Юстин Мученик — Перша апологія

ЮСТІН МАРТІР — Перша вибачення

РОЗДІЛ I. ЗВЕРНЕННЯ.

Імператор Титу Елію Адріану Антоніну Пію Августу Цезарю, і його сина Верисима філософа, і Люція філософа, природного сина Цезаря, і ухвалітого сина Пія, любителя знання, і священному Сенату, з усім народом Римлян, я, Юстін, син Прискуса і внук Баккія, народивши в Флавії Неаполі в Палестині, представляю цей звернення і прохання на користь тих з усіх народів, які несправедливо ненавидять і беззахисно зловживають, будучи одним з них.

РОЗДІЛ II. ВИМАГАЄТЬСЯ СПРАВЕДЛИВОСТІ.

Розум спрямовує тих, хто справді благочестивий і філософський, шанувати й любити лише те, що істинне, відмовляючись слідувати традиційним думкам, якщо вони нікчемні. Бо не лише здоровий розум спрямовує нас відмовлятися від керівництва тих, хто чинив або навчав чогось злого, а й на любителеві істини лежить обов’язок будь-якими засобами, і якщо загрожує смерть, навіть перед власним життям, обирати чинити й говорити те, що правильне. Ви, отже, оскільки вас називають благочестивими й філософами, охоронцями справедливості й любителями навчання, пильно уважте й вислухайте моє звернення; і якщо ви справді такі, це буде виявлено. Бо ми прийшли не лестити вам цим писанням, ані догоджати вам нашим зверненням, а просити, щоб ви винесли суд, після точного й ретельного розслідування, не підлещені упередженням чи бажанням догодити забобонним людям, ані спонукані нерозумним поривом чи злими чутками, які довго переважали, винести рішення, яке виявиться проти вас самих. Бо щодо нас, ми вважаємо, що жодне зло не може бути вчинене нам, хіба ми будемо засуджені як злочинці або доведені бути злими людьми; а ви, ви можете вбити, але не нашкодити нам.

РОЗДІЛ III. ВИМОГА СУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ.

Але щоб ніхто не думав, що це нерозумне й безрозсудне висловлювання, ми вимагаємо, щоб звинувачення проти християн були розслідувані, і щоб, якщо вони будуть підтверджені, вони були покарані, як вони заслуговують; [або радше, справді, ми самі покараємо їх.] Але якщо ніхто не може засвідчити нас ні в чому, істинний розум забороняє вам, заради злої чутки, кривдити безвинних людей, і справді радше вас самих, хто вважає за належне керувати справами не судом, а пристрастю. І кожна тверезомисляча особа заявить, що це єдине справедливе й рівноправне врегулювання, а саме, що піддані дають беззаперечний звіт про своє власне життя й вчення; і що, з іншого боку, правителі мають виносити своє рішення в послуху не насильству й тиранії, а благочестю й філософії. Бо так і правителі, і керовані пожинали б користь. Бо навіть один із давніх десь сказав: «Хіба і правителі, і керовані не філософствують, неможливо зробити держави блаженними». Наше завдання, отже, дати всім нагоду оглянути наше життя й вчення, щоб через тих, хто звик бути необізнаним у наших справах, ми не зазнали покарання, належного їм за розумову сліпоту; а ваша справа, коли ви чуєте нас, бути знайденими, як розум вимагає, добрими суддями. Бо якщо, коли ви дізналися істину, ви не чините того, що справедливо, ви будете перед Ягве без виправдання.

РОЗДІЛ IV. ХРИСТИЯНИ НЕСПРАВЕДЛИВО ЗАСУДЖЕНІ ЛИШЕ ЗА ЇХНЄ ІМ’Я.

