Рут

Розділ 1

1 І сталося за днів, коли судили судді, що настав голод у землі. І пішов чоловік із Вифлеєма Юдиного мешкати на полях Моава, він, і жінка його, і двоє синів його.

2 А ім'я чоловіка було Елімелех, а ім'я жінки його — Ноомі, а ім'я двох синів його — Махлон і Хіліон, ефратяни з Вифлеєма Юдиного. І вони прийшли на поля Моава і залишилися там.

3 І помер Елімелех, чоловік Ноомі; і вона залишилася, і двоє синів її.

4 І вони взяли собі жінок із моавитянок; ім'я однієї було Орпа, а ім'я другої — Рут: і вони прожили там близько десяти років.

5 І померли також обидва вони, Махлон і Хіліон; і жінка залишилася без двох синів своїх і чоловіка свого.

6 Тоді вона встала зі своїми невістками, щоб повернутися з полів Моава: бо вона почула на полях Моава, як Єшуа відвідав Свій народ, давши їм хліб.

7 І вона вийшла з місця, де була, і дві невістки її з нею; і вони пішли дорогою, щоб повернутися до землі Юди.

8 І Ноомі сказала двом невісткам своїм: Ідіть, повертайтеся кожна до дому матері своєї: нехай Єшуа вчинить вам милість, як ви вчинили з померлими і зі мною.

9 Нехай Єшуа дасть вам знайти спокій, кожній у домі чоловіка її. Тоді вона поцілувала їх; і вони піднесли голос свій і плакали.

10 І вони сказали їй: Напевно ми повернемося з тобою до твого народу.

11 І Ноомі сказала: Повертайтеся, дочки мої: чому ви підете зі мною? Чи є ще сини в моєму лоні, щоб вони могли стати вашими чоловіками?

12 Повертайтеся, дочки мої, йдіть своєю дорогою; бо я занадто стара, щоб мати чоловіка. Якби я сказала: Я маю надію, — якби я мала чоловіка навіть цієї ночі і також народила синів;

13 Чи чекали б ви на них, доки вони виростуть? Чи стримувалися б ви заради них, щоб не мати чоловіків? Ні, дочки мої; бо мені дуже гірко за вас, що рука Ягве вийшла проти мене.

14 І вони піднесли голос свій і знову плакали: і Орпа поцілувала свою свекруху; а Рут прилипла до неї.

15 І вона сказала: Ось, твоя невістка повернулася до народу свого і до богів своїх: повернися і ти за своєю невісткою.

16 І Рут сказала: Не благай мене залишити тебе або повернутися від ходіння за тобою: бо куди ти підеш, туди піду і я; і де ти ночуватимеш, там ночуватиму і я: твій народ буде моїм народом, а твій Єшуа — моїм Єшуа:

17 Де ти помреш, там помру і я, і там буду похована: нехай Ягве зробить зі мною те і ще більше, якщо щось, окрім смерті, розлучить тебе і мене.

18 Коли вона побачила, що та твердо вирішила йти з нею, тоді вона перестала говорити до неї.

19 І вони йшли удвох, аж доки не прийшли до Вифлеєма. І сталося, коли вони прийшли до Вифлеєма, що все місто заворушилося через них, і вони сказали: Чи це Ноомі?

20 І вона сказала їм: Не називайте мене Ноомі, називайте мене Мара: бо Всемогутній вчинив зі мною дуже гірко.

21 Я пішла повна, а Ягве повернув мене назад порожньою: чому ж ви називаєте мене Ноомі, коли Ягве засвідчив проти мене, а Всемогутній страждання навів на мене?

22 І Ноомі повернулася, і Рут моавитянка, невістка її, з нею, яка повернулася з полів Моава: і вони прийшли до Вифлеєма на початку жнив ячменю.

Розділ 2

1 І був у Ноомі родич її чоловіка, чоловік заможний і впливовий, із роду Елімелеха; а ім'я йому Боаз.

2 І Рут моавитянка сказала Ноомі: Дозволь мені піти тепер на поле і збирати колосся за тим, в очах кого я знайду милість. І вона сказала їй: Іди, дочко моя.

3 І вона пішла, і прийшла, і збирала на полі за женцями: і випадок її вивів на частину поля, що належала Боазові, який був із роду Елімелеха.

4 І ось, Боаз прийшов із Вифлеєма і сказав женцям: Нехай Єшуа буде з вами. І вони відповіли йому: Нехай Єшуа благословить тебе.

5 Тоді Боаз сказав слузі своєму, поставленому над женцями: Чия це дівчина?

6 І слуга, поставлений над женцями, відповів і сказав: Це моавитянська дівчина, яка повернулася з Ноомі з полів Моава:

7 І вона сказала: Благаю вас, дозвольте мені збирати і підбирати за женцями між снопами: і вона прийшла і перебуває від самого ранку аж дотепер, лише трохи побувши в домі.

