2 Коринтян

Розділ 1

1 Павло, апостол Єшуа Месії волею Ягве, і Тимофій, брат наш, — церкві Ягве, що в Коринті, з усіма святими, що по всій Ахаї:

2 Благодать вам і мир від Ягве, Отця нашого, і від Єшуа Месії.

3 Благословенний Ягве, Отець нашого Єшуа Месії, Отець милосердя і Ягве всілякої втіхи;

4 Що втішає нас у всякій нашій скорботі, щоб і ми могли втішати тих, що перебувають у всякій біді, тією втіхою, якою нас самих втішає Ягве.

5 Бо як страждання Месії рясно примножуються в нас, так через Месію рясно примножується й наша втіха.

6 І коли ми скорбимо, то це для вашої втіхи й спасіння, що діє в терпінні тих самих страждань, які й ми терпимо; а коли ми втішаємося, то це для вашої втіхи й спасіння.

7 І наша надія на вас тверда, бо знаємо, що як ви є учасниками страждань, так будете й учасниками втіхи.

8 Бо не хочемо, браття, щоб ви не знали про нашу біду, яка спіткала нас в Азії, що ми були обтяжені понад міру, понад силу, так що навіть втратили надію на життя:

9 Але ми мали в собі вирок смерті, щоб не покладатися на самих себе, а на Ягве, що воскрешає мертвих:

10 Що визволив нас від такої великої смерті й визволяє; на Нього ми надіємося, що Він і ще визволить нас;

11 Коли й ви допомагаєте разом молитвою за нас, щоб за дар, даний нам через багатьох осіб, багато хто склав подяку за нас.

12 Бо наша радість — оце: свідчення нашого сумління, що в простоті й побожній щирості, не в тілесній мудрості, а благодаттю Ягве, ми поводилися у світі, а надто щодо вас.

13 Бо ми не пишемо вам нічого іншого, як тільки те, що ви читаєте або визнаєте; і сподіваюся, що ви визнаватимете аж до кінця;

14 Як ви частково й визнали нас, що ми — ваша радість, як і ви — наша, у день Єшуа.

15 І в цій упевненості я мав намір прийти до вас раніше, щоб ви мали другу благодать;

16 І пройти через вас до Македонії, і знову з Македонії прийти до вас, і щоб ви провели мене в дорогу до Юдеї.

17 Отже, маючи такий намір, чи вчинив я легковажно? Або те, що я задумую, чи задумую я за тілом, щоб у мене було «так, так» і «ні, ні»?

18 Але як вірний Ягве, наше слово до вас не було «так» і «ні».

19 Бо Син Ягве, Єшуа Месія, що був проповідуваний між вами нами, — мною і Силуаном, і Тимофієм, — не був «так» і «ні», але в Ньому було «так».

20 Бо всі обітниці Ягве в Ньому — «так», і в Ньому — «Амінь», на славу Ягве через нас.

21 А Той, хто утверджує нас із вами в Месії і помазав нас, є Ягве;

22 Що й запечатав нас і дав завдаток Духа в наші серця.

23 А я кличу Ягве за свідка на мою душу, що, щадячи вас, я ще не прийшов до Коринта.

24 Не тому, що ми пануємо над вашою вірою, а тому, що ми — помічники вашої радості, бо вірою ви стоїте.

Розділ 2

1 Але я постановив у собі те, щоб не приходити знову до вас у смутку.

2 Бо якщо я засмучую вас, то хто ж тоді потішить мене, як не той самий, кого я засмутив?

3 І я написав вам саме це, щоб, коли прийду, не мати смутку від тих, від кого я мав би радіти; маючи впевненість щодо всіх вас, що моя радість є радістю всіх вас.

4 Бо з великої скорботи й туги серця я писав вам із багатьма сльозами — не для того, щоб ви засмутилися, а щоб ви пізнали любов, яку я маю до вас надмірно.

5 А якщо хтось завдав смутку, він засмутив не мене, а почасти вас усіх — кажу так, щоб не накладати тягаря на вас усіх.

6 Достатньо такій людині цієї кари, яку накладено багатьма.

7 Так що навпаки, ви повинні радше простити його й потішити, щоб такого не поглинув надмірний смуток.

