Римлян

Розділ 1

1 Павло, раб Єшуа Месії, покликаний апостол, відділений для Євангелія Ягве,

2 (Яке Він наперед обіцяв через Своїх пророків у святих писаннях,)

3 Про Свого Сина Єшуа Месію, Який походив із насіння Давида за тілом;

4 І оголошений Сином Ягве в силі, за духом святости, через воскресіння з мертвих:

5 Через Котрого ми отримали благодать і апостольство, для послуху віри серед усіх народів, заради Його імені:

6 Між якими і ви — покликані Єшуа Месії:

7 Усім, хто в Римі, улюбленим Ягве, покликаним святим: Благодать вам і мир від Ягве, нашого Отця, і Єшуа Месії.

8 Насамперед, я дякую моєму Ягве через Єшуа Месію за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світу.

9 Бо Ягве — мій свідок, Котрому я служу духом моїм в Євангелії Його Сина, що безупинно я згадую вас завжди у своїх молитвах;

10 Просячи, щоб якимось чином тепер нарешті я міг мати щасливу подорож волею Ягве, щоб прийти до вас.

11 Бо я прагну побачити вас, щоб передати вам якийсь духовний дар, щоб ви утвердилися;

12 Тобто, щоб я втішився разом із вами спільною вірою — і вашою, і моєю.

13 А я не хочу, щоб ви не знали, браття, що багато разів я мав намір прийти до вас (але досі мені перешкоджали), щоб мати якийсь плід і серед вас, як і серед інших язичників.

14 Я — боржник і грекам, і варварам; і мудрим, і немудрим.

15 Отже, наскільки це залежить від мене, я готовий проповідувати Євангеліє і вам, що в Римі.

16 Бо я не соромлюся Євангелія Месії: бо воно — сила Ягве на спасіння кожному, хто вірує; спершу юдеєві, а також грекові.

17 Бо в ньому відкривається праведність Ягве від віри у віру: як написано: Праведний житиме вірою.

18 Бо гнів Ягве відкривається з неба на всяке безбожжя і неправду людей, які тримають істину в неправді;

19 Бо те, що може бути пізнане про Ягве, явне в них; бо Ягве явив це їм.

20 Бо невидимі речі Його від створення світу ясно видимі, будучи зрозумілими через створене, навіть Його вічна сила і Божество; так що вони без виправдання:

21 Бо, пізнавши Ягве, вони не прославили Його як Ягве, ані не були вдячні; але стали марними у своїх уявленнях, і їхнє нерозумне серце затьмарилося.

22 Видаючи себе за мудрих, вони стали безумними,

23 І проміняли славу нетлінного Ягве на образ, подібний до тлінної людини, і до птахів, і до чотириногих звірів, і до плазунів.

24 Тому Ягве також віддав їх нечистоті через пожадливості їхніх власних сердець, щоб безчестити свої власні тіла між собою:

25 Котрі проміняли істину Ягве на брехню і поклонялися та служили творінню більше, ніж Творцеві, Котрий благословенний навіки. Амінь.

26 Через це Ягве віддав їх ганебним пристрастям: бо навіть їхні жінки проміняли природне вживання на те, що проти природи:

27 І так само й чоловіки, залишивши природне вживання жінки, розпалилися своєю пожадливістю один до одного; чоловіки з чоловіками чинили те, що непристойно, і отримували в собі ту відплату за свою помилку, яка належала.

28 І як вони не воліли утримувати Ягве у своєму пізнанні, Ягве віддав їх розбещеному розумові, щоб вони чинили те, що не подобає;

29 Будучи наповнені всякою неправдою, розпустою, злобою, захланністю, лихими намірами; повні заздрости, убивства, суперечок, обману, злоби; нашіптувачі,

30 Наклепники, ненависники Ягве, зухвалі, горді, хвальки, винахідники злих речей, непокірні батькам,

31 Без розуміння, порушники завіту, без природного почуття, непримиренні, немилосердні:

32 Котрі, знаючи суд Ягве, що ті, хто чинить такі речі, гідні смерти, не тільки роблять те саме, але й мають задоволення в тих, хто їх робить.

Розділ 2

1 Тому ти не маєш виправдання, о людино, кожен, хто судить: бо в чому ти судиш іншого, у тому засуджуєш самого себе; бо ти, що судиш, чиниш те саме.

2 А ми знаємо напевно, що суд Ягве — за істиною на тих, хто чинить такі речі.

3 І чи думаєш ти, о людино, що судиш тих, хто чинить такі речі, і сам чиниш те саме, що ти втечеш від суду Ягве?

4 Чи ти нехтуєш багатством Його доброти, і стриманости, і довготерпіння, не знаючи, що доброта Ягве веде тебе до покаяння?

5 Але за твердістю твоєю і нерозкаяним серцем ти збираєш собі гнів на день гніву й об'явлення праведного суду Ягве;

6 Котрий віддасть кожному за ділами його:

7 Тим, хто терпінням у доброму ділі шукає слави, і чести, і нетління, — життя вічне:

8 А тим, хто сперечається і не кориться істині, а кориться неправді, — обурення і гнів,

9 Скорбота й тіснота на всяку душу людини, що чинить зло, спершу юдея, а також язичника;

10 А слава, і честь, і мир кожному, хто чинить добро, спершу юдеєві, а також язичникові:

11 Бо немає лицеприйняття в Ягве.

12 Бо ті, хто згрішив без закону, без закону й загинуть; а ті, хто згрішив у законі, законом будуть суджені;

13 (Бо не слухачі закону праведні перед Ягве, а виконавці закону будуть виправдані.

14 Бо коли язичники, що не мають закону, із природи чинять те, що в законі, вони, не маючи закону, самі собі закон:

15 Вони показують, що діло закону написане в їхніх серцях, а їхня совість свідчить разом, і думки їхні то оскаржують, то виправдовують одна одну;)

16 У день, коли Ягве судитиме таємниці людей через Єшуа Месія, за моїм Євангелієм.

17 Ось, ти звешся юдеєм, і спочиваєш на законі, і хвалишся Ягве,

18 І знаєш Його волю, і розрізняєш те, що краще, будучи наставлений із закону;

19 І впевнений, що ти сам — провідник сліпих, світло для тих, хто в темряві,

20 Наставник нерозумних, учитель немовлят, що маєш у законі взірець знання й істини.

