Грім: Досконалий розум

Грім: Досконалий розум

Я послана від Сили, і я прийшла до тих, хто роздумує про мене. І я знайдена серед тих, хто шукає мене.

Погляньте на мене, усі ви, хто роздумує про мене; і ви, хто слухає, почуйте мене! Ви, хто очікує (перебуває) на мене, прийміть мене в себе. І не відвертайте від мене свого погляду. І не робіть так, щоб ваш голос ненавидів мене (не кажіть, що ненавидите мене), ані ваше слухання (ані не ненавидьте мого звуку, коли чуєте його). Не будьте невідаючими про мене в жодному місці й у жоден час (не переставайте думати про мене в жодному місці й у жоден час). Будьте насторожі! Не відвертайте від мене свого розуму.

Бо я — перша і остання. Я — шанована і зневажена, я — повія і свята. Я — дружина і діва. Я — мати і дочка. Я — члени родини моєї матері.

Я — безплідна і та, що має багато синів.

Я — та, що мала багато шлюбів, і я не взяла чоловіка. Я — повитуха і та, що не народжує. Я — місце втіхи від пологових мук.

Я — наречена і наречений. Це мій чоловік породив мене. Я — мати мого батька і сестра мого чоловіка (дідусь і невістка). А він (мій чоловік) — моє потомство.

Я — рабиня того, хто приготував мене, і я — цар мого потомства. Але він — той, хто породив мене перед часом у день народження, і він — моє потомство у (повноті) часу. Моя сила — від нього. Я — жезл його сили в його юності, а він — жезл моєї старості. І все, що він хоче, станеться зі мною.

Я — мовчання, якого не можна збагнути, і я — думка, що повторюється у вашому розумі. Я — голос багатьох звуків і слово (логос), чиє явлення набуває багатьох форм. Я — вимовляння (звук / вислів) мого імені (я — явлення мого вимовленого імені).

Ви, хто ненавидить мене, чому ви любите мене

І чому ви ненавидите тих, хто любить мене? Ви, хто заперечує мене, проголошуйте (визнавайте) мене, і ви, хто проголошує (визнає) мене, заперечуйте мене. Ви, хто говорить правду про мене, говоріть неправду про мене, і ви, хто говорив неправду про мене, говоріть правду про мене. Ви, хто знає мене, станьте невідаючими про мене, а ті, хто був невідаючим про мене, пізнають мене.

Бо я — знання і незнання. Я — сором’язливість (сором) і сміливість. Я — безсоромна, я — засоромлена. Я — сила, і я — страх. Я — війна і мир. Зверніть на мене увагу.

Я — знечещена і піднесена. Зверніть увагу на мою бідність і моє багатство. Не дивіться на мене згори, коли я відкинута на землю (ґрунт), і ви знайдете мене серед тих, хто має прийти. І коли побачите мене на смітнику, не залишайте мене там відкинутою. І ви знайдете мене в царствах.

І не дивіться на мене тепер і не смійтеся з мене, коли я відкинута з тими, хто знечещений і в найнижчих (найменших) місцях. І не відкидайте мене (не скидайте мене) до тих, кого вбито насильно.

Я — милосердна, і я — жорстока. Тож будьте насторожі! Не ненавидьте мого послуху і не любіть мого самовладання. Не покидайте мене в моїй (часі) слабкості. І не бійтеся моєї сили. Чому ж тоді ви зневажаєте мій страх і проклинаєте мою гордість?

Я — та, що існує в усіх страхах, і в сміливості, і в тремтінні. Я — та, що слабка, і мені добре в місці насолоди. Я — нерозумна (безглузда — поза вашим відчуттям), і я — мудра.

Чому ви зненавиділи мене у ваших місцях обговорення і суперечок (рад)? З цієї причини я мовчатиму серед тих, хто мовчить, а потім я з’явлюся і говоритиму?

Чому ви зненавиділи мене, ви, греки? Тому, що я — негрекиня серед негреків?

Бо я — Мудрість (Софія) греків і Гнозис (Знання) чужинців (негреків / варварів). Я — суд для греків і чужинців (негреків / варварів).

Я — та, чиї численні образи в Єгипті (та, чий образ великий у Єгипті), і та, що не має образу серед чужинців (негреків / варварів). Я — та, яку ненавиділи всюди, і та, яку любили всюди.

Я — та, кого звуть Життя, а ви назвали Смерть. Я — та, кого звуть Закон, а ви назвали Беззаконня. Я — та, кого ви переслідували, і я — та, кого ви впіймали (схопили / стримали). Я — та, кого ви розсіяли, і та, кого ви зібрали докупи. Переді мною ви соромилися, і ви були безсоромні до мене (несором’язливі).

Я — та, що не дотримується святкових днів (свят), і я — та, чиїх святкових днів (свят) багато. Я — та, що безбожна, і я — та, чий Бог великий (численний).

Я — та, про кого ви роздумуєте, і та, кого ви відкинули (зневажили). Я — невідаюча, а проте від мене вони вчаться.

Я — та, кого ви зневажили, але про кого ви думаєте. Я — та, від кого ви ховаєтеся, а проте ви являєтеся мені (виявлені мені). Але коли б ви не ховалися, я буду виявлена. Бо коли б ви не були виявлені, я сховаюся від вас.

