2 Варух

2 Варух КНИГА АПОКАЛІПСИСА ВАРУХА, СИНА НЕРІЇ

1-4. Оголошення прийдешнього знищення Єрусалима Варухові

1 1 І сталося у двадцять п’ятому році Єхонії, царя Юди, що слово Ягве прийшло до Варуха, сина Нерії, і сказало йому: 2 «Чи бачив ти все, що цей народ чинить Мені, що зла, які ці два племені, що залишилися, вчинили, більші за (ті) десяти племен, які були відведені в полон? 3 Бо колишні племена були примушені своїми царями чинити гріх, але ці два самі примушували й змушували своїх царів чинити гріх. 4 З цієї причини, ось, Я наводжу зло на це місто й на його мешканців, і воно буде усунене з-перед Мене на час, і Я розсію цей народ серед язичників, щоб вони могли чинити добро язичникам. І Мій народ буде покараний, і прийде час, коли вони шукатимуть процвітання своїх часів.

2 1 Бо Я сказав вам ці речі, щоб ви наказали Єремію і всім таким, як ви, піти з цього міста.

2 Бо твої діли для цього міста є як міцний столб, і твої молитви як міцний стін.

3 1 І я сказав: «О Ягве, мій Елогіме, чи я прийшов у світ з цією метою, щоб бачити зла моєї матері? Не (так), мій Елогіме. 2 Якщо я знайшов благодать у Твоїх очах, найперше візьми мій дух, щоб я міг піти до моїх батьків і не бачити знищення моєї матері. Бо дві речі сильно стискають мене: бо я не можу противитися Тобі, і моя душа, крім того, не може бачити зла моєї матері. 4 Але одну річ я скажу у Твоїй присутності, о Ягве. 5 Що, отже, буде після цих речей? бо якщо Ти знищиш Твоє місто й віддаси Твою землю тим, хто ненавидить нас, як ім’я Ізраїля буде знову згадане? 6 Або як хтось говоритиме про Твої хвали? або кому буде пояснене те, що є у Твоєму законі? Або світ повернеться до своєї природи давнини), і вік повернеться до первісної тиші? І безліч душ буде забрана, і природа людини не буде знову названа? І де все те, що Ти сказав про нас?»

4 1 І Ягве сказав мені: «Це місто буде віддане на час, і народ буде покараний протягом часу, і світ не буде відданий забуттю.

4:2-7. Небесний Єрусалим

2 [Чи не думаєте ви, що це місто, про яке Я сказав: "На пальмах Моїх рук Я висевив вас"? 3 Це будівля, яка зараз будується серед вас, не є тим, що відкрито зі мною, що було підготовлено раніше тут з того часу, коли Я звернувся до мене, щоб зробити рай, і показав Адаму, перш ніж він грішив, але коли він переступив заповідь, то від нього було виведено, як і рай. 4 І після цих речей Я показав це Моєму рабу Аврааму вночі серед частин жертв. 5 І знову Я показав це Мойсею на горі Синай, коли показав йому схожість скинії і всі її споруди. 6 І тепер, ось, вона збереглась зі мною, як рай. 7 Іди, і роби, як Я тобі накажу.

5. Скарга Варуха й запевнення Ягве

Печаткована джерела Сторінка 300

5 1 І я відповів і сказав: «Так тоді я призначений журитися за Сіон. Бо Твої вороги прийдуть до цього місця й опоганять Твоє святилище, і поведуть Твою спадщину в полон, і зроблять себе володарями тих, кого Ти полюбив, і вони відійдуть знову до місця своїх ідолів, і хвалитимуться перед ними: і що Ти зробиш для Твого великого імені?» 2 І Ягве сказав мені: «Моє ім’я і Моя слава — на всю вічність; і Мій суд зберігатиме своє право у свій час. 3 І ти побачиш своїми очима, що ворог не повалить Сіон, ані не спалять вони Єрусалим, а будуть служителями Судді на той час. 4 Але ти йди і вчини все, що Я сказав тобі». 5 І я пішов і взяв Єремію, і Аду, і Сераю, і Явіша, і Гедалію, і всіх почесних людей народу, і я повів їх до долини Кедрон, і я розповів їм усе, що було сказано мені. 6 І вони піднесли свій голос, і всі вони плакали. 7 І ми сиділи там і постили до вечора.

6-8. Вторгнення халдеїв і їхній вхід у місто після того, як святі посудини були сховані, а стіни міста повалені ангелами

6 1 І сталося наступного дня, що, ось! військо халдеїв оточило місто, і в час вечора я, Варух, залишив народ, і я вийшов і став біля дуба. 2 І я журився за Сіон і оплакував полон, який прийшов на народ. 3 І ось! раптово сильний дух підняв мене й поніс мене вгору над стіною Єрусалима. 4 І я побачив, і ось! чотири ангели, що стояли на чотирьох кутах міста, кожен із них тримав смолоскип вогню в своїх руках. 5 І інший ангел почав сходити з неба й сказав їм: «Тримайте ваші лампи й не запалюйте їх, доки я не скажу вам. 6 Бо я найперше посланий сказати слово землі й покласти в неї те, що Ягве Всевишній наказав мені». 7 І я бачив, як він зійшов у Святе Святих і взяв звідти завісу, і святий ковчег, і престіл милості, і дві таблиці, і святий одяг священиків, і вівтар кадила, і сорок вісім дорогоцінних каменів, якими священик був прикрашений, і всі святі посудини скинії. 8 І він промовив до землі гучним голосом:

Земле, земле, земле, слухай слово могутнього Елогіма, і прийми те, що я доручаю тобі, і охороняй їх до останніх часів, щоб, коли тобі буде наказано, ти могла повернути їх, щоб чужинці не заволоділи ними. 9 Бо приходить час, коли Єрусалим також буде відданий на час, доки не буде сказано, що він знову відновлений назавжди». 10 І земля відкрила свої уста й проковтнула їх.

7 1 І після цих речей я чув того ангела, що говорив тим ангелам, які тримали лампи: «Зруйнуйте, отже, і поваліть її стіну до її основ, щоб ворог не хвалився й не казав:

Ми повалили стіну Сіону, і ми спалили місце могутнього Елогіма». 2 І вони захопили місце, де я стояв перед тим.

8 1 Тепер ангели вчинили, як він наказав їм, і коли вони зруйнували кути стін, був почутий голос ізсередини храму, після того як стіна впала, кажучи:

2 Ввійди, ти вороги, і прийди, ти вороги, бо той, хто охороняв будинок, покинув його.

9 І я, Варух, відійшов. 4 І сталося після цих речей, що військо халдеїв увійшло й захопило дім, і все, що було навколо нього. І вони відвели народ у полон і вбили декого з них, і зв’язали Седекію, царя, і послали його до царя Вавилона. [нумерація як надруковано: «9», потім вірш «4»]

9-12. Перший піст семи днів: Варух має залишитися серед руїн Єрусалима, а Єремія — супроводжувати вигнанців до Вавилона. Плач Варуха над Єрусалимом

9 1 І прийшов я, Варух, і Єремія, чиє серце було знайдено чистим від гріхів, і який не був захоплений у захопленні міста. 2 І розрізали ми свої одяг, плакали, плакали і постили сім днів.

10 1 І сталося після семи днів, що слово Ягве прийшло до мене й сказало мені: 2 «Скажи Єремії піти й підтримати полон народу до Вавилона. А ти залишайся тут серед спустошення Сіону, і Я покажу тобі після цих днів, що станеться в кінці днів». І я сказав Єремії, як Ягве наказав мені. І він, справді, відійшов із народом, але я, Варух, повернувся й сів перед брамами храму, і я оплакував наступним плачем над Сіоном і сказав:

6 Блаженний той, хто не народився, або той, хто, народившись, помер. 7 Але щодо нас, хто живе, горе нам, бо ми бачимо страждання Сіону й те, що спіткало Єрусалим. 8 Я покличу сирен із моря, і ви, Лілін, прийдіть із пустелі, і ви, Шедім, і дракони з лісів: прокиньтеся й підпережіть свої стегна до жалоби, і підніміть зі мною плачі, і творіть голосіння зі мною. 9 Ви, землероби, не сійте знову; і, о земле, навіщо ти даєш свої плоди жнив? Тримай у собі солодощі своєї поживи. 10 І ти, винограде, чому далі ти даєш своє вино; бо приношення не буде знову зроблене звідти в Сіоні, ані первоплоди не будуть знову принесені. 11 І ви, о небеса, стримайте свою росу й не відкривайте скарбниць дощу: 12 І ти, о сонце, стримай світло своїх променів. І ти, о місяцю, погаси безліч свого світла; бо чому світло має знову сходити там, де світло Сіону затемнене? 13 І ви, женихи, не входьте, і нехай наречені не прикрашають себе гірляндами; і ви, жінки, не моліться, щоб ви могли народжувати. 14 Бо неплідні передусім радітимуть, і ті, хто не має синів, будуть раді, а ті, хто має синів, матимуть муку. 15 Бо чому вони мають народжувати в болю, лише щоб ховати в горі? 16 Або чому, знову, людство має мати синів? Або чому насіння їхнього роду знову має бути назване там, де ця мати спустошена, а її сини відведені в полон? 17 Від цього часу надалі не говоріть про красу й не розмовляйте про грацію. 18 Крім того, ви (священики) візьміть ключі святилища й киньте їх у висоту неба, і дайте їх Ягве й скажіть: «Охороняй Твій дім Сам,

ДРУКОВАНА ДЖЕРЕЛЬНА СТОРІНКА 301

Бо ось! ми знайдені фальшивими управителями». 19 І ви, діви, які тчете тонкий льон і шовк із золотом Офіру, візьміть поспішно всі (ці) речі й киньте (їх) у вогонь, щоб він міг понести їх до Того, Хто зробив їх, і полум’я послало їх до Того, Хто створив їх, щоб ворог не заволодів ними».

11 Крім того, я, Варух, кажу це проти тебе, Вавилоне: «Якщо ти процвітав, а Сіон мешкав у своїй славі, проте горе для нас було б велике, що ти мав би бути рівним Сіонові. 2 Але тепер, ось! горе безмежне, і плач безмірний, бо ось! ти процвітаєш, а Сіон спустошений. 3 Хто буде суддею щодо цих речей? Або кому ми скаржитимемося щодо того, що спіткало нас? О Ягве, як Ти витерпів (це)? 4 І наші батьки пішли на спочинок без горя, і ось! праведні сплять у землі в спокої; 5 бо вони не знали цієї муки, ані ще не чули про те, що спіткало нас. 6 Якби ти мав вуха, о земле, і якби ти мав серце, о порох: щоб ти міг піти й оголосити в Шеолі й сказати мертвим: 7 “Блаженні ви більше, ніж ми, хто живе”». 12 1 Але я скажу це, як я думаю. І я говоритиму проти тебе, о земле, яка процвітаєш. Полудень не завжди палить, ані промені сонця постійно дають світло. 3 Не очікуй [і не сподівайся], що ти завжди будеш процвітати й радіти. 4 [нерозбірливо] не дуже піднесений і хвалькуватий. [нерозбірливо] певно у свій сезон (божественний) гнів [нерозбірливо] проти тебе. [нерозбірливо] тепер у довготерпінні стримується, ніби віжками. [початки рядків у 12:4 затемнені корінцем сторінки]

12:5-13. Другий піст. Одкровення щодо прийдешнього суду над язичниками. 5 І коли я сказав ці речі, я постив сім днів. 6 І не очікуй, що ти радітимеш, [нерозбірливо] велико. 7 «Бо [нерозбірливо] певно у свій сезон (божественний) гнів буде [нерозбірливо] проти тебе, 8 [нерозбірливо] стриманий довготерпінням, ніби віжкою. [початки рядків у 12:6-8 затемнені корінцем сторінки]

13 1 І сталося після цих речей, що я, Варух, стояв на горі Сіон, і ось голос вийшов із висоти й сказав мені: 2 «Стань на свої ноги, Варуху, і слухай слово могутнього Елогіма». 3 Оскільки ти був вражений тим, що спіткало Сіон, ти тому будеш певно збережений до завершення часів, щоб ти міг бути для свідчення. 4 Так що, якщо коли-небудь ті процвітаючі міста скажуть: 6 «Чому могутній Елогім приніс на нас цю відплату?» Скажи ти їм, ти і ті, подібні до тебе, хто побачить це зло: «(Це є зло) і відплата, яка приходить на вас і на ваш народ у її (призначений) час, щоб народи були повністю вражені. 6 І тоді вони будуть у муці. 7 І [нерозбірливо] той час: [нумерація як надруковано]

8 Доколи? ти скажеш їм: "Ви, які випили вирощене вино, ви також випивайте його згубки,

Суді Вищого, Который не поважає особистість". 9 Тому Він раніше не помиловав своїх синів, а страдав їх як своїх ворогів, бо вони грішили, 10 тому вони каралися, щоб вони могли бути освячені.