8 Тоді Боаз сказав Рут: Чи ти не чуєш, дочко моя? Не ходи збирати на інше поле і не відходь звідси, але тримайся міцно біля моїх служниць:

9 Нехай очі твої будуть на полі, яке вони жнуть, і ходи за ними: хіба я не наказав юнакам, щоб вони не чіпали тебе? А коли ти спрагла, іди до посудин і пий те, що начерпали юнаки.

10 Тоді вона впала на лице своє, і вклонилася до землі, і сказала йому: Чому я знайшла милість в очах твоїх, що ти звертаєш увагу на мене, коли я чужинка?

11 І Боаз відповів і сказав їй: Мені повністю розповіли все, що ти зробила для своєї свекрухи після смерті свого чоловіка: і як ти залишила батька свого і матір свою, і землю народження свого, і прийшла до народу, якого ти раніше не знала.

12 Нехай Ягве відплатить за діло твоє, і нехай буде тобі повна нагорода від Ягве Ізраїля, під чиї крила ти прийшла довіритися.

13 Тоді вона сказала: Нехай я знайду милість в очах твоїх, мій пане; за те, що ти потішив мене, і за те, що ти дружньо говорив до своєї рабині, хоч я не є подібною до жодної з твоїх рабинь.

14 І Боаз сказав їй: Під час їжі підійди сюди, і їж хліба, і вмочуй свій шматок в оцет. І вона сіла біля женців: і він подав їй пряжене зерно, і вона їла, і наситилася, і залишила.

15 І коли вона встала збирати, Боаз наказав юнакам своїм, кажучи: Нехай вона збирає навіть між снопами, і не докоряйте їй:

16 І також кидайте для неї навмисно деяку жменю і залишайте, щоб вона могла збирати їх, і не докоряйте їй.

17 І вона збирала на полі аж до вечора, і вимолотила те, що зібрала: і було близько ефи ячменю.

18 І вона підняла це і пішла до міста: і свекруха її побачила, що вона зібрала: і вона вийняла і дала їй те, що зберегла після того, як наситилася.

19 І свекруха її сказала їй: Де ти збирала сьогодні? І де ти працювала? Нехай буде благословенний той, хто звернув увагу на тебе. І вона розповіла свекрусі своїй, у кого вона працювала, і сказала: Ім'я чоловіка, у якого я працювала сьогодні, — Боаз.

20 І Ноомі сказала невістці своїй: Нехай він буде благословенний від Єшуа, який не залишив милості своєї до живих і до померлих. І Ноомі сказала їй: Цей чоловік — близький наш родич, один із наших найближчих родичів.

21 І Рут моавитянка сказала: Він також сказав мені: Тримайся міцно біля моїх юнаків, доки вони не закінчать усі мої жнива.

22 І Ноомі сказала Рут, невістці своїй: Добре, дочко моя, що ти виходиш із його служницями, щоб тебе не зустріли на жодному іншому полі.

23 І вона трималася міцно біля служниць Боаза, збираючи до кінця жнив ячменю і жнив пшениці; і жила зі своєю свекрухою.

Розділ 3

1 І Ноомі, свекруха її, сказала їй: Дочко моя, чи ж не пошукати мені для тебе спокою, щоб добре було тобі?

2 А ось Боаз, родич наш, з чиїми служницями ти була, — ось він цієї ночі віє ячмінь на току.

3 Вмийся ж, і намастися, і вдягни одежу свою на себе, і зійди на тік: але не давай пізнати себе тому чоловікові, доки він не закінчить їсти і пити.

4 І станеться, коли він ляже, ти зауважиш місце, де він ляже, і ввійдеш, і відкриєш ноги його, і ляжеш; і він скаже тобі, що тобі робити.

5 І вона сказала їй: Усе, що ти кажеш мені, я зроблю.

6 І вона зійшла на тік, і зробила за всім тим, що наказала їй свекруха її.

7 І Боаз їв і пив, і серце його було веселе, і він пішов лягти біля кінця копиці зерна: і вона прийшла тихо, і відкрила ноги його, і лягла.

8 І сталося опівночі, що чоловік той здригнувся і повернувся: і ось, жінка лежить біля ніг його.

9 І він сказав: Хто ти? А вона відповіла: Я Рут, рабиня твоя: простягни ж крило одежі твоєї на рабиню твою, бо ти близький родич.

10 І він сказав: Благословенна ти від Єшуа, дочко моя: ти показала в кінці більше милості, ніж на початку, тим, що ти не пішла за юнаками, чи бідними, чи багатими.