21 Отже, ти, що навчаєш іншого, чи не навчаєш самого себе? Ти, що проповідуєш, щоб не крали, чи сам крадеш?

22 Ти, що кажеш, щоб не чинили перелюбу, чи сам чиниш перелюб? Ти, що гидуєш ідолами, чи сам чиниш святотатство?

23 Ти, що хвалишся законом, чи через переступ закону зневажаєш Ягве?

24 Бо ім'я Ягве через вас зневажається серед язичників, як написано.

25 Бо обрізання справді корисне, якщо ти виконуєш закон; а якщо ти порушник закону, твоє обрізання стало необрізанням.

26 Отже, якщо необрізання виконує постанови закону, чи не залічиться його необрізання за обрізання?

27 І чи не осудить необрізання, що з природи, коли воно виконує закон, тебе, що при букві й обрізанні переступаєш закон?

28 Бо не той юдей, хто такий зовні; і не те обрізання, яке зовні, на тілі:

29 А той юдей, хто такий усередині; і обрізання — те, що в серці, у дусі, а не в букві; його похвала не від людей, а від Ягве.

Розділ 3

1 Яка ж тоді перевага юдея? Або яка користь від обрізання?

2 Велика всіляко: передусім тому, що їм були довірені слова Ягве.

3 Бо що ж, коли деякі не повірили? Чи їхнє невір'я зробить віру Ягве бездіяльною?

4 Хай боронить Ягве: ні, нехай Ягве буде правдивий, а кожна людина — брехлива; як написано: Щоб Ти був виправданий у словах Твоїх і переміг, коли Тебе судитимуть.

5 А коли наша неправда виявляє праведність Ягве, то що скажемо? Чи Ягве, Котрий виявляє Свій гнів, несправедливий? (Я кажу по-людському)

6 Хай боронить Ягве: бо як же тоді Ягве судитиме світ?

7 Бо якщо істина Ягве через мою брехню ще більше примножилася на Його славу, то чому ж і мене ще судять як грішника?

8 І чи не (як про нас лихословлять і як деякі твердять, ніби ми кажемо): Чинімо зло, щоб вийшло добро? Їхній осуд справедливий.

9 Що ж тоді? Чи ми кращі за них? Ні, ніяк: бо ми перед тим довели, що і юдеї, і язичники — усі під гріхом;

10 Як написано: Немає праведного ні одного:

11 Немає, хто розуміє, немає, хто шукає Ягве.

12 Усі збочили з дороги, разом стали непридатними; немає, хто чинить добро, немає ні одного.

13 Їхнє горло — відкритий гріб; своїми язиками вони чинили обман; отрута гадюк під їхніми губами:

14 Їхні уста повні прокляття й гіркоти:

15 Їхні ноги швидкі на пролиття крови:

16 Руїна й злидні на їхніх дорогах:

17 А дороги миру вони не пізнали:

18 Немає страху Ягве перед їхніми очима.

19 А ми знаємо, що все, що каже закон, він каже тим, хто під законом, щоб усякі уста були закриті й увесь світ став винним перед Ягве.

20 Тому ділами закону не виправдається перед Ним ніяке тіло: бо законом — пізнання гріха.

21 А тепер праведність Ягве без закону об'явилася, засвідчена законом і пророками;

22 Саме праведність Ягве, що через віру Єшуа Месія, для всіх і на всіх, хто вірує: бо немає різниці:

23 Бо всі згрішили й позбавлені слави Ягве;

24 Будучи виправдані даром Його благодаттю через викуплення, що в Месія Єшуа:

25 Котрого Ягве поставив як умилостивлення через віру в Його кров, щоб виявити Свою праведність для прощення гріхів, учинених раніше, у довготерпінні Ягве;

26 Щоб виявити, кажу, у нинішній час Його праведність: щоб Він був праведний і виправдовував того, хто вірує в Єшуа.

27 Де ж тоді хвальба? Вона виключена. Яким законом? Діл? Ні, а законом віри.

28 Отже, ми визнаємо, що людина виправдовується вірою без діл закону.

29 Чи Він — Ягве тільки юдеїв? Чи не також і язичників? Так, і язичників також:

30 Бо один Ягве, Котрий виправдає обрізання вірою, а необрізання — через віру.

31 Чи ж ми тоді скасовуємо закон вірою? Хай боронить Ягве: ні, ми утверджуємо закон.

Розділ 4

1 Що ж скажемо, що Авраам, наш батько, здобув за тілом?

2 Бо якщо Авраам виправдався ділами, він має чим хвалитися, але не перед Ягве.

3 Бо що каже Писання? Авраам повірив Ягве, і це залічилося йому за праведність.

4 А тому, хто працює, нагорода залічується не з благодаті, а з боргу.

5 А тому, хто не працює, а вірує в Того, Хто виправдовує нечестивого, його віра залічується за праведність.

6 Як і Давид описує блаженство людини, якій Ягве залічує праведність без діл,

7 Кажучи: Блаженні ті, чиї беззаконня прощені й чиї гріхи покриті.

8 Блаженна людина, якій Ягве не залічить гріха.

9 Чи це блаженство приходить тільки на обрізання, чи й на необрізання також? Бо ми кажемо, що віра залічилася Авраамові за праведність.

10 Як же вона залічилася? Коли він був в обрізанні чи в необрізанні? Не в обрізанні, а в необрізанні.

11 І він прийняв знак обрізання, печать праведности віри, яку мав, ще будучи необрізаним: щоб бути йому батьком усіх віруючих, хоч вони й необрізані, щоб і їм залічилася праведність:

12 І батьком обрізання для тих, хто не тільки від обрізання, але хто й ходить слідами тієї віри нашого батька Авраама, яку він мав, ще будучи необрізаним.

13 Бо обітниця, що він буде спадкоємцем світу, була дана Авраамові чи його насінню не через закон, а через праведність віри.

14 Бо якщо ті, хто від закону, — спадкоємці, то віра стала марною й обітниця втратила силу:

15 Бо закон чинить гнів: бо де немає закону, там немає й переступу.

16 Тому це — з віри, щоб було з благодаті, щоб обітниця була певна для всього насіння; не тільки для того, що від закону, а й для того, що від віри Авраама, котрий є батьком усіх нас,

17 (Як написано: Я поставив тебе батьком багатьох народів,) перед Тим, у Кого він повірив, саме Ягве, Котрий оживляє мертвих і називає те, чого немає, так, ніби воно є.