11 Але тепер, ви, народи й нації, ви винні, бо ви завжди топтали землю й використовували творіння неправедно. 12 Бо Я завжди благодіяв вам. А ви завжди були невдячні за благодіяння.

14-19 Праведність праведних не принесла користі ані їм, ані їхньому місту; суди Ягве незбагненні; світ був створений для праведних, проте вони минають, а світ залишається (14). Відповідь — людина знає суди Ягве й згрішила добровільно. Цей світ є втомою для праведних, але наступний є їхнім (15), який треба здобути характером, чи час людини тут довгий чи короткий (16-17). Остаточне благо чи горе — найвище питання (18-19).

14 1 І я відповів і сказав: «Ось! Ти показав мені метод часів і те, що буде після цих речей, і Ти сказав мені, що відплата, про яку Ти говорив, прийде на народи. 2 І тепер я знаю, що ті, хто згрішив, численні, і вони жили в процвітанні, і відійшли зі світу, але небагато народів залишиться в ті часи, яким будуть сказані ті слова, які Ти сказав. 3 Бо яка перевага є в цьому, або якого (зла), гіршого за те, що ми бачили, як спіткало нас, ми маємо очікувати побачити? 4 Але знову я говоритиму у Твоїй присутності: 5 Що здобули ті, хто мав знання перед Тобою й не ходив у марноті, як решта народів, і не казав мертвим: “Дайте нам життя”, а завжди боявся Тебе й не залишав Твоїх доріг? 6 І ось! вони були забрані, ані через них Ти не мав милості до Сіону. 7 І якщо інші чинили зло, то через Сіон, через діла тих, хто творив добрі діла, вона мала бути прощена, і не мала бути повалена через діла тих, хто творив неправедність. 8 Але хто, о Ягве, мій Елогіме, збагне Твій суд, або хто дослідить глибину Твоєї дороги? Або хто обдумає вагу Твоєї стежки? 9 Або хто зможе обдумати Твою незбагненну раду? Або хто з народжених коли-небудь знайшов початок чи кінець Твоєї мудрості? 10 Бо ми всі були зроблені як подих. 11 Бо як подих піднімається мимоволі й знову вмирає, так є з природою людей, які відходять не за своєю волею й не знають, що спіткає їх у кінці. 12 Бо праведні справедливо сподіваються на кінець і без страху відходять із цього житла, бо вони мають із Тобою запас діл, збережений у скарбницях. 13 З цієї причини також ці без страху залишають цей світ і, довіряючи з радістю, сподіваються одержати світ, який Ти обіцяв їм. 14 Але щодо нас — горе нам, з кого також тепер ганебно знущаються, і в той час ми очікуємо (лише) зла. 15 Але Ти точно знаєш, що Ти вчинив через Твоїх слуг; бо ми не здатні розуміти те, що є добре, як Ти, наш Творець. 16 Але знову я говоритиму у Твоїй присутності, о Ягве, мій Елогіме. 17 Коли давним-давно не було світу з його мешканцями, Ти замислив і говорив словом, і негайно діла творіння стали перед Тобою. 18 І Ти сказав, що Ти створиш для Твого світу людину як управителя Твоїх діл, щоб було відомо, що вона жодним чином не була створена заради світу, а світ заради неї. 19 І тепер я бачу, що, що стосується світу

Здрукована джерела Сторінка 302

Що було створено для нас, то воно триває, а ми, за кого воно було створено, відходимо.

15 1 І Ягве він відповів і сказав мені: 'Ти правом дивуваєшся відходу людини, але ти не правильно судить про зло, що трапляється на грішників. 2 А що стосується того, що ти говориш, що праведники відхиляються, а безбожні процвітають, 3 а що стосується того, що ти говориш: "Човек не знає твого суду" - тому слухай, і я розмовлю з тобою, і слухай, і я зроблю тебе почути мої слова. 5 Чоловік не зрозумів би мене, якби він не прийняв закон, і я не навчив його розуму. 6 Але тепер, тому що він пізнав, що він пізнав, так, саме на цій підставі, що він знає, він буде покараний.

7 А що стосується того, що ви говорили про праведних, що через них настав цей світ, то і через них настає той, що прийде. 8 Бо цей світ є для них боротьбою і трудом з великою скорбою, і відповідно до цього, що прийде, тонок великої слави.

16 1 І я відповів і сказав: «О Ягве, мій Елогіме, ось! роки цього часу нечисленні й злі, і хто здатний у свій короткий час здобути те, що є безмірним?»

17 1 І Ягве відповів і сказав мені: «З Всевишнім не ведеться рахунок часу ані небагатьох років. 2 Бо що дало Адамові те, що він жив дев’ятсот тридцять років і переступив те, що йому було заповідано? Тому безліч часу, що він жив, не принесла йому користі, а принесла смерть і скоротила роки тих, хто народився від нього. У чому зазнав втрати Мойсей у тому, що він жив лише сто двадцять років і, оскільки він був підпорядкований Тому, Хто сформував його, приніс закон насінню Якова й запалив лампу для народу Ізраїля?»

18 1 І я відповів і сказав: «Той, хто запалив, узяв від світла, і є лише небагато тих, хто наслідував його. Але ті численні, кого він запалив, узяли від темряви Адама й не раділи у світлі лампи».

19 І відповів він і сказав мені: "Та в той час Він поставив для них заповідь і сказав:

"Вось, Я положил перед вами життя і смерть", і Він назвав небо і землю свідками проти них. 2 Бо Він знав, що Його час короткий, а небо і земля тривають вічно. 3 Але після Його смерті вони грішили і порушили, хоча знали, що мають закон, що карає (их), і світло, в якому нічого не може помилково, і сфери, які свідчать про Мене і Мене.

4 А тепер я суджу все, що є, і ти не вбираєш у свою душу поради щодо цих речей, і не мучись себе за те, що було. 5 Бо тепер є завершення часу, що слід розглядати, чи справа, чи благополуччя, чи ганьба, а не початок її. 6 Бо якщо людина буде благополучна в її почасті, і ганьбано благане в старості, вона забуде все благополуччя, яке вона мала. 7 І знову, якщо людина буде ганьбано благане в її почасті, і на її кінці буде благополучно, вона не пам'ятає свого поганого благане. 8 І знову слухайте: хоч кожен буде благополучний все це время - все це час від того дня, коли смерть була визначена на тих, хто не виконує закон, - і в кінцевому рахунку він буде знищений, і все це буде марно.

20. Сион віднесено для того, щоб прискорити прихід Суду

20 1 Отже, ось, прийдуть дні, і часи будуть скоріше, ніж попередні, і сезони будуть скоріше, ніж минулі, і роки будуть скоріше, ніж теперішні (ріки). 2 Тому Я тепер відвів Сион, щоб скоріше відвідати світ у свій час. 3 Тому все, що Я накажу тебе, тримай у своєму серці, і запечатай в уторинках свого розуму. 4 І тоді Я покажу тобі суд моєї сили Моєї, і нерозшукані мої шляхи. 5 Іди, очистись сім днів, і не їж хліба, і не п'єш води, і не говори ні з ким. 6 І після того прийдеш до того місця, і Я відкрию тебе Себе, і розмовлю з тобою, і Я дам тобі накази про спосіб часів, що прийдуть, і вони не запідуть.

21:1-11. Семиденний піст: молитва Варуха; відповідь Ягве

Молитва Варуха, сина Нерійського.

21 1 І я пішов туди й сів у долині Кедрон у печері землі, і я освятив там свою душу, і я не їв хліба, проте я не був голодний, і я не пив води, проте я не спрагнув, і я був там до сьомого дня, як Він наказав мені. 2 І після цього я прийшов до того місця, де Він говорив зі мною. 3 І сталося при заході сонця, що моя душа багато думала, і я почав говорити в присутності Могутнього й сказав: 4 «О Ти, Хто створив землю, вислухай мене, Хто закріпив твердінь словом і зробив твердою висоту неба духом, Хто покликав від початку світу те, що ще не існувало, і вони слухаються Тебе. 5 Ти, Хто наказав повітрю Твоїм кивком і бачив ті речі, які мають бути, як ті речі, які Ти чиниш. 6 Ти, Хто керуєш із великою думкою воїнствами, що стоять перед Тобою: також незліченними святими істотами, яких Ти створив від початку, з полум’я й вогню, які стоять навколо Твого престолу, Ти керуєш з обуренням. 7 Тобі одному належить це, що Ти мав би чинити негайно все, що Ти бажаєш. 8 Хто спричиняє краплі дощу дощити за числом на землю й сам знає завершення часів, перш ніж вони прийдуть; зглянься на мою молитву. Бо 9 Ти сам здатний підтримувати всіх, хто є, і тих, хто минув, і тих, хто має бути, тих, хто грішить, і тих, хто має бути праведним [як живі (і) будучи понад знаходження]. Бо Ти сам живеш безсмертний і понад знаходження, і знаєш число людства. І якщо в часі багато хто згрішив, проте інші, не мало, були праведні. [початки рядків затемнені корінцем сторінки]

21:12-18. Варух зневажає цей життя.

12 Ти знаєш, де Ти зберігаєш кінець тих, хто згрішив, або завершення тих, хто був праведний. 2 Бо якби було лише це життя, яке належить усім людям, ніщо не могло б бути гіркішим за це.

14 Бо чого користь, коли сила перетворюється на хворобу, або натовп їжі, коли голод, або краса, коли жахливість?

15 Бо природа людини завжди мінлива. 16 Бо чим ми були раніше, тепер ми більше не є, і чим ми тепер є, ми після цього не залишимося. 16 Бо якби завершення не було підготовлене для всіх, марним був би їхній початок. Але щодо всього, що приходить від Тебе, чини

ТОКЦОВНА ПРИНТОВА СТРАНКА 303

Але щодо всього, що приходить від Тебе, Ти інформуй мене, і щодо всього, про що я питаю Тебе, Ти просвіти мене. [продовження 21:16 зі сторінки 302] [нерозбірливо] знову також скарбниці, у яких праведність усіх тих, хто був праведний у творінні, зібрана. 2 Бо станеться в той час, що ти побачиш — і численні, хто з тобою, — довготерпіння Всевишнього, яке було протягом усіх поколінь, який був довготерпеливий до всіх народжених, (однаково) тих, хто грішить, і (тих, хто) праведний». 3 І я відповів і сказав: «Але, ось! О Ягве, ніхто не знає числа тих речей, які минули, ані ще тих речей, які мають прийти. 4 Бо я знаю справді те, що спіткало нас; але що станеться з нашими ворогами, я не знаю, і коли Ти відвідаєш Твої діла». [початок рядка затемнений корінцем сторінки]

21:19-26. Варух молиться Ягве щоб скоротити суд і виконати обіцянку Свою,

19 Як довго те, що тлінне, залишатиметься, і як довго час смертних процвітатиме, і до якого часу ті, хто переступає у світі, будуть опоганені великим [нерозбірливо] 20 Накажи, отже, у милості й вчини все, що Ти сказав, що Ти принесеш, щоб Твоя могутність була відома тим, хто думає, що Твоє довготерпіння є слабкість. 21 І покажи тим, хто не знає, що те, що спіткало нас і наше місто дотепер, було [нерозбірливо] довготерпінню Твоєї сили, бо на [нерозбірливо] Твоє ім’я Ти назвав нас улюбленим народом. 22 І [нерозбірливо] кінець, отже, відтепер смертності. 23 І [нерозбірливо] відповідно ангела смерті, і нехай Твоя слава з’явиться, і [нерозбірливо] могутність Твоєї краси буде відома, і нехай Шеол буде запечатаний, щоб від цього часу надалі він не міг приймати мертвих, і нехай скарбниці душ повернуть тих, які замкнені в них. 24 Бо було багато років, подібних до тих, що спустошені від днів Авраама, і Ісаака, і Якова, і всіх тих, хто подібний до них, хто спить у землі, через кого Ти сказав, що Ти створив світ. 25 І тепер швидко покажи Твою славу й не відкладай того, що було обіцяне Тобою». 26 І (коли) я завершив слова цієї молитви, я був дуже ослаблений. [початки рядків затемнені корінцем сторінки]

22-23. Відповідь Ягве на молитву Варуха: Він виконає Свою обіцянку: час, потрібний для її здійснення: речі треба судити у світлі їхнього завершення (22). Доки всі душі не народяться, кінець не може прийти (23).