11 А тепер, дочко моя, не бійся; я зроблю тобі все, що ти просиш: бо все місто народу мого знає, що ти жінка доброчесна.

12 А тепер правда, що я близький тобі родич: проте є родич ближчий від мене.

13 Переночуй цю ніч, і станеться вранці: якщо він виконає щодо тебе обов’язок родича, добре, нехай виконає обов’язок родича: а якщо він не захоче виконати щодо тебе обов’язку родича, тоді я виконаю щодо тебе обов’язок родича, — як живий Ягве: лежи до ранку.

14 І вона лежала біля ніг його до ранку: і вона встала, перш ніж один міг розпізнати іншого. І він сказав: Нехай не стане відомо, що жінка приходила на тік.

15 І він сказав: Принеси покривало, що на тобі, і тримай його. І коли вона тримала його, він відміряв шість мір ячменю і поклав на неї: і вона пішла до міста.

16 І коли вона прийшла до свекрухи своєї, та сказала: Хто ти, дочко моя? І вона розповіла їй усе, що зробив їй той чоловік.

17 І вона сказала: Ці шість мір ячменю він дав мені; бо він сказав мені: Не йди порожня до свекрухи своєї.

18 Тоді вона сказала: Сиди спокійно, дочко моя, доки не дізнаєшся, як обернеться справа: бо той чоловік не заспокоїться, доки не закінчить цієї справи сьогодні.

Розділ 4

1 І Боаз піднявся до брами і сів там: і ось, проходить родич, про якого говорив Боаз; йому він сказав: Гей, такий-то! Зверни, сядь тут. І він звернув і сів.

2 І він узяв десять чоловіків зі старших міста і сказав: Сідайте тут. І вони сіли.

3 І він сказав родичеві: Ноомі, що повернулася з полів Моава, продає частину поля, що була брата нашого Елімелеха:

4 І я подумав довести це до твого вуха, кажучи: Купи її перед мешканцями і перед старшими народу мого. Якщо ти викупиш, викуповуй: а якщо не викупиш, скажи мені, щоб я знав: бо немає нікого, крім тебе, щоб викупити її; а я — після тебе. І він сказав: Я викуплю.

5 Тоді Боаз сказав: Того дня, коли ти купиш поле з руки Ноомі, ти мусиш купити його також і від Рут моавитянки, жінки померлого, щоб підняти ім’я померлого на спадщині його.

6 І родич сказав: Не можу я викупити для себе, щоб не занапастити власної спадщини: викупи ти моє право для себе; бо я не можу викупити.

7 А такий був звичай колись в Ізраїлі щодо викупу і щодо обміну, щоб ствердити всяку справу; чоловік скидав черевик свій і давав його ближньому своєму: і це було свідченням в Ізраїлі.

8 Тому родич сказав Боазові: Купи її собі. І він скинув черевик свій.

9 І Боаз сказав старшим і всьому народові: Ви свідки сьогодні, що я купив усе, що було Елімелехове, і все, що було Хіліонове і Махлонове, з руки Ноомі.

10 І також Рут моавитянку, жінку Махлона, я придбав собі за жінку, щоб підняти ім’я померлого на спадщині його, щоб ім’я померлого не було відсічене з-поміж братів його і від брами місця його: ви свідки сьогодні.

11 І весь народ, що був у брамі, і старші сказали: Ми свідки. Нехай Єшуа зробить жінку, що входить до дому твого, як Рахіль і як Лію, які обидві збудували дім Ізраїля: і чини гідно в Ефраті і будь славним у Вифлеємі:

12 І нехай дім твій буде як дім Фареса, якого Тамара породила Юді, від насіння, що Єшуа дасть тобі від цієї молодої жінки.

13 І Боаз узяв Рут, і вона стала його жінкою: і коли він увійшов до неї, Єшуа дав їй зачаття, і вона породила сина.

14 І жінки сказали Ноомі: Благословенний Єшуа, що не залишив тебе сьогодні без родича, щоб ім’я його було славним в Ізраїлі.

15 І він буде тобі відновителем життя твого і годувальником старості твоєї: бо невістка твоя, що любить тебе, що краща для тебе від семи синів, породила його.

16 І Ноомі взяла дитину, і поклала її на лоно своє, і стала їй нянькою.

17 І жінки, сусідки її, дали їй ім’я, кажучи: Народився син Ноомі; і назвали ім’я його Овед: він батько Єссея, батько Давида.

18 А оце покоління Фареса: Фарес породив Есрона,

19 І Есрон породив Рама, і Рам породив Амінадава,

20 І Амінадав породив Нахшона, і Нахшон породив Салмона,

21 І Салмон породив Боаза, і Боаз породив Оведа,

22 І Овед породив Єссея, і Єссей породив Давида.