 І сталося, коли я пророкував, Пелатія, син Бенаїн, помер. І впав я на обличчя своє, і закричав гучним голосом, і сказав: «Ох, Ягве! Чи зробиш Ти цілковитий кінець останкові Ізраїлевому?»

14 І знову було до мене слово Єшуа, кажучи:

15 «Сину людський, брати твої, саме брати твої, мужі рідні твоєї та весь дім Ізраїлів цілком, — це ті, яким мешканці Єрусалима сказали: Віддаліться від Ягве; нам дано цей край у володіння.

16 Тому скажи: Так говорить Єшуа: Хоч Я віддалив їх далеко серед народів, і хоч розсіяв їх по краях, та буду для них малою святинею в краях, куди вони прийдуть.

17 Тому скажи: Так говорить Єшуа: Я позбираю вас із народів і згромаджу вас із країв, де ви були розсіяні, і дам вам землю Ізраїлеву.

18 І прийдуть вони туди, і усунуть звідти всі бридоти її та всі гидоти її.

19 І дам Я їм одне серце, і нового духа вкладу у вас; і вийму кам'яне серце з тіла їхнього, і дам їм серце тілесне,

20 щоб ходили вони в постановах Моїх, і дотримувалися уставів Моїх, і виконували їх; і будуть вони Моїм народом, а Я буду їхній Ягве.

21 А тим, чиє серце ходить за серцем бридот їхніх та гидот їхніх, Я покладу дорогу їхню на голови їхні, — говорить Ягве».

22 Тоді херувими підняли крила свої, а колеса — біля них, а слава Єшуа Ізраїлевого була над ними згори.

23 І піднялася слава Єшуа з середини міста і стала на горі, що на схід від міста.

24 Після того дух підняв мене і приніс мене у видінні Духом Єшуа до Халдеї, до полонених. І піднялося від мене видіння, що я бачив.

25 І переказав я полоненим усі речі, що Єшуа показав мені.

Розділ 12

1 І було до мене також слово Єшуа, кажучи:

2 «Сину людський, ти живеш посеред дому бунтівного, в якого очі, щоб бачити, та не бачать; вуха, щоб чути, та не чують, бо вони — дім бунтівний.

3 Тому ти, сину людський, приготуй собі речі для переселення і переселяйся вдень на очах у них; і переселишся з місця свого на інше місце на очах у них; може, вони зрозуміють, хоч вони — дім бунтівний.

4 І винесеш речі свої вдень на очах у них, як речі для переселення, і вийдеш увечері на очах у них, як ті, що йдуть у полон.

5 Прокопай собі стіну на очах у них і винеси крізь неї.

6 На очах у них понесеш на плечах своїх і винесеш у сутінках; закриєш обличчя своє, щоб не бачити землі, бо Я поставив тебе знаком для дому Ізраїлевого».

7 І зробив я так, як мені було наказано: виніс я речі свої вдень, як речі для полону, а ввечері прокопав стіну рукою своєю; виніс у сутінках і ніс на плечі своєму на очах у них.

8 А вранці було до мене слово Єшуа, кажучи:

9 «Сину людський, чи не сказав до тебе дім Ізраїлів, дім бунтівний: Що ти робиш?

10 Скажи їм: Так говорить Ягве: Цей тягар стосується князя в Єрусалимі та всього дому Ізраїлевого, що серед них.

11 Скажи: Я — ваш знак; як зробив я, так буде зроблено їм: вони переселяться і підуть у полон.

12 А князь, що серед них, понесе на плечі своєму в сутінках і вийде; прокопають стіну, щоб винести крізь неї; він закриє обличчя своє, щоб не бачити очима своїми землі.

13 І розкину Я сітку Свою на нього, і буде він спійманий у пастку Мою; і приведу його до Вавилону, до краю халдеїв; та не побачить він його, хоч і помре там.

14 І розвію на всі вітри всіх, хто навколо нього, щоб допомагати йому, і всі війська його, і витягну меч услід за ними.

15 І пізнають вони, що Я — Єшуа, коли розсію їх серед народів і розпорошу їх по краях.

16 Та залишу Я небагатьох мужів із них від меча, від голоду та від моровиці, щоб розповідали вони про всі гидоти свої серед народів, куди прийдуть; і пізнають вони, що Я — Ягве».

17 Крім того, було до мене слово Єшуа, кажучи:

18 «Сину людський, їж хліб свій із тремтінням і пий воду свою з дрожем і з тривогою;

19 і скажи народові краю: Так говорить Ягве про мешканців Єрусалима та краю Ізраїлевого: Їстимуть вони хліб свій із тривогою і питимуть воду свою з жахом, щоб край її був спустошений від усього, що в ньому, через насильство всіх, хто живе в ньому.

20 І міста заселені будуть спустошені, а край стане пустелею, і пізнаєте ви, що Я — Ягве».

21 І було до мене слово Єшуа, кажучи:

22 «Сину людський, що це за приказка у вас у краю Ізраїлевім, що каже: Дні продовжуються, а кожне видіння гине?

23 Скажи їм тому: Так говорить Ягве: Я покладу край цій приказці, і не вживатимуть її більше як приказки в Ізраїлі; а скажи їм: Наблизилися дні та сповнення кожного видіння.

24 Бо не буде більше жодного марного видіння ані улесливого ворожіння в домі Ізраїлевім.

25 Бо Я — Ягве; Я говоритиму, і слово, що Я скажу, сповниться; не буде воно більше відкладене, бо за днів ваших, доме бунтівний, Я скажу слово і виконаю його, — говорить Ягве.

26 І знову було до мене слово Єшуа, кажучи.

27 «Сину людський, ось, дім Ізраїлів каже: Видіння, що він бачить, — на багато днів уперед, і пророкує він про часи далекі.

28 Тому скажи їм: Так говорить Ягве: Жодне зі слів Моїх не буде більше відкладене, а слово, що Я сказав, буде виконане, — говорить Ягве».

Розділ 13

1 І було до мене слово Єшуа, кажучи:

2 «Сину людський, пророкуй проти пророків Ізраїлевих, що пророкують, і скажи тим, хто пророкує з власного серця: Слухайте слово Єшуа;

3 Так говорить Ягве: Горе пророкам безумним, що ходять за власним духом і нічого не бачили!

4 Ізраїлю, пророки твої — як лисиці в руїнах.

5 Ви не підійшли до проломів і не збудували муру для дому Ізраїлевого, щоб устояти в битві в день Ягве.

6 Вони бачили марноту та брехливе ворожіння, кажучи: Говорить Ягве, — а Ягве не посилав їх; і спонукали інших сподіватися, що слово підтвердиться.

7 Чи не марне видіння бачили ви і чи не брехливе ворожіння говорили ви, коли кажете: Говорить Ягве, — а Я не говорив?

8 Тому так говорить Ягве: Через те, що ви говорили марноту і бачили брехню, тому ось, Я — проти вас, — говорить Ягве.

9 І буде рука Моя на пророків, що бачать марноту і ворожать брехню; не будуть вони в зібранні народу Мого, і не будуть вписані в перелік дому Ізраїлевого, і не ввійдуть до краю Ізраїлевого; і пізнаєте ви, що Я — Ягве.

10 Через те, саме через те, що вони звели народ Мій, кажучи: Мир! — а миру не було; і один збудував стіну, а інші, ось, обмазали її неміцним тиньком, —

11 скажи тим, що обмазують її неміцним тиньком, що вона впаде: буде заливний дощ, і ви, великі градини, впадете, а бурхливий вітер розірве її.

12 Ось, коли стіна впаде, чи не скажуть вам: Де та обмазка, якою ви обмазували її?

13 Тому так говорить Ягве: Я розірву її бурхливим вітром у люті Своїй; і буде заливний дощ у гніві Моєму та великі градини в люті Моїй, щоб знищити її.

14 І зруйную Я стіну, що ви обмазали неміцним тиньком, і повалю її на землю, так що відкриється основа її, і впаде вона, і ви загинете посеред неї; і пізнаєте ви, що Я — Ягве.

15 Так звершу Я лють Свою на стіні та на тих, хто обмазав її неміцним тиньком, і скажу вам: Немає стіни, і немає тих, хто обмазував її, —

16 а саме пророків Ізраїлевих, що пророкують про Єрусалим і бачать видіння миру для нього, а миру немає, — говорить Ягве.

17 Так само й ти, сину людський, зверни обличчя своє проти дочок народу твого, що пророкують із власного серця, і пророкуй проти них,

18 і скажи: Так говорить Ягве: Горе жінкам, що шиють подушечки на всі лікті й роблять покривала на голову всякого зросту, щоб полювати душі! Чи ви полюватимете душі народу Мого, а душі, що приходять до вас, зберігатимете живими?

19 І чи ви безчеститимете Мене серед народу Мого за жмені ячменю та за шматки хліба, вбиваючи душі, що не повинні померти, і зберігаючи живими душі, що не повинні жити, брехнею вашою народові Моєму, що слухає брехню вашу?

20 Тому так говорить Ягве: Ось, Я — проти подушечок ваших, якими ви полюєте там душі, щоб вони відлітали; і зриватиму їх із рук ваших, і відпущу душі, саме душі, що ви полюєте, щоб вони відлітали.

21 І покривала ваші розірву, і врятую народ Мій від руки вашої, і не будуть вони більше в руці вашій для ловитви; і пізнаєте ви, що Я — Єшуа.

22 Через те, що брехнею ви засмутили серце праведного, якого Я не засмучував, і зміцнили руки беззаконного, щоб він не навернувся від беззаконної дороги своєї, обіцяючи йому життя, —

23 тому не бачитимете ви більше марноти і не ворожитимете ворожіння; бо Я врятую народ Свій від руки вашої, і пізнаєте ви, що Я — Єшуа».

Розділ 14

1 І прийшли до мене деякі зі старших Ізраїлевих і сіли передо мною.

2 І було до мене слово Єшуа, кажучи:

3 «Сину людський, ці мужі поставили ідолів своїх у серці своєму і поклали спотикання беззаконня свого перед обличчям своїм; чи повинен Я взагалі давати їм відповідь на запит?

4 Тому говори до них і скажи їм: Так говорить Ягве: Кожен муж із дому Ізраїлевого, хто поставить ідолів своїх у серці своєму і покладе спотикання беззаконня свого перед обличчям своїм, і прийде до пророка, — Я, Ягве, відповім тому, хто приходить, за безліччю ідолів його,

5 щоб узяти дім Ізраїлів у власному серці їхньому, бо всі вони відчужилися від Мене через ідолів своїх.

6 Тому скажи домові Ізраїлевому: Так говорить Ягве: Покайтеся і відверніться від ідолів своїх, і відверніть обличчя свої від усіх гидот своїх.

7 Бо кожен із дому Ізраїлевого або з чужинців, що перебувають в Ізраїлі, хто відокремиться від Мене, і поставить ідолів своїх у серці своєму, і покладе спотикання беззаконня свого перед обличчям своїм, і прийде до пророка, щоб запитати його про Мене, — Я, Ягве, відповім йому Сам;

8 і зверну Я обличчя Своє проти того мужа, і зроблю його знаком і приказкою, і витну його з-посеред народу Свого; і пізнаєте ви, що Я — Ягве.

9 А якщо пророк буде зведений і скаже щось, — Я, Ягве, звів того пророка, і простягну руку Свою на нього, і знищу його з-посеред народу Свого, Ізраїля.

10 І понесуть вони покарання за беззаконня своє; покарання пророка буде таке саме, як покарання того, хто звертається до нього,

11 щоб дім Ізраїлів не блукав більше від Мене і не опоганювався більше всіма переступами своїми, але щоб вони були Моїм народом, а Я був їхній Ягве, — говорить Ягве Ягве».

12 І знову було до мене слово Єшуа, кажучи:

13 Сину людський, коли земля згрішить проти Мене, тяжко провинившись, то Я простягну на неї руку Свою, і зламаю їй підпору хліба, і пошлю на неї голод, і вигублю з неї людину й худобу:

14 то хоч би були в ній ці три мужі — Ной, Даниїл та Йов, — вони своєю праведністю врятують лише власні душі, говорить Ягве.

15 Якщо Я наведу на землю лютих звірів, і вони спустошать її, і стане вона пусткою, так що ніхто не пройде нею через звірів:

16 то хоч би були в ній ці три мужі, — як живий Я, говорить Ягве, — вони не врятують ні синів, ні дочок; тільки вони самі будуть урятовані, а земля стане пусткою.

17 Або якщо Я наведу на ту землю меча і скажу: Мечу, пройди по землі! — так що вигублю з неї людину й худобу:

18 то хоч би були в ній ці три мужі, — як живий Я, говорить Ягве, — вони не врятують ні синів, ні дочок, а врятуються тільки вони самі.

19 Або якщо Я пошлю на ту землю моровицю і виллю на неї лють Свою в крові, щоб вигубити з неї людину й худобу:

20 то хоч би були в ній Ной, Даниїл та Йов, — як живий Я, говорить Ягве, — вони не врятують ні сина, ні дочки; вони своєю праведністю врятують лише власні душі.

21 Бо так говорить Ягве: Тим більше, коли Я пошлю на Єрусалим чотири Мої тяжкі присуди — меча, і голод, і лютого звіра, і моровицю, щоб вигубити з нього людину й худобу!

22 Та ось, залишиться в ньому вцілілий останок, що буде виведений, — сини й дочки; ось, вони вийдуть до вас, і ви побачите їхню дорогу та їхні діла, і втішитеся щодо лиха, яке Я навів на Єрусалим, щодо всього, що Я навів на нього.

23 І вони втішать вас, коли ви побачите їхні дороги та їхні діла; і ви пізнаєте, що не без причини Я зробив усе те, що зробив у ньому, говорить Ягве.

Розділ 15

1 І було до мене слово Єшуа, кажучи:

2 Сину людський, чим виноградна лоза краща за всяке дерево, або галузка її — за дерева лісові?

3 Чи беруть із неї дерево, щоб зробити якусь річ? Чи візьмуть із неї кілок, щоб повісити на ньому якусь посудину?

4 Ось, її кидають у вогонь на паливо; вогонь пожер обидва кінці її, а середина її обгоріла. Чи годиться вона на якусь річ?

5 Ось, коли вона була ціла, вона не годилася ні на що; тим менше годитиметься вона на щось тепер, коли вогонь пожер її і вона обгоріла!

6 Тому так говорить Ягве Ягве: Як виноградну лозу між лісовими деревами, яку Я віддав вогню на паливо, так віддам Я мешканців Єрусалима.

7 І зверну Я обличчя Своє проти них: із одного вогню вони вийдуть, а інший вогонь пожере їх; і ви пізнаєте, що Я — Ягве, коли зверну обличчя Своє проти них.

8 І зроблю землю пусткою, бо вони вчинили віроломство, говорить Ягве.

Розділ 16

1 І знову було до мене слово Єшуа, кажучи:

2 Сину людський, дай пізнати Єрусалимові його гидоти,

3 і скажи: Так говорить Ягве до Єрусалима: Твоє походження й твоє народження — із землі Ханаан; твій батько був амореєць, а твоя мати — хеттеянка.

4 А щодо твого народження: у день, коли ти народилася, пуповину тобі не відрізали, і водою тебе не обмили, щоб обм'якшити тебе; тебе зовсім не обтерли сіллю і зовсім не сповили.

5 Жодне око не зглянулося на тебе, щоб зробити тобі щось із цього, щоб змилосердитися над тобою; але тебе викинули на відкрите поле, з огидою до твого єства, у день твого народження.

6 І проходив Я повз тебе, і побачив тебе, як ти борсалася у своїй крові, і сказав тобі, коли ти була у своїй крові: Живи! Так, сказав Я тобі, коли ти була у своїй крові: Живи!

7 Я вчинив тебе численною, як паросток польовий, і ти виросла, і стала великою, і дійшла до найкращої вроди: твої груди сформувалися, і волосся твоє виросло, а ти була нага й гола.

8 І проходив Я повз тебе, і глянув на тебе, і ось, твій час був часом любові; і Я простяг полу Свою над тобою, і прикрив твою наготу; так, Я присягнув тобі й увійшов із тобою в заповіт, говорить Єшуа, і ти стала Моєю.

9 Тоді Я обмив тебе водою; так, Я старанно змив твою кров із тебе, і намастив тебе оливою.

10 І Я зодягнув тебе у вишиване вбрання, і взув тебе в сандалі з борсукової шкіри, і оперезав тебе вісоном, і вкрив тебе шовком.

11 І Я прикрасив тебе окрасами, і поклав браслети на твої руки, і ланцюжок на твою шию.

12 І Я дав окрасу на твоє чоло, і сережки у твої вуха, і чудову корону на твою голову.

13 Так була ти прикрашена золотом і сріблом; а шати твої були з вісону, і шовку, і вишиваної тканини; ти їла пшеничне борошно, і мед, і оливу; і стала ти надзвичайно вродлива, і досягла царської величі.

14 І розійшлася слава твоя між народами про твою красу, бо вона була досконала через Мою пишноту, яку Я поклав на тебе, говорить Єшуа.

15 Та ти поклалася на власну красу, і стала розпусницею через свою славу, і виливала розпусту свою на кожного, хто проходив повз, — його вона була.

16 І взяла ти з шат своїх, і поробила собі узвишшя різнобарвні, і чинила на них розпусту: такого ще не бувало, і не буде так.

17 Ти також узяла чудові окраси свої з Мого золота й з Мого срібла, які Я дав тобі, і поробила собі з них зображення чоловіків, і чинила з ними розпусту,

18 і взяла вишивані шати свої, і вкрила їх; і Мою оливу й Моє кадило поставила перед ними.

19 І Мою поживу, яку Я дав тобі, — пшеничне борошно, і оливу, і мед, якими Я годував тебе, — ти навіть поставила перед ними на любі пахощі; і так воно було, говорить Єшуа.

20 Більше того, ти взяла синів своїх і дочок своїх, яких ти породила Мені, і принесла їх їм у жертву на пожертя. Чи мало тобі твоєї розпусти,

21 що ти різала дітей Моїх і віддавала їх, проводячи їх через вогонь для них?

22 І у всіх гидотах своїх і в розпустах своїх ти не згадала днів молодості своєї, коли була нага й гола і борсалася у своїй крові.

23 І сталося після всієї твоєї злоби, — горе, горе тобі! говорить Ягве, —

24 що ти збудувала собі ще й піднесене місце, і поробила собі узвишшя на кожній вулиці.

25 Ти збудувала своє узвишшя на початку кожної дороги, і зробила красу свою гидотою, і розкривала ноги свої перед кожним перехожим, і множила розпусту свою.

26 Ти чинила розпусту й з єгиптянами, сусідами своїми, великими тілом; і множила розпусту свою, щоб гнівити Мене.

27 Ось тому Я простяг руку Свою на тебе, і зменшив твою звичайну поживу, і віддав тебе на волю тих, що ненавидять тебе, — дочок филистимлян, які соромляться твоєї розпусної дороги.

28 Ти чинила розпусту й з ассірійцями, бо була ненаситна; так, ти чинила з ними розпусту, і все ж не могла насититися.

29 І ти множила розпусту свою в землі Ханаан аж до Халдеї; і навіть тим не наситилася.

30 Яке слабке серце твоє, говорить Ягве, коли ти чиниш усе це — діла владної розпусної жінки;

31 тим, що будуєш своє піднесене місце на початку кожної дороги і робиш своє узвишшя на кожній вулиці; і ти не була, як розпусниця, бо ти зневажала плату;

32 але — як жінка, що чинить перелюб, що приймає чужих замість свого чоловіка!

33 Усім розпусницям дають дари, а ти даєш дари свої всім коханцям своїм, і наймаєш їх, щоб приходили до тебе звідусіль задля твоєї розпусти.

34 І в тебе в розпусті твоїй усе навпаки, ніж у інших жінок: ніхто не ходить за тобою, щоб чинити розпусту; і тим, що ти даєш плату, а тобі плати не дають, ти є протилежна іншим.

35 Тому, розпуснице, слухай слово Ягве:

36 Так говорить Ягве: За те, що нечистота твоя вилилася, і нагота твоя відкрилася через розпусту твою з коханцями твоїми і з усіма ідолами гидот твоїх, і через кров дітей твоїх, яких ти віддала їм, —

37 ось тому Я зберу всіх коханців твоїх, із якими ти мала втіху, і всіх, кого ти любила, разом з усіма, кого ти ненавиділа; Я зберу їх довкола проти тебе і відкрию їм наготу твою, щоб вони бачили всю наготу твою.

38 І Я судитиму тебе так, як судять жінок, що ламають шлюб і проливають кров; і дам тобі кров у люті та в ревнощах.