18 Він проти надії повірив у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке буде твоє насіння.

19 І, не будучи слабким у вірі, він не зважав на своє власне тіло, уже омертвіле, — коли йому було близько ста років, — ані на омертвілість утроби Сарри:

20 Він не захитався щодо обітниці Ягве через невір'я, а зміцнився у вірі, віддавши славу Ягве;

21 І будучи цілком певний, що те, що Він обіцяв, Він здатен і виконати.

22 І тому це залічилося йому за праведність.

23 А написано це не тільки задля нього одного, що це залічилося йому;

24 А й задля нас, яким це залічиться, якщо ми віруємо в Того, Хто воскресив Єшуа з мертвих;

25 Котрий був виданий за наші переступи й воскрес для нашого виправдання.

Розділ 5

1 Отже, виправдані вірою, ми маємо мир із Ягве через нашого Єшуа Месія:

2 Через Котрого ми також маємо доступ вірою до цієї благодаті, у якій стоїмо, і радіємо надією слави Ягве.

3 І не тільки це, але ми хвалимося й скорботами, знаючи, що скорбота чинить терпіння;

4 А терпіння — досвід, а досвід — надію:

5 А надія не засоромлює; бо любов Ягве вилилася в наші серця через Святий Дух, Котрий даний нам.

6 Бо коли ми були ще безсилі, у належний час Месія помер за нечестивих.

7 Бо ледве чи хто помре за праведника; а за доброго, можливо, хтось і відважиться померти.

8 А Ягве виявляє Свою любов до нас тим, що, коли ми були ще грішниками, Месія помер за нас.

9 Тим більше тоді, будучи тепер виправдані Його кров'ю, ми спасемося через Нього від гніву.

10 Бо якщо, будучи ворогами, ми примирилися з Ягве смертю Його Сина, то тим більше, примирившись, спасемося Його життям.

11 І не тільки це, але ми також радіємо в Ягве через нашого Єшуа Месія, через Котрого ми тепер прийняли примирення.

12 Тому, як через одного чоловіка гріх увійшов у світ, а через гріх — смерть, і так смерть перейшла на всіх людей, бо всі згрішили:

13 (Бо аж до закону гріх був у світі; але гріх не залічується, коли немає закону.

14 Проте смерть панувала від Адама до Мойсея навіть над тими, хто не згрішив подібно до переступу Адама, котрий є образ Того, Хто мав прийти.

15 Але не так, як переступ, так і дар благодаті. Бо якщо через переступ одного багато хто помер, то тим більше благодать Ягве й дар за благодаттю, що через одного Чоловіка, Єшуа Месія, примножилися для багатьох.

16 І не так, як було через одного, що згрішив, так і дар: бо суд від одного переступу — на осудження, а дар благодаті від багатьох переступів — на виправдання.

17 Бо якщо через переступ одного чоловіка смерть запанувала через одного, то тим більше ті, хто приймає щедрість благодаті й дару праведности, пануватимуть у житті через Одного, Єшуа Месія.)

18 Тому, як через переступ одного осудження прийшло на всіх людей, так і через праведність Одного дар благодаті прийшов на всіх людей для виправдання життя.

19 Бо як через непослух одного чоловіка багато хто став грішниками, так і через послух Одного багато хто стане праведними.

20 А закон увійшов, щоб примножився переступ. А де примножився гріх, там ще щедріше примножилася благодать:

21 Щоб, як гріх панував на смерть, так і благодать панувала через праведність на вічне життя через Єшуа Месія.

Розділ 6

1 Що ж скажемо? Чи будемо перебувати в гріху, щоб примножилася благодать?

2 Хай боронить Ягве. Як же ми, що померли для гріха, житимемо ще в ньому?

3 Чи не знаєте ви, що всі ми, хто хрестився в Єшуа Месія, у Його смерть хрестилися?

4 Отже, ми поховані з Ним через хрещення в смерть, щоб, як Месія воскрес із мертвих славою Отця, так і ми ходили в оновленні життя.

5 Бо якщо ми з'єдналися подобою Його смерти, то будемо й подобою Його воскресіння:

6 Знаючи те, що наш давній чоловік розп'ятий із Ним, щоб тіло гріха було знищене, щоб ми більше не служили гріхові.

7 Бо хто помер, той звільнився від гріха.

8 А якщо ми померли з Месія, то віруємо, що й житимемо з Ним:

9 Знаючи, що Месія, воскреснувши з мертвих, уже більше не вмирає; смерть уже більше не має влади над Ним.

10 Бо що Він помер, то помер для гріха один раз; а що живе, то живе для Ягве.

11 Так і ви вважайте себе мертвими для гріха, а живими для Ягве через Єшуа Месія.

12 Тож нехай гріх не панує у вашому смертному тілі, щоб ви корилися йому в його пожадливостях.

13 І не віддавайте ваших членів як знаряддя неправди гріхові, а віддавайте самих себе Ягве, як ожилих із мертвих, і ваші члени як знаряддя праведности для Ягве.

14 Бо гріх не пануватиме над вами: бо ви не під законом, а під благодаттю.

15 Що ж тоді? Чи будемо грішити, бо ми не під законом, а під благодаттю? Хай боронить Ягве.

16 Чи не знаєте ви, що кому ви віддаєте себе в раби на послух, того ви й раби, кому коритеся: чи гріха — на смерть, чи послуху — на праведність?

17 Але дяка Ягве, що ви були рабами гріха, а від серця послухалися того взірця вчення, якому ви були віддані.

18 А звільнившись від гріха, ви стали рабами праведности.

19 Я кажу по-людському, через неміч вашого тіла: бо як ви віддавали ваші члени в раби нечистоті й беззаконню на беззаконня, так тепер віддавайте ваші члени в раби праведності на святість.

20 Бо коли ви були рабами гріха, ви були вільні від праведности.

21 Який же плід ви мали тоді в тих речах, яких тепер соромитеся? Бо кінець тих речей — смерть.

22 А тепер, звільнившись від гріха й ставши рабами Ягве, ви маєте ваш плід на святість, а кінець — життя вічне.

23 Бо заплата за гріх — смерть, а дар Ягве — життя вічне через Єшуа Месія.

Розділ 7

1 Чи не знаєте ви, браття, (бо я кажу тим, хто знає закон,) що закон панує над людиною, доки вона живе?