Самим застосуванням імені ніщо не вирішується, ані добре, ані зле, окремо від дій, що маються на увазі в імені; і справді, принаймні настільки, наскільки можна судити з імені, в якому нас звинувачують, ми є найвідмінніші люди. Але оскільки ми не вважаємо справедливим просити бути виправданими через ім’я, якщо ми будемо засуджені як злочинці, так, з іншого боку, якщо буде знайдено, що ми не вчинили жодного злочину ані в справі такого нашого найменування, ані в нашій поведінці як громадян, ваша справа — дуже ревно остерігатися зазнати справедливого покарання, несправедливо караючи тих, хто не засуджений. Бо з імені ані хвала, ані покарання не могли б розумно виникати, хіба щось відмінне або нице в дії буде доведене. А тих серед вас самих, кого звинувачують, ви не караєте, перш ніж вони будуть засуджені; але в нашому випадку ви приймаєте ім’я як доказ проти нас, і це, хоча, що стосується імені, ви мали б радше карати наших обвинувачів. Бо нас звинувачують у тому, що ми християни, і ненавидіти те, що відмінне (християнське), несправедливо. Знову, якщо хтось із обвинувачених заперечує ім’я й каже, що він не християнин, ви виправдовуєте його, як такого, що не має доказу проти нього як злочинця; але якщо хтось визнає, що він християнин, ви караєте його через це визнання. Справедливість вимагає, щоб ви досліджували життя і того, хто визнає, і того, хто заперечує, щоб з його діянь було видно, яка людина кожен. Бо як деякі, кого навчав Учитель, Месія, не заперечувати Його, дають заохочення іншим, коли їх ставлять під питання, так, за всією ймовірністю, ті, хто веде зле життя, дають нагоду тим, хто без розгляду береться звинувачувати всіх християн у нечестивості й злочестивості. І це також неправильно. Бо й щодо філософії деякі приймають ім’я й одяг, хто не чинить нічого гідного своєї професії; і ви добре знаєте, що ті з давніх, чиї думки й вчення були цілком різноманітні, проте всі називаються одним іменем філософів. І з цих деякі навчали атеїзму; і поети, які процвітали серед вас, піднімають сміх із нечистоти Юпітера з його власними дітьми. І тих, хто тепер приймає таке навчання, ви не стримуєте; а, навпаки, ви даєте нагороди й почесті тим, хто милозвучно ображає богів.

РОЗДІЛ V. ХРИСТИЯН ЗВИНУВАЧЕНО В АТЕЇЗМІ.

Чому, отже, це має бути? У нашому випадку, хто зобов’язуємо себе не чинити жодної злочестивості ані не тримати цих атеїстичних думок, ви не досліджуєте звинувачень, висунутих проти нас; а, піддаючись нерозумній пристрасті й підбурюванню злих демонів, ви караєте нас без розгляду чи суду. Бо істина буде сказана; оскільки віддавна ці злі демони, спричиняючи явлення себе, і осквернили жінок, і зіпсували хлопців, і показували такі страшні видовища людям, що ті, хто не використовував свій розум у судженні про дії, які чинилися, були вражені жахом; і, захоплені страхом, і не знаючи, що це були демони, вони називали їх богами й давали кожному ім’я, яке кожен із демонів обрав для себе. І коли Сократ намагався істинним розумом і дослідженням вивести ці речі на світло й визволити людей від демонів, тоді самі демони, через людей, які раділи в беззаконні, спричинили його смерть, як атеїста й нечестивої особи, під звинуваченням, що «він вводив нові божества»; і в нашому випадку вони виявляють подібну діяльність. Бо не лише серед греків розум (Логос) переважав засудити ці речі через Сократа, а й серед варварів вони були засуджені самим Розумом (або Словом, Логосом), який прийняв форму, і став людиною, і був названий Єшуа Месія; і в послуху Йому ми не лише заперечуємо, що

А ті, що так роблять, - боги, але кажуть, що вони - безбожні і безбожні демони, чиї діли не піддаються порівнянні з діями людей, які прагнуть до добра.

РОЗДІЛ VI. ЗВИНУВАЧЕННЯ В АТЕЇЗМІ СПРОСТОВАНЕ.

Тому нас називають атеїстами. І ми визнаємо, що ми атеїсти, наскільки це стосується богів такого роду, але не щодо найістиннішого Ягве, Отця праведності й стриманості й інших чеснот, який вільний від усякої нечистоти. А і Його, і Сина (який вийшов від Нього й навчив нас цих речей, і воїнства інших добрих ангелів, які слідують і зроблені подібними до Нього), і пророчого Духа ми вшановуємо й поклоняємося, знаючи їх у розумі й істині, і сповіщаючи без заздрості кожному, хто бажає навчитися, як нас було навчено.

РОЗДІЛ VII. КОЖЕН ХРИСТИЯНИН МАЄ БУТИ СУДЖЕНИЙ ЗА СВОЇМ ВЛАСНИМ ЖИТТЯМ.