39 І Я віддам тебе в їхні руки, і вони зруйнують твоє піднесене місце, і розвалять твої узвишшя; і вони знімуть із тебе шати твої, і заберуть чудові окраси твої, і залишать тебе нагою й голою.

40 Вони приведуть також проти тебе натовп, і закидають тебе камінням, і проколють тебе мечами своїми.

41 І вони спалять доми твої вогнем, і вчинять над тобою присуди на очах багатьох жінок; і Я припиню твою розпусту, і ти більше не даватимеш плати.

42 Так Я вгамую лють Свою щодо тебе, і ревнощі Мої відступлять від тебе, і Я заспокоюся, і більше не гніватимуся.

43 За те, що ти не згадала днів молодості своєї, а дратувала Мене всім цим, — ось тому й Я покладу дорогу твою на твою голову, говорить Ягве; і ти не чинитимеш цієї розпусти понад усі гидоти свої.

44 Ось, кожен, хто вживає прислів'я, вживе проти тебе це прислів'я, кажучи: Яка мати, така й дочка її.

45 Ти — дочка своєї матері, яка обридла собі чоловіка свого й дітей своїх; і ти — сестра сестер своїх, які обридли собі чоловіків своїх і дітей своїх: ваша мати була хеттеянка, а ваш батько — амореєць.

46 А старша сестра твоя — Самарія, вона та дочки її, що живуть ліворуч від тебе; а молодша сестра твоя, що живе праворуч від тебе, — Содом і дочки її.

47 Та ти не ходила їхніми дорогами і не чинила за їхніми гидотами; але, наче того було зовсім мало, ти зіпсувалася більше за них на всіх дорогах своїх.

48 Як живий Я, говорить Ягве, Содом, сестра твоя, не чинила — ні вона, ні дочки її — так, як чинила ти й дочки твої.

49 Ось у чому була провина сестри твоєї Содома: гордість, достаток хліба й безпечне дозвілля були в неї та в дочок її, а руки вбогого й нужденного вона не зміцнювала.

50 І вони загорділи, і чинили гидоту переді Мною; тому Я відкинув їх, коли побачив це.

51 І Самарія не вчинила й половини гріхів твоїх; а ти помножила гидоти свої більше за них, і виправдала сестер своїх усіма гидотами своїми, які ти чинила.

52 І ти, що судила сестер своїх, неси ж власну ганьбу свою за гріхи твої, які ти чинила гидкішими за їхні: вони праведніші за тебе; так, засоромся й ти і неси ганьбу свою за те, що виправдала сестер своїх.

53 Коли Я поверну їхній полон — полон Содома та дочок її, і полон Самарії та дочок її, тоді поверну й полон твоїх полонених серед них:

54 щоб ти несла власну ганьбу свою і соромилася всього, що ти вчинила, ставши для них утіхою.

55 Коли сестри твої, Содом і дочки її, повернуться до свого попереднього стану, і Самарія та дочки її повернуться до свого попереднього стану, тоді й ти та дочки твої повернетеся до свого попереднього стану.

56 Бо сестра твоя Содом не була навіть згадкою на устах твоїх у день гордості твоєї,

57 перш ніж відкрилася злоба твоя, як за часу ганьби твоєї від дочок Сирії й усіх, що довкола неї, — дочок филистимлян, які зневажають тебе звідусіль.

58 Ти понесла розпусту свою й гидоти свої, говорить Ягве.

59 Бо так говорить Ягве: Я вчиню з тобою так, як ти вчинила, — ти, що зневажила присягу, зламавши заповіт.

60 Та Я згадаю заповіт Свій із тобою за днів молодості твоєї, і встановлю для тебе вічний заповіт.

61 Тоді ти згадаєш дороги свої і засоромишся, коли приймеш сестер своїх, старших за тебе й молодших за тебе; і Я дам їх тобі за дочок, але не за твоїм заповітом.

62 І Я встановлю заповіт Свій із тобою; і ти пізнаєш, що Я — Ягве:

63 щоб ти пам'ятала й соромилася, і більше ніколи не відкривала уст своїх через ганьбу свою, коли Я примирений буду з тобою за все, що ти вчинила, говорить Ягве.

Розділ 17

1 І було до мене слово Ягве, кажучи:

2 Сину людський, запропонуй загадку і розкажи притчу домові Ізраїля,

3 і скажи: Так говорить Ягве: Великий орел із великими крилами, довгокрилий, повний пір'я, що мав різнобарвне забарвлення, прилетів на Ліван і взяв верхівку кедра:

4 він відламав верхівку його молодих пагонів і заніс її до землі торгівлі; він посадив її в місті купців.

5 Він узяв також із насіння тієї землі і посадив його на родючому полі; він примістив його при великих водах і посадив його, як вербу.

6 І воно виросло, і стало розлогою лозою низького зросту, якої галузки зверталися до нього, а коріння її було під ним; так стало воно лозою, і пустило галузки, і дало пагони.

7 Був також інший великий орел із великими крилами й численним пір'ям; і ось, ця лоза простягла коріння своє до нього і пустила галузки свої до нього, щоб він поливав її з грядок її насадження.

8 Вона була посаджена на доброму ґрунті при великих водах, щоб пускати галузки й приносити плід, щоб бути чудовою лозою.

9 Скажи: Так говорить Ягве: Чи матиме вона успіх? Чи не вирве він коріння її й не відітне плоду її, щоб вона всохла? Вона всохне з усім листям свого росту, і не треба великої сили чи численних людей, щоб вирвати її з корінням її.

10 Так, ось, будучи посаджена, чи матиме вона успіх? Чи не всохне вона зовсім, коли торкнеться її східний вітер? Вона всохне на грядках, де росла.

11 І знову було до мене слово Ягве, кажучи:

12 Скажи ж бунтівному домові: Хіба ви не знаєте, що це означає? Скажи їм: Ось, цар Вавилона прийшов до Єрусалима, і взяв його царя та його князів, і привів їх із собою до Вавилона;

13 і взяв із царського насіння, і уклав із ним заповіт, і взяв із нього присягу; він також забрав сильних тієї землі:

14 щоб царство було принижене, щоб воно не підносилося, але, дотримуючись його заповіту, могло встояти.

15 Та той збунтувався проти нього, пославши послів своїх до Єгипту, щоб дали йому коней і багато людей. Чи матиме він успіх? Чи врятується той, хто чинить таке? Чи він зламає заповіт — і буде врятований?

16 Як живий Я, говорить Ягве, саме на місці, де живе цар, який поставив його царем, присягу якого він зневажив і заповіт якого він зламав, — у нього, посеред Вавилона, він помре.

17 І фараон із могутнім військом своїм і великим натовпом не допоможе йому на війні, насипаючи вали й будуючи укріплення, щоб вигубити багато душ:

18 адже він зневажив присягу, зламавши заповіт, коли ось, він дав був руку свою, і вчинив усе це, — він не врятується.

19 Тому так говорить Ягве: Як живий Я, саме присягу Мою, яку він зневажив, і заповіт Мій, який він зламав, Я оберну на його ж голову.

20 І Я розкину на нього сіть Свою, і він буде пійманий у пастку Мою, і Я приведу його до Вавилона, і там судитимуся з ним за його віроломство, яким він провинився проти Мене.

21 І всі втікачі його з усіма відділами його впадуть від меча, а ті, хто залишиться, будуть розвіяні на всі вітри; і ви пізнаєте, що Я, Ягве, сказав це.

22 Так говорить Єшуа: Я також візьму з верхівки високого кедра і посаджу; Я відламаю з верхівки його молодих пагонів ніжний пагін і посаджу його на високій і піднесеній горі:

23 на горі висоти Ізраїля Я посаджу його; і він пустить віття, і принесе плід, і стане чудовим кедром; і під ним житиме всякий птах усякого крила; у тіні його віття житимуть вони.

24 І пізнають усі польові дерева, що Я, Єшуа, понизив високе дерево, підніс низьке дерево, висушив зелене дерево і зробив, щоб сухе дерево розквітло: Я, Єшуа, сказав і зробив це.

Розділ 18

1 І знову було до мене слово Ягве, кажучи:

2 Що ви маєте на думці, що вживаєте це прислів'я про землю Ізраїля, кажучи: Батьки їли кислий виноград, а в дітей оскома на зубах?

3 Як живий Я, говорить Ягве, не буде вам більше нагоди вживати це прислів'я в Ізраїлі.

4 Ось, усі душі — Мої; як душа батька, так і душа сина — Мої: душа, яка грішить, вона помре.

5 Але якщо чоловік буде праведний і чинитиме закон і правду,

6 і не їстиме на горах, і не підноситиме очей своїх до ідолів дому Ізраїля, і не знечестить жінки ближнього свого, і не наблизиться до жінки під час її нечистоти,

7 і нікого не утискатиме, а боржникові поверне заставу його, не чинитиме грабунку, хліб свій дасть голодному й нагого вкриє одежею;

8 не даватиме на лихву й не братиме прибутку, руку свою відведе від кривди, чинитиме правдивий суд між людиною й людиною,

9 ходитиме в установах Моїх і дотримуватиметься присудів Моїх, щоб чинити правду, — він праведний, він неодмінно житиме, говорить Ягве.

10 Якщо ж він породить сина — розбійника, що проливає кров і чинить щось подібне до котроїсь із цих речей,

11 і не чинить жодного з тих обов'язків, а навіть їсть на горах і знечещує жінку ближнього свого,

12 утискає вбогого й нужденного, чинить грабунок, не повертає застави, і підносить очі свої до ідолів, чинить гидоту,

13 дає на лихву й бере прибуток, — то чи житиме він? Він не житиме: він вчинив усі ці гидоти; він неодмінно помре, кров його буде на ньому.

14 А ось, якщо він породить сина, який побачить усі гріхи батька свого, які той чинив, і замислиться, і не чинитиме такого,

15 не їстиме на горах, і не підноситиме очей своїх до ідолів дому Ізраїля, не знечестить жінки ближнього свого,

16 нікого не утискатиме, не затримає застави, не чинитиме грабунку, а хліб свій дасть голодному й нагого вкриє одежею,

17 руку свою відведе від убогого, не візьме лихви ні прибутку, виконуватиме присуди Мої, ходитиме в установах Моїх, — він не помре за провину батька свого, він неодмінно житиме.

18 А батько його, за те, що жорстоко утискав, грабував брата свого насильством і чинив серед народу свого те, що не добре, — ось, саме він помре у своїй провині.

19 Та ви скажете: Чому? Хіба син не несе провини батька? Коли син чинив закон і правду, дотримувався всіх установ Моїх і виконував їх, він неодмінно житиме.

20 Душа, яка грішить, вона помре. Син не понесе провини батька, і батько не понесе провини сина: праведність праведного буде на ньому, і беззаконня беззаконного буде на ньому.

21 А якщо беззаконний відвернеться від усіх гріхів своїх, які він чинив, і дотримуватиметься всіх установ Моїх, і чинитиме закон і правду, він неодмінно житиме, він не помре.

22 Усі переступи його, які він чинив, не будуть йому згадані: у праведності своїй, яку він чинив, він житиме.

23 Хіба Я маю хоч якесь задоволення в тому, щоб беззаконний помер? говорить Єшуа; чи не в тому, щоб він відвернувся від доріг своїх і жив?

24 А коли праведний відвернеться від праведності своєї й чинитиме кривду, і робитиме за всіма гидотами, які чинить беззаконний, — чи житиме він? Уся праведність його, яку він чинив, не буде згадана: у переступі своєму, який він учинив, і в гріху своєму, яким він згрішив, — у них він помре.

25 Та ви скажете: Дорога Ягве не є рівна. Слухай же, доме Ізраїля: Хіба Моя дорога не рівна? Хіба не ваші дороги нерівні?

26 Коли праведний відвернеться від праведності своєї й чинитиме кривду, і помре в ній, — за кривду свою, яку він чинив, він помре.

27 І знову, коли беззаконний відвернеться від беззаконня свого, яке він чинив, і чинитиме закон і правду, він урятує душу свою живою.

28 Бо він замислився й відвернувся від усіх переступів своїх, які він чинив; він неодмінно житиме, він не помре.

29 Та дім Ізраїля скаже: Дорога Ягве не є рівна. Доме Ізраїля, хіба Мої дороги не рівні? Хіба не ваші дороги нерівні?

30 Тому Я судитиму вас, доме Ізраїля, кожного за дорогами його, говорить Ягве. Покайтеся й відверніться від усіх переступів своїх, щоб кривда не стала вашою руїною.

31 Відкиньте від себе всі переступи свої, якими ви переступали; і зробіть собі нове серце й нового духа: бо навіщо вам умирати, доме Ізраїля?

32 Бо Я не маю задоволення в смерті того, хто вмирає, говорить Єшуа; тому наверніться — і живіть.

Розділ 19

1 А ти піднеси плач за князями Ізраїля,

2 і скажи: Що твоя мати? Левиця: вона лягла між левами, вона вигодувала левенят своїх серед молодих левів.

3 І вона виростила одне з левенят своїх: воно стало молодим левом, і навчилося хапати здобич; воно пожирало людей.

4 І почули про нього народи; він був пійманий у їхню яму, і вони привели його в ланцюгах до єгипетської землі.

5 А коли вона побачила, що чекала, а надія її втрачена, тоді взяла інше з левенят своїх і зробила його молодим левом.

6 І він ходив туди й сюди між левами, став молодим левом, і навчився хапати здобич, і пожирав людей.

7 І він пізнав їхні спустошені палаци, і спустошив їхні міста; і земля стала пусткою, і все, що наповнювало її, — від голосу його рику.

8 Тоді народи виступили проти нього звідусіль із провінцій і розкинули на нього сіть свою: він був пійманий у їхню яму.

9 І вони посадили його в клітку в ланцюгах, і привели його до царя Вавилона; вони привели його в твердині, щоб голос його більше не був чутий на горах Ізраїля.

10 Мати твоя — як виноградна лоза в крові твоїй, посаджена при водах: вона була плідна й повна галузок через численні води.

11 І мала вона міцні лозини на скіпетри тих, хто володарював, і зріст її піднявся між густим галуззям, і вона явилася у висоті своїй із численністю галузок своїх.

12 Та вона була вирвана в люті, вона була кинена на землю, і східний вітер висушив плід її: міцні лозини її були поламані й повсихали; вогонь пожер їх.

13 А тепер вона посаджена в пустелі, у сухій і спраглій землі.

14 І вогонь вийшов із лозини її галузок, який пожер плід її, так що нема в неї міцної лозини на скіпетр для володарювання. Це — плач, і буде воно за плач.

Розділ 20

1 І сталося в сьомому році, у п'ятому місяці, десятого дня місяця, що деякі зі старших Ізраїля прийшли запитати Ягве і сіли переді мною.

2 Тоді було слово Ягве до мене, кажучи:

3 Сину людський, говори до старших Ізраїля і скажи їм: Так говорить Ягве: Чи ви прийшли запитати Мене? Як живий Я, говорить Ягве, Я не дам вам запитати Мене.

4 Чи ти судитимеш їх, сину людський, чи ти судитимеш їх? Дай їм пізнати гидоти їхніх батьків:

5 І скажи їм: Так говорить Ягве: Того дня, коли Я вибрав Ізраїля і підняв руку Свою до насіння дому Якова, і дав пізнати Себе їм у єгипетській землі, коли Я підняв руку Свою до них, кажучи: Я — Єшуа, ваш Єшуа;

6 того дня, коли Я підняв руку Свою до них, щоб вивести їх з єгипетської землі до землі, яку Я видивив для них, що тече молоком і медом, яка є окрасою всіх земель, —

7 тоді Я сказав їм: Відкиньте кожен гидоти очей своїх і не опоганюйтеся ідолами Єгипту: Я — Єшуа, ваш Єшуа.

8 Та вони збунтувалися проти Мене і не захотіли слухати Мене: вони не відкинули кожен гидот очей своїх і не залишили ідолів Єгипту; тоді Я сказав: Я виллю лють Свою на них, щоб здійснити гнів Свій на них посеред єгипетської землі.

9 Та Я вчинив задля імені Свого, щоб воно не було опоганене перед народами, серед яких вони були, на очах яких Я дав пізнати Себе їм, вивівши їх з єгипетської землі.

10 Тому Я вивів їх з єгипетської землі й привів їх до пустелі.

11 І Я дав їм установи Свої, і сповістив їм присуди Свої, які, коли людина виконує їх, буде жити ними.

12 І також Я дав їм суботи Свої, щоб вони були знаком між Мною й ними, щоб вони пізнали, що Я — Єшуа, Який освячує їх.

13 Та дім Ізраїля збунтувався проти Мене в пустелі: вони не ходили в установах Моїх і відкинули присуди Мої, які, коли людина виконує їх, буде жити ними; і суботи Мої вони дуже опоганили; тоді Я сказав: Я виллю лють Свою на них у пустелі, щоб вигубити їх.

14 Та Я вчинив задля імені Свого, щоб воно не було опоганене перед народами, на очах яких Я вивів їх.

15 Та й Я підняв руку Свою до них у пустелі, що не приведу їх до землі, яку Я дав їм, що тече молоком і медом, яка є окрасою всіх земель;

16 бо вони відкинули присуди Мої, і не ходили в установах Моїх, а опоганили суботи Мої, бо серце їхнє ходило за ідолами їхніми.

17 Та око Моє пожаліло їх, щоб не губити їх, і Я не вчинив їм кінця в пустелі.

18 І Я сказав дітям їхнім у пустелі: Не ходіть в установах батьків ваших, і не дотримуйтеся присудів їхніх, і не опоганюйтеся ідолами їхніми:

19 Я — Ягве, ваш Ягве; ходіть в установах Моїх, і дотримуйтеся присудів Моїх, і виконуйте їх;

20 І святіть суботи Мої; і будуть вони знаком між Мною й вами, щоб ви пізнали, що Я — Єшуа, ваш Єшуа.

21 Та діти збунтувалися проти Мене: вони не ходили в установах Моїх і не дотримувалися присудів Моїх, щоб виконувати їх, — які, коли людина виконує їх, буде жити ними; вони опоганили суботи Мої; тоді Я сказав: Я виллю лють Свою на них, щоб здійснити гнів Свій на них у пустелі.

22 Та Я відвернув руку Свою і вчинив задля імені Свого, щоб воно не було опоганене на очах народів, на очах яких Я вивів їх.

23 Я підняв також руку Свою до них у пустелі, що розпорошу їх між народами й розвію їх по землях;

24 бо вони не виконували присудів Моїх, а відкинули установи Мої, і опоганили суботи Мої, і очі їхні були за ідолами батьків їхніх.

25 Тому й Я дав їм установи, що не добрі, і присуди, якими вони не будуть жити;

26 І Я опоганив їх у дарах їхніх, тим, що вони проводили через вогонь усе, що відкриває утробу, щоб Я спустошив їх, щоб вони пізнали, що Я — Ягве.

27 Тому, сину людський, говори до дому Ізраїля і скажи їм: Так говорить Ягве: Ще й цим батьки ваші зневажили Мене, тим, що вчинили віроломство проти Мене.

28 Бо коли Я привів їх до землі, про яку Я підняв руку Свою, щоб дати її їм, тоді вони побачили кожен високий пагорб і всі густі дерева, і приносили там жертви свої, і там подавали роздратування приношення свого; там також чинили любі пахощі свої і виливали там литі приношення свої.

29 Тоді Я сказав їм: Що це за узвишшя, куди ви ходите? І ім'я його зветься Бама аж до цього дня.

30 Тому скажи домові Ізраїля: Так говорить Ягве: Чи ви опоганюєтеся за звичаєм батьків ваших? І чи чините розпусту за гидотами їхніми?

31 Бо коли ви приносите дари свої, коли проводите синів своїх через вогонь, ви опоганюєтеся всіма ідолами своїми аж до цього дня; і хіба Я дам вам запитати Мене, доме Ізраїля? Як живий Я, говорить Ягве, Я не дам вам запитати Мене.

32 І те, що приходить вам на розум, зовсім не буде, — те, що ви кажете: Будемо, як народи, як племена земель, щоб служити дереву й каменю.

33 Як живий Я, говорить Ягве, саме могутньою рукою, і простягненим раменом, і вилитою люттю Я володарюватиму над вами:

34 І Я виведу вас з-поміж народів, і зберу вас із земель, де ви розпорошені, могутньою рукою, і простягненим раменом, і вилитою люттю.

35 І Я приведу вас до пустелі народів, і там судитимуся з вами обличчям до обличчя.

36 Як Я судився з батьками вашими в пустелі єгипетської землі, так судитимуся з вами, говорить Ягве.

37 І Я проведу вас під жезлом, і приведу вас в узи заповіту:

38 І Я відділю з-поміж вас бунтівників і тих, хто переступає проти Мене: Я виведу їх із землі їхнього перебування, і вони не ввійдуть до землі Ізраїля; і ви пізнаєте, що Я — Ягве.