2 Бо жінка, що має чоловіка, зв'язана законом із чоловіком, доки він живе; а коли чоловік помре, вона звільняється від закону чоловіка.

3 Отже, якщо, поки її чоловік живе, вона вийде заміж за іншого чоловіка, вона зватиметься перелюбницею; а якщо її чоловік помре, вона вільна від того закону, так що вона не перелюбниця, хоч і вийде заміж за іншого чоловіка.

4 Тому, браття мої, і ви стали мертвими для закону через тіло Месія, щоб належати іншому, саме Тому, Хто воскрес із мертвих, щоб ми приносили плід для Ягве.

5 Бо коли ми були в тілі, пристрасті гріховні, що через закон, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерті.

6 А тепер ми звільнилися від закону, померши для того, чим були зв'язані, щоб служити в оновленні духа, а не в давнині букви.

7 Що ж скажемо? Чи закон — гріх? Хай боронить Ягве. Ні, я не пізнав би гріха, як тільки через закон: бо я не пізнав би й пожадливости, якби закон не сказав: Не пожадай.

8 А гріх, узявши привід через заповідь, учинив у мені всяку пожадливість. Бо без закону гріх мертвий.

9 Бо я колись жив без закону; а коли прийшла заповідь, гріх ожив, а я помер.

10 І заповідь, що була призначена на життя, я знайшов, що вона — на смерть.

11 Бо гріх, узявши привід через заповідь, обманув мене й нею убив мене.

12 Тому закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.

13 Чи ж те, що добре, стало для мене смертю? Хай боронить Ягве. Ні, гріх, щоб він виявився гріхом, учинив мені смерть через те, що добре, щоб гріх через заповідь став надміру грішним.

14 Бо ми знаємо, що закон духовний; а я тілесний, проданий під гріх.

15 Бо те, що я роблю, я не схвалюю; бо не те роблю, що хочу, а те, що ненавиджу, те роблю.

16 А якщо я чиню те, чого не хочу, то я погоджуюся із законом, що він добрий.

17 А тепер уже не я чиню це, а гріх, що живе в мені.

18 Бо я знаю, що в мені, тобто в моєму тілі, не живе нічого доброго: бо бажання є в мені, а як виконати те, що добре, я не знаходжу.

19 Бо доброго, якого хочу, я не чиню, а зле, якого не хочу, те чиню.

20 А якщо я чиню те, чого не хочу, то вже не я чиню це, а гріх, що живе в мені.

21 Отже, я знаходжу закон: коли я хочу чинити добро, зло є при мені.

22 Бо я маю насолоду в законі Ягве за внутрішнім чоловіком:

23 А в моїх членах я бачу інший закон, що воює проти закону мого розуму й полонить мене законом гріха, що в моїх членах.

24 Нещасна я людина! Хто визволить мене від тіла цієї смерти?

25 Я дякую Ягве через Єшуа Месія. Отже, сам я розумом служу законові Ягве, а тілом — законові гріха.

Розділ 8

1 Отже, тепер немає ніякого осудження тим, хто в Месія Єшуа, хто ходить не за тілом, а за Духом.

2 Бо закон Духа життя в Месія Єшуа звільнив мене від закону гріха й смерти.

3 Бо те, чого закон не міг учинити, бо він був безсилий через тіло, Ягве, пославши Свого власного Сина в подобі гріховного тіла й за гріх, засудив гріх у тілі:

4 Щоб праведність закону сповнилася в нас, хто ходить не за тілом, а за Духом.

5 Бо ті, хто за тілом, думають про тілесне, а ті, хто за Духом, — про духовне.

6 Бо тілесне мудрування — смерть, а духовне мудрування — життя й мир.

7 Бо тілесне мудрування — ворожнеча проти Ягве, бо воно не кориться законові Ягве, та й не може.

8 Отже, ті, хто в тілі, не можуть догодити Ягве.

9 А ви не в тілі, а в Дусі, якщо тільки Дух Ягве живе у вас. А якщо хто не має Духа Месія, той не Його.

10 А якщо Месія у вас, то тіло мертве через гріх, а Дух — життя через праведність.

11 А якщо Дух Того, Хто воскресив Єшуа з мертвих, живе у вас, то Той, Хто воскресив Месія з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Своїм Духом, що живе у вас.

12 Отже, браття, ми боржники, але не тілові, щоб жити за тілом.

13 Бо якщо ви живете за тілом, ви помрете; а якщо ви Духом умертвляєте діла тіла, житимете.

14 Бо всі, кого водить Дух Ягве, вони — сини Ягве.

15 Бо ви не прийняли духа рабства знову на страх, а прийняли Духа усиновлення, Яким ми кличемо: Авва, Отче.

16 Сам Дух свідчить разом із нашим духом, що ми — діти Ягве:

17 А якщо діти, то й спадкоємці: спадкоємці Ягве, а співспадкоємці з Месія, якщо тільки ми страждаємо з Ним, щоб і прославитися разом.

18 Бо я вважаю, що страждання нинішнього часу не варті порівняння зі славою, що має об'явитися в нас.

19 Бо створіння з нетерпінням очікує об'явлення синів Ягве.

20 Бо створіння підкорилося марноті не добровільно, а через Того, Хто підкорив його, у надії,

21 Що й саме створіння буде визволене від рабства тління до славної свободи дітей Ягве.

22 Бо ми знаємо, що все створіння разом стогне й мучиться в болях аж досі.

23 І не тільки вони, а й ми самі, що маємо початок Духа, і ми самі в собі стогнемо, очікуючи усиновлення, саме викуплення нашого тіла.

24 Бо ми спасені надією; а надія, яку бачать, — не надія: бо що людина бачить, навіщо їй ще надіятися на те?

25 А коли ми надіємося на те, чого не бачимо, тоді з терпінням очікуємо того.

26 Так само й Дух допомагає нашим немочам: бо ми не знаємо, про що молитися, як належить, а Сам Дух заступається за нас зідханнями невимовними.

27 А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо Він заступається за святих за волею Ягве.

28 А ми знаємо, що тим, хто любить Ягве, усе допомагає на добро, тим, хто покликаний за Його постановою.

29 Бо кого Він наперед пізнав, тих Він і наперед призначив бути подібними до образу Його Сина, щоб Він був перворідним між багатьма браттями.

30 А кого Він наперед призначив, тих і покликав; а кого покликав, тих і виправдав; а кого виправдав, тих і прославив.