22 1 І сталося після цих речей, що ось! небеса відкрилися, і я бачив, і сила була дана мені, і голос був почутий з висоти, і він сказав мені: 2 «Варуху, чому ти стурбований? О той, хто подорожує дорогою, але не прибуває [нерозбірливо] [нерозбірливо] обіцянки до [нерозбірливо] [нерозбірливо] його не пограбовано [нерозбірливо] [нерозбірливо] його плід у [нерозбірливо] [нерозбірливо] садить рослину [нерозбірливо] [нерозбірливо] той, хто садить [нерозбірливо] [нерозбірливо] хто зайняв [нерозбірливо] [нерозбірливо] певно [нерозбірливо] [нерозбірливо] не [нерозбірливо] [нерозбірливо] Мені, що найперше. [нерозбірливо] [початки рядків затемнені корінцем сторінки; притча про сіяча/будівничого] 23 1 І я відповів і сказав: «Не так, о Ягве, мій Елогіме». 2 І [Він] відповів і сказав мені: «Чому, отже, ти стурбований тим, чого ти не знаєш, і чому ти стривожений речами, у яких ти невіглас? 3 Бо як ти забув народ, який є тепер, і тих, хто минув, так Я пам’ятаю тих, хто призначений прийти. 4 Бо коли Адам згрішив і смерть була постановлена проти тих, хто мав народитися, тоді безліч тих, хто мав народитися, була порахована, і для того числа було підготовлене місце, де живі могли б мешкати й мертві могли б бути охоронювані. Перш ніж, отже, вищезгадане число буде виконане, творіння не житиме знову [бо Мій дух є творцем життя], і Шеол прийме мертвих. 6 І знову тобі дано почути, які речі мають прийти після цих часів. 7 Бо справді Моє відкуплення наблизилося й не далеке, як давним-давно». [початки рядків затемнені корінцем сторінки]

24. Наступний суд

24 1 «Бо ось! дні приходять, і книги будуть відкриті, у яких записані гріхи всіх тих, хто згрішив, і

25 1 І Він відповів і сказав мені: «Ти теж будеш збережений до того часу, до того знака, який Всевишній вчинить для мешканців землі в кінці днів. 2 Це, отже, буде знак. 3 Коли заціпеніння охопить мешканців землі, і вони впадуть у багато скорбот, і знову, коли вони впадуть у великі муки. І станеться, коли вони скажуть у своїх думках через свою велику скорботу: “Могутній більше не пам’ятає землю” — так, станеться, коли вони залишать надію, що час тоді прокинеться».

25-26. Знак майбутнього Суду

26 1 І я відповів і сказав: «Чи та скорбота, яка має бути, триватиме довгий час, і чи та необхідність охопить багато років?»

26-30. Двонадцять бідів, які прийдуть на землю: Месія і тимчасового Мессіанського Царства

27 1 І Він відповів і сказав мені: «На дванадцять частин той час поділений, і кожна з них збережена для того, що призначене для неї. 2 У першій частині буде початок заворушень. 3 І в другій частині (будуть) убивства великих. 4 І в третій частині падіння багатьох смертю. 5 І в четвертій частині посилання меча. 6 І в п’ятій частині голод і стримання дощу. 7 І в шостій частині землетруси й жахи. 8 [Відсутнє.] 9 І у восьмій частині безліч привидів і напади Шедім. 10 І в дев’ятій частині падіння вогню. 11 І в десятій частині грабіж і велике пригноблення. 12 І в одинадцятій частині зло й нечистота. 13 І в дванадцятій частині замішання від змішування разом усіх тих вищезгаданих речей. 14 Бо ці частини того часу збережені й будуть змішані одна з одною й служитимуть одна одній. 15 Бо деякі залишать дещо зі свого й одержать (натомість) від інших, а деякі завершать своє й те інших, так що ті, хто буде на землі в ті дні, можуть не зрозуміти, що це є завершення часів.

28 1 Проте, хто розуміє, буде тоді мудрий. 2 Бо міра й рахунок того часу — дві частини тижня із семи тижнів». 3 І я відповів і сказав: «Добре для людини прийти й побачити, але краще, щоб вона не приходила, щоб не впасти. 4 [Але я скажу це також: 5 Чи той, хто нетлінний, зневажатиме ті речі, які тлінні, і все, що стається у випадку тих речей, які тлінні, щоб він міг дивитися лише на ті речі, які нетлінні?] 6 Але якщо, о Ягве, ті речі певно стануться, які Ти передрік мені, то покажи Ти це також мені, якщо справді я знайшов благодать у Твоїх очах. 7 Чи в одному місці, чи в одній із частин землі ті речі мають статися, або вся земля переживе (їх)?»

Здрукована джерела Сторінка 304

29 1 І Він відповів і сказав мені: «Все, що тоді станеться, (станеться) всій землі; тому всі, хто живе, переживуть (їх). 2 Бо в той час Я захищатиму лише тих, хто буде знайдений у ті самі дні в цій землі. 3 І станеться, коли все буде виконане, що мало статися в тих частинах, що Месія тоді почне відкриватися. 4 І Бегемот відкриється зі свого місця, і Левіафан підніметься з моря, ті два великі чудовиська, яких Я створив п’ятого дня творіння, і триматиму до того часу; і тоді вони будуть на поживу для всіх, хто залишиться. 5 Земля також дасть свій плід у десять тисяч разів більше, і на кожній (?) лозі буде тисяча гілок, і кожна гілка дасть тисячу грон, і кожне гроно дасть тисячу виноградин, і кожна виноградина дасть кор вина. 6 І ті, хто голодував, радітимуть: крім того, також, вони будуть бачити дива щодня. 7 Бо вітри виходитимуть з-перед Мене, щоб приносити щоранку пахощі ароматних плодів, а наприкінці дня — хмари, що каплють росу здоров’я. 8 І станеться в той самий час, що скарбниця манни знову зійде з висоти, і вони їстимуть із неї в ті роки, бо це ті, хто прийшов до завершення часу.

30 1 І станеться після цих речей, коли час приходу Месії виконається, що Він повернеться у славі.

30:2 - 5. Воскресіння

2 Тоді всі, хто спав у надії на Нього, воскреснуть. І станеться в той час, що будуть відкриті скарби, у яких збережена кількість душі праведних, і вони вийдуть, і побачать, що многія душі зібралися в одній збірній думці, і перші радіють, а останні не засмучуються. 3 Бо вони знають, що прийшов час, про який говориться, що це завершення часів. 4 А душі безбожників, коли побачать все це, ще ще більше згубитимуться. 5 Бо вони будуть знати, що прийшов їхній покара, і прийшла їхня загуба.

31-33. Варух закликає народ приготувати себе до гірших лих

31 1 І сталося після цих речей: що я пішов до народу й сказав їм: «Зберіть до мене всіх ваших старійшин, і я говоритиму слова до них». 2 І всі вони зібралися в долині Кедрон. 3 І я відповів і сказав їм:

Слухай, Ізраїле, і Я буду говорити з тобою, і слухай, потомство Якова, і Я буду навчати тебе. 4 Не забувай Сиону, а пам'ятай жах Єрусалима. 5 Бо ось прийдуть дні, коли все, що є, стане похищеним, і стане, ніби не було.

32 1 Але щодо вас, якщо ви приготуєте ваші серця, щоб сіяти в них плоди закону, він захистить вас у той час, у який Могутній має потрясти все творіння. 2 [Бо після короткого часу будівля Сіону буде потрясена, щоб вона могла бути збудована знову. Але та будівля не залишиться, а знову після часу буде викоренена й залишиться спустошеною до часу. 4 І після цього вона має бути оновлена у славі й удосконалена назавжди.] 5 Тому ми не повинні засмучуватися так сильно через зло, яке тепер прийшло, як через те, яке ще має бути. 6 Бо буде більше випробування, ніж ці дві скорботи, коли Могутній оновить Своє творіння. 7 І тепер не наближайтеся до мене кілька днів, ані не шукайте мене, доки я не прийду до вас». 8 І сталося, коли я сказав їм усі ці слова, що я, Варух, пішов своєю дорогою, і коли народ бачив, як я вирушаю, вони піднесли свій голос і заголосили й сказали: 9 Куди ти відходиш від нас, Варуху, і чи ти залишаєш нас, як батько, який залишає своїх дітей-сиріт і відходить від них?

33 1 Чи є це накази, які вам заповедав ваш товариша, пророк Єремія, і сказав тобі: 'Подивіться на цей народ, поки я не піду і не приготую решту братів у Вавилоні, проти яких вийшов присуд, що вони повинні бути ведені в полон'? І тепер, якщо ти і нас покинеш, то краще нам усім померти перед тобою, а потім ти від нас відступиш.'

34-35. Плач Варуха

34 І я відповів і сказав народові: «Нехай буде далеко від мене залишити вас або відійти від вас, але я лише піду до Святого Святих, щоб запитати Могутнього про вас і про Сіон, чи в якомусь відношенні я мав би одержати більше просвітлення: і після цих речей я повернуся до вас.

35 1 І я, Варух, вийшов до святого місця, і сидів на руїнах, і плакав, і сказав:

2 О, якби очі мої були джерелами, і окопаки мої джерелом сльоз! 3 Бо як я жалю за Сион, і як жалю за Єрусалим? 4 Бо на тому місці, де я зараз кланяюся, давньо священик приносив святі жертви, і поклав на нього благородицький запах. 5 А тепер наша слава зроблена прахом, і бажання душі нашої - піском.

36-37. Вирок лісу, винограду, фонтана і кедрового дерева

36 1 І коли я сказав ці речі, я заснув там, і я бачив видіння вночі. 2 І ось! ліс дерев, посаджених на рівнині, і високі й скелясті гори оточували його, і той ліс займав багато простору. 3 І ось! навпроти нього постала лоза, і з-під неї вийшло джерело мирно. 4 Тепер те джерело прийшло до лісу й було (збурене) у великі хвилі, і ті хвилі затопили той ліс, і раптово вони викорінили більшу частину того лісу й повалили всі гори, які були навколо нього. 5 І висота лісу почала понижуватися, і вершина гір була понижена, і те джерело переважало велико, так що воно не залишило нічого з того великого лісу, крім одного лише кедра. 6 Також, коли воно повалило його й знищило й викорінило більшу частину того лісу, так що нічого не залишилося від нього, ані його місце не могло бути впізнане, тоді та лоза почала приходити з джерелом у мирі й великому спокої, і вона прийшла до місця, яке було недалеко від того кедра, і вони принесли кедр, який був повалений, до неї. 7 І я побачив, і ось! та лоза відкрила свої уста й заговорила й сказала тому кедрові: «Чи ти не той кедр, який залишився від лісу злочестивості, і через кого злочестивість тривала й творилася всі ті роки, а добро ніколи. 8 І ти все завойовував те, що не було твоїм, і до того, що було твоїм, ти ніколи не виявляв співчуття, і ти все поширював свою владу над тими, хто був далеко від тебе, а тих, хто наближався до тебе, ти тримав міцно в тенетах своєї злочестивості, і ти підносив себе завжди, як той, кого не можна викорінити! 9 Але тепер твій час промайнув і твоя година прийшла. 10 Відійди, отже, і ти, о кедре, за лісом, який відійшов перед тобою, і стань порохом із ним, і нехай твій попіл буде

Здрукована джерела Сторінка 305

[нерозбірливо] змішані разом. 11 А тепер ляж у муці й відпочивай у тортурі, доки твій останній час не прийде, у який ти прийдеш знову й будеш мучений ще більше». [продовження 36:10 зі сторінки 304; початок рядка обрізаний]

37 А після цього я побачив, що це цедріг горить, і виноградина росте, сама і все навколо неї, рівнину, повну неминучих квітів. І я прокинувся і встав.