39 А ви, доме Ізраїля, — так говорить Ягве: Ідіть, служите кожен ідолам своїм, і надалі також, якщо ви не слухатимете Мене; але святого імені Мого більше не опоганюйте дарами своїми та ідолами своїми.

40 Бо на святій горі Моїй, на горі висоти Ізраїля, говорить Ягве, там увесь дім Ізраїля, усі вони в землі, служитимуть Мені; там Я прийму їх, і там Я вимагатиму приношень ваших і первоплодів дарів ваших з усіма святими речами вашими.

41 Я прийму вас із любими пахощами, коли виведу вас з-поміж народів і зберу вас із земель, де ви були розпорошені; і Я освячуся у вас перед народами.

42 І ви пізнаєте, що Я — Єшуа, коли Я приведу вас до землі Ізраїля, до краю, про який Я підняв руку Свою, щоб дати його батькам вашим.

43 І там ви згадаєте дороги свої й усі діла свої, в яких ви опоганилися; і ви обридите собі на власних очах за всі зла ваші, які ви вчинили.

44 І ви пізнаєте, що Я — Єшуа, коли Я вчиню з вами задля імені Свого, не за вашими злими дорогами й не за вашими зіпсованими ділами, ви, доме Ізраїля, говорить Ягве.

45 І знову було слово Ягве до мене, кажучи:

46 Сину людський, зверни обличчя своє на південь, і капай слово своє на південь, і пророкуй проти лісу південного поля;

47 І скажи лісові півдня: Слухай слово Ягве: Так говорить Ягве: Ось, Я запалю вогонь у тобі, і він пожере кожне зелене дерево в тобі й кожне сухе дерево; полум'я, що палає, не згасне, і всі обличчя від півдня до півночі будуть обпалені в ньому.

48 І побачить усяке тіло, що Я, Ягве, запалив його: він не згасне.

49 Тоді я сказав: Ох, Єшуа! Вони кажуть про мене: Хіба він не говорить притчами?

Розділ 21

1 І було слово Ягве до мене, кажучи:

2 Сину людський, зверни обличчя своє до Єрусалима, і капай слово своє на святі місця, і пророкуй проти землі Ізраїля,

3 і скажи землі Ізраїля: Так говорить Ягве: Ось, Я — проти тебе, і витягну меча Свого з його піхви, і вигублю з тебе праведного й беззаконного.

4 Отже, оскільки Я вигублю з тебе праведного й беззаконного, тому меч Мій вийде зі своєї піхви проти всякого тіла від півдня до півночі:

5 щоб пізнало всяке тіло, що Я, Ягве, витягнув меча Свого з його піхви: він більше не повернеться.

6 Зітхай же, сину людський, із ламанням своїх стегон; і з гіркотою зітхай перед їхніми очима.

7 І буде, коли вони скажуть тобі: Чому ти зітхаєш? — то ти відповіси: Через звістку, бо вона приходить; і розтане кожне серце, і всі руки ослабнуть, і всякий дух знеможе, і всі коліна стануть слабкі, як вода; ось, вона приходить і здійсниться, говорить Ягве.

8 І знову було слово Ягве до мене, кажучи:

9 Сину людський, пророкуй і скажи: Так говорить Ягве: Скажи: Меч, меч вигострений, а також вичищений:

10 він вигострений, щоб учинити тяжке вбивство; він вичищений, щоб блищав: то хіба нам радіти? Він зневажає жезл сина Мого, як усяке дерево.

11 І Він дав його вичистити, щоб його тримати в руці: цей меч вигострений, і він вичищений, щоб дати його в руку вбивці.

12 Кричи й ридай, сину людський, бо він буде на народ Мій, він буде на всіх князів Ізраїля: страхи через меча будуть на народ Мій; тому вдар себе по стегну.

13 Бо це — випробування; і що, якщо меч зневажить навіть жезл? Його більше не буде, говорить Ягве.

14 Ти ж, сину людський, пророкуй і сплесни руками, і нехай меч подвоїться втретє, меч убитих: це меч великих убитих, що входить до їхніх потаємних кімнат.

15 Я поставив вістря меча проти всіх їхніх брам, щоб їхнє серце знемогло, а руїн було багато: ох! він зроблений блискучим, він загорнений для вбивства.

16 Іди в один бік чи в інший, чи праворуч, чи ліворуч, куди тільки звернене обличчя твоє.

17 Я також сплесну руками Своїми і вгамую лють Свою: Я, Ягве, сказав це.

18 І знову було слово Ягве до мене, кажучи:

19 І ти, сину людський, признач собі дві дороги, щоб прийшов меч царя Вавилона: обидві вони вийдуть з однієї землі; і вибери собі місце, вибери його на початку дороги до міста.

20 Признач дорогу, щоб меч прийшов до Рабби аммонітян і до Юди в Єрусалимі укріпленому.

21 Бо цар Вавилона став на роздоріжжі, на початку двох доріг, щоб ворожити: він зробив стріли свої блискучими, він радився з образами, він дивився в печінку.

22 У правій руці його було ворожіння на Єрусалим: поставити командирів, відкрити уста в убивстві, піднести голос із криком, поставити тарани проти брам, насипати вал і збудувати укріплення.

23 І буде це для них, як неправдиве ворожіння в їхніх очах, — для тих, хто склав присяги; але він нагадає провину, щоб вони були схоплені.

24 Тому так говорить Ягве: За те, що ви вчинили, щоб провина ваша була згадана, тим, що переступи ваші відкрилися, так що в усіх ділах ваших гріхи ваші видно; за те, кажу, що ви прийшли на згадку, ви будете взяті рукою.

25 А ти, нечистий беззаконний князю Ізраїля, чий день настав, коли кривда матиме кінець,

26 так говорить Ягве: Зніми діадему й відбери корону: це не буде тим самим; піднеси приниженого й принизь високого.

27 Я переверну, переверну, переверну це; і його більше не буде, аж поки не прийде той, чиє воно по праву; і Я дам йому.

28 А ти, сину людський, пророкуй і скажи: Так говорить Ягве про аммонітян і про їхню ганьбу; і скажи: Меч, меч оголений: для вбивства він вичищений, щоб пожирати через блиск:

29 тим часом як вони бачать для тебе марноту, тим часом як вони ворожать тобі неправду, щоб покласти тебе на шиї вбитих, беззаконних, чий день настав, коли їхня кривда матиме кінець.

30 Чи поверну Я його до його піхви? Я судитиму тебе на місці, де ти був створений, у землі твого народження.

31 І Я виллю обурення Своє на тебе, Я дмухатиму проти тебе вогнем гніву Свого, і віддам тебе в руки жорстоких людей, вправних у знищенні.

32 Ти станеш паливом для вогню; кров твоя буде посеред землі; тебе більше не згадають, бо Я, Ягве, сказав це.

Розділ 22

1 І знову було слово Ягве до мене, кажучи:

2 А ти, сину людський, чи судитимеш, чи судитимеш ти криваве місто? Так, дай йому пізнати всі його гидоти.

3 Тоді скажи: Так говорить Ягве: Місто проливає кров посеред себе, щоб настав його час, і робить ідолів проти себе, щоб опоганити себе.

4 Ти стала винна в крові своїй, яку ти пролила; і опоганилася ідолами своїми, яких ти поробила; і ти наблизила дні свої і дійшла аж до років своїх; тому Я зробив тебе ганьбою для народів і посміховищем для всіх земель.

5 Ті, що близько, і ті, що далеко від тебе, сміятимуться з тебе, ти, що маєш неславу й багато збентеження.

6 Ось, князі Ізраїля, кожен був у тобі за своєю силою, щоб проливати кров.

7 У тобі зневажали батька й матір; посеред тебе чинили утиск чужинцеві; у тобі кривдили сироту й вдову.

8 Ти зневажила святі речі Мої й опоганила суботи Мої.

9 У тобі є люди, що носять наклепи, щоб проливати кров; і в тобі їдять на горах; посеред тебе чинять розпусту.

10 У тобі відкривали наготу батьків своїх; у тобі принижали ту, що була відділена через нечистоту.

11 І один учинив гидоту з жінкою ближнього свого; і інший розпусно опоганив невістку свою; і інший у тобі принизив сестру свою, дочку батька свого.

12 У тобі брали дари, щоб проливати кров; ти брала лихву й прибуток, і жадібно наживалася від ближніх своїх здирством, а Мене ти забула, говорить Ягве.

13 Ось тому Я вдарив рукою Своєю на нечесний прибуток твій, який ти здобула, і на кров твою, що була посеред тебе.

14 Чи витримає серце твоє, чи будуть сильні руки твої в ті дні, коли Я вчиню з тобою? Я, Ягве, сказав це і зроблю це.

15 І Я розпорошу тебе між народами, і розвію тебе по землях, і винищу нечистоту твою з тебе.

16 І ти візьмеш спадщину свою в собі на очах народів, і пізнаєш, що Я — Ягве.

17 І прийшло до мене слово Ягве, говорячи:

18 Сину людський, дім Ізраїлів став для Мене жужелицею: усі вони — мідь, і олово, і залізо, і свинець посеред горнила; вони — жужелиця срібла.

19 Тому так каже Ягве: За те, що ви всі стали жужелицею, ось тому Я зберу вас до середини Єрусалиму.

20 Як збирають срібло, і мідь, і залізо, і свинець, і олово до середини горнила, щоб дмухати на нього вогнем, щоб розтопити його, — так Я зберу вас у гніві Своєму та в люті Своїй, і залишу вас там, і розтоплю вас.

21 Так, Я зберу вас і дмухну на вас вогнем гніву Свого, і ви розтопитеся посеред нього.

22 Як срібло топиться посеред горнила, так ви розтопитеся посеред нього; і пізнаєте, що Я, Ягве, вилив лють Свою на вас.

23 І прийшло до мене слово Ягве, говорячи:

24 Сину людський, скажи їй: Ти — земля, що не очищена й не зрошена дощем у день гніву.

25 Змова її пророків посеред неї — як рикаючий лев, що шматує здобич; вони пожерли душі, забрали скарби й коштовності, намножили в ній вдів її посеред неї.

26 Священики її порушили закон Мій і опоганили святощі Мої: вони не робили різниці між святим і несвятим, і не показували різниці між нечистим і чистим, і ховали очі свої від субот Моїх, і Я зневажений серед них.

27 Князі її посеред неї — як вовки, що шматують здобич, щоб проливати кров і губити душі, щоб здобувати нечесну наживу.

28 А пророки її обмазували їх неміцним тиньком, бачачи марноту й ворожачи їм неправду, говорячи: Так каже Ягве, — а Ягве не говорив.

29 Народ землі чинив утиск і допускався грабунку, і кривдив убогого та нужденного, ба й чужинця утискав несправедливо.

30 І шукав Я серед них чоловіка, який би спорудив огорожу й став у проломі переді Мною за цю землю, щоб Я не знищив її, — та не знайшов нікого.

31 Тому Я вилив на них гнів Свій, винищив їх вогнем люті Своєї, дорогу їхню Я звернув на їхні голови, — каже Ягве.

Розділ 23

1 І прийшло до мене знову слово Ягве, говорячи:

2 Сину людський, були дві жінки, дочки однієї матері:

3 Вони чинили розпусту в Єгипті, у молодості своїй чинили розпусту: там стискали їхні груди, і там м’яли соски їхнього дівоцтва.

4 А імена їхні: Огола — старша, а Оголіва — сестра її; і вони були Мої, і народжували синів і дочок. Ось їхні імена: Самарія — це Огола, а Єрусалим — Оголіва.

5 І Огола чинила розпусту, бувши Моєю, і палала пристрастю до коханців своїх, до ассирійців, сусідів своїх,

6 що вдягалися в блакить, намісників і правителів, усіх їх — юнаків вродливих, верхівців, що їздять на конях.

7 Так вона чинила розпусту свою з ними, з усіма вибраними синами Ассирії, і з усіма, до кого палала пристрастю: усіма ідолами їхніми вона опоганилася.

8 І не покинула вона розпусти своєї, принесеної з Єгипту, бо в молодості її лежали з нею, і м’яли груди її дівоцтва, і виливали розпусту свою на неї.

9 Тому Я віддав її в руку коханців її, у руку ассирійців, до яких вона палала пристрастю.

10 Вони відкрили наготу її, забрали синів її та дочок її, а її вбили мечем; і стала вона відомою серед жінок, бо вони вчинили суд над нею.

11 І коли сестра її Оголіва побачила це, вона ще гірше зіпсувалася в розпусній любові своїй, ніж та, і в розпусті своїй — більше за сестру свою в її розпусті.

12 Вона палала пристрастю до ассирійців, сусідів своїх, намісників і правителів, розкішно вдягнених, верхівців, що їздять на конях, усіх їх — юнаків вродливих.

13 І побачив Я, що вона опоганилася, що обидві вони пішли однією дорогою,

14 І вона примножила розпусту свою: бо коли побачила чоловіків, зображених на стіні, образи халдеїв, намальовані червоною фарбою,

15 підперезаних поясами на стегнах своїх, у пишних барвистих уборах на головах своїх, усіх їх — на вигляд князів, за подобою вавилонян із Халдеї, землі їхнього народження, —

16 то щойно побачила їх очима своїми, запалала до них пристрастю і послала послів до них у Халдею.

17 І прийшли до неї вавилоняни на ложе любові, і опоганили її розпустою своєю, і вона опоганилася ними, і душа її відвернулася від них.

18 Так вона відкрила розпусту свою й відкрила наготу свою; тоді душа Моя відвернулася від неї, як відвернулася душа Моя від сестри її.

19 Та вона примножила розпусту свою, згадуючи дні молодості своєї, коли чинила розпусту в землі Єгипетській.

20 Бо вона палала пристрастю до наложників їхніх, чия плоть — як плоть ослів, а чиє сім’явиверження — як у коней.

21 Так ти згадала розпусту молодості своєї, коли єгиптяни м’яли соски твої заради грудей молодості твоєї.

22 Тому, Оголіво, так каже Ягве: Ось Я підніму проти тебе коханців твоїх, від яких відвернулася душа твоя, і приведу їх проти тебе з усіх боків:

23 вавилонян і всіх халдеїв, Пекода, і Шоа, і Коа, і всіх ассирійців із ними, усіх їх — юнаків вродливих, намісників і правителів, вельмож і славетних, усіх їх, що їздять на конях.

24 І прийдуть вони проти тебе з колісницями, возами й колесами та зі зборищем народів, що поставлять проти тебе з усіх боків щити великі й малі та шоломи; і Я поставлю перед ними суд, і вони судитимуть тебе за судами своїми.

25 І оберну проти тебе ревність Свою, і вони вчинять із тобою в люті: відітнуть ніс твій і вуха твої, а решта твоя впаде від меча; вони заберуть синів твоїх і дочок твоїх, а залишок твій буде пожертий вогнем.

26 Вони також знімуть із тебе одяг твій і заберуть прекрасні прикраси твої.

27 Так Я припиню розпусту твою в тобі й блуд твій, принесений із землі Єгипетської, так що ти не піднімеш очей своїх до них і не згадаєш більше Єгипту.

28 Бо так каже Ягве: Ось Я віддам тебе в руку тих, кого ти ненавидиш, у руку тих, від кого відвернулася душа твоя:

29 І вони вчинять із тобою в ненависті, і заберуть усе надбане працею твоєю, і залишать тебе голою та нагою; і відкриється нагота розпусти твоєї, і розпуста твоя, і блуд твій.

30 Я вчиню це тобі за те, що ти блудила за народами язичницькими й опоганилася ідолами їхніми.

31 Ти ходила дорогою сестри своєї, тому Я дам чашу її в руку твою.

32 Так каже Ягве: Ти питимеш із чаші сестри своєї, глибокої та широкої; ти будеш на посміх і на глум; вона вміщує багато.

33 Ти наповнишся п’янством і смутком, чашею спустошення й жаху, чашею сестри твоєї Самарії.

34 Ти навіть вип’єш її й висмокчеш до дна, і розіб’єш черепки її, і відірвеш груди свої, бо Я сказав це, — каже Ягве.

35 Тому так каже Ягве: За те, що ти забула Мене й кинула Мене за спину свою, то й ти неси розпусту свою та блуд свій.

36 І ще сказав мені Ягве: Сину людський, чи будеш судити Оголу та Оголіву? Так, оголоси їм гидоти їхні:

37 Що вони чинили перелюб, і кров на руках їхніх, і з ідолами своїми чинили перелюб, і навіть синів своїх, яких народили Мені, проводили для них крізь вогонь, щоб пожирати їх.

38 І ще оце вчинили вони Мені: опоганили святиню Мою того самого дня й осквернили суботи Мої.

39 Бо коли вони зарізали дітей своїх ідолам своїм, то того самого дня прийшли до святині Моєї, щоб опоганити її; і ось, так учинили вони посеред дому Мого.

40 І до того ж ви посилали по чоловіків, щоб прийшли здалека, до яких був посланий посланець; і ось, вони прийшли — ті, задля яких ти вмивалася, підфарбовувала очі свої й прикрашала себе оздобами,

41 І сіла на розкішному ложі, а перед ним — приготований стіл, на якому ти поставила кадило Моє та оливу Мою.

42 І голос безтурботного натовпу був із нею; а з чоловіками з простого люду приведені були савеї з пустелі, які наділи браслети на руки їхні й прекрасні вінці на голови їхні.

43 Тоді сказав Я про ту, що постаріла в перелюбах: Чи тепер чинитимуть розпусту з нею, а вона з ними?

44 Та вони входили до неї, як входять до жінки, що чинить розпусту; так входили вони до Оголи та до Оголіви, жінок розпусних.

45 А чоловіки праведні — вони судитимуть їх судом перелюбниць і судом жінок, що проливають кров, бо вони — перелюбниці, і кров на руках їхніх.

46 Бо так каже Ягве: Я наведу на них зборище й віддам їх на вигнання та на грабіж.

47 І зборище поб’є їх камінням і порубає їх мечами своїми; вони повбивають синів їхніх і дочок їхніх, а доми їхні спалять вогнем.

48 Так Я припиню розпусту на землі, щоб усі жінки навчилися не чинити за розпустою вашою.

49 І вони звернуть розпусту вашу на вас, і ви понесете гріхи ідолів ваших; і пізнаєте, що Я — Ягве.

Розділ 24

1 Знову, дев’ятого року, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшло до мене слово Ягве, говорячи:

2 Сину людський, запиши собі ім’я цього дня, саме цього дня: цар вавилонський підступив до Єрусалиму саме цього дня.

3 І скажи притчу бунтівному домові й мов до них: Так каже Ягве: Постав казан, постав його й налий у нього води:

4 Збери до нього шматки його, усякий добрий шматок, стегно й лопатку; наповни його добірними кістками.

5 Візьми добірне з отари, і спали також кістки під ним, і звари його добре, і нехай варяться кістки його в ньому.

6 Тому так каже Ягве: Горе кривавому місту, казанові, в якому його накип, і накип його не зійшов із нього! Виймай його шматок за шматком; нехай не впаде на нього жереб.

7 Бо кров її — посеред неї; вона поклала її на верху скелі; вона не вилила її на землю, щоб покрити її порохом;

8 Щоб викликати лють для вчинення помсти, Я поклав кров її на верху скелі, щоб вона не була покрита.

9 Тому так каже Ягве: Горе кривавому місту! Я також зроблю вогнище для вогню великим.

10 Нагромадь дров, розпали вогонь, довари м’ясо й добре приправ його, і нехай кістки згорять.

11 Тоді постав його порожнім на вугілля його, щоб мідь його розжарилася й горіла, і щоб нечистота його розтопилася в ньому, щоб накип його був знищений.

12 Вона втомила себе неправдами, і великий накип її не вийшов із неї: накип її буде у вогні.

13 У нечистоті твоїй — розпуста: тому що Я очищав тебе, а ти не очистилася, ти більше не очистишся від нечистоти своєї, доки Я не вгамую люті Своєї на тобі.

14 Я, Ягве, сказав це: це збудеться, і Я вчиню це; Я не відступлю, і не змилуюся, і не розкаюся; за дорогами твоїми й за вчинками твоїми судитимуть тебе, — каже Ягве.

15 І прийшло до мене слово Ягве, говорячи:

16 Сину людський, ось Я забираю від тебе пожадання очей твоїх одним ударом; та ти не голоси й не плач, і сльози твої не потечуть.

17 Стримуйся від плачу, не справляй жалоби за померлою, зав’яжи пов’язку голови своєї на собі й взуй взуття своє на ноги свої, і не закривай уст своїх, і не їж хліба людського.