8 Тому благаю вас: потвердіть вашу любов до нього.

9 Бо для того я й написав, щоб пізнати ваш досвід, чи ви слухняні в усьому.

10 Кому ви щось прощаєте, тому прощаю й я; бо якщо я щось простив, то кому простив, простив задля вас в особі Месія;

11 Щоб сатана не скористався з нас; бо нам відомі його задуми.

12 А коли я прийшов до Троади проповідувати Євангелію Месія, і двері були мені відчинені від Єшуа,

13 я не мав спокою в моєму дусі, бо не знайшов Тита, брата мого; а попрощавшись із ними, я пішов звідти до Македонії.

14 А подяка Ягве, що завжди дає нам перемагати в Месія і через нас виявляє пахощі його пізнання на всякому місці.

15 Бо ми для Ягве — любі пахощі Месія серед тих, що спасаються, і серед тих, що гинуть:

16 Для одних ми — пахощі смерти на смерть, а для інших — пахощі життя на життя. І хто здатний до цього?

17 Бо ми не такі, як багато хто, що спотворюють слово Ягве, а ми промовляємо в Месія зі щирости, як від Ягве, перед лицем Ягве.

Розділ 3

1 Чи починаємо ми знову представляти самих себе? Чи нам потрібні, як деяким іншим, рекомендаційні листи до вас, або рекомендаційні листи від вас?

2 Ви — наш лист, написаний у наших серцях, якого знають і читають усі люди;

3 Бо ви явно проголошені як лист Месія, складений нашим служінням, написаний не чорнилом, а Духом живого Ягве; не на кам'яних таблицях, а на тілесних таблицях серця.

4 І таку надію маємо через Месія щодо Ягве:

5 Не тому, що ми самі здатні вигадати щось від самих себе, а наша здатність — від Ягве;

6 Який і зробив нас здатними служителями Нового Заповіту — не букви, а духа; бо буква вбиває, а дух оживляє.

7 А якщо служіння смерти, написане й вирізьблене на каменях, було славне, так що сини Ізраїля не могли пильно дивитися на обличчя Мойсея через славу його обличчя, — славу, що мала минутися, —

8 то як же не буде ще славнішим служіння духа?

9 Бо якщо служіння осуду — слава, то служіння праведности набагато більше перевищує у славі.

10 Бо навіть те, що було прославлене, не мало слави в цьому відношенні через славу, що перевищує.

11 Бо якщо те, що минається, було славне, то те, що залишається, набагато славніше.

12 Отже, маючи таку надію, ми діємо з великою відвертістю в мові;

13 І не так, як Мойсей, який клав покривало на своє обличчя, щоб сини Ізраїля не могли пильно дивитися на кінець того, що скасовується.

14 Але їхній розум засліпився; бо аж до цього дня те саме покривало залишається незнятим при читанні Старого Заповіту, — покривало, що скасовується в Месія.

15 Але аж до цього дня, коли читають Мойсея, покривало лежить на їхньому серці.

16 Та коли воно навернеться до Єшуа, покривало зніметься.

17 А Єшуа є той Дух; і де Дух Єшуа, там свобода.

18 Ми ж усі, з відкритим обличчям дивлячись, як у дзеркалі, на славу Єшуа, перетворюємося в той самий образ від слави до слави, як від Духа Єшуа.

Розділ 4

1 Тому, маючи це служіння, як ми одержали милість, ми не занепадаємо духом;

2 А ми відреклися від прихованих справ ганьби, не ходячи в хитрощах і не перекручуючи слова Ягве обманом, а явленням істини представляємо самих себе сумлінню кожної людини перед лицем Ягве.

3 А якщо наша Євангелія закрита, то вона закрита для тих, що гинуть,

4 У яких бог цього світу засліпив розум тих, що не вірують, щоб їм не засяяло світло славної Євангелії Месія, який є образ Ягве.

5 Бо ми не себе проповідуємо, а Месія Єшуа, а самих себе — як ваших слуг заради Єшуа.

6 Бо Ягве, який звелів світлу засяяти з темряви, засяяв у наших серцях, щоб дати світло пізнання слави Ягве в обличчі Єшуа Месія.

7 А цей скарб ми маємо в глиняних посудинах, щоб велич сили була від Ягве, а не від нас.