31 Що ж скажемо на це? Якщо Ягве за нас, то хто проти нас?

32 Той, Хто не пощадив Свого власного Сина, а видав Його за всіх нас, — як же Він разом із Ним не подарує нам і всього?

33 Хто буде оскаржувати обраних Ягве? Ягве — Той, Хто виправдовує.

34 Хто той, що засуджує? Месія — Той, Хто помер, ба більше, Хто й воскрес, Хто й праворуч Ягве, Хто й заступається за нас.

35 Хто відлучить нас від любови Месія? Чи скорбота, чи тіснота, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?

36 Як написано: За Тебе нас убивають цілий день; нас вважають за овець, призначених на заріз.

37 Ні, у всьому цьому ми маємо повну перемогу через Того, Хто полюбив нас.

38 Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні анголи, ні начальства, ні сили, ні нинішнє, ні майбутнє,

39 Ні висота, ні глибина, ні ніяке інше створіння не зможе відлучити нас від любови Ягве, що в Месія Єшуа.

Розділ 9

1 Я кажу істину в Месія, я не обманюю, моя совість свідчить мені у Святий Дух,

2 Що я маю великий смуток і безперестанний біль у моєму серці.

3 Бо я бажав би сам бути відлученим від Месія за моїх браттів, моїх родичів за тілом:

4 Котрі є ізраїльтянами, яким належать усиновлення, і слава, і завіти, і дання закону, і служіння Ягве, і обітниці;

5 Їхні батьки, і від них за тілом прийшов Месія, Котрий є над усім, Єшуа благословенний навіки. Амінь.

6 Не так, щоб слово Ягве не справдилося. Бо не всі ізраїльтяни ті, хто від Ізраїля:

7 І не тому, що вони насіння Авраама, усі вони діти; а: В Ісааку назветься тобі насіння.

8 Тобто ті, хто діти тіла, ті не діти Ягве; а діти обітниці залічуються за насіння.

9 Бо це слово обітниці: У цей час Я прийду, і в Сарри буде син.

10 І не тільки це, а й Ревека, коли зачала від одного, саме від нашого батька Ісаака;

11 (Бо діти ще не народилися й не вчинили нічого доброго чи злого, щоб постанова Ягве за обранням стояла, не від діл, а від Того, Хто кличе;)

12 Їй було сказано: Старший служитиме молодшому.

13 Як написано: Якова Я полюбив, а Ісава зненавидів.

14 Що ж скажемо? Чи є неправда в Ягве? Хай боронить Ягве.

15 Бо Він каже Мойсеєві: Я змилуюся над тим, над ким змилуюся, і пожалую того, кого пожалую.

16 Отже, це не від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, а від Ягве, Котрий милує.

17 Бо Писання каже фараонові: Саме для цього Я поставив тебе, щоб показати на тобі Мою силу, і щоб Моє ім'я було звіщене по всій землі.

18 Отже, кого Він хоче, того милує, а кого хоче, того робить запеклим.

19 Ти скажеш мені тоді: Чому ж Він іще докоряє? Бо хто спротивився Його волі?

20 Ні, о людино, хто ти, що сперечаєшся проти Ягве? Чи скаже виріб тому, хто його виліпив: Чому ти мене так зробив?

21 Чи гончар не має влади над глиною, щоб із тієї самої грудки зробити одну посудину на честь, а іншу — на нечесть?

22 А що, коли Ягве, бажаючи показати Свій гнів і виявити Свою силу, з великим довготерпінням щадив посудини гніву, приготовані на загибель:

23 І щоб виявити багатство Своєї слави на посудинах милосердя, які Він наперед приготував на славу,

24 Саме нас, яких Він і покликав, не тільки з юдеїв, а й із язичників?

25 Як Він і каже в Осії: Я назву Моїм народом тих, хто не був Моїм народом, і улюбленою ту, що не була улюбленою.

26 І станеться, що на тому місці, де їм було сказано: Ви — не Мій народ, там вони будуть названі дітьми живого Ягве.

27 А Ісая взиває про Ізраїля: Хоч число дітей Ізраїля буде, як пісок морський, тільки останок спасеться:

28 Бо Він завершить діло й скоротить його в праведності, бо скорочене діло вчинить Ягве на землі.

29 І як Ісая сказав перед тим: Якби Ягве Саваот не залишив нам насіння, ми стали б, як Содом, і уподібнилися б до Гоморри.

30 Що ж скажемо? Що язичники, які не шукали праведности, досягли праведности, саме праведности, що з віри.

31 А Ізраїль, що шукав закону праведности, не досяг закону праведности.

32 Чому? Бо вони шукали її не вірою, а ніби ділами закону. Бо вони спіткнулися об камінь спотикання;

33 Як написано: Ось Я кладу в Сіоні камінь спотикання й скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не буде засоромлений.

Розділ 10

1 Браття, бажання мого серця й молитва до Ягве за Ізраїля — щоб вони спаслися.

2 Бо я свідчу їм, що вони мають ревність щодо Ягве, але не за знанням.

3 Бо вони, не знаючи праведности Ягве й намагаючись встановити свою власну праведність, не підкорилися праведності Ягве.

4 Бо Месія — кінець закону на праведність кожному, хто вірує.

5 Бо Мойсей описує праведність, що від закону: Людина, яка чинить ті речі, житиме ними.

6 А праведність, що від віри, каже так: Не кажи у своєму серці: Хто зійде на небо? (тобто щоб звести Месія додолу:)

7 Або: Хто зійде в безодню? (тобто щоб вивести Месія знову з мертвих.)

8 А що вона каже? Близько до тебе слово, у твоїх устах і в твоєму серці: тобто слово віри, яке ми проповідуємо;

9 Що коли ти сповідаєш своїми устами Єшуа й повіриш у своєму серці, що Ягве воскресив Його з мертвих, ти спасешся.

10 Бо серцем людина вірує на праведність, а устами сповідає на спасіння.

11 Бо Писання каже: Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоромлений.

12 Бо немає різниці між юдеєм і греком: бо той самий Єшуа, що над усіма, багатий для всіх, хто кличе Його.

13 Бо кожен, хто покличе ім'я Єшуа, спасеться.

14 Як же вони кликатимуть Того, у Кого не повірили? І як повірять у Того, про Кого не чули? І як почують без проповідника?

15 І як проповідуватимуть, якщо не будуть послані? Як написано: Які гарні ноги тих, хто проповідує Євангеліє миру й приносить радісну звістку про добрі речі!