18 І говорив я до народу вранці, а ввечері померла жінка моя; і я вчинив уранці, як було мені наказано.

19 І сказав мені народ: Чи не скажеш нам, що це означає для нас, що ти так чиниш?

20 Тоді відповів я їм: Прийшло до мене слово Ягве, говорячи:

21 Скажи домові Ізраїлевому: Так каже Ягве: Ось Я опоганю святиню Мою, гордість сили вашої, пожадання очей ваших і те, за чим жаліє душа ваша; а сини ваші та дочки ваші, яких ви залишили, впадуть від меча.

22 І ви чинитимете, як чинив я: не закриватимете уст своїх і не їстимете хліба людського.

23 І пов’язки ваші будуть на головах ваших, а взуття ваше — на ногах ваших; ви не голоситимете й не плакатимете, а будете танути за беззаконня ваші й стогнатимете один до одного.

24 Так Єзекіїль буде вам знаком: за всім, що він чинив, чинитимете й ви; а коли це прийде, пізнаєте, що Я — Ягве.

25 Також ти, сину людський, чи не буде це в той день, коли Я заберу від них силу їхню, радість слави їхньої, пожадання очей їхніх і те, на що вони покладали думки свої, — синів їхніх і дочок їхніх, —

26 Що в той день той, хто врятується, прийде до тебе, щоб сповістити тобі вухами твоїми?

27 Того дня відкриються уста твої для того, хто врятувався, і ти говоритимеш, і більше не будеш німим; і будеш їм знаком, і вони пізнають, що Я — Ягве.

Розділ 25

1 І прийшло до мене знову слово Ягве, говорячи:

2 Сину людський, зверни обличчя своє проти аммонітян і пророкуй проти них;

3 І скажи аммонітянам: Слухайте слово Ягве! Так каже Ягве: За те, що ти сказав: Ага! — проти святині Моєї, коли вона була опоганена, і проти землі Ізраїлевої, коли вона була спустошена, і проти дому Юдиного, коли вони пішли в полон, —

4 Ось тому Я віддам тебе синам сходу у володіння, і вони поставлять табори свої в тобі й зроблять житла свої в тобі; вони їстимуть плоди твої й питимуть молоко твоє.

5 І зроблю Раббу стійлом для верблюдів, а аммонітян — місцем лежання для отар; і пізнаєте, що Я — Ягве.

6 Бо так каже Ягве: За те, що ти плескав руками своїми й тупав ногами, і радів у серці з усією зневагою своєю проти землі Ізраїлевої, —

7 Ось тому Я простягну руку Свою на тебе й віддам тебе на здобич народам, і витну тебе з-поміж народів, і вчиню, що ти загинеш із країн; Я знищу тебе, і ти пізнаєш, що Я — Ягве.

8 Так каже Ягве: За те, що Моав і Сеїр кажуть: Ось дім Юдин — як усі народи, —

9 Тому ось Я відкрию бік Моава від міст, від міст його на кордонах його, окрасу краю: Бет-Єшімот, Баал-Меон і Кір’ятаїм,

10 Синам сходу разом з аммонітянами, і віддам їх у володіння, щоб аммонітяни не згадувалися серед народів.

11 І Я вчиню суди над Моавом, і вони пізнають, що Я — Ягве.

12 Так каже Ягве: За те, що Едом учинив проти дому Юдиного, чинячи помсту, і тяжко завинив, і мстився їм, —

13 Тому так каже Ягве: Я також простягну руку Свою на Едом і витну з нього людину й худобу, і зроблю його спустошеним від Теману, а мешканці Дедану впадуть від меча.

14 І вчиню помсту Свою над Едомом рукою народу Мого Ізраїля, і вони вчинять в Едомі за гнівом Моїм і за люттю Моєю; і вони пізнають помсту Мою, — каже Ягве.

15 Так каже Ягве: За те, що филистимляни чинили з помсти й мстилися зі зневагою в серці, щоб знищити його за давню ворожнечу, —

16 Тому так каже Ягве: Ось Я простягну руку Свою на филистимлян, і витну керетян, і знищу решту морського узбережжя.

17 І вчиню над ними велику помсту з лютими докорами; і вони пізнають, що Я — Ягве, коли Я вчиню помсту Свою над ними.

Розділ 26

1 І сталося одинадцятого року, першого дня місяця, що прийшло до мене слово Ягве, говорячи:

2 Сину людський, за те, що Тир сказав про Єрусалим: Ага! Розбита та, що була брамою народів; вона обернулася до мене; я наповнюся, тепер коли вона спустошена, —

3 Тому так каже Ягве: Ось Я — проти тебе, о Тире, і підніму проти тебе багато народів, як море піднімає хвилі свої.

4 І вони зруйнують мури Тира й розіб’ють вежі його; Я також зішкребу порох його з нього й зроблю його, як верх голої скелі.

5 Він буде місцем для просушування сітей посеред моря, бо Я сказав це, — каже Ягве, — і він стане здобиччю для народів.

6 А дочок його, що на полі, буде вбито мечем; і вони пізнають, що Я — Ягве.

7 Бо так каже Ягве: Ось Я приведу на Тир Навуходоносора, царя вавилонського, царя царів, із півночі, з кіньми, і з колісницями, і з верхівцями, і з полками, і з багатьма людьми.

8 Він поб’є мечем дочок твоїх на полі, і спорудить проти тебе облогові укріплення, і насипле вал проти тебе, і підніме щит проти тебе.

9 Він поставить облогові машини проти мурів твоїх, а сокирами своїми розіб’є вежі твої.

10 Від безлічі коней його порох їхній покриє тебе; мури твої затрясуться від шуму верхівців, і коліс, і колісниць, коли він увійде у брами твої, як входять у місто, в якому зроблено пролом.

11 Копитами коней своїх він витопче всі вулиці твої, поб’є народ твій мечем, а твердині сили твоєї впадуть на землю.

12 І вони пограбують багатства твої й вчинять здобич із товарів твоїх, і розіб’ють мури твої, і зруйнують приємні доми твої, і покладуть каміння твоє, і дерево твоє, і порох твій посеред води.

13 І Я припиню шум пісень твоїх, і звук арф твоїх більше не буде чути.

14 І зроблю тебе, як верх голої скелі; ти будеш місцем для просушування сітей, і більше не будеш відбудований, бо Я, Ягве, сказав це, — каже Ягве.

15 Так каже Ягве до Тира: Чи не затрясуться острови від звуку падіння твого, коли поранені стогнатимуть, коли вбиватимуть посеред тебе?

16 Тоді всі князі моря зійдуть із престолів своїх, і скинуть мантії свої, і знімуть гаптовані одежі свої; вони вдягнуться в трепет, сядуть на землю, і тремтітимуть щомиті, і жахатимуться тобою.

17 І вони піднімуть плач за тобою й скажуть тобі: Як ти загинуло, ти, заселене мореплавцями, славетне місто, що було сильним на морі, — воно та мешканці його, що наводили страх свій на всіх, хто перебуває в ньому!

18 Тепер затремтять острови в день падіння твого; так, острови, що на морі, стривожаться відходом твоїм.

19 Бо так каже Ягве: Коли Я зроблю тебе містом спустошеним, як міста, що не заселені, коли наведу на тебе безодню, і великі води покриють тебе, —

20 Коли Я зведу тебе з тими, що сходять до ями, з народом давніх часів, і поселю тебе в нижніх місцях землі, у місцях, спустошених віддавна, з тими, що сходять до ями, щоб ти не було заселеним, і Я поставлю славу на землі живих, —

21 Я зроблю тебе жахом, і тебе не стане; хоч тебе шукатимуть, та ніколи більше не знайдуть тебе, — каже Ягве.

Розділ 27

1 І прийшло до мене знову слово Ягве, говорячи:

2 Тепер ти, сину людський, підніми плач за Тиром;

3 І скажи Тирові: О ти, що сидиш при вході до моря, що ти — купець народів для багатьох островів! Так каже Ягве: О Тире, ти сказав: Я — досконалий красою.

4 Кордони твої — посеред морів; будівничі твої вдосконалили красу твою.

5 Вони зробили всі дошки кораблів твоїх із ялиць Сеніру; вони взяли кедри з Ливану, щоб зробити щогли для тебе.

6 З дубів Башану зробили вони весла твої; товариство ашурійців зробило лави твої зі слонової кістки, привезеної з островів Кіттіму.

7 Тонке полотно з гаптуванням із Єгипту було тим, що ти розпростирав, щоб бути тобі вітрилом; блакить і пурпур з островів Еліші були тим, що покривало тебе.

8 Мешканці Сидону й Арваду були веслярами твоїми; мудреці твої, о Тире, що були в тобі, були стерничими твоїми.

9 Старійшини Гевала й мудреці його були в тобі конопатниками твоїми; усі кораблі моря з мореплавцями їхніми були в тобі, щоб вести торгівлю твою.

10 Ті з Персії, і Луду, і Фута були у війську твоєму, воїнами твоїми; вони вішали щит і шолом у тобі; вони надавали тобі пишноти.

11 Сини Арвада з військом твоїм були на мурах твоїх навколо, а гаммадеї були у вежах твоїх; вони вішали щити свої на мурах твоїх навколо; вони вдосконалили красу твою.

12 Таршіш був купцем твоїм через безліч усякого багатства; сріблом, залізом, оловом і свинцем торгували вони на ярмарках твоїх.

13 Яван, Тувал і Мешех — вони були купцями твоїми; вони торгували душами людськими й мідним посудом на ринку твоєму.

14 Ті з дому Тогарми торгували на ярмарках твоїх кіньми, і верхівцями, і мулами.

15 Сини Дедана були купцями твоїми; багато островів були торгівлею руки твоєї; вони приносили тобі в дар роги слонової кістки та чорне дерево.

16 Сирія була купцем твоїм через безліч виробів твоїх; вони торгували на ярмарках твоїх смарагдами, пурпуром, і гаптованою роботою, і тонким полотном, і коралами, і агатом.

17 Юда й земля Ізраїлева — вони були купцями твоїми; вони торгували на ринку твоєму пшеницею Мінніту, і Паннагом, і медом, і оливою, і бальзамом.

18 Дамаск був купцем твоїм у безлічі виробів твоїх, через безліч усякого багатства, — вином хелбонським і білою вовною.

19 Дан також і Яван, ходячи туди й сюди, торгували на ярмарках твоїх; блискуче залізо, касія й очерет запашний були на ринку твоєму.

20 Дедан був купцем твоїм у коштовних тканинах для колісниць.

21 Аравія та всі князі Кедару — вони торгували з тобою ягнятами, і баранами, і козлами; цим вони були купцями твоїми.

22 Купці Шеви й Раами — вони були купцями твоїми; вони торгували на ярмарках твоїх найкращими з усіх пахощів, і всім коштовним камінням, і золотом.

23 Харан, і Канне, і Еден, купці Шеви, Ашшур і Хілмад були купцями твоїми.

24 Вони були купцями твоїми в усяких речах: у блакитних одежах, і гаптованій роботі, і в скринях багатого вбрання, зв’язаних шнурами й зроблених із кедра, — серед товарів твоїх.

25 Кораблі Таршішу оспівували тебе на ринку твоєму; і ти наповнився й став дуже славетним посеред морів.

26 Веслярі твої завели тебе у великі води; східний вітер розбив тебе посеред морів.

27 Багатства твої, і ярмарки твої, товари твої, мореплавці твої й стерничі твої, конопатники твої й ті, що ведуть торгівлю твою, і всі воїни твої, що в тобі, і все зборище твоє, що посеред тебе, — впадуть посеред морів у день загибелі твоєї.

28 Передмістя затрясуться від звуку крику стерничих твоїх.

29 І всі, що тримають весло, мореплавці й усі стерничі моря, зійдуть із кораблів своїх і стануть на землі;

30 І дадуть почути голос свій проти тебе, і гірко кричатимуть, і посипатимуть порохом голови свої, і валятимуться в попелі;

31 І вони зроблять себе зовсім лисими задля тебе, і підпережуться веретами, і плакатимуть за тобою з гіркістю серця й гірким голосінням.

32 І в голосінні своєму піднімуть вони плач за тобою й голоситимуть над тобою, говорячи: Яке місто подібне до Тира, до знищеного посеред моря?

33 Коли товари твої виходили з морів, ти насичував багато народів; ти збагачував царів землі безліччю багатств твоїх і товарів твоїх.

34 У час, коли ти будеш розбитий морями в глибинах вод, товари твої й усе зборище твоє посеред тебе впадуть.

35 Усі мешканці островів жахнуться тобою, а царі їхні дуже налякаються, і обличчя їхні стривожаться.

36 Купці серед народів свистітимуть на тебе; ти станеш жахом і більше ніколи не буде тебе.

Розділ 28

1 І прийшло до мене знову слово Ягве, говорячи:

2 Сину людський, скажи князеві Тира: Так каже Ягве: За те, що серце твоє піднеслося й ти сказав: Я — бог, я сиджу на престолі бога посеред морів, — а ти ж людина, а не бог, хоч ти поставив серце своє, як серце бога, —

3 Ось ти мудріший за Даниїла; немає таємниці, яку могли б приховати від тебе:

4 Мудрістю своєю та розумом своїм ти здобув собі багатство й здобув золото та срібло до скарбниць своїх:

5 Великою мудрістю своєю та торгівлею своєю ти примножив багатство своє, і серце твоє піднеслося через багатство твоє, —

6 Тому так каже Ягве: За те, що ти поставив серце своє, як серце бога, —

7 Ось тому Я наведу на тебе чужинців, найлютіших із народів, і вони оголять мечі свої проти краси мудрості твоєї й опоганять блиск твій.

8 Вони зведуть тебе до ями, і ти помреш смертю вбитих посеред морів.

9 Чи й тепер скажеш перед тим, хто вбиває тебе: Я — бог? А ти будеш людиною, а не богом, у руці того, хто вбиває тебе.

10 Ти помреш смертю необрізаних від руки чужинців, бо Я сказав це, — каже Ягве.

11 І прийшло до мене ще слово Ягве, говорячи:

12 Сину людський, підніми плач за царем Тира й скажи йому: Так каже Ягве: Ти — печать досконалості, повний мудрості й досконалий красою.

13 Ти був у Едені, саду Ягве; усяке коштовне каміння було покривом твоїм: сардис, топаз і алмаз, берил, онікс і яспис, сапфір, смарагд і карбункул, і золото; майстерність бубнів твоїх і сопілок твоїх була приготована в тобі в день, коли ти був створений.

14 Ти — помазаний херувим, що осіняє, і Я поставив тебе так: ти був на святій горі Ягве, ти ходив туди й сюди посеред вогненного каміння.

15 Ти був досконалий у дорогах своїх від дня, коли ти був створений, аж доки не знайшлося в тобі беззаконня.

16 Через безліч торгівлі твоєї вони наповнили середину твою насильством, і ти згрішив; тому Я скину тебе, як нечистого, з гори Ягве, і знищу тебе, о херувиме осіняючий, з-посеред вогненного каміння.

17 Серце твоє піднеслося через красу твою, ти зіпсував мудрість свою через блиск твій; Я скину тебе на землю, Я покладу тебе перед царями, щоб вони дивилися на тебе.

18 Ти опоганив святині свої безліччю беззаконь своїх, неправедністю торгівлі своєї; тому Я виведу вогонь із середини твоєї, він пожере тебе, і Я оберну тебе на попіл на землі на очах усіх, хто дивиться на тебе.

19 Усі, хто знає тебе серед народів, жахнуться тобою; ти станеш жахом, і ніколи більше не буде тебе.

20 І прийшло до мене знову слово Ягве, говорячи:

21 Сину людський, зверни обличчя своє проти Сидону й пророкуй проти нього,

22 І скажи: Так каже Ягве: Ось Я — проти тебе, о Сидоне, і прославлюся посеред тебе; і вони пізнають, що Я — Ягве, коли Я вчиню суди в ньому й освячуся в ньому.

23 Бо Я пошлю в нього моровицю й кров на вулиці його, і поранені судитимуться посеред нього мечем проти нього з усіх боків; і вони пізнають, що Я — Ягве.

24 І не буде більше для дому Ізраїлевого колючої ожини ані болючої тернини з усіх, хто навколо них і хто зневажав їх; і вони пізнають, що Я — Ягве.

25 Так каже Єшуа: Коли Я зберу дім Ізраїлів від народів, серед яких вони розсіяні, й освячуся в них на очах народів язичницьких, тоді вони житимуть на землі своїй, яку Я дав слузі Своєму Якову, —

26 І вони житимуть безпечно на ній, і будуватимуть доми, і насаджуватимуть виноградники; так, вони житимуть у безпеці, коли Я вчиню суди над усіма, хто зневажає їх навколо них; і вони пізнають, що Я — Ягве, їхній Ягве.

Розділ 29

1 Десятого року, десятого місяця, дванадцятого дня місяця, прийшло до мене слово Ягве, говорячи:

2 Сину людський, зверни обличчя своє проти фараона, царя єгипетського, і пророкуй проти нього та проти всього Єгипту:

3 Говори й скажи: Так каже Ягве: Ось Я — проти тебе, фараоне, царю єгипетський, великий драконе, що лежиш посеред річок своїх, що сказав: Річка моя — моя власна, і я створив її для себе.

4 Та Я вкладу гачки в щелепи твої, і вчиню, що риба річок твоїх прилипне до луски твоєї, і виведу тебе з-посеред річок твоїх, а вся риба річок твоїх прилипне до луски твоєї.

5 І Я залишу тебе кинутим у пустелю, тебе й усю рибу річок твоїх; ти впадеш на відкритих полях, тебе не приберуть і не зберуть; Я віддав тебе на поживу звірам польовим і птахам небесним.

6 І всі мешканці Єгипту пізнають, що Я — Ягве, бо вони були для дому Ізраїлевого опорою з тростини.

7 Коли вони брали тебе рукою своєю, ти ламався й розривав їм усе плече; а коли вони спиралися на тебе, ти ламався й робив так, що всі стегна їхні хиталися.

8 Тому так каже Ягве: Ось Я наведу на тебе меч і витну з тебе людину й худобу.

9 І земля Єгипетська стане спустошенням і пусткою, і вони пізнають, що Я — Ягве, бо він сказав: Річка — моя, і я створив її.

10 Ось тому Я — проти тебе й проти річок твоїх, і зроблю землю Єгипетську цілковитим спустошенням і пусткою, від вежі Сієни аж до кордону Ефіопії.

11 Не пройде нею нога людська, і нога худоби не пройде нею, і вона не буде заселена сорок років.

12 І зроблю землю Єгипетську спустошеною серед спустошених країн, а міста її серед зруйнованих міст будуть спустошені сорок років; і Я розсію єгиптян серед народів і розпорошу їх по країнах.

13 Та так каже Єшуа: Наприкінці сорока років Я зберу єгиптян із народів, куди вони були розсіяні:

14 І Я поверну полон Єгипту й вчиню, що вони повернуться до землі Патрос, до землі їхнього замешкання, і вони будуть там царством приниженим.

15 Воно буде найприниженішим із царств і більше не піднесеться над народами, бо Я зменшу їх, щоб вони більше не панували над народами.

16 І воно більше не буде надією дому Ізраїлевого, що нагадує про беззаконня їхнє, коли вони оглядатимуться за ними; та вони пізнають, що Я — Ягве.

17 І сталося двадцять сьомого року, першого місяця, першого дня місяця, що прийшло до мене слово Ягве, говорячи:

18 Сину людський, Навуходоносор, цар вавилонський, змусив військо своє служити великою службою проти Тира: усяка голова стала лисою, а всяке плече обдерлося; та не було йому платні, ані війську його, за Тир, за службу, яку він служив проти нього, —

19 Тому так каже Ягве: Ось Я віддам землю Єгипетську Навуходоносорові, цареві вавилонському, і він забере безліч її, і забере здобич її, і забере грабіж її, і це буде платнею для війська його.

20 Я дав йому землю Єгипетську за працю його, якою він служив проти нього, бо вони працювали для Мене, — каже Ягве.

21 Того дня Я вчиню, що ріг дому Ізраїлевого зазеленіє, і дам тобі відкрити уста посеред них; і вони пізнають, що Я — Ягве.

Розділ 30

1 І прийшло до мене знову слово Ягве, говорячи:

2 Сину людський, пророкуй і скажи: Так каже Ягве: Голосіть: Горе тому дневі!

3 Бо день близький, ба й день Ягве близький, день хмарний; це буде час народів язичницьких.

4 І прийде меч на Єгипет, і великий біль буде в Ефіопії, коли вбиті падатимуть у Єгипті, і заберуть безліч його, а основи його будуть зруйновані.

5 Ефіопія, і Лівія, і Лідія, і весь мішаний народ, і Хув, і сини землі, що в союзі, — впадуть із ними від меча.