8 Нас тиснуть звідусіль, та ми не пригнічені; ми в труднощах, та не впадаємо у відчай;

9 Нас переслідують, та ми не покинуті; нас повалюють, та ми не гинумо;

10 Ми завжди носимо в тілі вмирання Єшуа, щоб і життя Єшуа виявилося в нашому тілі.

11 Бо нас, живих, постійно віддають на смерть заради Єшуа, щоб і життя Єшуа виявилося в нашому смертному тілі.

12 Так що смерть діє в нас, а життя — у вас.

13 Маючи ж того самого духа віри, як написано: «Я вірував, і тому говорив», — ми також віруємо, і тому говоримо,

14 Знаючи, що Той, хто воскресив Єшуа, воскресить і нас через Єшуа і поставить нас разом із вами.

15 Бо все це — для вас, щоб рясна благодать, через подяку багатьох, примножилася на славу Ягве.

16 Тому ми не занепадаємо духом; а хоч наш зовнішній чоловік тліє, та внутрішній оновлюється день у день.

17 Бо наша легка скорбота, що триває лише мить, приносить нам безмірно більшу й вічну вагу слави,

18 Коли ми дивимося не на видиме, а на невидиме; бо видиме — тимчасове, а невидиме — вічне.

Розділ 5

1 Бо ми знаємо, що коли наш земний дім, ця оселя, зруйнується, ми маємо будівлю від Ягве, дім нерукотворний, вічний на небесах.

2 Бо в цьому ми зітхаємо, щиро бажаючи одягнутися в нашу оселю, що з неба,

3 Якщо тільки, одягнувшись, ми не виявимося нагими.

4 Бо ми, що перебуваємо в цій оселі, зітхаємо під тягарем — не тому, що хочемо роздягнутися, а щоб одягнутися поверх, щоб смертне було поглинуте життям.

5 А Той, хто створив нас саме для цього, є Ягве, який і дав нам завдаток Духа.

6 Отже, ми завжди впевнені, знаючи, що, доки ми живемо в тілі, ми відсутні від Єшуа

7 (Бо ми ходимо вірою, а не видінням;)

8 Ми впевнені, кажу, і воліємо радше вийти з тіла й оселитися з Єшуа.

9 Тому ми й трудимося, щоб, чи перебуваючи, чи бувши відсутніми, бути приємними йому.

10 Бо всім нам треба з'явитися перед судним престолом Месія, щоб кожен одержав за те, що він робив у тілі, згідно з тим, що зробив, — чи добре, чи лихе.

11 Отже, знаючи страх Єшуа, ми переконуємо людей; а для Ягве ми явні, і сподіваюся, що ми явні й для вашого сумління.

12 Бо ми не знову представляємо самих себе вам, а даємо вам нагоду хвалитися нами, щоб ви мали що відповісти тим, що хваляться зовнішнім виглядом, а не серцем.

13 Бо якщо ми не при собі, то це для Ягве; а якщо ми тверезі, то це для вас.

14 Бо любов Месія спонукує нас, бо ми так судимо: якщо один помер за всіх, то всі померли;

15 І він помер за всіх, щоб ті, що живуть, уже не жили для самих себе, а для того, хто помер за них і воскрес.

16 Тому відтепер ми нікого не знаємо за тілом; а хоч ми й знали Месія за тілом, та тепер уже більше його не знаємо.

17 Тому якщо хтось у Месія, той — нове творіння; давнє минуло, — ось, усе стало новим.

18 А все — від Ягве, який примирив нас із собою через Єшуа Месія і дав нам служіння примирення;

19 А саме: Ягве був у Месія, примиряючи світ із собою, не залічуючи їм їхніх переступів, і доручив нам слово примирення.

20 Отже, ми — посли за Месія, ніби сам Ягве благає через нас; ми просимо вас замість Месія: примиріться з Ягве.

21 Бо він зробив того, хто не знав гріха, гріхом за нас, щоб ми стали праведністю Ягве в ньому.

Розділ 6

1 Отже, ми, як співробітники з ним, благаємо й вас, щоб ви не приймали благодаті Ягве надаремно.

2 (Бо він каже: «Я почув тебе в часі сприятливому, і в день спасіння я допоміг тобі»; ось тепер — час сприятливий, ось тепер — день спасіння.)