38-40. Тлумачення вираження

38 1 І я молився й сказав: «О Ягве, мій Елогіме, Ти завжди просвітлюєш тих, кого веде розуміння. 2 Твій закон є життя, і Твоя мудрість є правильне керівництво. 3 Відкрий мені, отже, тлумачення цього видіння. 4 Бо Ти знаєш, що моя душа завжди ходила у Твоєму законі, і від моїх (найранніших) днів я не відходив від Твоєї мудрості».

39 1 І Він відповів і сказав мені: «Варуху, це є тлумачення видіння, яке ти бачив. 2 Як ти бачив великий ліс, який високі й скелясті гори оточували, це є слово. 3 Ось! дні приходять, і це царство буде знищене, яке колись знищило Сіон, і воно буде підпорядковане тому, що прийде після нього. 4 Крім того, те, що знову після часу буде знищене, і інше, третє, постане, і те також матиме владу на свій час і буде знищене. 5 І після цих речей четверте царство постане, чия влада буде сувора й зла далеко понад ті, які були перед ним, і воно правитиме багато разів, як ліси на рівнині, і воно триматиметься міцно на часи й піднесе себе більше, ніж кедри Лівану. 6 І через нього істина буде прихована, і всі ті, хто опоганений беззаконням, втечуть до нього, як злі звірі тікають і повзуть у ліс. 7 І станеться, коли час його завершення, що воно має [нерозбірливо], наблизився, тоді владарювання Мого Месії буде відкрите, яке подібне до джерела й лози, і коли воно відкриється, воно викорінить безліч його воїнства. 8 А щодо того, що ти бачив, високого кедра, який залишився від того лісу, і того факту, що лоза говорила ті слова, які ти чув, це є слово.

40 1 Останній лідер того часу залишиться живим, коли множина його військ буде покладена до меча, і він буде зв'язаний, і вони поведуть його на гору Сион, і Мой Месія він засудить його за всі його беззаконні дії і зіберу перед ним всі дії його військ. 2 І після цього вбити його, і захистити залишеного Мого народу, який буде знайдений на місці, яке Я обрав. 3 А його правління буде тривати вічно, аж поки не закінчиться світ згуби, і не сповниться часи, які були сказані раніше. 4 Це ви бачите, і ось його тлумачення.

41-42. Доля відступників і прозелітів

41 1 І я відповів, і сказав: "Для кого і для скільки будуть ці речі? або хто буде гідний жити в той час? 2 Бо я скажу перед тобою все, що думаю, і запитую тебе про те, що роздумую. 3 Бо ось, я бачу багато твого народу, що відступили від твого заповіту і відкинули від них ярмо твого Закону. 4 Але я бачив ще тих, що покинули свою марність і бігли під крилами твоїми. 5 Що ж буде з ними? або як їх прийме останній час? 6 Або, можливо, час цих буде вимірений, і вони будуть судити відповідно, як наклоняється брехня?

42 1 І Він відповів і сказав мені: 'Я також покажу вам ці речі. 2 Що стосується того, що ви сказали - "Для кого будуть ці речі, і скільки (будуть?)" - для тих, хто вірить, буде добро, про яке говорилося раніше, а для тих, хто погано буде навпаки [продовжує на сторінці 306]

цих речей. 3 А щодо того, що ти сказав про тих, хто наблизився, і тих, хто відійшов, це — у слові. 4 Щодо тих, хто раніше був підпорядкований, а після цього відійшов і змішав себе з насінням змішаних народів, час цих був колишній і був зарахований як щось піднесене. 5 А щодо тих, хто раніше не знав, але після цього пізнав життя й змішався (лише) з насінням народу, який відділив себе, час цих (є) останній і зарахований як щось піднесене. 6 І час слідуватиме за часом, і сезон за сезоном, і один одержить від другого, і тоді з огляду на завершення все буде порівняне за мірою часів і годин сезонів. 7 Бо тління візьме тих, хто належить йому, і життя — тих, хто належить йому. 8 І порох буде покликаний, і буде сказано йому: “Віддай назад те, що не є твоїм, і підніми все, що ти тримав до його часу”».

43. Варуху сказано про його смерть і наказано дати його останні накази народові

43 1 А ти, Варух, зверни своє серце до того, що говорилося тобі, і зрозумій те, що тобі показано, бо для тебе є багато вічних потіш. 2 Бо ти підеш з цього місця, і пройдеш через землі, які тепер ти бачиш, і забудеш все, що зникне, і більше не пам'ятаєш того, що відбувається серед людей. 3 Іди, загадай народу своєму, і прийди до цього місця, і посіди сім днів, і тоді я прийду до тебе, і розмовлю з тобою.

44:1-8; 45-46. Варух розповідає Старійшинам про свою скорочую Смерть, але заохочує їх очікувати Сухоті Сиону

44 1 І я, Варух, пішов звідти й прийшов до мого народу, і я покликав мого первородного сина і [Гедалій] моїх друзів, і сімох старійшин народу, і я сказав їм:

Ось, я йду до моїх батьків згідно з дорогою всієї землі. 3 Але ви не відходьте від дороги закону, а охороняйте й наставляйте народ, який залишається, щоб вони не відійшли від заповідей Могутнього. 4 Бо ви бачите, що Той, Кому ми служимо, є справедливий, і наш Творець не є лицеприємець. 5 І дивіться, що спіткало Сіон, і що сталося з Єрусалимом. 6 Бо суд Могутнього буде (тим) відкритий, і Його дороги, які, хоч і понад знаходження, є праві. 7 Бо якщо ви витримаєте й будете наполегливі в Його страху, і не забудете Його закон, часи змінюватимуться над вами на добро. І ви побачите втіху Сіону. 8,9 Бо все, що тепер є, ніщо, а те, що буде, дуже велике. Бо все, що тлінне, мине, і все, що вмирає, відійде, і весь теперішній час буде забутий, ані не буде жодної згадки про теперішній час, який опоганений злами. 10 Бо те, що тепер біжить, біжить до марноти, і те, що процвітає, швидко впаде й буде принижене. 11 Бо те, що має бути, буде об’єктом бажання, [продовжується на сторінці 306]

Печаткована джерела Сторінка 306

[44:11 продовжено зі сторінки 305 — вірш відкривається там: «11 Бо те, що має бути, буде об’єктом бажання»,] і на те, що приходить після цього, ми будемо сподіватися; бо це час, який не минає. 12 І година приходить, яка перебуває назавжди, і новий світ (приходить), який не обертає на тління тих, хто відходить до його блаженства, і не має милості до тих, хто відходить на муки, і не веде до загибелі тих, хто живе в ньому. 13 Бо це ті, хто успадкує той час, про який було сказано, і їхня є спадщина обіцяного часу. 14 Це ті, хто здобув для себе скарби мудрості, і в них знайдені запаси розуміння, і від милості вони не відійшли, і істину закону зберегли. 15 Бо їм буде даний прийдешній світ, а житло решти, яких багато, буде у вогні».

45 2 Так що, наскільки ти можеш, навчай людей, бо це наша робота. Бо якщо ти навчиш їх, ти оживиш їх.

46 1 І мій син і старійшини народу відповіли й сказали мені: «Чи Могутній принизив нас до такої міри, щоб забрати тебе від нас швидко? 2 І справді ми будемо в темряві, і не буде світла народові, який залишився, 3 бо де знову ми шукатимемо закон, або хто розрізнить для нас між смертю і життям?» 4 І я сказав їм: «Престолу Могутнього я не можу противитися; проте, не бракуватиме Ізраїлеві мудрого чоловіка, ані сина закону родові Якова. 5 Але лише приготуйте ви ваші серця, щоб ви могли слухатися закону й бути підпорядкованими тим, хто в страху є мудрий і розуміючий; і приготуйте ваші душі, щоб ви не відходили від них. 6 Бо якщо ви чините ці речі, добрі вістки прийдуть до вас. [Про які я перед тим сказав вам; ані не впадете ви в муки, про які я свідчив вам перед тим». 7 Але щодо слова, що я мав бути забраний, я не відкрив (його) їм ані моєму синові.]

47 1 І коли я вийшов і відпустив їх, я пішов туди й сказав їм: «Ось! я йду до Хеврона: бо туди Могутній послав мене». 2 І я прийшов до того місця, де слово було сказане мені, і я сів там і постив сім днів.

48:1-47. Молитва Варуха

48 1 І сталося після сьомого дня, що я молився перед Могутнім і сказав 2 «О мій Елогіме, Ти кличеш прихід часів, і вони стоять перед Тобою; Ти спричиняєш силу віків минати, і вони не противляться Тобі; Ти влаштовуєш метод сезонів, і вони слухаються Тебе. 3 Ти сам знаєш тривалість поколінь, і Ти не відкриваєш Твоїх таємниць багатьом. 4 Ти відкриваєш безліч вогню, і Ти зважуєш легкість вітру. 5 Ти досліджуєш межу висот, і Ти розглядаєш глибини темряви. 6 Ти дбаєш про число тих, що минають, щоб вони могли бути збережені. І Ти готуєш житло для тих, хто має бути. 7 Ти пам’ятаєш початок, який Ти вчинив, і знищення, яке має бути, Ти не забуваєш. 8 Кивками страху й обурення Ти наказуєш полум’ю, і вони обертаються на духів, і словом Ти оживляєш те, чого не було, і могутньою силою Ти тримаєш те, що ще не прийшло. 9 Ти наставляєш створені речі в розумінні Тебе, і Ти робиш мудрими сфери, щоб служити у своїх порядках. 10 Незліченні війська стоять перед Тобою й служать у своїх порядках тихо при Твоєму кивку. 11 Вислухай Твого слугу й прихили вухо до мого прохання. 12 Бо в короткий час ми народжуємося, і в короткий час ми повертаємося. 13 Але з Тобою години як час, а дні як покоління. 14 Не гнівайся, отже, на людину; бо вона ніщо 15 І не веди рахунку наших діл; бо що ми є? Бо ось! за Твоїм даром ми приходимо у світ, і ми відходимо не за своєю волею. 16 Бо ми не казали нашим батькам: “Породи нас”, ані не посилали ми до Шеолу й не казали: “Прийми нас”. 17 Що, отже, є наша сила, щоб ми могли винести Твій гнів, або що ми є, щоб ми могли витримати Твій суд? 18 Захисти нас у Твоєму милосерді й у Твоїй милості допоможи нам. 19 Ось малі, які підпорядковані Тобі, і спаси всіх, хто наближається до Тебе: і не знищуй надію нашого народу, і не скорочуй часи нашої допомоги. 20 Бо це є народ, який Ти обрав, і це є люди, яким Ти не знаходиш рівних. 21 Але я говоритиму тепер перед Тобою, і я скажу, як моє серце думає. 22 У Тебе ми довіряємо, бо ось! Твій закон з нами, і ми знаємо, що ми не впадемо, доки тримаємо Твоїх уставів. 23 [На весь час ми благословенні в усякому разі в тому, що ми не змішалися з язичниками.] 24 Бо ми всі — один прославлений народ, який одержав один закон від Одного: і закон, який серед нас, допоможе нам, і надзвичайна мудрість, яка в нас, допоможе нам». 25 І коли я молився й сказав ці речі, я був дуже ослаблений. 26 І Він відповів і сказав мені: «Ти молився просто, о Варуху, і всі твої слова були почуті. 27 Але Мій суд вимагає свого, і Мій закон вимагає своїх прав. 28 Бо з твоїх слів Я відповім тобі, і з твоєї молитви Я говоритиму до тебе. 29 Бо це є так: той, хто зіпсований, є ніщо; він і творив беззаконня, наскільки він міг чинити що-небудь, і не пам’ятав Моєї доброти, ані не прийняв Мого довготерпіння. 30 Тому ти певно будеш забраний, як Я перед тим сказав тобі. 31 Бо той час постане, який приносить страждання; бо він прийде й мине зі швидкою силою, і він буде бурхливий, приходячи в жарі обурення. 32 І станеться в ті дні, що всі мешканці землі будуть зрушені один проти одного, бо вони не знають, що Мій суд наблизився. 33 Бо не буде знайдено багато мудрих у той час, [продовжується на сторінці 307]