6 Так каже Ягве: Також ті, що підтримують Єгипет, впадуть, а гордість сили його знизиться; від вежі Сієни вони впадуть у ньому від меча, — каже Ягве.

7 І вони будуть спустошені серед спустошених країн, а міста його будуть серед зруйнованих міст.

8 І вони пізнають, що Я — Ягве, коли Я наведу вогонь на Єгипет і коли всі помічники його будуть знищені.

9 Того дня вийдуть від Мене посли на кораблях, щоб налякати безтурботних ефіопів, і великий біль прийде на них, як у день Єгипту, бо ось, це приходить.

10 Так каже Ягве: Я також припиню безліч Єгипту рукою Навуходоносора, царя вавилонського.

11 Він і народ його з ним, найлютіші з народів, будуть приведені, щоб знищити землю; і вони оголять мечі свої проти Єгипту й наповнять землю вбитими.

12 І Я висушу річки, і продам землю в руку злих, і спустошу землю й усе, що в ній, рукою чужинців; Я, Ягве, сказав це.

13 Так каже Ягве: Я також знищу ідолів і вчиню, що образи їхні зникнуть із Нофа, і більше не буде князя в землі Єгипетській, і Я наведу страх на землю Єгипетську.

14 І спустошу Патрос, і наведу вогонь на Цоан, і вчиню суди в Но.

15 І виллю лють Свою на Сін, твердиню Єгипту, і витну безліч Но.

16 І наведу вогонь на Єгипет: Сін зазнає великого болю, і Но буде розірване, а Ноф матиме щоденні страждання.

17 Юнаки Авена й Півесету впадуть від меча, а ці міста підуть у полон.

18 У Тахпанхесі також день потемніє, коли Я зламаю там ярма Єгипту, а пишнота сили його припиниться в ньому; що до нього — хмара покриє його, а дочки його підуть у полон.

19 Так Я вчиню суди в Єгипті, і вони пізнають, що Я — Ягве.

20 І сталося одинадцятого року, першого місяця, сьомого дня місяця, що прийшло до мене слово Ягве, говорячи:

21 Сину людський, Я зламав рамено фараона, царя єгипетського, і ось, воно не буде перев’язане, щоб зцілитися, щоб накласти пов’язку, щоб перев’язати його, щоб зміцнити його для тримання меча.

22 Тому так каже Ягве: Ось Я — проти фараона, царя єгипетського, і зламаю рамена його, сильне й те, що було зламане, і вчиню, що меч випаде з руки його.

23 І розсію єгиптян серед народів і розпорошу їх по країнах.

24 І зміцню рамена царя вавилонського й вкладу меч Свій у руку його, а рамена фараона зламаю, і він стогнатиме перед ним стогонами смертельно пораненої людини.

25 Та Я зміцню рамена царя вавилонського, а рамена фараона впадуть; і вони пізнають, що Я — Ягве, коли Я вкладу меч Свій у руку царя вавилонського, і він простягне його на землю Єгипетську.

26 І розсію єгиптян серед народів і розпорошу їх по країнах, і вони пізнають, що Я — Ягве.

Розділ 31

1 І сталося одинадцятого року, третього місяця, першого дня місяця, що прийшло до мене слово Ягве, говорячи:

2 Сину людський, скажи фараонові, цареві єгипетському, та безлічі його: До кого ти подібний у величі своїй?

3 Ось ассирієць був кедром на Ливані з прекрасним гіллям і з покровом, що затінює, і високого зросту, а верхівка його була серед густого гілля.

4 Води виростили його, безодня піднесла його вгору, річки її текли навколо саджанців його, а струмки свої вона посилала до всіх дерев польових.

5 Тому зріст його піднісся вище за всі дерева польові, а гілля його примножилося, а віття його видовжилося через безліч вод, коли він розростався.

6 Усі птахи небесні гніздилися на гіллі його, а під віттям його всі звірі польові народжували молодих своїх, а під тінню його жили всі великі народи.

7 Таким він був прекрасний у величі своїй, у довжині гілля свого, бо корінь його був при великих водах.

8 Кедри в саду Ягве не могли затінити його; ялиці не були подібні до гілля його, а каштани не були подібні до віття його; жодне дерево в саду Ягве не було подібне до нього красою своєю.

9 Я зробив його прекрасним безліччю гілля його, так що всі дерева Едену, що в саду Ягве, заздрили йому.

10 Тому так каже Ягве: За те, що ти піднісся вгору зростом своїм, і він підняв верхівку свою серед густого гілля, а серце його піднеслося у висоті своїй, —

11 Тому Я віддав його в руку могутнього з народів язичницьких; він неодмінно вчинить із ним; Я вигнав його за беззаконня його.

12 І чужинці, найлютіші з народів, відрубали його й покинули його; на горах і в усіх долинах гілля його впало, а віття його поламане при всіх річках землі; і всі народи землі зійшли з тіні його й покинули його.

13 На руїні його перебуватимуть усі птахи небесні, і на гілках його будуть усі звірі польові:

14 Щоб жодне з дерев при водах не величалося своєю висотою, і не підносило своєї верхівки поміж густе гілля, і щоб дерева їхні не стояли у своїй висоті, усі, що п'ють воду: бо всі вони віддані на смерть, до підземних глибин землі, серед синів людських, із тими, що сходять до ями.

15 Так говорить Ягве; Того дня, коли він зійшов до могили, Я вчинив жалобу: Я закрив для нього безодню, і стримав її потоки, і великі води були зупинені; і Я вчинив, що Ливан сумував за ним, і всі дерева польові мліли за ним.

16 Я вчинив, що народи тремтіли від звуку його падіння, коли Я скинув його до шеолу з тими, що сходять до ями; і всі дерева Едену, вибрані й найкращі Ливану, усі, що п'ють воду, будуть потішені в підземних глибинах землі.

17 Вони також зійшли до шеолу з ним, до тих, що вбиті мечем; і ті, що були його раменом, що жили в його тіні серед народів.

18 До кого ти так подібний у славі та у величі серед дерев Едену? Та ти будеш скинутий із деревами Едену до підземних глибин землі: ти лежатимеш серед необрізаних із тими, що вбиті мечем. Це фараон і все його многолюддя, говорить Ягве.

Розділ 32

1 І сталося дванадцятого року, дванадцятого місяця, першого дня місяця, що слово Ягве прийшло до мене, кажучи:

2 Сину людський, піднеси плач за фараоном, царем Єгипту, і скажи йому: Ти подібний до молодого лева народів, і ти — як потвора в морях; і ти виривався зі своїми річками, і каламутив води своїми ногами, і бруднив їхні річки.

3 Так говорить Ягве; Тому Я розтягну над тобою Свою сітку з громадою багатьох народів, і вони витягнуть тебе Моєю сіткою.

4 Тоді Я залишу тебе на землі, Я викину тебе на відкрите поле, і вчиню, що всі птахи небесні перебуватимуть на тобі, і насичу тобою звірів усієї землі.

5 І Я покладу твоє тіло на горах, і наповню долини твоєю висотою.

6 Я також напою твоєю кров'ю землю, в якій ти плаваєш, аж до гір; і річки будуть повні тебе.

7 І коли Я погашу тебе, Я закрию небо, і вчиню його зорі темними; Я закрию сонце хмарою, і місяць не дасть свого світла.

8 Усі ясні світила неба Я вчиню темними над тобою, і наведу темряву на твою землю, говорить Ягве.

9 Я також тривожитиму серця багатьох народів, коли принесу твоє знищення між народи, до країв, яких ти не знав.

10 Так, Я вчиню, що багато народів дивуватимуться тобі, а їхні царі страшенно жахатимуться через тебе, коли Я замахнуся Своїм мечем перед ними; і вони тремтітимуть щомиті, кожен за своє життя, у день твого падіння.

11 Бо так говорить Ягве; Меч царя Вавилону прийде на тебе.

12 Мечами сильних Я вчиню, що твоє многолюддя впаде, — найстрашніші з народів, усі вони; і вони знищать пиху Єгипту, і все його многолюддя буде вигублене.

13 Я знищу також усю його худобу з-над великих вод; і більше не каламутитиме їх нога людини, і не каламутитимуть їх копита худоби.

14 Тоді Я вчиню їхні води глибокими, і зроблю, що їхні річки потечуть, як олива, говорить Ягве.

15 Коли Я вчиню єгипетську землю спустошенням, і край буде позбавлений того, чого він був повний, коли Я вражу всіх, що живуть у ньому, тоді вони пізнають, що Я — Ягве.

16 Це плач, яким оплакуватимуть її: дочки народів оплакуватимуть її; оплакуватимуть її, Єгипет і все його многолюддя, говорить Ягве.

17 Стало також дванадцятого року, п'ятнадцятого дня місяця, що слово Ягве прийшло до мене, кажучи:

18 Сину людський, голоси за многолюддям Єгипту, і скинь їх униз, її та дочок славних народів, до підземних глибин землі, з тими, що сходять до ями.

19 Кого ти перевищуєш красою? Зійди вниз і ляж із необрізаними.

20 Вони впадуть серед тих, що вбиті мечем; вона віддана мечеві; тягніть її та всі її многолюддя.

21 Сильні серед могутніх говоритимуть до нього з середини шеолу разом із тими, що допомагають йому: вони зійшли вниз, лежать необрізані, вбиті мечем.

22 Там Ашшур і вся його громада; його гроби навколо нього; усі вони вбиті, впали від меча:

23 Їхні гроби поставлені по боках ями, а його громада — навколо його гробу; усі вони вбиті, впали від меча, ті, що чинили страх у країні живих.

24 Там Елам і все його многолюддя навколо його гробу, усі вони вбиті, впали від меча, ті, що зійшли необрізаними до підземних глибин землі, що чинили свій страх у країні живих; та вони понесли свою ганьбу з тими, що сходять до ями.

25 Їй поставили ложе серед убитих з усім її многолюддям; її гроби навколо нього; усі вони необрізані, вбиті мечем; хоч їхній страх був чинений у країні живих, та вони понесли свою ганьбу з тими, що сходять до ями; він покладений серед убитих.

26 Там Мешех, Тувал і все її многолюддя; її гроби навколо нього; усі вони необрізані, вбиті мечем, хоч вони чинили свій страх у країні живих.

27 І вони не лежатимуть із могутніми, що впали з необрізаних, що зійшли до шеолу зі своєю військовою зброєю; і вони поклали свої мечі під свої голови, та їхні беззаконня будуть на їхніх кістках, хоч вони були страхом могутніх у країні живих.

28 Так, ти будеш розбитий серед необрізаних, і лежатимеш із тими, що вбиті мечем.

29 Там Едом, її царі і всі її князі, що зі своєю могутністю покладені біля вбитих мечем; вони лежатимуть із необрізаними і з тими, що сходять до ями.

30 Там князі півночі, усі вони, і всі сидоняни, що зійшли з убитими; зі своїм страхом вони посоромлені своєю могутністю; і вони лежать необрізані з тими, що вбиті мечем, і несуть свою ганьбу з тими, що сходять до ями.

31 Фараон побачить їх і потішиться над усім своїм многолюддям, фараон і все його військо, вбите мечем, говорить Ягве.

32 Бо Я навів Мій страх у країні живих, і він буде покладений серед необрізаних із тими, що вбиті мечем, фараон і все його многолюддя, говорить Ягве.

Розділ 33

1 І знову слово Єшуа прийшло до мене, кажучи:

2 Сину людський, говори до синів твого народу і скажи їм: Коли Я наведу меча на країну, а народ тієї країни візьме чоловіка зі своїх країв і поставить його собі за вартового:

3 Якщо він, побачивши, що меч приходить на країну, засурмить у сурму і попередить народ;

4 Тоді кожен, хто почує звук сурми і не прийме попередження, якщо меч прийде і забере його, його кров буде на його власній голові.

5 Він чув звук сурми і не прийняв попередження; його кров буде на ньому. А той, хто прийме попередження, врятує свою душу.

6 А якщо вартовий побачить, що меч приходить, і не засурмить у сурму, і народ не буде попереджений; якщо меч прийде і забере когось із-поміж них, той буде забраний у своєму беззаконні; та його крові Я зажадаю з руки вартового.

7 Так і тебе, сину людський, Я поставив вартовим для дому Ізраїля; тому ти почуєш слово з Моїх уст і попередиш їх від Мене.

8 Коли Я скажу безбожному: Безбожнику, ти неодмінно помреш; а ти не говоритимеш, щоб попередити безбожного щодо його дороги, той безбожний помре у своєму беззаконні; та його крові Я зажадаю з твоєї руки.

9 Проте, якщо ти попередиш безбожного щодо його дороги, щоб він навернувся з неї; якщо він не навернеться зі своєї дороги, він помре у своєму беззаконні; а ти врятував свою душу.

10 Тому, сину людський, скажи дому Ізраїля: Так ви говорите, кажучи: Якщо наші переступи і наші гріхи на нас, і ми в них танемо, то як же нам жити?

11 Скажи їм: Як живий Я, говорить Єшуа, Я не маю вподобання в смерті безбожного, а в тому, щоб безбожний навернувся зі своєї дороги і жив: наверніться, наверніться зі своїх злих доріг; бо навіщо вам помирати, о доме Ізраїля?

12 Тому, сину людський, скажи синам твого народу: Праведність праведного не врятує його в день його переступу; а щодо безбожності безбожного, він не впаде через неї в день, коли навернеться від своєї безбожності; і праведний не зможе жити своєю праведністю в день, коли згрішить.

13 Коли Я скажу праведному, що він неодмінно житиме; якщо він покладатиметься на свою праведність і чинитиме беззаконня, усі його праведні вчинки не будуть згадані; а за своє беззаконня, яке він учинив, за нього він помре.

14 А знову, коли Я скажу безбожному: Ти неодмінно помреш; якщо він навернеться від свого гріха і чинитиме законне і праведне;

15 Якщо безбожний поверне заставу, віддасть знову те, що пограбував, ходитиме в уставах життя, не чинячи беззаконня; він неодмінно житиме, він не помре.

16 Жоден із його гріхів, які він учинив, не буде йому згаданий; він чинив законне і праведне; він неодмінно житиме.

17 Та сини твого народу кажуть: Дорога Ягве не є рівна; а щодо них, їхня дорога не є рівна.

18 Коли праведний відвернеться від своєї праведності і чинитиме беззаконня, він саме через це помре.

19 А якщо безбожний відвернеться від своєї безбожності і чинитиме законне і праведне, він через це житиме.

20 Та ви кажете: Дорога Ягве не є рівна. О доме Ізраїля, Я судитиму вас, кожного за його дорогами.

21 І сталося дванадцятого року нашого полону, десятого місяця, п'ятого дня місяця, що один, хто втік із Єрусалима, прийшов до мене, кажучи: Місто вражене.

22 А рука Єшуа була на мені ввечері, перед тим, як прийшов той, що втік; і Він відкрив мої уста, аж поки той прийшов до мене вранці; і мої уста були відкриті, і я більше не був німий.

23 Тоді слово Єшуа прийшло до мене, кажучи:

24 Сину людський, ті, що живуть у тих руїнах землі Ізраїля, говорять, кажучи: Авраам був один, і він успадкував землю; а нас багато; земля дана нам у спадщину.

25 Тому скажи їм: Так говорить Ягве; Ви їсте з кров'ю, і підносите свої очі до своїх ідолів, і проливаєте кров — і чи ви заволодієте землею?

26 Ви стоїте на своєму мечі, ви чините гидоту, і ви оскверняєте кожен дружину свого ближнього — і чи ви заволодієте землею?

27 Скажи їм так: Так говорить Ягве; Як живий Я, неодмінно ті, що в руїнах, впадуть від меча, а того, хто на відкритому полі, Я віддам звірам на пожирання, а ті, що в твердинях і в печерах, помруть від моровиці.

28 Бо Я вчиню землю найбільшим спустошенням, і пиха її сили припиниться; і гори Ізраїля будуть спустошені, так що ніхто не проходитиме через них.

29 Тоді вони пізнають, що Я — Ягве, коли Я вчиню землю найбільшим спустошенням за всі їхні гидоти, які вони вчинили.

30 А ти, сину людський, сини твого народу все ще говорять проти тебе біля стін і у дверях домів, і говорять один до одного, кожен до свого брата, кажучи: Прийдіть, прошу вас, і почуйте, яке слово виходить від Єшуа.

31 І вони приходять до тебе, як приходить народ, і сидять перед тобою як Мій народ, і слухають твої слова, та не виконують їх; бо своїми устами вони показують велику любов, а їхнє серце йде за своєю захланністю.

32 І ось, ти для них — як дуже люба пісня того, хто має приємний голос і вміє добре грати на інструменті; бо вони слухають твої слова, та не виконують їх.

33 І коли це станеться — ось, воно прийде — тоді вони пізнають, що пророк був серед них.

Розділ 34

1 І слово Єшуа прийшло до мене, кажучи:

2 Сину людський, пророкуй проти пастирів Ізраїля, пророкуй і скажи їм: Так говорить Єшуа пастирям: Горе пастирям Ізраїля, що пасуть самих себе! Чи не повинні пастирі пасти отари?

3 Ви їсте жир, і одягаєтеся вовною, ви вбиваєте відгодованих; та отари ви не пасете.

4 Хворих ви не зміцнили, і недужих не вилікували, і поломаних не перев'язали, і відігнаних не повернули, і загублених не шукали; а силою і жорстокістю ви панували над ними.

5 І вони розпорошилися, бо немає пастиря; і вони стали поживою для всіх звірів польових, коли були розпорошені.

6 Мої вівці блукали по всіх горах і на кожному високому пагорбі; так, Моя отара була розпорошена по всьому обличчю землі, і ніхто не розшукував і не шукав їх.

7 Тому, пастирі, слухайте слово Єшуа;

8 Як живий Я, говорить Єшуа, неодмінно через те, що Моя отара стала здобиччю, і Моя отара стала поживою для кожного звіра польового, бо не було пастиря, і Мої пастирі не розшукували Моєї отари, а пастирі пасли самих себе, а Моєї отари не пасли;

9 Тому, о пастирі, слухайте слово Єшуа;

10 Так говорить Єшуа; Ось, Я — проти пастирів; і Я зажадаю Моєї отари з їхньої руки, і вчиню, що вони припинять пасти отару; і пастирі більше не пастимуть самих себе; бо Я визволю Мою отару з їхніх уст, щоб вона не була їм поживою.

11 Бо так говорить Єшуа; Ось, Я, саме Я, розшукаю Моїх овець і відшукаю їх.

12 Як пастир відшукує свою отару того дня, коли він серед своїх овець, що розпорошені; так Я відшукаю Моїх овець і визволю їх з усіх місць, де вони були розпорошені в хмарний і темний день.

13 І Я виведу їх з-поміж народів, і зберу їх із країв, і приведу їх до їхньої власної землі, і пастиму їх на горах Ізраїля біля річок і в усіх населених місцях краю.

14 Я пастиму їх на доброму пасовищі, а на високих горах Ізраїля буде їхня кошара; там вони лежатимуть у добрій кошарі, і на жирному пасовищі пастимуться на горах Ізраїля.

15 Я пастиму Мою отару, і Я вчиню, що вони ляжуть, говорить Єшуа.

16 Я шукатиму загублену, і поверну відігнану, і перев'яжу поломану, і зміцню хвору; а жирну і сильну Я знищу; Я пастиму їх із судом.

17 А щодо вас, о Моя отаро, так говорить Ягве; Ось, Я суджу між худобою і худобою, між баранами і козлами.

18 Чи мало вам того, що ви випасли добре пасовище, а решту ваших пасовищ ви мусите толочити своїми ногами? І що ви випили глибоких вод, а решту ви мусите каламутити своїми ногами?

19 А щодо Моєї отари, вони їдять те, що ви витолочили своїми ногами; і п'ють те, що ви скаламутили своїми ногами.

20 Тому так говорить Ягве їм; Ось, Я, саме Я, судитиму між жирною худобою і між худою худобою.

21 Бо ви штовхали боком і плечем, і штовхали всіх хворих своїми рогами, аж поки не розпорошили їх геть;

22 Тому Я врятую Мою отару, і вони більше не будуть здобиччю; і Я судитиму між худобою і худобою.

23 І Я поставлю над ними одного пастиря, і він пастиме їх, саме Мого слугу Давида; він пастиме їх, і він буде їхнім пастирем.

24 А Я, Єшуа, буду їхнім Єшуа, а Мій слуга Давид — князем серед них; Я, Єшуа, сказав це.

25 І Я укладу з ними завіт миру, і вчиню, що злі звірі припиняться в землі; і вони житимуть безпечно в пустелі і спатимуть у лісах.