3 Не даючи ні в чому жодної спокуси, щоб служіння не було зневажене,

4 А в усьому представляємо самих себе як служителів Ягве: у великому терпінні, у скорботах, у нестатках, у тіснотах,

5 У ранах, у в'язницях, у заколотах, у трудах, у недосипаннях, у постах;

6 Чистотою, пізнанням, довготерпінням, ласкавістю, Святий Дух, нелицемірною любов'ю,

7 Словом істини, силою Ягве, зброєю праведности в правій і лівій руці,

8 Через славу й безчестя, через ганьбу й похвалу; як обманці, та правдиві;

9 Як невідомі, та добре відомі; як ті, що вмирають, та ось — ми живі; як карані, та не вбиті;

10 Як сумні, та завжди радісні; як убогі, та багатьох збагачуємо; як ті, що нічого не мають, та всім володіємо.

11 О коринфяни, наші уста відкриті до вас, наше серце розширене.

12 Вам не тісно в нас, а тісно вам у ваших власних нутрощах.

13 Тож у відплату за те саме — говорю як до дітей моїх — розширтеся й ви.

14 Не в'яжіться в чуже ярмо з невіруючими; бо яка спільність праведности з беззаконням? І яка спільність світла з темрявою?

15 І яка згода Месія з Веліялом? Або яка частка у віруючого з невіруючим?

16 І яка згода храму Ягве з ідолами? Бо ви — храм живого Ягве, як сказав Ягве: «Я оселятимуся в них і ходитиму в них, і буду їхнім Ягве, а вони будуть моїм народом».

17 Тому вийдіть з-поміж них і відділіться, — каже Ягве, — і не торкайтеся нечистого, і я прийму вас,

18 І буду вам Отцем, а ви будете моїми синами й дочками, — каже Ягве Всемогутній.

Розділ 7

1 Отже, маючи ці обітниці, улюблені, очистьмо самих себе від усякої скверни тіла й духа, звершуючи святість у страху Ягве.

2 Прийміть нас; ми нікого не скривдили, нікого не зіпсували, нікого не ошукали.

3 Я кажу це не на ваш осуд, бо я раніше сказав, що ви в наших серцях, щоб нам і вмерти, і жити разом із вами.

4 Велика моя сміливість у мові до вас, велика моя похвала вами; я наповнений утіхою, я надмірно радію в усій нашій скорботі.

5 Бо коли ми прийшли до Македонії, наше тіло не мало жодного спокою, а ми були пригнічені звідусіль: ззовні — боротьба, всередині — страхи.

6 Та Ягве, який потішає принижених, потішив нас приходом Тита;

7 І не лише його приходом, а й утіхою, якою він утішився у вас, коли розповів нам про ваше щире бажання, ваш плач, вашу ревність щодо мене, так що я ще більше зрадів.

8 Бо хоч я й засмутив вас листом, я не каюся, хоч і каявся; бо бачу, що той самий лист засмутив вас, хоч і лише на короткий час.

9 Тепер я радію — не тому, що ви засмутилися, а тому, що ви засмутилися до покаяння; бо ви засмутилися в побожний спосіб, щоб ні в чому не зазнати від нас шкоди.

10 Бо побожний смуток приносить покаяння до спасіння, про яке не треба жалкувати, а смуток світу приносить смерть.

11 Бо ось саме це — що ви засмутилися в побожний спосіб — яку пильність це викликало у вас, яке виправдання самих себе, яке обурення, який страх, яке палке бажання, яку ревність, яку помсту! В усьому ви показали самих себе чистими в цій справі.

12 Тому, хоч я й написав вам, я зробив це не заради того, хто вчинив кривду, і не заради того, хто зазнав кривди, а щоб наша турбота про вас перед лицем Ягве виявилася вам.

13 Тому ми втішилися вашою втіхою, а ще більше зраділи радістю Тита, бо його дух був заспокоєний усіма вами.

14 Бо якщо я чимось похвалився йому вами, мені не соромно; а як ми все говорили вам у правді, так і наша похвала, яку я висловив перед Титом, виявилася правдою.

15 І його сердечна прихильність до вас ще більша, коли він згадує послух усіх вас, як ви прийняли його зі страхом і трепетом.