16 Але не всі послухалися Євангелія. Бо Ісая каже: Єшуа, хто повірив нашій звістці?

17 Отже, віра — від слухання, а слухання — через слово Ягве.

18 А я кажу: Чи вони не чули? Так, справді, їхній голос пішов по всій землі, і їхні слова — до кінців світу.

19 А я кажу: Чи Ізраїль не знав? Першим Мойсей каже: Я збуджу у вас ревнощі тими, хто не народ, і народом нерозумним розгніваю вас.

20 А Ісая дуже сміливий і каже: Мене знайшли ті, хто Мене не шукав; Я об'явився тим, хто про Мене не питав.

21 А до Ізраїля Він каже: Цілий день Я простягав Мої руки до народу неслухняного й упертого.

Розділ 11

1 Отже, я кажу: Чи Ягве відкинув Свій народ? Хай боронить Ягве. Бо і я — ізраїльтянин, із насіння Авраама, з племени Веніямина.

2 Ягве не відкинув Свого народу, якого Він наперед пізнав. Чи ви не знаєте, що Писання каже про Іллю? Як він заступається перед Ягве проти Ізраїля, кажучи:

3 Ягве, вони повбивали Твоїх пророків і розкопали Твої жертовники; і я залишився сам, і вони шукають моєї душі.

4 Але що говорить йому відповідь Ягве? Я зберіг для Себе сім тисяч чоловіків, які не схилили колін перед образом Ваала.

5 Так само й за нинішнього часу є залишок за вибором благодаті.

6 А якщо за благодаттю, то вже не від діл, інакше благодать уже не була б благодаттю. А якщо від діл, то це вже не благодать, інакше діло вже не було б ділом.

7 Що ж тоді? Ізраїль не одержав того, чого він шукає, а обрання одержало, решта ж були засліплені.

8 (Як написано: Ягве дав їм духа дрімоти, очі, щоб не бачити, і вуха, щоб не чути) аж до цього дня.

9 І Давид говорить: Нехай їхній стіл стане для них пасткою, і тенетами, і каменем спотикання, і відплатою:

10 Нехай їхні очі потемніють, щоб не бачити, і хай їхня спина буде зігнута назавжди.

11 Тож кажу: чи вони спіткнулися, щоб упасти? Хай боронить Ягве: але радше через їхнє падіння спасіння прийшло до язичників, щоб викликати в них ревнощі.

12 Тож якщо їхнє падіння — багатство для світу, а їхнє зменшення — багатство для язичників, то скільки ж більше їхня повнота?

13 Бо говорю вам, язичникам: оскільки я апостол язичників, я звеличую своє служіння:

14 Чи не зможу я якимось чином викликати ревнощі в тих, хто є моєю плоттю, і спасти декого з них.

15 Бо якщо їхнє відкинення — примирення світу, то чим буде їхнє прийняття, як не життям із мертвих?

16 Бо якщо первісток святий, то святий і заміс; і якщо корінь святий, то святі й гілки.

17 А якщо деякі гілки відламано, а ти, будучи дикою оливкою, був прищеплений між них і став разом із ними учасником кореня й соковитості оливкового дерева;

18 Не хвалися проти гілок. А якщо хвалишся, то не ти носиш корінь, а корінь — тебе.

19 Ти скажеш тоді: Гілки були відламані, щоб я був прищеплений.

20 Добре; через невіру вони були відламані, а ти стоїш вірою. Не будь зарозумілим, а бійся:

21 Бо якщо Ягве не пощадив природних гілок, стережися, щоб Він не пощадив і тебе.

22 Отже, бач доброту й суворість Ягве: на тих, що впали, — суворість, а до тебе — доброту, якщо перебуватимеш у Його доброті; інакше й ти будеш відтятий.

23 І вони також, якщо не перебуватимуть у невірі, будуть прищеплені, бо Ягве має силу знову прищепити їх.

24 Бо якщо тебе відтято від оливкового дерева, дикого за природою, і прищеплено, всупереч природі, до доброго оливкового дерева, то скільки ж більше ці, природні гілки, будуть прищеплені до власного оливкового дерева?

25 Бо не хочу, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб ви не були мудрими у власних очах: що часткове засліплення сталося Ізраїлеві, доки не ввійде повнота язичників.

26 І так увесь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Визволитель і відверне безбожність від Якова:

27 Бо це Мій завіт із ними, коли Я заберу їхні гріхи.

28 Щодо євангелії, вони вороги задля вас; а щодо обрання, вони улюблені задля батьків.

29 Бо дари й покликання Ягве не підлягають розкаянню.

30 Бо як ви в минулі часи не повірили Ягве, а тепер одержали милість через їхню невіру,

31 так і ці тепер не повірили, щоб через вашу милість і вони одержали милість.

32 Бо Ягве замкнув усіх у невірі, щоб помилувати всіх.

33 О глибино багатства, і мудрості, і знання Ягве! Які недосліджені Його суди і які незбагненні Його дороги!

34 Бо хто пізнав розум Ягве? Або хто був Його порадником?

35 Або хто перше дав Йому, і йому буде відплачено знову?

36 Бо від Нього, і через Нього, і для Нього — все: Йому слава навіки. Амінь.

Розділ 12

1 Тож благаю вас, браття, милосердям Ягве, щоб ви віддали ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Ягве, що є вашим розумним служінням.

2 І не пристосовуйтеся до цього світу, а перемінюйтеся оновленням вашого розуму, щоб ви могли розпізнати, що таке добра, і приємна, і досконала воля Ягве.

3 Бо кажу, через дану мені благодать, кожному, хто є між вами, щоб не думати про себе більше, ніж належить думати, а думати тверезо, згідно з тим, як Ягве приділив кожному міру віри.

4 Бо як ми маємо багато членів в одному тілі, а всі члени мають не однакове діло,

5 так і ми, багато, є одним тілом у Месія, а кожен окремо — члени один одному.

6 Маючи ж дари, різні за даною нам благодаттю: якщо пророцтво, пророкуймо за мірою віри;

7 якщо служіння, перебуваймо в нашому служінні; якщо хто вчить — у навчанні;

8 якщо хто потішає — у потішанні; хто дає, нехай робить це в простоті; хто керує — зі старанністю; хто чинить милосердя — з радістю.

9 Любов нехай буде без лицемірства. Ненавидьте зло; приліплюйтеся до добра.