26 І Я зроблю їх і місця навколо Мого пагорба благословенням; і Я вчиню, що дощ сходитиме у свою пору; будуть дощі благословення.

27 І дерево польове дасть свій плід, і земля дасть свій урожай, і вони будуть безпечні у своїй землі, і пізнають, що Я — Єшуа, коли Я розіб'ю пов'язі їхнього ярма і визволю їх із руки тих, що ними послуговувалися.

28 І вони більше не будуть здобиччю для народів, і звір землі не пожиратиме їх; а вони житимуть безпечно, і ніхто не лякатиме їх.

29 І Я вирощу для них рослину на славу, і вони більше не будуть гинути від голоду в землі, і більше не нестимуть ганьби народів.

30 Так вони пізнають, що Я, Єшуа, їхній Єшуа, з ними, і що вони, дім Ізраїля, — Мій народ, говорить Єшуа.

31 І ви, Моя отаро, отара Мого пасовища, — люди, а Я — ваш Єшуа, говорить Єшуа.

Розділ 35

1 І ще слово Єшуа прийшло до мене, кажучи:

2 Сину людський, зверни своє обличчя проти гори Сеїр і пророкуй проти неї,

3 І скажи їй: Так говорить Ягве; Ось, горо Сеїр, Я — проти тебе, і Я простягну Свою руку проти тебе, і вчиню тебе найбільшим спустошенням.

4 Я вчиню твої міста руїною, і ти будеш спустошений, і пізнаєш, що Я — Ягве.

5 Бо ти мав вічну ненависть і проливав кров синів Ізраїля силою меча в час їхнього нещастя, у час, коли їхнє беззаконня мало кінець:

6 Тому, як живий Я, говорить Ягве, Я приготую тебе до крові, і кров переслідуватиме тебе; оскільки ти не ненавидів крові, то кров переслідуватиме тебе.

7 Так Я вчиню гору Сеїр найбільшим спустошенням, і витну з неї того, хто виходить, і того, хто повертається.

8 І Я наповню його гори його вбитими; на твоїх пагорбах, і в твоїх долинах, і в усіх твоїх річках впадуть ті, що вбиті мечем.

9 Я вчиню тебе вічними спустошеннями, і твої міста не повернуться; і ви пізнаєте, що Я — Ягве.

10 Бо ти сказав: Ці два народи і ці два краї будуть мої, і ми заволодіємо ними; а Єшуа був там:

11 Тому, як живий Я, говорить Ягве, Я вчиню саме за твоїм гнівом і за твоєю заздрістю, яку ти виявив зі своєї ненависті проти них; і Я дам пізнати Себе серед них, коли судитиму тебе.

12 І ти пізнаєш, що Я — Ягве, і що Я чув усі твої зневаги, які ти говорив проти гір Ізраїля, кажучи: Вони спустошені, вони дані нам на пожирання.

13 Так своїми устами ви величалися проти Мене і примножили свої слова проти Мене; Я чув їх.

14 Так говорить Ягве; Коли вся земля радітиме, Я вчиню тебе спустошеним.

15 Як ти радів спадщині дому Ізраїля через те, що вона була спустошена, так Я вчиню тобі: ти будеш спустошений, о горо Сеїр, і вся Ідумея, уся вона; і вони пізнають, що Я — Ягве.

Розділ 36

1 Також ти, сину людський, пророкуй горам Ізраїля і скажи: Гори Ізраїля, слухайте слово Єшуа:

2 Так говорить Ягве; Бо ворог сказав проти вас: Ага, навіть стародавні висоти — наші у володіння!

3 Тому пророкуй і скажи: Так говорить Ягве; Бо вони вчинили вас спустошеними і поглинули вас з кожного боку, щоб ви були володінням для решти народів, і ви взяті на уста балакунів і є ганьбою народу:

4 Тому, гори Ізраїля, слухайте слово Ягве; Так говорить Ягве горам і пагорбам, річкам і долинам, спустошеним руїнам і містам, що покинуті, що стали здобиччю і посміховиськом для решти народів, що навколо;

5 Тому так говорить Ягве; Неодмінно у вогні Своєї ревності Я говорив проти решти народів і проти всієї Ідумеї, що призначили Мою землю собі у володіння з радістю всього серця, зі зневажливими думками, щоб викинути її на здобич.

6 Тому пророкуй про землю Ізраїля і скажи горам і пагорбам, річкам і долинам: Так говорить Ягве; Ось, Я говорив у Своїй ревності і у Своїй люті, бо ви понесли ганьбу народів:

7 Тому так говорить Ягве; Я підняв Свою руку: Неодмінно народи, що навколо вас, вони понесуть свою ганьбу.

8 А ви, гори Ізраїля, ви пустите своє гілля і дасте свій плід Моєму народові Ізраїлю; бо вони близько, щоб прийти.

9 Бо ось, Я — за вас, і Я повернуся до вас, і ви будете оброблені і засіяні:

10 І Я розмножу на вас людей, увесь дім Ізраїля, увесь його; і міста будуть населені, а руїни будуть відбудовані:

11 І Я розмножу на вас людину і худобу; і вони розмножаться і даватимуть плід; і Я поселю вас, як у ваші давні часи, і вчиню вам краще, ніж на ваших початках; і ви пізнаєте, що Я — Єшуа.

12 Так, Я вчиню, що люди ходитимуть по вас, саме Мій народ Ізраїль; і вони заволодіють тобою, і ти будеш їхньою спадщиною, і ти більше відтоді не позбавлятимеш їх людей.

13 Так говорить Єшуа; Бо вони кажуть вам: Ти, земле, пожираєш людей і позбавляла своїх народів дітей:

14 Тому ти більше не пожиратимеш людей і більше не позбавлятимеш дітей своїх народів, говорить Єшуа.

15 І Я більше не вчиню, що люди чутимуть у тобі ганьбу народів, і ти більше не нестимеш докору народів, і більше не вчинятимеш, що твої народи спотикатимуться, говорить Єшуа.

16 І ще слово Єшуа прийшло до мене, кажучи:

17 Сину людський, коли дім Ізраїля жив у своїй власній землі, вони осквернили її своєю власною дорогою і своїми вчинками; їхня дорога була переді Мною, як нечистота віддаленої жінки.

18 Тому Я вилив Свою лють на них за кров, яку вони пролили на землю, і за їхніх ідолів, якими вони її опоганили:

19 І Я розпорошив їх серед народів, і вони були розсіяні по краях; за їхньою дорогою і за їхніми вчинками Я судив їх.

20 І коли вони прийшли до народів, куди вони пішли, вони зневажили Моє святе ім'я, коли їм говорили: Це народ Ягве, а вони вийшли з Його землі.

21 Та Я пожалів Своє святе ім'я, яке дім Ізраїля зневажив серед народів, куди вони пішли.

22 Тому скажи дому Ізраїля: Так говорить Ягве; Не для вас Я це чиню, о доме Ізраїля, а заради Свого святого імені, яке ви зневажили серед народів, куди ви пішли.

23 І Я освячу Своє велике ім'я, зневажене серед народів, яке ви зневажили серед них; і народи пізнають, що Я — Ягве, говорить Ягве, коли Я освячуся у вас перед їхніми очима.

24 Бо Я візьму вас з-поміж народів, і зберу вас з усіх країв, і приведу вас до вашої власної землі.

25 Тоді Я покроплю на вас чистою водою, і ви будете чисті; від усієї вашої нечистоти і від усіх ваших ідолів Я очищу вас.

26 І нове серце Я дам вам, і нового духа Я вкладу всередину вас; і Я заберу кам'яне серце з вашого тіла, і дам вам серце тілесне.

27 І Я вкладу Мого духа всередину вас, і вчиню, що ви ходитимете в Моїх уставах, і ви дотримуватиметеся Моїх присудів і виконуватимете їх.

28 І ви житимете в землі, яку Я дав вашим батькам; і ви будете Моїм народом, а Я буду вашим Єшуа.

29 Я також врятую вас від усіх ваших нечистот; і Я покличу збіжжя, і примножу його, і не наведу на вас голоду.

30 І Я примножу плід дерева і врожай поля, щоб ви більше не приймали докору голоду серед народів.

31 Тоді ви згадаєте свої власні злі дороги і свої вчинки, що не були добрі, і бридитиметеся самими собою у власних очах за свої беззаконня і за свої гидоти.

32 Не для вас Я це чиню, говорить Ягве, нехай це буде вам відомо; соромтеся і бентежтеся за свої власні дороги, о доме Ізраїля.

33 Так говорить Єшуа; Того дня, коли Я очищу вас від усіх ваших беззаконь, Я також вчиню, що ви житимете в містах, а руїни будуть відбудовані.

34 І спустошена земля буде оброблена, тоді як вона лежала спустошена на очах усіх, що проходили повз.

35 І вони скажуть: Ця земля, що була спустошена, стала, як сад Едену; а спустошені, порожні й зруйновані міста стали укріплені і населені.

36 Тоді народи, що залишилися навколо вас, пізнають, що Я, Єшуа, будую зруйновані місця і насаджую те, що було спустошене; Я, Єшуа, сказав це, і Я вчиню це.

37 Так говорить Єшуа; За це Я ще дам дому Ізраїля звертатися до Мене, щоб вчинити це для них; Я розмножу їх людьми, як отару.

38 Як свята отара, як отара Єрусалима в її урочисті свята; так спустошені міста будуть наповнені отарами людей; і вони пізнають, що Я — Єшуа.

Розділ 37

1 Рука Єшуа була на мені, і Він вивів мене в дусі Єшуа, і поставив мене посеред долини, що була повна кісток,

2 І Він провів мене повз них навколо; і ось, їх було дуже багато на відкритій долині; і ось, вони були дуже сухі.

3 І Він сказав мені: Сину людський, чи оживуть ці кістки? І я відповів: О Єшуа, Ти знаєш.

4 Знову Він сказав мені: Пророкуй цим кісткам і скажи їм: О сухі кістки, слухайте слово Єшуа.

5 Так говорить Єшуа цим кісткам; Ось, Я вчиню, що дихання увійде у вас, і ви оживете:

6 І Я покладу на вас жили, і наведу на вас тіло, і покрию вас шкірою, і вкладу у вас дихання, і ви оживете; і ви пізнаєте, що Я — Єшуа.

7 І я пророкував, як мені було наказано; і коли я пророкував, стався шум, і ось — трясіння, і кістки зближалися, кістка до своєї кістки.

8 І коли я поглянув, ось, жили і тіло з'явилися на них, і шкіра покрила їх зверху; та дихання не було в них.

9 Він тоді сказав мені: Пророкуй вітрові, пророкуй, сину людський, і скажи вітрові: Так говорить Єшуа; Прийди від чотирьох вітрів, о дихання, і дихни на цих убитих, щоб вони ожили.

10 І я пророкував, як Він наказав мені, і дихання увійшло в них, і вони ожили, і стали на свої ноги, — надзвичайно велике військо.

11 Він тоді сказав мені: Сину людський, ці кістки — увесь дім Ізраїля; ось, вони кажуть: Наші кістки висохли, і наша надія загинула; ми відрізані щодо наших частин.

12 Тому пророкуй і скажи їм: Так говорить Єшуа; Ось, о народе Мій, Я відкрию ваші гроби, і вчиню, що ви вийдете зі своїх гробів, і приведу вас до землі Ізраїля.

13 І ви пізнаєте, що Я — Єшуа, коли Я відкрию ваші гроби, о народе Мій, і виведу вас із ваших гробів,

14 І вкладу Мого духа у вас, і ви оживете, і Я поселю вас у вашій власній землі; тоді ви пізнаєте, що Я, Єшуа, сказав це і виконав це, говорить Єшуа.

15 Слово Єшуа знову прийшло до мене, кажучи:

16 А ти, сину людський, візьми собі одну палицю і напиши на ній: Для Юди і для синів Ізраїля, його товаришів; тоді візьми іншу палицю і напиши на ній: Для Йосипа, палиця Єфрема, і для всього дому Ізраїля, його товаришів:

17 І з'єднай їх одну з одною в одну палицю; і вони стануть однією в твоїй руці.

18 І коли сини твого народу говоритимуть тобі, кажучи: Чи не покажеш нам, що ти маєш на увазі цим?

19 Скажи їм: Так говорить Єшуа; Ось, Я візьму палицю Йосипа, що в руці Єфрема, і племена Ізраїля, його товаришів, і покладу їх із ним, саме з палицею Юди, і зроблю їх однією палицею, і вони будуть однією в Моїй руці.

20 І палиці, на яких ти пишеш, будуть у твоїй руці перед їхніми очима.

21 І скажи їм: Так говорить Єшуа; Ось, Я візьму синів Ізраїля з-поміж народів, куди вони пішли, і зберу їх з кожного боку, і приведу їх до їхньої власної землі:

22 І Я зроблю їх одним народом у землі на горах Ізраїля; і один цар буде царем для всіх них; і вони більше не будуть двома народами, і більше не будуть поділені на два царства ніколи:

23 І вони більше не осквернятимуть себе своїми ідолами, ані своїми огидними речами, ані жодними своїми переступами; а Я врятую їх з усіх їхніх місць проживання, де вони грішили, і очищу їх; так вони будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Єшуа.

24 І Давид, Мій слуга, буде царем над ними; і всі вони матимуть одного пастиря; вони також ходитимуть у Моїх присудах, і дотримуватимуться Моїх уставів, і виконуватимуть їх.

25 І вони житимуть у землі, яку Я дав Якову, Моєму слузі, де жили ваші батьки; і вони житимуть у ній, вони і їхні діти, і діти їхніх дітей навіки; а Мій слуга Давид буде їхнім князем навіки.

26 І ще Я укладу з ними завіт миру; це буде вічний завіт із ними; і Я поселю їх, і розмножу їх, і поставлю Свою святиню серед них навіки.

27 Моя скинія також буде з ними; так, Я буду їхнім Єшуа, а вони будуть Моїм народом.

28 І народи пізнають, що Я, Єшуа, освячую Ізраїля, коли Моя святиня буде серед них навіки.

Розділ 38

1 І слово Єшуа прийшло до мене, кажучи:

2 Сину людський, зверни своє обличчя проти Ґоґа, землі Маґоґа, головного князя Мешеха і Тувала, і пророкуй проти нього,

3 І скажи: Так говорить Єшуа; Ось, Я — проти тебе, о Ґоґу, головний князю Мешеха і Тувала:

4 І Я поверну тебе назад, і вкладу гаки в твої щелепи, і виведу тебе і все твоє військо, коней і вершників, усіх їх, одягнених у всілякі обладунки, велику громаду з малими і великими щитами, усіх їх, що володіють мечами:

5 Персія, Етіопія і Лівія з ними; усі вони зі щитом і шоломом:

6 Ґомер і всі його полки; дім Тоґарми з північних країв і всі його полки; і багато народу з тобою.

7 Приготуйся і приготуй для себе, ти і вся твоя громада, що зібралася до тебе, і будь для них сторожем.

8 Після багатьох днів ти будеш відвіданий; в останні роки ти прийдеш до землі, що повернена від меча і зібрана з багатьох народів, проти гір Ізраїля, що завжди були пустинею; та вона виведена з-поміж народів, і вони всі житимуть безпечно.

9 Ти піднімешся і прийдеш, як буря, ти будеш, як хмара, щоб покрити землю, ти і всі твої полки, і багато народу з тобою.

10 Так говорить Єшуа; І станеться також, що в той самий час речі прийдуть тобі на думку, і ти подумаєш злу думку:

11 І ти скажеш: Я піду до землі сіл без мурів; я піду до тих, що спочивають, що живуть безпечно, усі вони живуть без мурів і не мають ані засувів, ані воріт,

12 Щоб узяти здобич і узяти грабіж; щоб звернути свою руку на спустошені місця, що тепер населені, і на народ, зібраний з-поміж народів, що набув худобу і добро, що живе посеред землі.

13 Шева і Дедан, і купці Таршіша з усіма його молодими левами скажуть тобі: Чи ти прийшов узяти здобич? Чи ти зібрав свою громаду, щоб узяти грабіж? Щоб забрати срібло і золото, щоб забрати худобу і добро, щоб узяти велику здобич?

14 Тому, сину людський, пророкуй і скажи Ґоґові: Так говорить Єшуа; Того дня, коли Мій народ Ізраїль житиме безпечно, чи ти не знатимеш цього?

15 І ти прийдеш зі свого місця з північних країв, ти і багато народу з тобою, усі вони їдуть на конях, велика громада і могутнє військо:

16 І ти підеш проти Мого народу Ізраїля, як хмара, щоб покрити землю; це буде в останні дні, і Я приведу тебе проти Моєї землі, щоб народи пізнали Мене, коли Я освячуся в тобі, о Ґоґу, перед їхніми очима.

17 Так говорить Єшуа; Чи ти той, про кого Я говорив у давні часи через Своїх слуг, пророків Ізраїля, що пророкували в ті дні багато років, що Я приведу тебе проти них?

18 І станеться в той самий час, коли Ґоґ прийде проти землі Ізраїля, говорить Єшуа, що Моя лють підніметься в Моєму обличчі.

19 Бо у Своїй ревності і у вогні Свого гніву Я сказав: Неодмінно того дня буде велике трясіння в землі Ізраїля;

20 Так що риби моря, і птахи небесні, і звірі польові, і всі плазуни, що плазують по землі, і всі люди, що на обличчі землі, тремтітимуть перед Моїм обличчям, і гори будуть скинуті, і круті місця впадуть, і кожен мур впаде на землю.

21 І Я покличу меча проти нього по всіх Моїх горах, говорить Єшуа; меч кожного чоловіка буде проти його брата.

22 І Я судитимуся з ним моровицею і кров'ю; і Я проллю дощем на нього, і на його полки, і на багато народу, що з ним, заливний дощ і велике каміння граду, вогонь і сірку.

23 Так Я звеличу Себе і освячу Себе; і Я буду пізнаний на очах багатьох народів, і вони пізнають, що Я — Єшуа.

Розділ 39

1 Тому ти, сину людський, пророкуй проти Ґоґа і скажи: Так говорить Єшуа; Ось, Я — проти тебе, о Ґоґу, головний князю Мешеха і Тувала:

2 І Я поверну тебе назад, і залишу тільки шосту частину тебе, і вчиню, що ти прийдеш із північних країв, і приведу тебе на гори Ізраїля:

3 І Я виб'ю твій лук із твоєї лівої руки, і вчиню, що твої стріли випадуть із твоєї правої руки.

4 Ти впадеш на горах Ізраїля, ти і всі твої полки, і народ, що з тобою; Я віддам тебе хижим птахам усякого роду і звірам польовим на пожирання.

5 Ти впадеш на відкритому полі; бо Я сказав це, говорить Єшуа.

6 І Я пошлю вогонь на Маґоґа і на тих, що безтурботно живуть на островах; і вони пізнають, що Я — Єшуа.

7 Так Я вчиню, що Моє святе ім'я буде пізнане серед Мого народу Ізраїля; і Я більше не дозволю їм опоганювати Моє святе ім'я; і народи пізнають, що Я — Єшуа, Святий в Ізраїлі.

8 Ось, це прийшло, і це сталося, говорить Єшуа; це день, про який Я говорив.

9 І ті, що живуть у містах Ізраїля, вийдуть, і запалять, і спалять зброю, і щити, і малі щити, луки і стріли, і палиці ручні, і списи, і вони палитимуть їх вогнем сім років:

10 Так що вони не братимуть дров із поля і не рубатимуть жодних із лісів; бо вони палитимуть зброю вогнем; і вони грабуватимуть тих, що грабували їх, і оббиратимуть тих, що оббирали їх, говорить Єшуа.

11 І станеться того дня, що Я дам Ґоґові там місце для гробів в Ізраїлі, долину перехожих на схід від моря; і вона затикатиме ніздрі перехожих; і там вони поховають Ґоґа і все його многолюддя; і назвуть її Долиною Гамон-Ґоґа.

12 І сім місяців дім Ізраїля ховатиме їх, щоб очистити землю.

13 Так, увесь народ землі ховатиме їх; і це буде їм на славу того дня, коли Я буду прославлений, говорить Єшуа.

14 І вони відокремлять людей постійного заняття, що проходять землею, щоб ховати з перехожими тих, що залишаються на обличчі землі, щоб очистити її; після кінця семи місяців вони шукатимуть.

15 І перехожі, що проходять землею, коли хтось побачить кістку людини, тоді він поставить знак біля неї, аж поки гробарі не поховають її в Долині Гамон-Ґоґа.

16 І також ім'я міста буде Гамона. Так вони очистять землю.

17 І ти, сину людський, так говорить Єшуа; Скажи кожному пернатому птахові і кожному звірові польовому: Зберіться і прийдіть; збирайтеся з кожного боку до Моєї жертви, яку Я приношу для вас, саме великої жертви на горах Ізраїля, щоб ви їли тіло і пили кров.