Здрукована сторінка 307

[48:33 продовжено зі сторінки 306] І розумних буде лише небагато: крім того, навіть ті, хто знає, найперше мовчатимуть. 34 І буде багато чуток і не мало вісток, і діяння привидів будуть явні, і не мало обіцянок буде розказано, деякі з них (виявляться) марними, а деякі з них будуть підтверджені. 35 І честь буде обернена на ганьбу, і сила принижена на презирство, і чесність знищена, і краса стане потворністю. 36 І багато хто скаже багатьом у той час: “Де сховалася безліч розуму, і куди безліч мудрості відійшла?” 37 І доки вони роздумують про ці речі, тоді заздрість постане в тих, хто не думав нічого про себе (?) і пристрасть охопить того, хто мирний, і багато хто буде збурений у гніві, щоб шкодити багатьом, і вони піднімуть війська, щоб проливати кров, і в кінці вони загинуть разом із ними. 38 І станеться в той самий час, що зміна часів явно звернеться до кожної людини, бо в усі ті часи вони опоганили себе, і вони практикували пригноблення, і ходив кожен чоловік у своїх ділах, і не пам’ятав закону Могутнього. 39 Тому вогонь пожере їхні думки, і в полум’ї роздуми їхніх нирок будуть випробувані; бо Суддя прийде й не зволікатиме. 40 Бо кожен із мешканців землі знав, коли він переступав, але Мого Закону вони не знали через свою пиху. 41 Але багато хто тоді певно плакатиме, так, над живими більше, ніж над мертвими». 42 І я відповів і сказав: «О Адаме, що ти зробив усім тим, хто народився від тебе? І що буде сказано першій Єві, яка послухалася змія? 43 Бо вся ця безліч іде до тління, ані немає жодного числа тих, кого вогонь пожирає. 44 Але знову я говоритиму у Твоїй присутності. 45 Ти, о Ягве, мій Елогіме, знаєш, що є у Твоєму творінні. 46 Бо Ти давним-давно наказав порохові породити Адама, і Ти знаєш число тих, хто народився від нього, і наскільки вони згрішили перед Тобою, хто існував і не визнав Тебе як свого Творця. 47 І щодо всіх цих, їхній кінець засудить їх, і Твій закон, який вони переступили, відплатить їм у Твій день».

48:48 - 50. Фрагмент промови Варуха до народу

48 [А тепер відпустимо безбожних і запитаймо про праведних. 49 І я розповім про їх благословення і не мовчав у святкуванні їхньої слави, яка для них збереглася. 50 Бо точно, як за короткий час в цьому мінулому світі, в якому ви живете, ви витерпіли багато праці, так і в цьому світі, якому немає кінця, ви отримаєте велике світло.

49-52. Природа воскреслого тіла: остаточні долі праведних і злих

49 1 «Проте, я знову проситиму від Тебе, о Могутній, так, я проситиму, що створив усі речі. [формулювання як надруковано] 2 “У якій формі житимуть ті, хто живе у Твій день? Або як блиск тих, хто (є) після того часу, триватиме?” 3 Чи вони тоді відновлять цю форму теперішнього й одягнуть ці обтяжливі члени, які тепер залучені у зла, і в яких зла завершуються, або Ти, можливо, зміниш ці речі, які були у світі, як також світ?»

50 1 І Він відповів і сказав мені: «Слухай, Варуху, це слово, і запиши в пам’яті свого серця все, що ти навчишся. 2 Бо земля тоді певно поверне мертвих, [яких вона тепер приймає, щоб зберегти їх]. Вона не вчинить жодної зміни в їхній формі, але як вона одержала, так вона поверне їх, і як Я передав їх їй, так також вона підніме їх. 3 Бо тоді буде необхідно показати живим, що мертві ожили знову, і що ті, хто відійшов, повернулися (знову). 4 І станеться, коли вони окремо впізнають тих, кого вони тепер знають, тоді суд зміцніє, і ті речі, про які перед тим говорилося, прийдуть.

51 1 І станеться, коли той призначений день мине, що тоді вигляд тих, хто засуджений, буде після цього змінений, і слава тих, хто виправданий. 2 Бо вигляд тих, хто тепер чинить зло, стане гіршим, ніж він є, коли вони страждатимуть муки. 3 Також (щодо) слави тих, хто тепер був виправданий у Моєму законі, хто мав розуміння у своєму житті й хто посадив у своєму серці корінь мудрості, тоді їхній блиск буде прославлений у змінах, і форма їхнього обличчя буде обернена на світло їхньої краси, щоб вони могли здобути й одержати світ, який не вмирає, який тоді обіцяний їм. 4 Бо через це передусім ті, хто прийде тоді, будуть оплакувати, що вони відкинули Мій закон і замкнули свої вуха, щоб вони не могли чути мудрості або одержати розуміння. 5 Коли, отже, вони побачать тих, над ким вони тепер піднесені, (але) хто тоді буде піднесений і прославлений більше за них, вони відповідно будуть перетворені, останні — на блиск ангелів, а перші ще більше змарніють у подиві перед видіннями й у спогляданні форм. 6 Бо вони найперше побачать, а після цього відійдуть, щоб бути мученими. 7 Але ті, хто був спасений своїми ділами, і для кого закон був тепер надією, і розуміння — очікуванням, і мудрість — довірою, дива з’являться в їхній час. 8 Бо вони побачать світ, який тепер невидимий для них, і вони побачать час, який тепер прихований від них: 9 І час більше не старитиме їх. 10 Бо у висотах того світу вони мешкатимуть, і вони будуть зроблені подібними до ангелів, і зроблені рівними зорям, і вони будуть змінені в кожну форму, яку бажають, від краси до чарівності, і від світла до блиску слави. 11 Бо перед ними будуть розпростерті простори Раю, і їм буде показана краса величі живих створінь, які під престолом, і всі [51:11 продовжується на сторінці 308]

Le. Страница 314 також містить відкриття Нової роботи (3 Варух), чітко ознакований.

Здрукована джерела Сторінка 308

[Лівої колонки]

воїнства ангелів, які тепер тримаються міцно Моїм словом, щоб вони не з’явилися, і] тримаються міцно наказом, щоб вони могли стояти на своїх місцях, доки їхній прихід не прийде. 12 Крім того, тоді буде досконалість у праведних, що перевершує ту в ангелів. 13 Бо перші одержать останніх, тих, кого вони очікували, а останні — тих, про кого вони чули, що вони минули.

14 Бо вони визволені з цього світу скорботи, і поклали на себе брехню страждання. 15 Бо чому ж тоді люди втратили життя, і за що ті, що були на землі, обмінялися душою? 16 Бо тоді вони не вибрали для себе цього часу, який, за досягненням страждання, не міг пройти, але вони вибрали для себе той час, чиї справи наповнені жалоби і злих, і вони відрекли світ, який не приходить до нього, і вони відрекли час слави, щоб вони не прийшли до слави, про яку я вже казав вам раніше.

52 1 І я відповів і сказав: «Як ми можемо забути тих, для кого горе тоді збережене? 2 І чому, отже, ми знову оплакуємо тих, хто вмирає? Або чому ми плачемо за тими, хто відходить до Шеолу? 3 Нехай голосіння будуть збережені для початку тієї прийдешньої муки, і нехай сльози будуть відкладені для приходу знищення того часу. 4 [Але навіть перед лицем цих речей я говоритиму. 5 А щодо праведних, що вони робитимуть тепер? 6 Радійте ви стражданням, які ви тепер страждаєте: бо чому ви дивитеся на занепад ваших ворогів? 7 Приготуйте вашу душу до того, що збережене для вас, і приготуйте ваші душі до нагороди, яка відкладена для вас».]

53-54. Месія

53. Вид хмари з чорно-білими водами

53 1 І коли я сказав ці речі, я заснув там, і я бачив видіння, і ось! хмара піднімалася з дуже великого моря, і я все дивився на неї) і ось! вона була повна вод білих і чорних, і було багато кольорів у тих самих водах, і ніби подоба великої блискавки була видна на її вершині. 2 І я бачив хмару, що проходила швидко швидкими шляхами, і вона покрила всю землю. 3 І сталося після цих речей, що та хмара почала виливати на землю води, які були в ній. 4 І я бачив, що не було однієї й тієї самої подоби у водах, які сходили з неї. 5 Бо на першому початку вони були чорні й численні (або час, і після цього я бачив, що води стали світлі, але їх було не багато, і після цих речей знову я бачив чорні (води), і після цих речей знову світлі, і знову чорні, і знову світлі. 6 Тепер це було зроблено дванадцять разів, але чорні завжди були численніші за світлі. 7 І сталося в кінці хмари, що ось! вона дощила чорними водами, і вони були темніші, ніж були всі ті води, що були раніше, і вогонь був змішаний із ними, і де ті води сходили, вони творили спустошення й знищення. 8 І після цих речей я бачив, як та блискавка, яку я бачив на вершині хмари, схопила її й кинула її на землю. 9 Тепер та блискавка сяяла надзвичайно, так щоб освітити всю землю, і вона зцілила ті регіони, де останні води зійшли й вчинили спустошення. 10 І вона схопила всю землю,

[Правий колонка]

і мала владу над нею. 11 І я бачив після цих речей, і ось! дванадцять річок піднімалися з моря, і вони почали оточувати ту блискавку й ставати підпорядкованими їй. 12 І через мій страх я прокинувся.

54-55. Молитва Варуха про інтерпретацію відений: прихід Раміеля для цієї мети

54 1 І я благав Могутнього й сказав: «Ти сам, о Ягве, знаєш віддавна глибокі речі світу, і речі, які стаються у свої часи, Ти приводиш у дію Твоїм словом, і проти діл мешканців землі Ти прискорюєш початки часів, і кінець сезонів Ти сам знаєш. 2 (Ти), для Кого ніщо не є надто важким, але Хто все чинить легко кивком: 3 (Ти), до Кого глибини приходять як висоти, і Чиєму слову початки віків служать: 4 (Ти), Хто відкриває тим, хто боїться Тебе, що підготовлене для них, щоб відтоді вони могли бути втішені. 5 Ти показуєш великі діяння тим, хто не знає; Ти руйнуєш огорожу тих, хто невіглас, і освітлюєш те, що темне, і відкриваєш те, що приховане, чистим, [які у вірі підпорядкували себе Тобі й Твоєму законові.] 6 Ти показав Твоєму слузі це видіння; відкрий мені також його тлумачення. 7 Бо я знаю, що стосовно тих речей, про які я благав Тебе, я одержав відповідь, і стосовно того, про що я благав, Ти відкрив мені, яким голосом я маю хвалити Тебе, і з яких членів я маю спричинити хвали й алилуї підніматися до Тебе. 8 Бо якби мої члени були устами, а волосся моєї голови — голосами, навіть так я не міг би дати Тобі нагороду хвали, ані хвалити Тебе, як належить. Ані міг би я розповісти Твою хвалу, ані розказати славу Твоєї краси. 9 Бо що я є серед людей, або чому я зарахований серед тих, хто відмінніший за мене, що я почув усі ці дивовижні речі від Всевишнього й незліченні обіцянки від Того, Хто створив мене? 10 Благословенна нехай буде моя мати серед тих, хто народжує, і хвалена серед жінок нехай буде та, хто породила мене. 11 Бо я не мовчатиму в хвалінні Могутнього, і голосом хвали я розповім Його дивовижні діяння. 12 Бо хто чинить подібно до Твоїх дивовижних діянь, о Ягве, або хто збагне Твою глибоку думку життя? 13 Бо Твоєю радою Ти керуєш усіма створіннями, які Твоя права рука створила, і Ти встановив кожне джерело світла біля Себе, і скарби мудрості під Твоїм престолом Ти приготував. 14 І справедливо гинуть ті, хто не полюбив Твого закону, і муки суду чекатимуть тих, хто не підпорядкував себе Твоїй владі. 15 Бо хоч Адам найперше згрішив і приніс передчасну смерть на всіх, проте з тих, хто народився від нього, кожен із них приготував для своєї душі прийдешні муки, і знову кожен із них обрав для себе прийдешні слави.