10 Будьте ніжно прихильні один до одного з братерською любов'ю; у пошані випереджайте один одного;

11 Не лінуйтеся в старанності; палайте духом; служіть Єшуа;

12 Утішайтеся надією; будьте терплячі в скорботі; перебувайте постійно в молитві;

13 Беріть участь у потребах святих; прагніть гостинності.

14 Благословляйте тих, хто вас переслідує: благословляйте, а не проклинайте.

15 Радійте з тими, хто радіє, і плачте з тими, хто плаче.

16 Будьте однодумні між собою. Не думайте про високе, а схиляйтеся до смиренних. Не будьте мудрими у власних очах.

17 Нікому не відплачуйте злом за зло. Дбайте про добре перед усіма людьми.

18 Якщо можливо, наскільки це залежить від вас, живіть у мирі з усіма людьми.

19 Улюблені, не мстіться самі за себе, а дайте місце гніву, бо написано: Мені помста, Я відплачу, — говорить Ягве.

20 Отже, якщо твій ворог голодний, нагодуй його; якщо спраглий, дай йому пити, бо, роблячи так, ти згромадиш розпалене вугілля на його голову.

21 Не дай злу перемогти тебе, а перемагай зло добром.

Розділ 13

1 Нехай кожна душа кориться вищій владі. Бо немає влади, як не від Ягве: влади, що існують, встановлені Ягве.

2 Тому хто противиться владі, той противиться постанові Ягве; а ті, хто противиться, приймуть на себе осудження.

3 Бо начальники — не страх для добрих діл, а для злих. Хочеш не боятися влади? Роби добре, і матимеш похвалу від неї:

4 Бо він — служитель Ягве тобі на добро. А якщо робиш зло, бійся, бо він недарма носить меч: він — служитель Ягве, месник, щоб виконати гнів на того, хто робить зло.

5 Тому треба коритися не лише через гнів, а й через совість.

6 Бо через це ви й податки платите: бо вони — служителі Ягве, які постійно займаються саме цим.

7 Отже, віддавайте всім належне: кому податок — податок; кому мито — мито; кому страх — страх; кому честь — честь.

8 Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного, бо хто любить іншого, той виконав закон.

9 Бо це: Не чини перелюбу, Не вбий, Не кради, Не свідчи неправдиво, Не пожадай; і коли є яка інша заповідь, вона коротко міститься в цьому вислові, а саме: Люби свого ближнього, як самого себе.

10 Любов не робить ближньому зла, тому любов — виконання закону.

11 І те, знаючи час, що вже пора нам прокинутися від сну, бо тепер наше спасіння ближче, ніж коли ми увірували.

12 Ніч минула, а день наблизився; тож відкиньмо діла темряви і зодягнімося в зброю світла.

13 Поводьмося чесно, як удень: не в гулянках і пияцтві, не в блуді й розбещеності, не в сварках і заздрощах.

14 А зодягніться в Єшуа Месія і не дбайте про тіло наперед для виконання його пожадань.

Розділ 14

1 Слабкого у вірі приймайте, але не для суперечок щодо думок.

2 Бо один вірить, що може їсти все, а інший, слабкий, їсть городину.

3 Хто їсть, нехай не зневажає того, хто не їсть; і хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть, бо Ягве прийняв його.

4 Хто ти, що осуджуєш чужого раба? Перед своїм господарем він стоїть або падає. І він буде підтриманий, бо Ягве має силу поставити його.

5 Один уважає один день вищим за інший, а інший уважає кожен день однаково. Нехай кожен буде повністю переконаний у своєму розумі.

6 Хто зважає на день, зважає на нього для Єшуа; і хто не зважає на день, для Єшуа не зважає на нього. Хто їсть, їсть для Єшуа, бо дякує Ягве; і хто не їсть, для Єшуа не їсть і дякує Ягве.

7 Бо ніхто з нас не живе для себе, і ніхто не вмирає для себе.

8 Бо якщо живемо, живемо для Єшуа; і якщо вмираємо, вмираємо для Єшуа; тож чи живемо, чи вмираємо, ми належні Єшуа.

9 Бо для того Месія і помер, і воскрес, і ожив, щоб він був Єшуа і мертвих, і живих.

10 Але чому ти осуджуєш свого брата? Або чому ти зневажаєш свого брата? Бо всі ми станемо перед судовим престолом Месія.

11 Бо написано: Як Я живий, — говорить Ягве, — кожне коліно схилиться переді Мною, і кожен язик визнаватиме Ягве.

12 Тож кожен із нас дасть звіт за себе Ягве.

13 Отже, не осуджуймо більше один одного, а радше судіть про те, щоб не ставити братові каменю спотикання чи нагоди до падіння в його дорозі.

14 Я знаю й переконаний через Єшуа, що нічого немає нечистого самого по собі; але для того, хто вважає щось нечистим, для нього воно нечисте.

15 Але якщо твій брат засмучений через твою їжу, ти вже не поводишся за любов'ю. Не губи своєю їжею того, за кого помер Месія.

16 Отже, нехай ваше добро не зневажається:

17 Бо Царство Ягве — не їжа й пиття, а праведність, і мир, і радість у Святий Дух.

18 Бо хто в цьому служить Месія, той приємний Ягве й схвалений людьми.

19 Отже, прямуймо за тим, що сприяє миру, і тим, чим один одного можемо збудувати.

20 Не руйнуй діла Ягве через їжу. Усе справді чисте, але зло для тієї людини, яка їсть зі спотиканням.

21 Добре — не їсти м'яса, не пити вина й не робити нічого, через що твій брат спотикається, або спокушається, або слабне.

22 Чи маєш ти віру? Май її для себе перед Ягве. Щасливий той, хто не осуджує себе в тому, що схвалює.

23 А хто сумнівається, той осуджений, якщо їсть, бо їсть не з віри; а все, що не з віри, — гріх.

Розділ 15

1 Ми, сильні, повинні нести немочі слабких, а не догоджати собі.

2 Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування.

3 Бо й Месія не догоджав Собі, але, як написано: Зневаги тих, хто Тебе зневажав, упали на Мене.

4 Бо все, що було написане раніше, написане для нашого навчання, щоб ми через терпіння й потіху Писань мали надію.

5 А Ягве терпіння й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою згідно з Месія Єшуа:

6 Щоб ви однодушно, одними устами славили Ягве, а саме Отця нашого Єшуа Месія.