18 Ви їстимете тіло могутніх і питимете кров князів землі, баранів, ягнят і козлів, биків, усіх їх, відгодованих Башану.

19 І ви їстимете жир, аж поки не насититеся, і питимете кров, аж поки не сп'янієте, від Моєї жертви, яку Я приніс для вас.

20 Так ви насититеся при Моєму столі кіньми і колісницями, могутніми людьми і всіма військовими людьми, говорить Єшуа.

21 І Я поставлю Свою славу серед народів, і всі народи побачать Мій присуд, який Я виконав, і Мою руку, яку Я поклав на них.

22 Так дім Ізраїля пізнає, що Я — Єшуа, їхній Єшуа, від того дня і далі.

23 І народи пізнають, що дім Ізраїля пішов у полон за своє беззаконня; бо вони вчинили переступ проти Мене, тому Я сховав Своє обличчя від них і віддав їх у руку їхніх ворогів; так вони всі впали від меча.

24 За їхньою нечистотою і за їхніми переступами Я вчинив їм і сховав Своє обличчя від них.

25 Тому так говорить Єшуа; Тепер Я поверну полон Якова, і помилую увесь дім Ізраїля, і буду ревний за Своє святе ім'я;

26 Після того, як вони понесли свою ганьбу і всі свої переступи, якими вони вчинили переступ проти Мене, коли вони жили безпечно у своїй землі, і ніхто не лякав їх.

27 Коли Я приведу їх знову з-поміж народів, і зберу їх із земель їхніх ворогів, і освячуся в них на очах багатьох народів;

28 Тоді вони пізнають, що Я — Єшуа, їхній Єшуа, що вчинив, що їх повели в полон серед народів; та Я зібрав їх до їхньої власної землі, і не залишив там більше жодного з них.

29 І Я більше не ховатиму Свого обличчя від них; бо Я вилив Свого духа на дім Ізраїля, говорить Єшуа.

Розділ 40

1 У двадцять п'ятому році нашого полону, на початку року, десятого дня місяця, чотирнадцятого року після того, як місто було вражене, того самого дня рука Єшуа була на мені, і Він привів мене туди.

2 У видіннях Ягве Він привів мене до землі Ізраїля, і поставив мене на дуже високій горі, біля якої було, наче будова міста на півдні.

3 І Він привів мене туди, і ось, там був чоловік, чий вигляд був, як вигляд міді, з льняним шнуром у його руці і з мірною тростиною; і він стояв у брамі.

4 І той чоловік сказав мені: Сину людський, дивися своїми очима, і слухай своїми вухами, і приклади своє серце до всього, що Я покажу тобі; бо для того, щоб Я міг показати це тобі, ти приведений сюди; оголоси все, що ти бачиш, дому Ізраїля.

5 І ось, мур зовні дому навколо, а в руці того чоловіка мірна тростина на шість ліктів завдовжки, лікоть і долоня; і він виміряв ширину будівлі — одну тростину; і висоту — одну тростину.

6 Тоді він прийшов до брами, що дивиться на схід, і піднявся її сходами, і виміряв поріг брами, що був одну тростину завширшки; і другий поріг брами, що був одну тростину завширшки.

7 І кожна мала кімната була одну тростину завдовжки і одну тростину завширшки; а між малими кімнатами було п'ять ліктів; а поріг брами біля притвору брами всередині був одну тростину.

8 Він виміряв також притвор брами всередині — одну тростину.

9 Тоді він виміряв притвор брами — вісім ліктів; а його стовпи — два лікті; і притвор брами був усередину.

10 І малі кімнати брами на схід були три з цього боку і три з того боку; вони три були однієї міри; і стовпи мали одну міру з цього боку і з того боку.

11 І він виміряв ширину входу брами — десять ліктів; і довжину брами — тринадцять ліктів.

12 А простір перед малими кімнатами був один лікоть з цього боку, і простір був один лікоть з того боку; а малі кімнати були шість ліктів з цього боку і шість ліктів з того боку.

13 Він тоді виміряв браму від даху однієї малої кімнати до даху іншої; ширина була двадцять п'ять ліктів, двері навпроти дверей.

14 Він зробив також стовпи на шістдесят ліктів, аж до стовпа двору навколо брами.

15 А від обличчя брами входу до обличчя притвору внутрішньої брами було п'ятдесят ліктів.

16 І були вузькі вікна до комірок і до їхніх стовпів усередині брами навколо, і так само до присінків; і вікна були навколо всередину; а на кожному стовпі були пальми.

17 Тоді він привів мене до зовнішнього двору, і ось, там були кімнати і поміст, зроблений для двору навколо; тридцять кімнат було на помості.

18 А поміст збоку брам, навпроти довжини брам, був нижнім помостом.

19 Тоді він виміряв ширину від переду нижньої брами до переду внутрішнього двору зовні — сто ліктів на схід і на північ.

20 А браму зовнішнього двору, що дивилася на північ, — він виміряв її довжину і її ширину.

21 І комірки її були три з цього боку і три з того боку; а стовпи її та присінки її були за мірою першої брами: довжина її була п’ятдесят ліктів, а ширина — двадцять п’ять ліктів.

22 А вікна її, і присінки її, і пальми її були за мірою брами, що дивиться на схід; і піднімалися до неї сімома сходами; а присінки її були перед ними.

23 А брама внутрішнього двору була навпроти брами на північ і на схід; і він виміряв від брами до брами сто ліктів.

24 Після того він привів мене на південь, і ось брама на південь; і він виміряв її стовпи та її присінки за цими мірами.

25 І були вікна в ній і в її присінках навколо, як ті вікна; довжина була п’ятдесят ліктів, а ширина — двадцять п’ять ліктів.

26 І було сім сходів, щоб підніматися до неї, а присінки її були перед ними; і вона мала пальми, одну з цього боку, а другу з того боку, на її стовпах.

27 І була брама у внутрішньому дворі на південь; і він виміряв від брами до брами на південь сто ліктів.

28 І він привів мене до внутрішнього двору південною брамою; і виміряв південну браму за цими мірами;

29 І комірки її, і стовпи її, і присінки її — за цими мірами; і були вікна в ній і в її присінках навколо; вона була п’ятдесят ліктів завдовжки і двадцять п’ять ліктів завширшки.

30 А присінки навколо були двадцять п’ять ліктів завдовжки і п’ять ліктів завширшки.

31 А присінки її були до зовнішнього двору; і пальми були на її стовпах; а підйом до неї мав вісім сходів.

32 І він привів мене до внутрішнього двору на схід; і виміряв браму за цими мірами.

33 І комірки її, і стовпи її, і присінки її були за цими мірами; і були вікна в ній і в її присінках навколо; вона була п’ятдесят ліктів завдовжки і двадцять п’ять ліктів завширшки.

34 А присінки її були до зовнішнього двору; і пальми були на її стовпах, з цього боку і з того боку; а підйом до неї мав вісім сходів.

35 І він привів мене до північної брами, і виміряв її за цими мірами;

36 Комірки її, стовпи її, і присінки її, і вікна до неї навколо; довжина була п’ятдесят ліктів, а ширина — двадцять п’ять ліктів.

37 А стовпи її були до зовнішнього двору; і пальми були на її стовпах, з цього боку і з того боку; а підйом до неї мав вісім сходів.

38 А кімнати і входи до них були біля стовпів брам, де омивали цілопалення.

39 А в притворі брами було два столи з цього боку і два столи з того боку, щоб колоти на них цілопалення, і жертву за гріх, і жертву за провину.

40 А збоку зовні, як піднімаються до входу північної брами, було два столи; і з другого боку, що при притворі брами, було два столи.

41 Чотири столи були з цього боку і чотири столи з того боку, збоку брами; вісім столів, на яких кололи свої жертви.

42 А чотири столи були з тесаного каменю для цілопалення, лікоть і півліктя завдовжки, і лікоть і півліктя завширшки, і один лікоть заввишки; на них також клали знаряддя, яким кололи цілопалення і жертву.

43 А всередині були гаки, завширшки в долоню, прикріплені навколо; а на столах було м’ясо жертви.

44 А зовні внутрішньої брами були кімнати співців у внутрішньому дворі, що був збоку північної брами; а вигляд їхній був на південь; одна збоку східної брами мала вигляд на північ.

45 І він сказав мені: Ця кімната, вигляд якої на південь, — для священиків, сторожів сторожі дому.

46 А кімната, вигляд якої на північ, — для священиків, сторожів сторожі жертовника; це сини Цадока з-поміж синів Левія, що наближаються до Ягве, щоб служити Йому.

47 І він виміряв двір: сто ліктів завдовжки і сто ліктів завширшки, чотирикутний; і жертовник, що був перед домом.

48 І він привів мене до притвору дому, і виміряв кожен стовп притвору: п’ять ліктів з цього боку і п’ять ліктів з того боку; а ширина брами була три лікті з цього боку і три лікті з того боку.

49 Довжина притвору була двадцять ліктів, а ширина — одинадцять ліктів; і він привів мене сходами, якими піднімалися до нього; і були стовпи біля стовпів, один з цього боку, а другий з того боку.

Розділ 41

1 Потому він привів мене до храму і виміряв стовпи: шість ліктів завширшки з одного боку і шість ліктів завширшки з другого боку, що була ширина скинії.

2 А ширина дверей була десять ліктів; а боки дверей були п’ять ліктів з одного боку і п’ять ліктів з другого боку; і він виміряв довжину його: сорок ліктів; а ширину — двадцять ліктів.

3 Тоді він увійшов усередину і виміряв стовп дверей: два лікті; а двері — шість ліктів; а ширина дверей — сім ліктів.

4 І він виміряв довжину його: двадцять ліктів; і ширину — двадцять ліктів, перед храмом; і сказав мені: Це — Святе Святих.

5 Потому він виміряв стіну дому: шість ліктів; а ширина кожної бічної кімнати — чотири лікті, навколо дому з кожного боку.

6 А бічні кімнати були три, одна над одною, і тридцять у ряді; і вони входили в стіну, що була в домі для бічних кімнат навколо, щоб мати опору, але не мали опори в стіні дому.

7 І було розширення, і хід, що все піднімався вгору до бічних кімнат; бо хід навколо дому все йшов угору навколо дому; тому ширина дому все була вгору, і так збільшувалася від найнижчої кімнати до найвищої через середину.

8 Я бачив також висоту дому навколо: основи бічних кімнат були повною тростиною в шість великих ліктів.

9 Товщина стіни, що була для бічної кімнати зовні, була п’ять ліктів; а те, що залишалося, було місцем бічних кімнат, що були всередині.

10 А між кімнатами була ширина в двадцять ліктів навколо дому з кожного боку.

11 А двері бічних кімнат були до місця, що залишалося: одні двері на північ, а другі двері на південь; а ширина місця, що залишалося, була п’ять ліктів навколо.

12 А будівля, що була перед відокремленим місцем на кінці на захід, була сімдесят ліктів завширшки; а стіна будівлі була п’ять ліктів завтовшки навколо, а довжина її — дев’яносто ліктів.

13 І він виміряв дім: сто ліктів завдовжки; і відокремлене місце, і будівлю з її стінами — сто ліктів завдовжки;

14 Також ширину переду дому і відокремленого місця на схід — сто ліктів.

15 І він виміряв довжину будівлі навпроти відокремленого місця, що було позаду нього, і галереї її з одного боку і з другого боку — сто ліктів, із внутрішнім храмом і притворами двору;

16 Одвірки, і вузькі вікна, і галереї навколо на їхніх трьох поверхах, навпроти дверей, обшиті деревом навколо, і від землі аж до вікон, а вікна були закриті;

17 До того, що над дверима, аж до внутрішнього дому, і зовні, і по всій стіні навколо всередині і зовні, за мірою.

18 І було зроблено з херувимами і пальмами, так що пальма була між херувимом і херувимом; а кожен херувим мав два обличчя;

19 Так що обличчя людини було до пальми з одного боку, а обличчя молодого лева — до пальми з другого боку; це було зроблено по всьому дому навколо.

20 Від землі аж над дверима були зроблені херувими і пальми, і на стіні храму.

21 Стовпи храму були чотирикутні, і перед святилища; вигляд одного, як вигляд другого.

22 Дерев’яний жертовник був три лікті заввишки, а довжина його — два лікті; а кути його, і довжина його, і стіни його були з дерева; і він сказав мені: Це стіл, що перед Ягве.

23 А храм і святилище мали двоє дверей.

24 А двері мали по дві стулки, дві поворотні стулки; дві стулки для одних дверей, і дві стулки для других дверей.

25 І було зроблено на них, на дверях храму, херувимів і пальми, як було зроблено на стінах; і були товсті дошки на переді притвору зовні.

26 І були вузькі вікна і пальми з одного боку і з другого боку, на боках притвору, і на бічних кімнатах дому, і товсті дошки.

Розділ 42

1 Тоді він вивів мене до зовнішнього двору, дорогою на північ; і привів мене до кімнати, що була навпроти відокремленого місця, і що була перед будівлею на північ.

2 Перед довжиною в сто ліктів були північні двері, а ширина була п’ятдесят ліктів.

3 Навпроти двадцяти ліктів, що були для внутрішнього двору, і навпроти помосту, що був для зовнішнього двору, була галерея навпроти галереї у три поверхи.

4 А перед кімнатами був хід завширшки в десять ліктів усередину, дорога в один лікоть; а двері їхні — на північ.

5 А верхні кімнати були коротші, бо галереї були вищі за них, за нижні і за середні в будівлі.

6 Бо вони були в три поверхи, але не мали стовпів, як стовпи дворів; тому будівля була вужча, ніж найнижча і середня від землі.

7 А стіна, що була зовні навпроти кімнат, до зовнішнього двору перед кімнатами, — довжина її була п’ятдесят ліктів.

8 Бо довжина кімнат, що були в зовнішньому дворі, була п’ятдесят ліктів; а ось, перед храмом було сто ліктів.

9 А з-під цих кімнат був вхід зі східного боку, як входять до них із зовнішнього двору.

10 Кімнати були в товщині стіни двору на схід, навпроти відокремленого місця і навпроти будівлі.

11 А дорога перед ними була, як вигляд кімнат, що були на північ, така ж завдовжки, як вони, і така ж завширшки, як вони; і всі виходи їхні були і за їхніми зразками, і за їхніми дверима.

12 А за дверима кімнат, що були на південь, були двері на початку дороги, самої дороги просто перед стіною на схід, як входять до них.

13 Тоді він сказав мені: Північні кімнати і південні кімнати, що перед відокремленим місцем, — вони святі кімнати, де священики, що наближаються до Ягве, їстимуть найсвятіші речі; там вони кластимуть найсвятіші речі, і хлібну жертву, і жертву за гріх, і жертву за провину, бо місце святе.

14 Коли священики увійдуть туди, то не вийдуть зі святого місця до зовнішнього двору, але там покладуть свій одяг, у якому служать, бо він святий; і одягнуть інший одяг, і наблизяться до того, що для народу.

15 А коли він закінчив вимірювати внутрішній дім, він вивів мене до брами, вигляд якої на схід, і виміряв її навколо.

16 Він виміряв східний бік міряльною тростиною: п’ятсот тростин, міряльною тростиною навколо.

17 Він виміряв північний бік: п’ятсот тростин, міряльною тростиною навколо.

18 Він виміряв південний бік: п’ятсот тростин, міряльною тростиною.

19 Він повернувся до західного боку і виміряв п’ятсот тростин міряльною тростиною.

20 Він виміряв його з чотирьох боків; він мав стіну навколо, п’ятсот тростин завдовжки і п’ятсот завширшки, щоб відділяти святилище від звичайного місця.

Розділ 43

1 Потому він привів мене до брами, самої брами, що дивиться на схід;

2 І ось, слава Єшуа Ізраїля йшла зі сходу; а голос Його був, як шум багатьох вод; і земля сяяла від слави Його.

3 І це було за виглядом видіння, яке я бачив, за видінням, яке я бачив, коли прийшов руйнувати місто; а видіння були, як видіння, яке я бачив біля річки Хевар; і я впав на обличчя своє.

4 І слава Єшуа увійшла до дому дорогою брами, вигляд якої на схід.

5 І дух підніс мене, і привів мене до внутрішнього двору; і ось, слава Єшуа наповнила дім.

6 І я почув Того, Хто говорив до мене з дому; а чоловік стояв біля мене.

7 І Він сказав мені: Сину людський, місце престолу Мого і місце підошов ніг Моїх, де Я перебуватиму серед синів Ізраїля навіки, і святого імені Мого дім Ізраїля більше не осквернятиме — ні вони, ні царі їхні — перелюбом своїм, ані трупами царів своїх на висотах їхніх.

8 Коли вони ставили поріг свій біля порогів Моїх, і стовп свій біля стовпів Моїх, і стіну між Мною і ними, вони осквернили святе ім’я Моє гидотами своїми, що чинили; тому Я вигубив їх у гніві Моєму.

9 Тепер нехай вони віддалять перелюб свій і трупи царів своїх далеко від Мене, і Я перебуватиму серед них навіки.

10 Ти, сину людський, покажи дім домові Ізраїля, щоб вони засоромилися беззаконь своїх; і нехай вони виміряють зразок.

11 А якщо вони засоромляться всього, що вчинили, покажи їм вигляд дому, і будову його, і виходи його, і входи його, і всі вигляди його, і всі постанови його, і всі вигляди його, і всі закони його; і напиши перед очима їхніми, щоб вони берегли весь вигляд його і всі постанови його, і виконували їх.

12 Це закон дому: на вершині гори вся межа його навколо буде Святе Святих. Ось, це закон дому.

13 А це міри жертовника на лікті: лікоть — це лікоть і долоня; і основа буде лікоть, а ширина — лікоть, а край її при окрайці її навколо буде п’ядь; і це буде вища частина жертовника.

14 А від основи на землі аж до нижнього уступу буде два лікті, а ширина — один лікоть; а від меншого уступу аж до більшого уступу буде чотири лікті, а ширина — один лікоть.

15 І жертовник буде чотири лікті; а від жертовника і вгору будуть чотири роги.

16 А жертовник буде дванадцять ліктів завдовжки, дванадцять завширшки, чотирикутний у чотирьох кутах своїх.

17 А уступ буде чотирнадцять ліктів завдовжки і чотирнадцять завширшки у чотирьох кутах своїх; а край навколо нього буде півліктя; а основа його буде лікоть навколо; а сходи його дивитимуться на схід.

18 І він сказав мені: Сину людський, так каже Ягве: Це постанови жертовника на день, коли його зроблять, щоб приносити на ньому цілопалення і кропити на ньому кров’ю.

19 І ти даси священикам-левітам, що з насіння Цадока, які наближаються до Мене, щоб служити Мені, — каже Ягве, — молодого бичка на жертву за гріх.

20 І ти візьмеш крові його, і покладеш на чотири роги його, і на чотири кути уступу, і на край навколо; так ти очистиш і освятиш його.

21 Ти візьмеш також бичка жертви за гріх, і він спалить його на призначеному місці дому, поза святилищем.

22 А другого дня ти принесеш козла з кіз без вади на жертву за гріх; і вони очистять жертовник, як очистили його бичком.

23 Коли ти закінчиш очищати його, ти принесеш молодого бичка без вади і барана з отари без вади.

24 І ти принесеш їх перед Ягве, а священики кинуть на них солі, і принесуть їх у цілопалення для Ягве.

25 Сім днів ти готуватимеш щодня козла на жертву за гріх; вони також готуватимуть молодого бичка і барана з отари, без вади.

26 Сім днів вони очищатимуть жертовник і освячуватимуть його; і вони посвячуватимуться.

27 А коли ці дні минуть, станеться, що восьмого дня і далі священики приноситимуть на жертовнику ваші цілопалення і ваші мирні жертви; і Я прийму вас, — каже Ягве.

Розділ 44

1 Тоді він привів мене назад дорогою брами зовнішнього святилища, що дивиться на схід; а вона була замкнена.

2 Тоді Ягве сказав мені: Ця брама буде замкнена, вона не відчиниться, і жоден чоловік не увійде нею; бо Єшуа, Єшуа Ізраїля, увійшов нею, тому вона буде замкнена.

3 Вона для князя; князь, він сидітиме в ній, щоб їсти хліб перед Ягве; він увійде дорогою притвору тієї брами, і вийде дорогою її.

4 Тоді він привів мене дорогою північної брами перед дім; і я поглянув, і ось, слава Єшуа наповнила дім Ягве; і я впав на обличчя своє.

5 А Ягве сказав мені: Сину людський, вважай добре, і дивися очима своїми, і слухай вухами своїми все, що Я кажу тобі про всі постанови дому Ягве і про всі закони його; і вважай добре на вхід до дому, з кожним виходом святилища.