Здрукована джерела Сторінка 309

[Лівої колонки]

16 [Бо хто вірить, той отримає винагороду.

17 Але тепер, щодо вас, ви, злі, які тепер є, оберніться на знищення, бо ви швидко будете відвідані, оскільки ви колись відкинули розуміння Всевишнього. 18 Бо Його діла не навчили вас, ані вміння Його творіння, яке в усі часи, не переконало вас.] 19 Адам, отже, не є причиною, крім лише своєї власної душі, але кожен із нас був Адамом своєї власної душі. 20 Але Ти, о Ягве, поясни мені щодо тих речей, які Ти відкрив мені, і поінформуй мене щодо того, про що я благав Тебе. 21 Бо при завершенні світу помста буде взята на тих, хто вчинив злочестивість, згідно з їхньою злочестивістю, і Ти прославиш вірних згідно з їхньою вірністю. 22 Бо тих, хто серед Твоїх власних, Ти правиш, а тих, хто грішить, Ти стираєш з-поміж Твоїх власних».

55 1 І сталося, коли я закінчив говорити слова цієї молитви, що я сів там під деревом, щоб я міг відпочити в тіні його гілок. 2 І я дивувався й був вражений, і роздумував у своїх думках про безліч добра, яке грішники, що на землі, відкинули, і про великі муки, якими вони знехтували, хоч вони знали, що вони будуть мучені через гріх, який вони вчинили. 3 І коли я роздумував про ці речі й подібні, ось! ангел Раміел, який головує над істинними видіннями, був посланий до мене, і він сказав мені: 4 «Чому твоє серце турбує тебе, Варуху, і чому твоя думка тривожить тебе? 5 Бо якщо через звіт, який ти лише чув про суд, ти так зворушений, що (будеш ти), коли ти побачиш його явно своїми очима? 6 І якщо з очікуванням, з яким ти очікуєш день Могутнього, ти так подоланий, що (будеш ти), коли ти прийдеш до його приходу? 7 І якщо при слові оголошення про муки тих, хто згрішив, ти так повністю збентежений, наскільки більше, коли подія відкриє дивовижні речі? 8 І якщо ти чув вістки про добрі й злі речі, які тоді приходять, і засмучений, що (будеш ти), коли ти побачиш те, що велич відкриє, що засудить цих і спричинить тих радіти?»

56-74. Інтэрпретація Візії. Чорно і яскраві води символізують історію світу від Адама до Приходу Месія.

56 1 «Проте, оскільки ти благав Всевишнього відкрити тобі тлумачення видіння, яке ти бачив, я був посланий сказати тобі. 2 І Могутній певно відкрив тобі методи часів, які минули, і тих, які призначені минути в Його світі від початку його творіння аж до його завершення, тих речей, які (є) обман, і тих, які (є) в істині. 3 Бо як ти бачив велику хмару, яка піднялася з моря й пішла й покрила землю, це є тривалість світу (= αιων), яку Могутній створив, коли Він узяв раду створити світ. 4 І сталося, коли слово вийшло з Його присутності, що тривалість світу виникла в малій мірі й була встановлена згідно з безліччю розуму Того, Хто послав його. 5 І як ти раніше бачив на вершині хмари чорні води, які зійшли

[Правий колонка]

раніше на землю, це є переступ, яким Адам, перша людина, переступив. 6 Бо (оскільки) коли він переступив, передчасна смерть виникла, горе було назване, і мука була приготована, і біль був створений, і турбота завершена, і хвороба почала встановлюватися, і Шеол усе вимагав, щоб він був оновлений у крові, і породження дітей було приведене, і пристрасть батьків породжена, і велич людства була принижена, і добро змарніло. 7 Що, отже, може бути чорнішим або темнішим за ці речі? 8 Це є початок чорних вод, які ти бачив. 9 І з цих чорних (вод) знову були виведені чорні, і темрява темряви була породжена. 10 Бо він став небезпекою для своєї власної душі: навіть для ангелів 11 Бо, крім того, у той час, коли він був створений, вони насолоджувалися свободою. 12 І став він небезпекою, деякі з них зійшли й змішалися з жінками. 13 І тоді ті, хто вчинив так, були мучені в ланцюгах. 14 Але решта безлічі ангелів, якої (немає) числа, стрималася. 15 І ті, хто мешкав на землі, загинули разом (із ними) через води потопу. 16 Це є чорні перші води.

57 1 І після цих (вод) ти бачив світлі води: це є джерело Авраама, також його покоління і прихід його сина, і сина його сина, і тих, подібних до них. 2 Бо в той час неписаний закон був названий серед них, і діла заповідей тоді виконувалися, і віра в прийдешній суд тоді була породжена, і надія світу, який мав бути оновлений, тоді була збудована, і обіцянка життя, яке мало прийти опісля, була всаджена. 3 Це є світлі води, які ти бачив.

58 1 «А чорні треті води, які ти бачив, це є змішування всіх гріхів, які народи після цього вчинили після смерті тих праведних людей, і злочестивість землі Єгипту, у якій вони чинили зло в служінні, яким вони примушували своїх синів служити. 2 Проте, ці також загинули нарешті.

59 1 «А світлі четверті води, які ти бачив, є прихід Мойсея, і Аарона, і Маріам, і Єшуа, сина Нуна, і Халева, і всіх тих, подібних до них. 2 Бо в той час лампа вічного закону сяяла на всіх тих, хто сидів у темряві, яка оголосила тим, хто вірить, обіцянку їхньої нагороди, а тим, хто заперечує, — муки вогню, які збережені для них. 3 Але також небеса в той час були потрясені зі свого місця, і ті, хто був під престолом Могутнього, були стривожені, коли Він брав Мойсея до Себе. 4 Бо Він показав йому багато настанов разом із принципами закону й завершенням часів, як також тобі, і так само взірець Сіону та його міри, за взірцем якого святилище теперішнього часу мало бути зроблене. 5 Але тоді також Він показав йому міри вогню, також глибини безодні, і вагу вітрів, і число крапель дощу: 6 І стримання гніву, і безліч довготерпіння, і істину суду: 7 І корінь мудрості, і багатства розуміння, і джерело знання: 8 І висоту повітря, і велич Раю, і завершення віків, і початок дня

Здрукована джерела Сторінка 310

[Лівої колонки]

суду: 9 І число приношень, і ті, які ще не прийшли: 10 І уста Геєнни, місце помсти, і місце віри, і регіон надії: і подобу прийдешніх мук, і безліч незліченних ангелів, і полум’яні воїнства, і блиск блискавок, і голос громів, і порядки начальників ангелів, і скарбниці світла, і зміни часів, і дослідження закону. 12 Це є світлі четверті води, які ти бачив.

60 1 І чорні п'яті води, які ви бачили, що дощують, - це діли, які робили амортяни, і заклинані їхніх заклинань, які вони робили, і беззаконність їхніх таємниць, і змішаність їхніх забруднень. 2 Але навіть Ізраїль тоді забруднювався гріхами в дні суддів, хоча вони бачили багато знаків, що були від Того, Хто їх робив.

61 1 А світлі шості води, які ти бачив, це є час, у який Давид і Соломон народилися. 2 І була в той час будівля Сіону, і посвячення святилища, і пролиття великої крові народів, які тоді згрішили, і багато приношень, які були принесені тоді в посвяченні святилища. 3 І мир і спокій існували в той час, 4 і мудрість була чута в зібранні: і багатства розуміння були звеличені в громадах, 5 і святі свята виконувалися в блаженстві й у великій радості. 6 І суд правителів тоді був видений без лукавства, і праведність приписів Могутнього була виконана з істиною. 7 І земля [яка] була тоді улюблена Ягве, і оскільки її мешканці не грішили, вона була прославлена понад усі землі, і місто Сіон правило тоді над усіма землями й регіонами. 8 Це є світлі води, які ти бачив.

62 1 А чорні сьомі води, які ти бачив, це є спотворення (приведене) радою Єровоама, який узяв раду зробити двох телят із золота: 2 І всі беззаконня, які царі, що були після нього, беззаконно вчинили. 3 І прокляття Єзавелі й поклоніння ідолам, яке Ізраїль практикував у той час. 4 І стримання дощу, і голоди, які сталися, доки жінки їли плід своїх утроб. 5 І час їхнього полону, який прийшов на дев’ять племен із половиною, бо вони були в багатьох гріхах. 6 І Шалманезар, цар Ассирії, прийшов і відвів їх у полон. 7 Але щодо язичників, було б нудно розповідати, як вони завжди творили нечестивість і злочестивість і ніколи не творили праведності. 8 Це є чорні сьомі води, які ти бачив.

63 1 «А світлі восьмі води, які ти бачив, це є правота й прямота Єзекії, царя Юди, і благодать (Ягве), яка прийшла на нього. 2 Бо коли Сеннахериб був збурений, щоб він міг загинути, і його гнів тривожив його, щоб він тим міг загинути, через безліч також народів, які були з ним. 3 Коли, крім того, Єзекія, цар, почув ті речі, які цар Ассирії замишляв, (тобто) прийти й схопити його й знищити його народ, два з половиною племені, які залишилися: ні, більше, він бажав повалити також Сіон: тоді Єзекія довірився своїм ділам і мав надію у своїй праведності, і говорив із Могутнім і сказав: 4

[Правий колонка]

«Ось, бо ось! Сеннахериб готовий знищити нас, і він буде хвалькуватий і піднесений, коли він знищить Сіон». 5 І Могутній почув його, бо Єзекія був мудрий, і Він мав повагу до його молитви, бо він був праведний. 6 І після цього Могутній наказав Раміелові, Своєму ангелові, який говорить із тобою. 7 І я вийшов і знищив їхню безліч, число чиїх начальників лише було сто вісімдесят п’ять тисяч, і кожен із них мав рівне число (під своєю командою). 8 І в той час я спалив їхні тіла всередині, але їхній одяг і зброю я зберіг зовні, щоб ще дивовижніші діяння Могутнього могли з’явитися, і щоб тим Його ім’я могло бути сповіщене по всій землі. 9 І Сіон був спасений, і Єрусалим визволений: Ізраїль також був звільнений від скорботи. 10 І всі ті, хто був у святій землі, раділи, і ім’я Могутнього було прославлене, так що про нього говорили. 11 Це є світлі води, які ти бачив.

64 1 «А чорні дев’яті води, які ти бачив, це є все злочестиве, яке було в дні Манасії, сина Єзекії. 2 Бо він вчинив багато нечестивості, і він убивав праведних, і він викривляв суд, і він проливав кров невинних, і одружених жінок він насильно опоганював, і він перевертав вівтарі, і знищував їхні приношення, і виганяв їхніх священиків, щоб вони не служили у святилищі. 3 І він зробив образ із п’ятьма обличчями: чотири з них дивилися на чотири вітри, а п’яте — на вершині образу, як противник ревності Могутнього. 4 І тоді гнів вийшов із присутності Могутнього з наміром, щоб Сіон був викорінений, як також сталося у твої дні. Але також проти двох племен із половиною вийшов декрет, що вони також будуть відведені в полон, як ти тепер бачив. 5 І до такої міри зросла нечестивість Манасії, що вона усунула хвалу Всевишнього зі святилища. 7 З цієї причини Манасія був у той час названий «нечестивим», і нарешті його житло було у вогні. 8 Бо хоч його молитва була почута у Всевишнього, нарешті, коли він був кинутий у мідного коня й мідний кінь був розтоплений, це послужило йому знаком на годину. 9 Бо він не жив досконало, бо він не був достойний — але щоб відтоді він міг знати, ким нарешті він буде мучений. 10 Бо той, хто здатний благодіяти, також здатний мучити.

65 1 Так, крім того, Манасія діяв нечестиво й думав, що в його час Могутній не досліджуватиме цих речей. 2 Це є чорні дев’яті води, які ти бачив.