16 Тому я радію, що маю впевненість щодо вас у всьому.

Розділ 8

1 А далі, браття, сповіщаємо вам про благодать Ягве, дану церквам Македонії;

2 Що серед великого випробування скорботою надмір їхньої радости й їхня глибока вбогість переросли в багатство їхньої щедрости.

3 Бо вони, за свідченням моїм, за своєю спроможністю, а навіть понад спроможність, були охочі самі від себе,

4 Благаючи нас із великим проханням, щоб ми прийняли дар і взяли на себе спільність служіння святим.

5 І це вони зробили не так, як ми сподівалися, а спершу віддали самих себе Єшуа, а потім і нам, волею Ягве.

6 Так що ми попросили Тита, щоб, як він почав, так і закінчив у вас також цю саму благодать.

7 Тому, як ви збагачуєтеся в усьому — у вірі, і в слові, і в пізнанні, і в усякій пильності, і у вашій любові до нас, — дивіться, щоб ви збагачувалися й цією благодаттю.

8 Я кажу це не як наказ, а з нагоди ревности інших, і щоб випробувати щирість вашої любови.

9 Бо ви знаєте благодать нашого Єшуа Месія, що він, бувши багатим, задля вас став убогим, щоб ви збагатилися його вбогістю.

10 І в цьому я даю свою пораду, бо це корисно для вас, що почали раніше не лише робити, а й бути охочими ще рік тому.

11 А тепер же звершіть і саме діло, щоб, як була готовність хотіти, так було й виконання з того, що ви маєте.

12 Бо якщо спершу є охочий розум, він приймається згідно з тим, що людина має, а не згідно з тим, чого не має.

13 Бо я не маю на увазі, щоб іншим було полегшення, а вам — тягар,

14 А щоб була рівність: щоб тепер, у цей час, ваш надмір був додатком на їхню нестачу, щоб і їхній надмір був додатком на вашу нестачу, щоб була рівність;

15 Як написано: «Хто зібрав багато, не мав надміру, а хто зібрав мало, не мав нестачі».

16 А подяка Ягве, який вклав ту саму щиру турботу про вас у серце Тита.

17 Бо він справді прийняв заклик, а бувши ще ревнішим, з власної волі пішов до вас.

18 А ми послали з ним брата, чия похвала в Євангелії — по всіх церквах;

19 І не лише це, а він також був обраний церквами подорожувати з нами з цією благодаттю, якою ми служимо на славу того самого Єшуа і на вияв вашої готовости.

20 Уникаючи того, щоб ніхто не звинуватив нас у цьому надмірі, яким ми служимо;

21 Дбаючи про чесне не лише перед лицем Єшуа, а й перед лицем людей.

22 А ми послали з ними нашого брата, якого ми багато разів випробували як пильного в багатьох речах, а тепер він ще пильніший через велику впевненість, яку я маю щодо вас.

23 Якщо хтось питає про Тита, він — мій товариш і співробітник щодо вас; а якщо питають про наших братів, вони — посланці церков і слава Месія.

24 Тому покажіть їм і перед церквами доказ вашої любови та нашої похвали вами.

Розділ 9

1 Бо щодо служіння святим, мені зайве писати вам;

2 Бо я знаю готовність вашого розуму, якою хвалюся вами перед македонянами, що Ахая була готова ще рік тому, і ваша ревність спонукала дуже багатьох.

3 Та я послав братів, щоб наша похвала вами не виявилася марною в цьому відношенні, щоб, як я сказав, ви були готові;

4 Щоб, коли македоняни прийдуть зі мною й застануть вас неготовими, ми — не кажучи вже про вас — не були осоромлені в цій самій упевненій похвалі.

5 Тому я вважав за потрібне закликати братів, щоб вони пішли переді мною до вас і заздалегідь приготували ваш щедрий дар, про який ви раніше сповістили, щоб він був готовий як справа щедрости, а не як справа пожадливости.

6 А це я кажу: хто сіє скупо, той і жатиме скупо, а хто сіє щедро, той і жатиме щедро.

7 Кожен нехай дає так, як він постановив у своєму серці, — не з жалем і не з примусу, бо Ягве любить того, хто дає з радістю.