Але хтось скаже: деяких уже було заарештовано й засуджено як злочинців. Бо ви засуджуєте багатьох, багато разів, після розслідування життя кожного з обвинувачених окремо, але не через тих, про кого ми говорили. І це ми визнаємо, що як серед греків ті, хто навчає таких теорій, які їм до вподоби, усі називаються одним іменем «філософ», хоч їхні вчення різноманітні, так і серед варварів це ім’я, на якому накопичуються звинувачення, є спільною власністю тих, хто є, і тих, хто здається, мудрий. Бо всі називаються християнами. Тому ми вимагаємо, щоб діяння всіх тих, кого звинувачено перед вами, були суджені, щоб кожен, хто засуджений, міг бути покараний як злочинець, а не як християнин; і якщо ясно, що хтось безвинний, щоб він міг бути виправданий, оскільки самим фактом того, що він християнин, він не чинить зла. Бо ми не вимагатимемо, щоб ви карали наших обвинувачів; вони достатньо покарані своєю теперішньою злочестивістю й невіданням того, що правильне.

РОЗДІЛ VIII. ХРИСТИЯНИ ВИЗНАЮТЬ СВОЮ ВІРУ В ЯГВЕ.

І вважайте, що це для вас ми говорили ці речі; бо в нашій владі, коли нас допитують, заперечити, що ми християни, але ми не жили б, говорячи брехню. Бо, спонукані бажанням вічного й чистого життя, ми шукаємо житла, яке з Ягве, Отцем і Творцем усіх, і поспішаємо визнати нашу віру, переконані й впевнені, як ми є, що ті, хто довів Ягве своїми ділами, що вони слідували за Ним, і любили перебувати з Ним там, де немає гріха, щоб спричинити заворушення, можуть одержати ці речі. Це, отже, кажучи коротко, є те, що ми очікуємо й навчилися від Месії, і навчаємо. І Платон, подібним чином, казав, що Радамант і Мінос каратимуть злих, які прийшли перед них; і ми кажемо, що те саме буде вчинено, але рукою Месії, і над злими в тих самих тілах, знову з’єднаних із їхніми духами, які тепер мають зазнати вічного покарання; і не лише, як Платон сказав, на період тисячі років. І якщо хтось каже, що це неймовірне або неможливе, ця помилка наша є та, яка стосується лише нас самих, і жодної іншої особи, доки ви не можете засвідчити нас у вчиненні якоїсь шкоди.

РОЗДІЛ IX. ГЛУПОТА ІДОЛОПОКЛОНСТВА.

І ми не шануємо з багатьох жертв і квітових гірлянд богів, які люди утворюють і покладуть у святилищах і називають богами, бо ми бачимо, що вони бездухи і мертві, і не мають форми Ягве (не вважаємо, що Ягве має

таку форму, як деякі кажуть, що вони наслідують на Його честь), а мають імена й форми тих злих демонів, які з’явилися. Бо навіщо нам казати вам, хто вже знає, у які форми ремісники, різьблячи й ріжучи, ллючи й куючи, формують матеріали? І часто з посудин ганьби, лише змінюючи форму й роблячи образ потрібної форми, вони роблять те, що вони називають богом; що ми вважаємо не лише безглуздим, а й навіть образливим для Ягве, який, маючи невимовну славу й форму, так дістає Своє ім’я, прикріплене до речей, які тлінні й потребують постійного служіння. І що творці цих є і нестримані, і, не вдаючись у подробиці, практиковані в кожному пороку, ви дуже добре знаєте; навіть своїх власних дівчат, які працюють разом із ними, вони розбещують. Яке засліплення! щоб розпусні люди, як кажуть, формували й робили богів для вашого поклоніння, і щоб ви призначали таких людей охоронцями храмів, де вони зберігаються; не визнаючи, що незаконно навіть думати або казати, що люди є охоронцями богів.

РОЗДІЛ X. ЯК ТРЕБА СЛУЖИТИ ЯГВЕ.