66 1 «А світлі десяті води, які ти бачив: це є чистота поколінь Йосії, царя Юди, який був єдиний у той час, хто підпорядкував себе Могутньому всім своїм серцем і всією своєю душею. 2 І він очистив землю від ідолів, і освятив усі посудини, які були опоганені, і повернув приношення до вівтаря, і підняв ріг святого, і підніс праведних, і вшанував усіх, хто був мудрий у розумінні, і повернув священиків до їхнього служіння, і знищив і усунув магів і чарівників і некромантів із землі. 3 І не лише він убив нечестивих, які жили, а вони також узяли з гробниць кості мертвих і спалили їх вогнем. 4 [І свята й суботи він встановив у їхній святості], і їхніх опоганених він спалив у вогні, і брехливих пророків, які обманювали народ, цих також він спалив у вогні, а народ, який слухав їх, коли вони жили, він кинув їх у потік Кедрон і нагромадив каміння на них. 5 І він був ревний ревністю для Могутнього всією своєю душею, і він сам був

Печаткована джерела Сторінка 311

[Лівої колонки]

Він був твердий у законі того часу, і не залишив нікого необрезаного чи нечесника у всій землі всі дні свого життя. 6 Тому він отримає вічну нагороду, і в подальшому він буде прославлений з Сильним над багатьма в майбутньому. 7 Бо за його і за тих, хто подібен йому, були створені і підготовлені перед вами слави, про які ви вже говорили.

67 1 «А чорні одинадцяті води, які ти бачив: це є лихо, яке тепер спіткає Сіон. 2 Чи ти думаєш, що немає муки ангелам у присутності Могутнього, що Сіон був так відданий, і що ось! язичники хваляться у своїх серцях і збираються перед своїми ідолами й кажуть: “Вона потоптана, яка часто топтала, і вона зведена до рабства, яка зводила (інших)”? 3 Чи ти думаєш, що в цих речах Всевишній радіє, або що Його ім’я прославляється? 4 [Але як це послужить Його праведному судові?] 5 Проте після цих речей розсіяні серед язичників будуть схоплені скорботою, і в ганьбі вони мешкатимуть у кожному місці. 6 Бо наскільки Сіон відданий і Єрусалим спустошений, ідоли процвітатимуть у містах язичників, і пара диму кадила праведності, яка за законом, погашена в Сіоні, і в регіоні Сіону в кожному місці ось! є дим нечестивості. 7 Але цар Вавилона постане, який тепер знищив Сіон, і він хвалитиметься над народом, і він говоритиме великі речі у своєму серці в присутності Всевишнього. 8 Але він також упаде нарешті. Це є чорні води.

68 1 «А світлі дванадцяті води, які ти бачив: це є слово. Бо після цих речей прийде час, коли твій народ впаде в біду, так що всі вони ризикуватимуть загинути разом. 3 Проте, вони будуть спасені, і їхні вороги впадуть у їхній присутності. 4 І вони матимуть у (належний) час велику радість. 5 І в той час після короткого проміжку Сіон знову буде відбудований, і його приношення знову будуть відновлені, і священики повернуться до свого служіння, і також язичники прийдуть прославляти його. 6 Проте, не повністю, як на початку. 7 Але станеться після цих речей, що буде падіння багатьох народів. 8 Це є світлі води, які ти бачив.

69 1 «Бо останні води, які ти бачив, які були темніші за всі, що були перед ними, ті, які були після дванадцятого числа, які були зібрані разом, належать усьому світові. 2 Бо Всевишній вчинив поділ від початку, бо Він сам знає, що станеться. 3 Бо щодо величезних злочинів і нечестивостей, які мали бути вчинені перед Ним, Він передбачив шість видів їх. 4 І щодо добрих діл праведних, які мали бути виконані перед Ним, Він передбачив шість видів їх, поза тими, які Він мав би вчинити при завершенні віку. 5 Через нього не було чорних вод із чорними, ані світлих зі світлими; бо це є завершення.

70 1 «Слухай, отже, тлумачення останніх чорних вод, які мають прийти [після чорних]: це слово. 2 Ось! дні приходять, і буде, коли час віку дозріє,

[Правий колонка]

І жниво злих і добрих насінь прийшло, що Могутній принесе на землю та її мешканців збурення духу й заціпеніння серця. 3 І вони ненавидітимуть один одного, і провокуватимуть один одного до боротьби, і підлі правитимуть над почесними, і ті низького ступеня будуть піднесені над знаменитими. 4 І численні будуть віддані в руки небагатьох, і ті, хто був ніщо, правитимуть над сильними, і бідні матимуть достаток понад багатих, і нечестиві піднесуть себе над героїчними. 5 І мудрі мовчатимуть, і дурні говоритимуть, ані думка людей тоді не буде підтверджена, ані рада могутніх, ані надія тих, хто сподівається, не буде підтверджена. 6 І коли ті речі, які були передбачені, стануться, тоді замішання впаде на всіх людей, і деякі з них упадуть у битві, і деякі з них загинуть у муці, 7 і деякі з них будуть знищені своїми власними. Тоді Всевишній народи, яких Він приготував раніше, і вони прийдуть і воюватимуть із лідерами, які тоді залишаться. 8 І станеться, що хто врятується з війни, помре в землетрусі, і хто врятується з землетрусу, буде спалений вогнем, і хто врятується з вогню, буде знищений голодом. 9 [І станеться, що хто з переможців і переможених врятується й уникне всіх цих вищезгаданих речей, буде відданий у руки Мого слуги Месії.] 10 Бо вся земля пожере своїх мешканців.

71 1 «І свята земля матиме милість до своїх власних, і вона захистить своїх мешканців у той час. 2 Це є видіння, яке ти бачив, і це є тлумачення. 3 Бо я прийшов сказати тобі ці речі, бо твоя молитва була почута у Всевишнього.

72 «Слухай тепер також щодо світлої блискавки, яка має прийти при завершенні після цих чорних (вод): це слово. 2 Після того як знаки прийдуть, про які тобі було сказано раніше, коли народи стануть бурхливими й час Мого Месії прийде, він і покличе всі народи, і деяких із них він пощадить, а деяких із них він уб’є. 3 Ці речі, отже, прийдуть на народи, які мають бути пощаджені Ним. 4 Кожен народ, який не знає Ізраїля й не топтав насіння Якова, справді буде пощаджений. 5 І це тому, що деякі з кожного народу будуть підпорядковані твоєму народові. 6 Але всі ті, хто правив над вами або знав вас, будуть віддані мечеві.

73 1 І станеться, коли Він понизив усе, що є у світі, і сів у мирі на вік на престолі Свого царства, що радість тоді буде відкрита, і спокій з’явиться. 2 І тоді зцілення зійде в росі, і хвороба відійде, і тривога, і мука, і плач минуть з-поміж людей,

[продовжується на сторінці 312]

ПРИНТРОВАННА КОГДА СТРАНИЦА 312 (2 БАРУЧ продовжує)

[Ліва колонка: розділ 73 продовжується з сторінки 311, а потім з позиції 74, 75, 76)

І радість пройде через всю землю. 3 І ніхто знову не помре передчасно, ані жодна напасть раптово не спіткає. 4 І суди, і образливі розмови, і суперечки, і помсти, і кров, і пристрасті, і заздрість, і ненависть, і всі речі, подібні до цих, підуть на осуд, коли вони будуть усунені. 5 Бо саме ці речі наповнили цей світ злами, і через них життя людини було велико стривожене. 6 І дикі звірі прийдуть із лісу й служитимуть людям, і аспіди й дракони вийдуть зі своїх нір, щоб підпорядкувати себе маленькій дитині. 7 І жінки більше тоді не матимуть болю, коли вони народжують, ані не страждатимуть мук, коли вони дають плід утроби.

74 1 І станеться в ті дні, що женці не втомлюватимуться, ані ті, хто будує, не будуть зношені працею: бо діла самі швидко просуватимуться разом із тими, хто їх чинить, у великому спокої. 2 Бо той час є завершенням того, що тлінне, і початком того, що нетлінне. 3 Тому ті речі, які були передбачені, належатимуть йому: тому він далеко від зол і близько до тих речей, які не вмирають. 4 Це є світла блискавка, яка прийшла після останніх темних вод».

75. Гімн Варуха про незбагненність доріг Ягве й про Його милості, через які вірні досягнуть блаженного завершення

75 1 І я відповів і сказав: «Хто може зрозуміти, о Ягве, Твою доброту? Бо вона незбагненна. 2 Або хто може дослідити Твої милосердя, які безмежні? 3 Або хто може збагнути Твій розум? 4 Або хто здатний розповісти думки Твого розуму? 5 Або хто з народжених може сподіватися прийти до тих речей, хіба він є той, до кого Ти милосердний і благодатний? 6 Бо якщо певно Ти не мав би милосердя до людини, ті, хто під Твоєю правою рукою, вони не могли б прийти до тих речей. Але ті, хто в названих числах, можуть бути покликані. 7 Але якщо, справді, ми, хто існує, знаємо, задля чого ми прийшли, і підпорядковуємо себе Тому, Хто вивів нас із Єгипту, ми прийдемо знову й згадаємо ті речі, які минули, і радітимемо щодо того, що було. 8 Але якщо тепер ми не знаємо, задля чого ми прийшли, і не визнаємо владарювання Того, Хто вивів нас із Єгипту, ми прийдемо знову й шукатимемо тих речей, які були тепер, і будемо засмучені болем через ті речі, які спіткали».

76. Варух наказав навчити народ протягом сорока днів, а потім бути готовим до свого Взятий на Прихід Месія

[Північний колонка: 76, 77]

76 1 І Він відповів і сказав мені: [«Оскільки одкровення цього видіння було витлумачене тобі, як ти просив], слухай слово Всевишнього, щоб ти міг знати, що має спіткати тебе після цих речей. 2 Бо ти певно відійдеш із цієї землі, проте не до смерті, але ти будеш збережений до завершення часів. 3 Піднімися, отже, на вершину тієї гори, і там пройдуть перед тобою всі регіони тієї землі, і постать населеного світу, і вершини гір, і глибини долин, і глибини морів, і число річок, щоб ти міг бачити, що ти залишаєш і куди ти йдеш. 4 Тепер це станеться після сорока днів. Іди тепер, отже, протягом цих днів і наставляй народ, наскільки ти здатний, щоб вони могли навчитися, щоб не померти в останній час, а могли навчитися, щоб вони могли жити в останні часи».

77. Указання Варуха народу і його написання двох листів—один до дев'яти і пів плем'я в Асірії, а інший - до двох і пів плем'я в Вавилоні

77 1 І я, Варух, пішов туди й прийшов до народу, і зібрав їх разом від найбільшого до найменшого, і сказав їм: 2 «Слухайте, ви, діти Ізраїля, ось, скільки вас, хто залишається від дванадцяти племен Ізраїля. 3 Бо вам і вашим батькам Ягве дав закон відмінніший, ніж усім народам. 4 І оскільки ваші брати переступили заповіді Всевишнього,

Він приніс помсту на вас і на них, і Він не пощадив колишніх, а останніх також Він дав у полон: і Він не залишив рештки їх. 5 Але ось! ви тут зі мною. 6 Якщо, отже, ви спрямуєте ваші дороги правильно, ви також не відійдете, як ваші брати відійшли, а вони прийдуть до вас. 7 Бо Він милосердний, у Кому ви поклоняєтеся, і Він благодатний, у Кому ви сподіваєтеся, і Він істинний, так що Він чинитиме добро, а не зло. 8 Чи ви не бачили тут, що спіткало Сіон? 9 Або ви, можливо, думаєте, що місце згрішило, і що з цієї причини воно було повалене? Або що земля вчинила глупоту, і що тому вона була віддана? 10 І чи ви не знаєте, що через вас, хто згрішив, те, що не грішило, було повалене, і через тих, хто творив злочестиво, те, що не творило глупоти, було віддане (його) ворогам?»

11 І весь народ відповів і сказав мені: «Наскільки ми можемо згадати добрі речі, які Могутній вчинив нам, ми згадуємо їх, а ті речі, яких ми не пам’ятаємо, Він у Своїй милості знає. 12 Проте, вчини це для нас, твого народу: напиши також нашим братам у Вавилоні послання вчення й сувій надії, щоб ти міг утвердити їх також, перш ніж ти відійдеш від нас.