8 А Ягве здатний примножити всяку благодать для вас, щоб ви, завжди маючи в усьому повний достаток, збагачувалися на всяке добре діло;

9 (Як написано: «Він розсипав, він дав убогим; його праведність перебуває навіки».

10 А Той, хто дає насіння сіячеві, нехай дасть і хліб на їжу вам, і примножить ваше посіяне насіння, і збільшить плоди вашої праведности;)

11 Щоб ви збагатилися в усьому на всяку щедрість, яка через нас викликає подяку Ягве.

12 Бо провадження цього служіння не лише задовольняє нестачу святих, а й рясно примножується багатьма подяками Ягве;

13 Тоді як через досвід цього служіння вони прославляють Ягве за ваше визнане підкорення Євангелії Месія і за ваше щедре давання їм і всім людям;

14 І своєю молитвою за вас, які тужать за вами через надмірну благодать Ягве у вас.

15 Подяка Ягве за його невимовний дар!

Розділ 10

1 А я, Павло, сам благаю вас лагідністю й ласкавістю Месія — я, хто в присутності принижений між вами, а бувши відсутнім, сміливий щодо вас;

2 А благаю вас, щоб, коли буду присутній, мені не бути сміливим тією впевненістю, якою я думаю бути сміливим проти деяких, що думають про нас, ніби ми ходимо за тілом.

3 Бо хоч ми ходимо в тілі, ми не воюємо за тілом;

4 (Бо зброя нашої війни не тілесна, а могутня через Ягве на руйнування твердинь;)

5 Руйнуючи задуми й усяку висоту, що підноситься проти пізнання Ягве, і беручи в полон усяку думку на послух Месія;

6 І маючи готовність помститися за всяку непослушність, коли ваш послух сповниться.

7 Чи ви дивитеся на речі за зовнішнім виглядом? Якщо хтось упевнений у собі, що він належить Месія, нехай він сам про себе подумає знову: як він належить Месія, так і ми належимо Месія.

8 Бо хоч я й похвалився б трохи більше нашою владою, яку Єшуа дав нам на збудування, а не на ваше руйнування, мені не було б соромно;

9 Щоб не здавалося, ніби я лякаю вас листами.

10 Бо його листи, — кажуть вони, — вагомі й сильні, а його тілесна присутність слабка, і його мова нікчемна.

11 Нехай такий подумає про це: які ми словом у листах, бувши відсутніми, такими будемо й ділом, коли будемо присутні.

12 Бо ми не сміємо зараховувати самих себе до числа тих, чи порівнювати самих себе з деякими, що представляють самих себе; а вони, міряючи самих себе самими собою і порівнюючи самих себе між собою, нерозумні.

13 А ми не будемо хвалитися речами понад нашу міру, а згідно з мірою правила, яку Ягве розподілив нам, — мірою, щоб досягти навіть до вас.

14 Бо ми не простягаємо самих себе понад нашу міру, ніби ми не досягли до вас, бо ми дійшли аж до вас також у проповідуванні Євангелії Месія.

15 Не хвалячись речами понад нашу міру, тобто чужими трудами, а маючи надію, коли ваша віра зросте, що ми ще більше розширимося через вас згідно з нашим правилом,

16 Щоб проповідувати Євангелію в краях за вами, а не хвалитися в чужій сфері речами, приготованими для нашої руки.

17 А хто хвалиться, нехай хвалиться в Єшуа.

18 Бо схвалений не той, хто представляє самого себе, а той, кого представляє Єшуа.

Розділ 11

1 О, якби Ягве дав, щоб ви трохи потерпіли моє безумство; і справді, потерпіть мене.

2 Бо я ревную про вас побожною ревністю, бо я заручив вас одному чоловікові, щоб представити вас Месія як чисту діву.

3 Але я боюся, щоб, як змій ошукав Єву своєю хитрістю, так і ваші уми не зіпсувалися від простоти, що в Месія.

4 Бо якщо той, хто приходить, проповідує іншого Єшуа, якого ми не проповідували, або якщо ви приймаєте іншого духа, якого ви не прийняли, або іншу євангелію, якої ви не прийняли, ви могли б добре терпіти його.

5 Бо я вважаю, що я ні в чому не був менший від найголовніших апостолів.