6 І ти скажеш бунтівним, домові Ізраїля: Так каже Ягве: О доме Ізраїля, досить вам усіх гидот ваших,

7 Що ви приводили до святилища Мого чужинців, необрізаних серцем і необрізаних тілом, щоб бути у святилищі Моєму, щоб оскверняти його, дім Мій, коли ви приносите хліб Мій, жир і кров, і вони зламали заповіт Мій усіма гидотами вашими.

8 І ви не берегли сторожі святих речей Моїх, а поставили собі сторожів сторожі Моєї у святилищі Моєму.

9 Так каже Ягве: Жоден чужинець, необрізаний серцем і необрізаний тілом, не увійде до святилища Мого, жоден чужинець, що серед синів Ізраїля.

10 А левіти, що віддалилися далеко від Мене, коли Ізраїль блукав, що блукали далеко від Мене за ідолами своїми, — вони понесуть беззаконня своє.

11 Та вони будуть служителями у святилищі Моєму, маючи сторожу при брамах дому і служачи домові; вони колотимуть цілопалення і жертву для народу, і вони стоятимуть перед ними, щоб служити їм.

12 За те, що вони служили їм перед ідолами їхніми і спричинили домові Ізраїля впасти в беззаконня, тому Я підняв руку Мою на них, — каже Ягве, — і вони понесуть беззаконня своє.

13 І вони не наблизяться до Мене, щоб виконувати обов’язок священика для Мене, і не наблизяться до жодної зі святих речей Моїх, у Святому Святих; але вони понесуть сором свій і гидоти свої, що вчинили.

14 Але Я зроблю їх сторожами сторожі дому, для всієї служби його і для всього, що робитиметься в ньому.

15 А священики-левіти, сини Цадока, що берегли сторожу святилища Мого, коли сини Ізраїля блукали від Мене, — вони наблизяться до Мене, щоб служити Мені, і стоятимуть переді Мною, щоб приносити Мені жир і кров, — каже Ягве.

16 Вони увійдуть до святилища Мого, і вони наблизяться до столу Мого, щоб служити Мені, і вони берегтимуть сторожу Мою.

17 І станеться, що коли вони входитимуть до брам внутрішнього двору, вони будуть одягнені в лляний одяг; і жодної вовни не буде на них, доки вони служать у брамах внутрішнього двору і всередині.

18 Лляні пов’язки будуть на головах їхніх, і лляні штани будуть на стегнах їхніх; вони не підперізуватимуться нічим, що викликає піт.

19 А коли вони виходитимуть до зовнішнього двору, до зовнішнього двору до народу, вони скинуть одяг свій, у якому служили, і покладуть його у святих кімнатах, і одягнуть інший одяг; і вони не освятять народу одягом своїм.

20 І вони не голитимуть голів своїх, і не відпускатимуть волосся довгим; вони тільки підстригатимуть голови свої.

21 І жоден священик не питиме вина, коли вони входять до внутрішнього двору.

22 І вони не братимуть собі за жінок удови, ані відкиненої; але вони братимуть дівчат із насіння дому Ізраїля, або вдову, що була перед тим за священиком.

23 І вони навчатимуть народ Мій різниці між святим і звичайним, і даватимуть їм розрізняти між нечистим і чистим.

24 А в суперечці вони стоятимуть на суд; і судитимуть її за судами Моїми; і вони берегтимуть закони Мої і постанови Мої на всіх зібраннях Моїх; і вони освячуватимуть суботи Мої.

25 І вони не підходитимуть до жодного померлого, щоб осквернитися; але за батька, або за матір, або за сина, або за дочку, за брата, або за сестру, що не мала чоловіка, вони можуть осквернитися.

26 А після того, як він очиститься, вони відрахують йому сім днів.

27 А в день, коли він увійде до святилища, до внутрішнього двору, щоб служити у святилищі, він принесе жертву свою за гріх, — каже Ягве.

28 І це буде їм у спадщину: Я — спадщина їхня; і ви не дасте їм володіння в Ізраїлі: Я — володіння їхнє.

29 Вони їстимуть хлібну жертву, і жертву за гріх, і жертву за провину; і кожна посвячена річ в Ізраїлі буде їхня.

30 А перше з усіх первоплодів усього, і кожне приношення з усього, з усякого роду приношень ваших, буде священикове; ви також дасте священикові перше з тіста вашого, щоб він спричинив спочинок благословення в домі твоєму.

31 Священики не їстимуть нічого, що померло саме або роздерте, чи то птах, чи то звір.

Розділ 45

1 А коли ви ділитимете жеребом землю у спадщину, ви принесете приношення для Ягве, святу частку землі; довжина буде завдовжки двадцять п’ять тисяч тростин, а ширина буде десять тисяч. Це буде святе по всіх межах своїх навколо.

2 Із цього буде для святилища п’ятсот завдовжки, з п’ятсот завширшки, чотирикутне навколо; і п’ятдесят ліктів навколо для пасовиськ його.

3 А з цієї міри ти виміряєш довжину в двадцять п’ять тисяч, а ширину в десять тисяч; і в ньому буде святилище і Святе Святих.

4 Свята частка землі буде для священиків, служителів святилища, що наближатимуться служити Ягве; і вона буде місцем для домів їхніх, і святим місцем для святилища.

5 А двадцять п’ять тисяч завдовжки і десять тисяч завширшки також левіти, служителі дому, матимуть собі у володіння на двадцять кімнат.

6 А ви призначите володіння міста: п’ять тисяч завширшки і двадцять п’ять тисяч завдовжки, навпроти приношення святої частки; воно буде для всього дому Ізраїля.

7 А частка буде для князя з одного боку і з другого боку приношення святої частки і володіння міста, перед приношенням святої частки і перед володінням міста, від західного боку на захід і від східного боку на схід; а довжина буде навпроти однієї з часток, від західної межі до східної межі.

8 У землі буде володіння його в Ізраїлі; а князі Мої більше не гнобитимуть народу Мого; а решту землі вони дадуть домові Ізраїля за племенами їхніми.

9 Так каже Ягве: Досить вам, о князі Ізраїля; відкиньте насильство і грабіж, і чиніть суд і правду, зніміть побори ваші з народу Мого, — каже Ягве.

10 Ви матимете справедливу вагу, і справедливу ефу, і справедливий бат.

11 Ефа і бат будуть однієї міри, щоб бат містив десяту частину хомера, а ефа — десяту частину хомера; міра їхня буде за хомером.

12 А шекель буде двадцять гер; двадцять шекелів, двадцять п’ять шекелів, п’ятнадцять шекелів будуть вашою міною.

13 Це приношення, що ви приноситимете: шоста частина ефи від хомера пшениці, і ви дасте шосту частину ефи від хомера ячменю;

14 А щодо постанови про оливу, бат оливи, ви приноситимете десяту частину бата від кора, що є хомер у десять батів, бо десять батів — хомер;

15 І одне ягня з отари, з двохсот, із жирних пасовиськ Ізраїля, на хлібну жертву, і на цілопалення, і на мирні жертви, щоб чинити примирення за них, — каже Ягве.

16 Увесь народ землі даватиме це приношення для князя в Ізраїлі.

17 А часткою князя буде давати цілопалення, і хлібні жертви, і жертви литі, на свята, і на молодики, і на суботи, на всі урочистості дому Ізраїля; він готуватиме жертву за гріх, і хлібну жертву, і цілопалення, і мирні жертви, щоб чинити примирення за дім Ізраїля.

18 Так каже Ягве: Першого місяця, першого дня місяця, ти візьмеш молодого бичка без вади і очистиш святилище;

19 А священик візьме крові жертви за гріх і покладе на стовпи дому, і на чотири кути уступу жертовника, і на стовпи брами внутрішнього двору.

20 І так ти зробиш сьомого дня місяця за кожного, хто помиляється, і за простого; так ви примирите дім.

21 Першого місяця, чотирнадцятого дня місяця, ви матимете Пасху, свято семи днів; їстиметься опріснок.

22 А того дня князь приготує за себе і за весь народ землі бичка на жертву за гріх.

23 А сім днів свята він готуватиме цілопалення для Ягве: сім бичків і сім баранів без вади щодня сім днів; і козла з кіз щодня на жертву за гріх.

24 А він готуватиме хлібну жертву: ефу на бичка, і ефу на барана, і гін оливи на ефу.

25 Сьомого місяця, п’ятнадцятого дня місяця, він зробить так само на свято семи днів, за жертвою за гріх, за цілопаленням, і за хлібною жертвою, і за оливою.

Розділ 46

1 Так каже Ягве: Брама внутрішнього двору, що дивиться на схід, буде замкнена шість робочих днів; але в суботу вона відчиниться, і в день молодика вона відчиниться.

2 А князь увійде дорогою притвору тієї брами зовні, і стане біля стовпа брами, а священики приготують цілопалення його і мирні жертви його, і він поклониться при порозі брами; тоді він вийде; а брама не замкнеться аж до вечора.

3 Так само народ землі поклонятиметься при дверях цієї брами перед Ягве в суботи і в молодики.

4 А цілопалення, що князь принесе для Ягве в день суботній, буде: шість ягнят без вади і баран без вади.

5 А хлібна жертва буде ефа на барана, а хлібна жертва на ягнят — скільки він зможе дати, і гін оливи на ефу.

6 А в день молодика це буде молодий бичок без вади, і шість ягнят, і баран; вони будуть без вади.

7 А він готуватиме хлібну жертву: ефу на бичка, і ефу на барана, а на ягнят — скільки рука його досягне, і гін оливи на ефу.

8 А коли князь входитиме, він увійде дорогою притвору тієї брами, і вийде дорогою її.

9 А коли народ землі приходитиме перед Ягве на урочисті свята, той, хто входить дорогою північної брами, щоб поклонитися, вийде дорогою південної брами; а той, хто входить дорогою південної брами, вийде дорогою північної брами; він не повернеться дорогою брами, якою увійшов, але вийде навпроти неї.

10 А князь серед них, коли вони входитимуть, увійде; а коли вони виходитимуть, вийде.

11 А на свята і на урочистості хлібна жертва буде ефа на бичка, і ефа на барана, а на ягнят — скільки він зможе дати, і гін оливи на ефу.

12 А коли князь готуватиме добровільне цілопалення або мирні жертви добровільно для Ягве, тоді йому відчинять браму, що дивиться на схід, і він приготує цілопалення своє і мирні жертви свої, як він робив у день суботній; тоді він вийде; а після виходу його замкнуть браму.

13 Ти щодня готуватимеш цілопалення для Ягве з ягняти першого року без вади; ти готуватимеш його кожного ранку.

14 А ти готуватимеш хлібну жертву до нього кожного ранку: шосту частину ефи, і третю частину гіна оливи, щоб змішати з добірним борошном; хлібну жертву постійну, вічну постанову, для Ягве.

15 Так вони готуватимуть ягня, і хлібну жертву, і оливу кожного ранку на постійне цілопалення.

16 Так каже Ягве: Якщо князь дасть дар будь-кому із синів своїх, спадщина його буде синів його; вона буде володінням їхнім у спадщину.

17 А якщо він дасть дар зі спадщини своєї одному зі слуг своїх, тоді він буде його до року волі; після того він повернеться до князя; а спадщина його буде для синів його.

18 І князь не братиме спадщини народу гнобленням, щоб витісняти їх із володіння їхнього; але він дасть синам своїм спадщину з володіння свого, щоб народ Мій не розпорошувався кожен від володіння свого.

19 Потому він привів мене через вхід, що був збоку брами, до святих кімнат священиків, що дивилися на північ; і ось, там було місце з двох боків на захід.

20 Тоді він сказав мені: Це місце, де священики варитимуть жертву за провину і жертву за гріх, де вони пектимуть хлібну жертву, щоб не виносити їх до зовнішнього двору, щоб освячувати народ.

21 Тоді він вивів мене до зовнішнього двору, і провів мене повз чотири кути двору; і ось, у кожному куті двору був двір.

22 У чотирьох кутах двору були приєднані двори в сорок ліктів завдовжки і тридцять завширшки; ці чотири кути були однієї міри.

23 А навколо в них був ряд будівлі, навколо них чотирьох, і вона була зроблена з місцями для варіння під рядами навколо.

24 Тоді він сказав мені: Це місця тих, хто варить, де служителі дому варитимуть жертву народу.

Розділ 47

1 Потому він знову привів мене до дверей дому; і ось, води витікали з-під порога дому на схід, бо перед дому стояв на схід, а води сходили з-під правого боку дому, з південного боку жертовника.

2 Тоді він вивів мене дорогою брами на північ, і обвів мене дорогою зовні до зовнішньої брами дорогою, що дивиться на схід; і ось, там витікали води з правого боку.

3 А коли чоловік, що мав шнур у руці своїй, вийшов на схід, він виміряв тисячу ліктів, і провів мене через води; води були по кісточки.

4 Знову він виміряв тисячу, і провів мене через води; води були по коліна. Знову він виміряв тисячу, і провів мене через; води були по стегна.

5 Потому він виміряв тисячу; і це була річка, через яку я не міг перейти, бо води піднялися, води, щоб плавати, річка, через яку не можна було перейти.

6 І він сказав мені: Сину людський, чи бачив ти це? Тоді він привів мене і повернув мене до берега річки.

7 А коли я повернувся, ось, на березі річки було дуже багато дерев з одного боку і з другого.

8 Тоді він сказав мені: Ці води витікають до східної країни, і сходять у пустелю, і входять у море; коли вони виведені в море, води зціляться.

9 І станеться, що кожна жива істота, що рухається, куди тільки прийдуть річки, житиме; і буде дуже велика кількість риби, бо ці води прийдуть туди, бо вони зціляться; і все житиме, куди прийде річка.

10 І станеться, що рибалки стоятимуть на ньому від Ен-Геді аж до Ен-Еглаїма; вони будуть місцем для розкидання сітей; риба їхня буде за родами своїми, як риба великого моря, дуже численна.

11 Але болотисті місця його і калюжі його не зціляться; вони будуть віддані на сіль.

12 А біля річки на березі її, з цього боку і з того боку, ростимуть усі дерева на їжу, листя яких не в’янутиме, і плід їхній не вичерпається; воно приноситиме новий плід за місяцями своїми, бо води їхні витікали зі святилища; а плід його буде на їжу, а листя його — на лікування.

13 Так каже Ягве: Це буде межа, якою ви успадкуєте землю за дванадцятьма племенами Ізраїля; Йосиф матиме дві частки.

14 А ви успадкуєте її, один як другий; про яку Я підняв руку Мою дати її батькам вашим; і ця земля випаде вам у спадщину.

15 А це буде межа землі на північний бік, від великого моря, дорогою Хетлону, як ідуть до Цедада;

16 Хамат, Берота, Сівраїм, що між межею Дамаска і межею Хамата; Хацар-Гаттіхон, що при побережжі Хаврана.

17 А межа від моря буде Хацар-Енан, межа Дамаска, і північ на північ, і межа Хамата. І це північний бік.

18 А східний бік ви виміряєте від Хаврана, і від Дамаска, і від Гілеада, і від землі Ізраїля при Йордані, від межі аж до східного моря. І це східний бік.

19 А південний бік на південь, від Тамара аж до вод суперечки в Кадеші, річка до великого моря. І це південний бік на південь.

20 А західний бік також буде велике море від межі, аж доки чоловік прийде навпроти Хамата. Це західний бік.

21 Так ви поділите цю землю собі за племенами Ізраїля.

22 І станеться, що ви поділите її жеребом у спадщину собі і чужинцям, що перебувають серед вас, що народять дітей серед вас; і вони будуть вам, як народжені в країні серед синів Ізраїля; вони матимуть спадщину з вами серед племен Ізраїля.

23 І станеться, що в якому племені чужинець перебуває, там ви дасте йому спадщину його, — каже Ягве.

Розділ 48

1 А це імена племен. Від північного кінця до побережжя дороги Хетлону, як ідуть до Хамата, Хацар-Енан, межа Дамаска на північ, до побережжя Хамата; бо це боки його на схід і на захід; частка для Дана.

2 А при межі Дана, від східного боку аж до західного боку, частка для Асира.

3 А при межі Асира, від східного боку аж до західного боку, частка для Нефталима.

4 А при межі Нефталима, від східного боку аж до західного боку, частка для Манасії.

5 А при межі Манасії, від східного боку аж до західного боку, частка для Єфрема.

6 А при межі Єфрема, від східного боку аж до західного боку, частка для Рувима.

7 А при межі Рувима, від східного боку аж до західного боку, частка для Юди.

8 А при межі Юди, від східного боку аж до західного боку, буде приношення, що ви принесете: двадцять п’ять тисяч тростин завширшки, а завдовжки, як одна з інших часток, від східного боку аж до західного боку; а святилище буде посеред нього.

9 Приношення, що ви принесете для Ягве, буде двадцять п’ять тисяч завдовжки і десять тисяч завширшки.

10 А для них, для священиків, буде це святе приношення: на північ двадцять п’ять тисяч завдовжки, а на захід десять тисяч завширшки, а на схід десять тисяч завширшки, а на південь двадцять п’ять тисяч завдовжки; а святилище Ягве буде посеред нього.

11 Воно буде для священиків, що освячені із синів Цадока, що берегли сторожу Мою, що не блукали, коли сини Ізраїля блукали, як блукали левіти.

12 А це приношення землі, що приноситься, буде їм найсвятішою річчю при межі левітів.

13 А навпроти межі священиків левіти матимуть двадцять п’ять тисяч завдовжки і десять тисяч завширшки; уся довжина буде двадцять п’ять тисяч, а ширина — десять тисяч.

14 І вони не продадуть із нього, і не обміняють, і не відчужуватимуть первоплодів землі, бо воно святе для Ягве.

15 А п’ять тисяч, що залишаються завширшки навпроти двадцяти п’яти тисяч, будуть звичайним місцем для міста, для житла і для пасовиськ; а місто буде посеред нього.

16 А це будуть міри його: північний бік — чотири тисячі і п’ятсот, а південний бік — чотири тисячі і п’ятсот, а зі східного боку — чотири тисячі і п’ятсот, а західний бік — чотири тисячі і п’ятсот.

17 А пасовиська міста будуть на північ — двісті і п’ятдесят, а на південь — двісті і п’ятдесят, а на схід — двісті і п’ятдесят, а на захід — двісті і п’ятдесят.

18 А решта завдовжки навпроти приношення святої частки буде десять тисяч на схід і десять тисяч на захід; і вона буде навпроти приношення святої частки; а прибуток її буде на їжу тим, хто служить місту.

19 А ті, хто служить місту, служитимуть йому з усіх племен Ізраїля.

20 Усе приношення буде двадцять п’ять тисяч на двадцять п’ять тисяч; ви принесете святе приношення чотирикутним, з володінням міста.

21 А решта буде для князя, з одного боку і з другого боку святого приношення і володіння міста, навпроти двадцяти п’яти тисяч приношення до східної межі, а на захід навпроти двадцяти п’яти тисяч до західної межі, навпроти часток, для князя; і вона буде святим приношенням; а святилище дому буде посеред нього.

22 А від володіння левітів і від володіння міста, що посеред того, що князеве, між межею Юди і межею Веніямина, буде для князя.

23 А щодо решти племен, від східного боку аж до західного боку, Веніямин матиме частку.

24 А при межі Веніямина, від східного боку аж до західного боку, Симеон матиме частку.

25 А при межі Симеона, від східного боку аж до західного боку, Іссахар — частку.

26 А при межі Іссахара, від східного боку аж до західного боку, Завулон — частку.

27 А при межі Завулона, від східного боку аж до західного боку, Гад — частку.

28 А при межі Гада, на південному боці на південь, межа буде від Тамара аж до вод суперечки в Кадеші, і до річки до великого моря.

29 Це земля, яку ви поділите жеребом племенам Ізраїля у спадщину, і це частки їхні, — каже Ягве.

30 А це виходи міста на північному боці: чотири тисячі і п’ятсот мір.

31 А брами міста будуть за іменами племен Ізраїля: три брами на північ; одна брама Рувима, одна брама Юди, одна брама Левія.

32 А на східному боці — чотири тисячі і п’ятсот; і три брами; і одна брама Йосифа, одна брама Веніямина, одна брама Дана.

33 А на південному боці — чотири тисячі і п’ятсот мір; і три брами: одна брама Симеона, одна брама Іссахара, одна брама Завулона.

34 На західному боці — чотири тисячі і п’ятсот, з їхніми трьома брамами: одна брама Гада, одна брама Асира, одна брама Нефталима.

35 Навколо було вісімнадцять тисяч мір; а ім’я міста від того дня буде: Єшуа там.