13 Бо пастирі Ізраїля загинули, і лампи, які давали світло, погашені, і джерела стримали свій потік, звідки ми пили. 14 І ми залишені в темряві, і серед дерев лісу», «і спрага пустелі». 15 І я відповів і сказав їм: «Пастирі, і лампи, і джерела приходять від закону: і хоч ми відходимо, проте закон перебуває. 16 Якщо, отже, ви маєте повагу до закону,

ТОЛЖЕННА ПРИНТОВА СТРАНИЦА 313 (2 БАРУЧ продовжує)

[Ліва колонка: 77 продовжено, 78-85 Заголовок листа, 78, 79]

І маєте намір щодо мудрості, лампа не бракуватиме, і пастир не зазнає невдачі, і джерело не висохне. 17 Проте, як ви сказали мені, я напишу також вашим братам у Вавилоні, і я пошлю через людей, і я напишу подібним чином дев’яти племенам із половиною, і пошлю через птаха». 18 І сталося двадцять першого дня восьмого місяця, що я, Варух, прийшов і сів під дубом під тінню гілок, і жодна людина не була зі мною, а я був сам. 19 І я написав ці два послання: одне я послав орлом дев’яти з половиною племенам; а друге я послав тим, хто був у Вавилоні, через трьох людей. 20 І я покликав орла й говорив ці слова до нього: 21 «Всевишній зробив тебе, щоб ти був вищий за всіх птахів. 22 І тепер іди й не зупиняйся в (жодному) місці, ані не входь у гніздо, ані не сідай на жодне дерево, доки ти не перелетиш через широту багатьох вод річки Євфрат і не підеш до народу, який мешкає там, і не кинеш їм це послання. 23 Пам’ятай, крім того, що за часів потопу Ной одержав від голубки плід оливи, коли він послав її з ковчега. 24 Так, також ворони служили Іллі, приносячи йому їжу, як їм було наказано. 25 Соломон також, за часів свого царства, куди б він не побажав послати або шукати чого-небудь, наказував птахові (піти туди), і він слухався його, як він наказав. 26 І тепер нехай це не втомлює тебе, і не обертайся ні праворуч, ні ліворуч, а лети й іди прямою дорогою, щоб ти міг зберегти наказ Могутнього, згідно з тим, як я сказав тобі».

78-85. ЛІСТА ВА ВАРУХА СІНА НЕРІЯНАЯ, КАЗ Він написав дев'ять з половиною племен

78 1 Це є слова того послання, яке Варух, син Нерії, послав дев’яти з половиною племенам, які були за річкою Євфрат, у якому ці речі були написані. 2 Так каже Варух, син Нерії, братам, відведеним у полон: «Милість і мир». Я тримаю в пам’яті, мої брати, любов Того, Хто створив нас, Хто любив нас віддавна й ніколи не ненавидів нас, а передусім виховував нас. 3 І справді я знаю, що ось усі ми, дванадцять племен, зв’язані одним зв’язком, оскільки ми народжені від одного батька. 4 Тому я був більш обережний залишити вам слова цього послання, перш ніж я помру, щоб ви могли бути втішені щодо зол, які прийшли на вас, і щоб ви могли бути засмучені також щодо зла, яке спіткало ваших братів; і знову, також, щоб ви могли виправдати суд, який 5 Він постановив проти вас, що ви мали бути відведені в полон — бо те, що ви постраждали, непропорційне тому, що ви вчинили, — щоб в останній час ви могли бути знайдені достойними ваших батьків. 6 Тому, якщо ви вважаєте, що ви тепер постраждали ці речі для вашого добра, щоб ви не могли нарешті бути засуджені й мучені, тоді ви одержите надію — що якщо передусім ви знищите зі свого серця марну помилку, через яку ви відійшли звідси. 7 Бо якщо ви так чините ці речі, Він постійно пам’ятатиме вас, Він, Хто завжди обіцяв від нашого імені тим, хто був відмінніший за нас, що Він ніколи не забуде й не залишить нас, а з великою милістю збере разом знову тих, хто був розсіяний.

79 1 Тепер, мої брати, навчіться найперше, що спіткало Сіон: як Навуходоносор, цар Вавилона, піднявся проти нас. 2 Бо ми згрішили проти Того, Хто створив нас, і ми не тримали заповідей, які Він заповідав нам, проте він не покарав нас, як ми заслуговували. 3 Бо те, що спіткало вас, ми також страждаємо у видатній мірі, бо воно спіткало також нас.

[Північна колонка: 80, 81, 82, 83:1]

80 1 І тепер, мої брати, я відкриваю вам, що коли ворог оточив місто, ангели Всевишнього були послані, і вони повалили укріплення міцної стіни, і вони знищили міцні основи, які не могли бути викорінені. 2 Проте, вони сховали всі посудини святилища, щоб ворог не заволодів ними. 3 І коли вони вчинили ці речі, вони віддали полонених ворогові, повалену стіну, і пограбований дім, і спалений храм, і народ, який був подоланий, бо вони були віддані, щоб ворог не хвалився й не казав: “Так силою ми змогли спустошити навіть дім Всевишнього у війні”. Ваших братів також вони зв’язали й відвели до Вавилона, і спричинили їх мешкати там. 5 Але ми були залишені тут, будучи дуже нечисленні. 6 Це є скорбота, про яку я писав вам. 7 Бо певно я знаю, що (втіха) мешканців Сіону втішає вас: наскільки ви знаєте, що він процвітав, (ваша втіха) була більшою за скорботу, яку ви витримали, маючи відійти від нього.

81 1 Але щодо втіхи, слухайте слово. 2 Бо я оплакував Сіон, і я молився про милість від Всевишнього, і я сказав: 3 Як довго ці речі триватимуть для нас? І чи ці зла приходитимуть на нас завжди? 4 І Могутній вчинив згідно з безліччю Своїх милостей, а Всевишній згідно з величчю Свого милосердя. І Він відкрив мені слово, щоб я міг одержати втіху. І Він показав мені видіння, щоб я знову не витримував муки. І Він відкрив мені таємницю часів. І прихід годин Він показав мені.

82 1 Тому, мої брати, я писав вам, щоб ви могли втішити себе щодо безлічі ваших скорбот. 2 Бо знайте, що наш Творець певно помститься за нас усім нашим ворогам, згідно з усім, що вони вчинили нам, також що завершення, яке Всевишній вчинить, дуже близьке, і Його милість, яка приходить, і завершення Його суду жодним чином не далекі. 3 Бо ось! ми бачимо тепер безліч процвітання язичників, хоч вони діють нечестиво, але вони будуть як пара: 4 І ми бачимо безліч їхньої влади, хоч вони чинять зло, але вони будуть зроблені подібними до краплі: 5 І ми бачимо твердість їхньої могутності, хоч вони противляться Могутньому щогодини, але вони будуть зараховані як слина: 6 І ми розглядаємо славу їхньої величі, хоч вони не тримають уставів Всевишнього, але як дим вони минуть: 7 І ми роздумуємо про красу їхньої грації, хоч вони мають справу з опоганеннями, але як трава, що в’яне, вони зів’януть: 8 І ми розглядаємо силу їхньої жорстокості, хоч вони не пам’ятають кінця (її), але як хвиля, що минає, вони будуть розбиті. 9 І ми зауважуємо хвалькуватість їхньої могутності, хоч вони заперечують благодіяння Ягве, який дав (її) їм, але вони минуть як минаюча хмара. 83 1 (Бо Всевишній певно прискорить Свої часи, і Він певно наведе Свої години.

ПРИНТОВАННА КОРЕНЬСКА СТРАНЬ 314 (2 BARUCH завершено)

[Левова колонка: 83 продовжується, 84:1-5]

2 І Він певно судитиме тих, хто у Його світі, і відвідає в істині всі речі через усі їхні приховані діла. 3 І Він певно дослідить таємні думки, і те, що відкладене в таємних покоях усіх членів людини. І зробить (їх) явними в присутності всіх із докором. 4 Нехай, отже, жодна з цих теперішніх речей не сходить у ваші серця, а передусім будьмо очікуючі, бо те, що обіцяне нам, прийде. 5 І не дивимося тепер на насолоди язичників у теперішньому, а пам’ятаймо те, що було обіцяне нам у кінці. 6 Бо кінці часів і сезонів і все, що з ними, певно минуть разом. 7 Завершення, крім того, віку тоді покаже велику могутність його правителя, коли всі речі прийдуть на суд. 8 Приготуйте, отже, ваші серця до того, у що перед тим ви вірили, щоб ви не прийшли бути в неволі в обох світах, так що ви будете відведені в полон тут і мучені там. 9 Бо те, що існує тепер, або що минуло, або що має прийти, у всіх цих речах ані зло не є повністю злом, ані знову добро повністю добром. 10 Бо всі здоровості цього часу обертаються на хвороби, 11 і вся могутність цього часу обертається на слабкість, і вся сила цього часу обертається на безсилля, 12 і всяка енергія юності обертається на старість і завершення. І всяка краса грації цього часу обертається зів’ялою й ненависною. 13 І всяке горде панування теперішнього обертається на приниження й ганьбу, 14 і всяка хвала слави цього часу обертається на ганьбу мовчання, і всякий марний блиск і зухвалість цього часу обертається на безголосу руїну. 15 І всяка насолода й радість цього часу обертається на червів і тління. 16 І всякий галас пихи цього часу обертається на порох і тишу. 17 І всяке володіння багатствами цього часу обертається лише на Шеол, 18 і всякий грабіж пристрасті цього часу обертається на мимовільну смерть, і всяка пристрасть пожадливостей цього часу обертається на суд мук. 19 І всяке хитрування й лукавство цього часу обертається на доказ істини, 20 і всяка солодкість мазей цього часу обертається на суд і осуд, 21 і всяка любов брехні обертається на зневагу через істину. 22 [Оскільки, отже, всі ці речі чиняться тепер, чи хтось думає, що вони не будуть помщені? Але завершення всіх речей прийде до істини.] 84 Ось! я, отже, відкрив вам (ці речі), доки я живу: бо я сказав (це), щоб ви навчилися речей, які відмінні, бо Могутній наказав мені наставляти вас: і я поставлю перед вами деякі заповіді Його суду, перш ніж я помру. 2 Пам’ятайте, що колись Мойсей певно покликав небо й землю свідчити проти вас і сказав: «Якщо ви переступите закон, ви будете розсіяні, але якщо ви триматимете його, ви будете збережені». 3 І інші речі також він казав вам, коли дванадцять племен були разом у пустелі. 4 І після його смерті ви відкинули їх від себе: з цієї причини прийшло на вас те, що було передбачене. 5 І тепер Мойсей казав вам, перш ніж вони спіткали вас, і ось! вони спіткали вас: бо ви залишили закон.

[Пряма колона: 84 продовжено, 85, "завершити" — Кінець 2 Варуха]

6 Ось! я також кажу вам після того, як ви постраждали, що якщо ви слухаєтеся тих речей, які були сказані вам, ви одержите від Могутнього все, що було відкладене й збережене для вас. 7 Крім того, нехай це послання буде для свідчення між мною і вами, щоб ви також могли пам’ятати заповіді Могутнього, і щоб також могла бути мені оборона в присутності Того, Хто послав мене. 8 І пам’ятайте ви закон і Сіон, і святу землю, і ваших братів, і завіт ваших батьків, і не забувайте свят і субот. 9 І передайте це послання й традиції закону вашим синам після вас, як також ваші батьки передали (їх) вам. 10 І в усі часи творіть прохання наполегливо й моліться ревно всім своїм серцем, щоб Могутній міг бути примирений із вами, і щоб Він не рахував безлічі ваших гріхів, а пам’ятав правоту ваших батьків. 11 Бо якщо Він судитиме нас не згідно з безліччю Своїх милостей, горе всім нам, хто народжений. 85 1 [Знайте, крім того, що в колишні часи й у поколіннях давнини наші батьки мали помічників, праведних людей і святих пророків: 2 Не більше, ми були у своїй власній землі [І вони допомагали нам, коли ми грішили],

закінчення

Останнє 2 бароші