7 Тому приймайте один одного, як і Месія прийняв нас на славу Ягве.

8 А кажу, що Єшуа Месія був служителем обрізання за правду Ягве, щоб підтвердити обітниці, дані батькам:

9 І щоб язичники прославили Ягве за Його милосердя, як написано: За це визнаватиму Тебе між язичниками і співатиму Твоєму імені.

10 І знову він говорить: Радійте, язичники, з Його народом.

11 І знову: Хваліть Ягве, усі язичники, і прославляйте Його, усі народи.

12 І знову Ісая говорить: Буде корінь Єссея, і Той, Хто повстане, щоб панувати над язичниками; на Нього язичники покладатимуть надію.

13 А Ягве надії нехай наповнить вас усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатилися надією силою Святий Дух.

14 І я сам також переконаний щодо вас, мої браття, що й ви повні доброти, наповнені всяким знанням і здатні також наставляти один одного.

15 Та все ж, браття, я написав вам дещо сміливіше, ніби нагадуючи вам, через благодать, дану мені від Ягве,

16 Щоб я був служителем Єшуа Месія для язичників, служачи євангелії Ягве, щоб принесення язичників було приємне, освячене Святий Дух.

17 Тому я маю чим хвалитися через Єшуа Месія в тому, що стосується Ягве.

18 Бо я не насмілюся говорити про щось із того, чого Месія не вчинив через мене, щоб привести язичників до послуху словом і ділом,

19 Через могутні ознаки й чудеса, силою Духа Ягве; так що від Єрусалима й околиць аж до Ілліріка я повністю проповідав євангелію Месія.

20 Так, я прагнув проповідати євангелію не там, де вже був названий Месія, щоб не будувати на чужій основі:

21 Але як написано: Ті, кому про Нього не говорили, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють.

22 Через це також мені багато разів було перешкоджено прийти до вас.

23 А тепер, не маючи більше місця в цих околицях і маючи велике бажання вже багато років прийти до вас,

24 Коли вирушу в подорож до Іспанії, я прийду до вас, бо сподіваюся побачити вас у подорожі й щоб ви провели мене туди, якщо спершу я хоч трохи насичуся вашим товариством.

25 А тепер я йду до Єрусалима, щоб служити святим.

26 Бо Македонія та Ахая вподобали зробити певний внесок для бідних святих, які в Єрусалимі.

27 Вони справді вподобали це; і вони їхні боржники. Бо якщо язичники стали учасниками їхнього духовного, то їхній обов'язок — також служити їм у тілесному.

28 Отже, коли я виконаю це й запечатаю їм цей плід, я піду через вас до Іспанії.

29 І я впевнений, що коли прийду до вас, то прийду в повноті благословення євангелії Месія.

30 А тепер благаю вас, браття, заради Єшуа Месія і заради любові Духа, щоб ви боролися разом зі мною у ваших молитвах до Ягве за мене;

31 Щоб я був визволений від тих, хто не вірить у Юдеї; і щоб моє служіння, яке я маю для Єрусалима, було прийнятне святим;

32 Щоб я прийшов до вас із радістю за волею Ягве і разом із вами відпочив.

33 А Ягве миру нехай буде з усіма вами. Амінь.

Розділ 16

1 Поручаю вам Фіву, нашу сестру, яка є служителькою церкви, що в Кенхреях:

2 Щоб ви прийняли її в Єшуа, як належить святим, і допомагали їй у всякій справі, у якій вона потребуватиме вас, бо вона була помічницею багатьом і мені самому також.

3 Вітайте Прискиллу й Акилу, моїх помічників у Месія Єшуа:

4 Вони за моє життя поклали власні шиї, яким дякую не лише я, а й усі церкви язичників.

5 Так само вітайте церкву, що в їхньому домі. Привітайте мого улюбленого Епенета, який є первістком Ахаї для Месія.

6 Вітайте Марію, яка багато потрудилася для нас.

7 Привітайте Андроніка й Юнію, моїх родичів і моїх співв'язнів, які відомі між апостолами, які також були в Месія раніше за мене.

8 Вітайте Амплія, мого улюбленого в Єшуа.

9 Привітайте Урбана, нашого помічника в Месія, і Стахія, мого улюбленого.

10 Привітайте Апеллеса, випробуваного в Месія. Привітайте тих, хто з дому Аристовула.

11 Привітайте Іродіона, мого родича. Вітайте тих із дому Наркиса, які в Єшуа.

12 Привітайте Трифену й Трифосу, які трудяться в Єшуа. Привітайте улюблену Персиду, яка багато трудилася в Єшуа.

13 Привітайте Руфа, обраного в Єшуа, і його матір, і мою.

14 Привітайте Асинкрита, Флегонта, Єрму, Патрову, Єрмія та братів, які з ними.

15 Привітайте Філолога і Юлію, Нерея і його сестру, і Олімпаса, та всіх святих, які з ними.

16 Вітайте один одного святим поцілунком. Церкви Месія вітають вас.

17 А тепер благаю вас, браття, стежте за тими, хто чинить розділення й спокуси всупереч навчанню, якого ви навчилися, і уникайте їх.

18 Бо такі не служать нашому Єшуа Месія, а своєму череву; і добрими словами та гарними промовами обманюють серця простодушних.

19 Бо ваш послух дійшов до всіх людей. Тому я радію за вас, але хочу, щоб ви були мудрими щодо добра і простодушними щодо зла.

20 А Ягве миру незабаром розчавить Сатану під вашими ногами. Благодать нашого Єшуа Месія нехай буде з вами. Амінь.

21 Тимофій, мій співробітник, і Луцій, і Ясон, і Сосипатр, мої родичі, вітають вас.

22 Я, Тертій, який написав це послання, вітаю вас у Єшуа.

23 Гай, який приймає мене і всю церкву, вітає вас. Ераст, скарбник міста, вітає вас, і Кварт, брат.

24 Благодать нашого Єшуа Месія нехай буде з усіма вами. Амінь.

25 А Тому, Хто має силу утвердити вас за моєю євангелією і проповіддю Єшуа Месія, за одкровенням таємниці, яка була збережена в таємниці від початку світу,

26 А тепер явилася і через писання пророків, за наказом вічного Ягве, стала відома всім народам для послуху віри:

27 Єдино мудрому Ягве нехай буде слава через Єшуа Месія навіки. Амінь.