6 А хоч я й неук у слові, та не в пізнанні; а ми цілком виявилися серед вас у всьому.

7 Чи я вчинив провину, принижуючи самого себе, щоб ви піднеслися, бо я безплатно проповідував вам Євангелію Ягве?

8 Я обібрав інші церкви, беручи від них плату, щоб служити вам.

9 А коли я був присутній у вас і мав нестачу, я нікому не був тягарем, бо те, чого мені бракувало, доповнили браття, що прийшли з Македонії; і в усьому я беріг самого себе, щоб не бути вам тягарем, і так берегтиму себе.

10 Як істина Месія в мені, ніхто не припинить цієї моєї похвали в краях Ахаї.

11 Чому? Тому, що я не люблю вас? Ягве знає.

12 А що я роблю, те й робитиму, щоб відсікти нагоду тим, що шукають нагоди, щоб у тому, чим вони хваляться, вони виявилися такими, як і ми.

13 Бо такі — фальшиві апостоли, лукаві робітники, що перетворюються на апостолів Месія.

14 І не дивно, бо сам сатана перетворюється на ангела світла.

15 Тому не велике діло, якщо й його служителі перетворюються на служителів праведности, чий кінець буде за їхніми ділами.

16 Кажу знову: нехай ніхто не вважає мене безумним; а якщо інакше, то прийміть мене хоч як безумного, щоб я трохи похвалився.

17 Те, що я кажу, я кажу не за Єшуа, а ніби в безумстві, у цій упевненості похвали.

18 Оскільки багато хто хвалиться за тілом, похвалюся і я.

19 Бо ви охоче терпите безумних, бувши самі мудрими.

20 Бо ви терпите, якщо хтось поневолює вас, якщо хтось пожирає вас, якщо хтось бере у вас, якщо хтось підноситься, якщо хтось б'є вас по обличчю.

21 Кажу щодо ганьби, ніби ми були слабкі. А в чому хтось сміливий — кажу в безумстві — сміливий і я.

22 Чи вони євреї? І я. Чи вони ізраїльтяни? І я. Чи вони насіння Авраама? І я.

23 Чи вони служителі Месія? — кажу як безумний — я більше: у трудах рясніше, у ранах понад міру, у в'язницях частіше, у смертях часто.

24 Від юдеїв я п'ять разів одержав по сорок ударів без одного.

25 Тричі мене били палицями, один раз каменували, тричі я зазнавав корабельної аварії, ніч і день я пробув у глибині;

26 У подорожах часто, у небезпеках на ріках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від моїх земляків, у небезпеках від язичників, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустелі, у небезпеках на морі, у небезпеках між фальшивими браттями;

27 У втомі й болю, у недосипаннях часто, у голоді й спразі, у постах часто, у холоді й наготі.

28 Крім того, що ззовні, те, що налягає на мене щодня, — турбота про всі церкви.

29 Хто слабкий, а я не слабкий? Хто спокушується, а я не горю?

30 Якщо мені треба хвалитися, я хвалитимуся тим, що стосується моїх немочей.

31 Ягве і Отець нашого Єшуа Месія, благословенний навіки, знає, що я не брешу.

32 У Дамаску намісник за царя Арети тримав місто дамаскійців із вартою, бажаючи схопити мене;

33 І мене спустили у кошику через вікно по стіні, і я втік від його рук.

Розділ 12

1 Мені, безсумнівно, не корисно хвалитися. Я перейду до видінь і об'явлень Єшуа.

2 Я знав чоловіка в Месія понад чотирнадцять років тому — чи в тілі, не можу сказати, чи поза тілом, не можу сказати: Ягве знає, — такого, що був підхоплений до третього неба.

3 І я знав такого чоловіка — чи в тілі, чи поза тілом, не можу сказати: Ягве знає, —

4 Що він був підхоплений до раю й чув невимовні слова, яких людині не дозволено вимовити.

5 Таким я хвалитимуся, а собою не хвалитимуся, хіба тільки моїми немочами.

6 Бо хоч я й захотів би хвалитися, я не буду безумним, бо скажу правду; а тепер я утримуюся, щоб ніхто не подумав про мене більше того, що він бачить у мені або чує від мене.