Але ми одержали за традицією, що Ягве не потребує матеріальних приношень, які люди можуть дати, бачачи, справді, що Він Сам є постачальником усіх речей. І нас було навчено, і ми переконані, і віримо, що Він приймає лише тих, хто наслідує досконалості, які перебувають у Ньому, стриманість, і справедливість, і людинолюбство, і стільки чеснот, скільки властиво Ягве, якого не називають жодним власним іменем. І нас було навчено, що Він на початку вчинив зі Своєї доброти, заради людини, створив усі речі з неформованої матерії; і якщо люди своїми ділами виявляють себе гідними цього Його задуму, вони вважаються гідними, і так ми одержали, — царювати в товаристві з Ним, будучи визволені від тління й страждання. Бо як на початку Він створив нас, коли нас не було, так ми вважаємо, що подібним чином ті, хто обирає те, що Йому до вподоби, через свій вибір вважаються гідними нетління й спілкування з Ним. Бо виникнення на початку не було в нашій власній владі; і щоб ми могли слідувати тим речам, які Йому до вподоби, обираючи їх за допомогою розумових здатностей, якими Він Сам нас наділив, Він і переконує нас, і веде нас до віри. І ми думаємо, що це на користь усіх людей, що їх не стримують від навчання цих речей, а навіть закликають до цього. Бо стримання, якого людські закони не могли здійснити, Слово, оскільки Він божественний, здійснило б, якби злі демони, беручи собі за союзника похіть злочестивості, яка в кожній людині й яка тягне різноманітно до всякого пороку, не розсіяли багато фальшивих і нечестивих звинувачень, жодне з яких не стосується нас.

РОЗДІЛ XI. ЯКОГО ЦАРСТВА ХРИСТИЯНИ ШУКАЮТЬ.

І коли ви чуєте, що ми шукаємо царства, ви припускаєте, не вчиняючи жодного розслідування, що ми говоримо про людське царство; тоді як ми говоримо про те, яке з Ягве, як з’являється також із визнання їхньої віри, вчиненого тими, кого звинувачують у тому, що вони християни, хоч вони знають, що смерть є покаранням, присудженим тому, хто так визнає. Бо якби ми шукали людського царства, ми також заперечили б нашого Месію, щоб ми не були вбиті; і ми прагнули б уникнути викриття, щоб ми могли одержати те, що очікуємо. Але оскільки наші думки не зосереджені на теперішньому, ми не стурбовані, коли люди відтинають нас; оскільки також смерть є боргом, який у всякому разі має бути сплачений.

РОЗДІЛ XII. ХРИСТИЯНИ ЖИВУТЬ ЯК ПІД ОКОМ ЯГВЕ.

І більше за всіх інших людей ми є вашими помічниками й союзниками у сприянні миру, бачачи, що ми тримаємо цю думку, що однаково неможливо злому, зажерливому, змовникові й чеснотному уникнути уваги Ягве, і що кожна людина йде до вічного покарання або спасіння згідно з вартістю своїх дій. Бо якби всі люди знали це, ніхто не обрав би злочестивості навіть на трохи, знаючи, що він іде до вічного покарання вогню, а всіма засобами стримував би себе й прикрашав себе чеснотою, щоб він міг одержати добрі дари Ягве й уникнути покарань. Бо ті, хто через закони й покарання, які ви накладаєте, намагаються уникнути викриття, коли вони провиняються (і вони провиняються, також, під враженням, що цілком можливо уникнути вашого викриття, оскільки ви лише люди), ті особи, якби вони навчилися й були переконані, що ніщо, чи вчинене насправді, чи лише задумане, не може уникнути знання Ягве, всіма засобами жили б пристойно через загрожені покарання, як навіть ви самі визнаєте. Але ви, здається, боїтеся, щоб усі люди не стали праведними, і ви більше не матимете кого карати. Така була б турбота публічних катів, але не добрих князів. Але, як ми сказали перед тим, ми переконані, що ці речі спонукаються злими духами, які вимагають жертв і служіння навіть від тих, хто живе нерозумно; але щодо вас, ми припускаємо, що ви, хто прагне [репутації] благочестя й філософії, не вчините нічого нерозумного. Але якщо ви також, як дурні, віддаєте перевагу звичаю перед істиною, чиніть те, що ви маєте владу чинити. Але саме стільки влади мають правителі, які цінують думку більше за істину, скільки розбійники мають у пустелі. І що ви не досягнете успіху, проголошено Словом, понад якого, після Ягве, який породив Його, ми знаємо, немає правителя більш царського й справедливого. Бо як усі ухиляються від успадкування бідності чи страждань чи безвісності своїх батьків, так усе, що Слово забороняє нам обирати, розумна людина не обере. Що всі ці речі мають статися, я кажу, наш Учитель передрік, Той, Хто є і Син, і Апостол Ягве, Отця всіх і Правителя, Єшуа Месія; від кого також ми маємо ім’я християн. Звідси ми стаємо більш впевнені в усіх речах, яких Він навчив нас, оскільки все, що Він заздалегідь передрік, що має статися, бачиться насправді таким, що стається; і це є діло Ягве — сказати про річ, перш ніж вона станеться, і, як було передречено, так показати її такою, що стається. Було б можливо зупинитися тут і не додавати більше, вважаючи, що ми вимагаємо того, що справедливо й істинне; але оскільки ми добре знаємо, що нелегко раптово змінити розум, охоплений невіданням, ми маємо намір додати кілька речей, заради переконання тих, хто любить істину, знаючи, що не неможливо поставити невідання до втечі, представляючи істину.