[ПРИМІТКА: Тут кодекс пошкоджений, і частини тексту бракує.] Ті, що мають […] до цього […] […] безглуздо Візьміть мене […] розуміння з горя (болю), і прийміть мене до себе в розумінні і в горі (болі). Прийміть мене до себе в ганебних місцях і місцях у руїні. І захопіть (візьміть / пограбуйте) у мене ті (речі), що добрі, хоч і в ганьбі. Примітка: Інший переклад міг би бути: Схопіть мене від тих, хто добрий, хоч ви й робите це в ганьбі.

З сорому прийміть мене до себе без сорому. І з безсоромності й сорому докоряйте моїм членам серед вас. І підійдіть до (ближче до) мене, ви, хто знає мене і хто знає мої члени. Установіть могутніх з-поміж малих перших створінь.

Вийдіть вперед у дитинство і не ненавидьте його за те, що воно крихітне і мале. І не відвертайтеся навіть трохи від величностей, які (є) частинами від малостей, бо речі малості відомі з речей величності.

Чому ви проклинаєте мене і шануєте мене?

Ви поранили, і ви мали милість.

Не відокремлюйте мене від перших, кого ви пізнали. І нікого не виганяйте, і нікого не повертайте […] (Примітка: Тут кодекс пошкоджений, і літер бракує.) …Викинь вас геть (повернув вас назад) і … не знайте його. [Я…] що моє […] Я знаю перших, і ті, хто після них, знають мене. Але я — досконалий розум і спочинок […] Я — гнозис мого шукання і відкриття тих, хто шукає мене. І повеління тих, хто питає про мене. І сила сил моїм гнозисом ангелів, посланих за моїм логосом (словом/повелінням), і боги у свої пори (часи) за моїм повелінням, і саме зі (зі) мною існують духи всіх людей, і саме в мені живуть жінки.

Я — та, кого шанують і хвалять і кого зневажливо ненавидять. Я — мир, але через мене прийшла війна. І я — чужинка і громадянка.

Я — сутність і та, що не має сутності.

Ті, хто виникає з мого синоусія (спілкування – зносин – соціальної взаємодії), не відають мене, а ті, хто в моїй сутності, знають мене. Ті, хто близький до мене, були невідаючими про мене, а ті, хто далекий від мене, пізнали мене.

У день, коли я близька, ви далекі від мене, а в день, коли я далека від вас, я близька до вас. Я — [….] всередині. [Я] ….. природ. Я — [……] творіння духів ….допит душ. Я — керована і нестриманість. Я — єднання і розпад. Я — та, що триває, і я — та, що відпускає (відпускати / припиняти). Я — та, що внизу, і вони підносяться до мене. Я — суд і виправдання.

Я — та, що безгрішна, і корінь гріха починається (виникає, виростає, розвивається) від мене. Я — бажання і хіть у зовнішньому прояві (вигляді), а внутрішнє самовладання існує в мені. Я — слухання, яке кожен здатен зрозуміти, і вислів, якого не можна зрозуміти (не можна схопити). Я — німа мовчазна, і велике — множество моїх слів (висловів). Почуйте мене в лагідності (м’якості) і вчіться від мене в суворості.

Я — та, що кричить, і я викинута на поверхню землі. Я готую хліб і мій розум усередині. Я — гнозис мого імені. Я — та, що кричить, і я — та, що слухає.

Я з’являюся і […] ходжу в […] печать мого […]… знак Я […] захист. Я — та, кого звуть Істина. І гріх (неправда / беззаконня / насильство) […].

Ви шануєте мене […] (вашими словами) і шепочете проти мене. Ви, переможені, судіть тих, хто переміг вас, перш ніж вони судитимуть вас, бо суд (суддя) і упередження існують у вас. Якщо цей засудить вас, хто виправдає вас? Або якщо він виправдає вас, хто зможе затримати (заарештувати) вас?

Те, що всередині вас, є також тим, що зовні вас. І той, хто створив вас зовні, є також тим, хто сформував вас усередині. І те, що ви бачите зовні себе, ви бачите всередині себе. Це явне (видиме), і це ваш одяг.

Почуйте мене, слухачі, і навчіться мого слова, ви, хто знає мене!

Я — слухання, яке можна зрозуміти (прийнятне) у всіх справах; я — слова (звук), яких не можна стримати (стримати / схопити). Я — ім’я звуку (голосу) і звук (голос) імені. Я — знак (форма) письма (літер) і існування розділення (лик відмінності).

(Примітка: кодекс тут пошкоджений, і трьох рядків бракує. Також зверніть увагу на зміну роду тут, оскільки предмет зміщується від жіночого до чоловічого.) І я … […] світло […] і […] […] слухачі […] до вас. […] велика сила. І […] не зрушить імені. […] той, хто створив мене. Але я промовлю його ім’я.

Ось його слова і всі писання, що були завершені. Зверніть увагу, ви, слухачі, і ви також, ви, ангели, що були послані, і ви, духи, що воскресли з мертвих, бо я — та, що єдино існує (самотньо існує). Я не маю нікого, хто судитиме мене. Багато солодких і бажаних форм існує в численних гріхах,

І нестримні потурання, і ганебні пристрасті, і минущі (тимчасові) насолоди, які люди тримають (хапають), доки не протверезіють і не піднімуться до свого місця спочинку. І вони знайдуть мене там, і житимуть, і не помруть знову.