7 І щоб я не підносився понад міру через надмір об'явлень, мені дано колючку в тіло, посланця сатани, щоб він бив мене, щоб я не підносився понад міру.

8 Про це я тричі благав Єшуа, щоб воно відступило від мене.

9 А він сказав мені: «Досить тобі моєї благодаті, бо моя сила звершується в немочі». Тому найохочіше я радше хвалитимуся моїми немочами, щоб сила Месія перебувала на мені.

10 Тому я маю задоволення в немочах, у кривдах, у нестатках, у переслідуваннях, у тіснотах заради Месія; бо коли я слабкий, тоді я сильний.

11 Я став безумним у похвалі; ви примусили мене, бо ви мали б представляти мене, бо я ні в чому не менший від найголовніших апостолів, хоч я й ніщо.

12 Справді, ознаки апостола були вчинені серед вас у всякому терпінні — у знаменнях, і чудесах, і могутніх ділах.

13 Бо в чому ви були менші від інших церков, хіба тільки в тому, що я сам не був вам тягарем? Простіть мені цю кривду.

14 Ось утретє я готовий прийти до вас, і не буду вам тягарем, бо я шукаю не вашого, а вас; бо не діти повинні складати для батьків, а батьки для дітей.

15 А я дуже охоче витрачатиму й буду витрачений за вас, хоч, що більше я люблю вас, то менше мене люблять.

16 Та нехай буде так: я не обтяжив вас, але, бувши хитрим, я зловив вас підступом.

17 Чи я скористався з вас через когось із тих, кого я послав до вас?

18 Я попросив Тита, і з ним послав брата. Чи Тит скористався з вас? Чи ми ходили не в тому самому дусі? Чи не ходили тими самими слідами?

19 Знову, чи ви думаєте, що ми виправдовуємося перед вами? Ми говоримо перед Ягве в Месія, а все ми робимо, улюблені, для вашого збудування.

20 Бо я боюся, щоб, коли прийду, я не знайшов вас такими, якими не хочу, і щоб ви не знайшли мене таким, яким не хочете; щоб не було суперечок, заздрости, гніву, сварок, наклепів, шепотінь, гордости, заколотів;

21 І щоб, коли я знову прийду, мій Ягве не принизив мене серед вас, і щоб я не оплакував багатьох, що раніше згрішили й не покаялися в нечистоті, і розпусті, і розбещеності, які вони вчинили.

Розділ 13

1 Оце втретє я йду до вас. Устами двох або трьох свідків буде потверджене кожне слово.

2 Я сказав раніше й наперед кажу, як коли б я був присутній удруге, а тепер, бувши відсутнім, пишу тим, що раніше згрішили, і всім іншим, що, якщо я прийду знову, я не пощаджу,

3 Оскільки ви шукаєте доказу того, що Месія говорить у мені, який щодо вас не слабкий, а могутній у вас.

4 Бо хоч він був розп'ятий через неміч, та він живе силою Ягве; бо й ми слабкі в ньому, та ми житимемо з ним силою Ягве щодо вас.

5 Випробовуйте самих себе, чи ви у вірі; пізнавайте самих себе. Чи ви не знаєте самих себе, що Єшуа Месія у вас, хіба що ви недосвідчені?

6 А сподіваюся, що ви пізнаєте, що ми не недосвідчені.

7 А я молюся Ягве, щоб ви не робили жодного зла; не для того, щоб ми виявилися випробуваними, а щоб ви робили те, що чесне, хоч ми були б як недосвідчені.

8 Бо ми нічого не можемо проти істини, а тільки за істину.

9 Бо ми радіємо, коли ми слабкі, а ви сильні; і цього також ми бажаємо — вашої досконалости.

10 Тому я пишу це, бувши відсутнім, щоб, бувши присутнім, не вжити суворости згідно з владою, яку Єшуа дав мені на збудування, а не на руйнування.

11 Нарешті, браття, прощавайте. Будьте досконалі, будьте втішені, будьте однодумні, живіть у мирі, і Ягве любови й миру буде з вами.

12 Вітайте одне одного святим поцілунком.

13 Усі святі вітають вас.

14 Благодать Єшуа Месія, і любов Ягве, і спільність Святий Дух нехай буде з усіма вами. Амінь.