РОЗДІЛ XIII. ХРИСТИЯНИ СЛУЖАТЬ ЯГВЕ РОЗУМНО.

Яка тверезомисляча людина, тоді, не визнає, що ми не є атеїстами, поклоняючись, як ми поклоняємося, Творцеві цього всесвіту, і проголошуючи, як нас було навчено, що Він не має потреби в потоках крові й возливаннях і кадилі; кого ми хвалимо до межі нашої сили вправами молитви й подяки за всі речі, якими ми забезпечені, як нас було навчено, що єдина честь, яка гідна Його, — не споживати вогнем те, що Він привів у буття для нашого прожиття, а використовувати це для себе й тих, хто потребує, і з вдячністю Йому складати подяки закликаннями й гімнами за наше творіння, і за всі засоби здоров’я, і за різні якості різних видів речей, і за зміни сезонів; і представляти перед Ним прохання за наше існування знову в нетлінні через віру в Нього. Наш учитель цих речей — Єшуа Месія, який також народився для цієї мети й був розп’ятий за Понтія Пілата, прокуратора Юдеї, за часів Цезаря Тиберія; і що ми

і поклоняються Йому, знаючи, що Він Син правдивого, Ягве Він сам, і тримаючи його на другому місці, і дух пророцтва в третьому, ми перевіряємо, бо вони проголошують наше божевілля, щоб складатися в цьому, що ми даємо розп'ятий людині другое місце не змінюється і вічне Елогім, Творець бо вони не розуміють таємниці, про яку ми вас просимо, щоб ви слухалися.

ХІЛІЧІРЕ КАПІР ДЕМОНСКИЙ ПРЕДКРІСТВЕННА ХРИСТІННА ДОКТРИНА.

Бо ми попереджаємо вас бути на сторожі, щоб ті демони, яких ми звинувачували, не обманули вас і цілком не відвернули вас від читання й розуміння того, що ми кажемо. Бо вони прагнуть тримати вас своїми рабами й слугами; і іноді явленнями у снах, а іноді магічними навіюваннями вони підкорюють усіх, хто не чинить сильного опору заради свого власного спасіння. І так чинимо й ми також, оскільки наше переконання Словом, стоїмо осторонь від них (тобто демонів) і слідуємо за єдиним ненародженим Ягве через Його Сина — ми, хто колись насолоджувався розпустою, а тепер приймаємо лише чистоту; ми, хто колись використовував магічні мистецтва, присвячуємо себе доброму й ненародженому Ягве; ми, хто цінував понад усе здобуття багатства й володінь, тепер приносимо те, що маємо, у спільний запас і сповіщаємо кожному, хто в потребі; ми, хто ненавидів і знищував один одного, і через їхні різні звичаї не жив би з людьми іншого племені, тепер, від приходу Месії, живемо дружньо з ними, і молимося за наших ворогів, і намагаємося переконати тих, хто ненавидить нас несправедливо, жити згідно з добрими приписами Месії, щоб вони могли стати учасниками з нами тієї самої радісної надії нагороди від Ягве, правителя всіх. Але щоб ми не здавалися такими, що міркуємо софістично, ми вважаємо правильним, перед тим як дати вам обіцяне пояснення, навести кілька приписів, даних самим Месією. І нехай буде вашим, як могутніх правителів, дослідити, чи нас було навчено й чи ми навчаємо цих речей істинно. Стислі й лаконічні висловлювання впали від Нього, бо Він не був софістом, але Його слово було силою Ягве.

РОЗДІЛ XV. ЩО САМ МЕСІЯ НАВЧАВ.

Щодо чистоти, Він висловив такі почуття, як ці: «Хто дивиться на жінку, щоб пожадати її, уже вчинив перелюб із нею у своєму серці перед Ягве». І: «Якщо твоє праве око спокушає тебе, вирви його; бо краще тобі увійти в Царство Небесне з одним оком, ніж, маючи два ока, бути кинутим у вічний вогонь». І: «Хто одружиться з нею, що розлучена від іншого чоловіка, чинить перелюб». І: «Є деякі, кого люди зробили євнухами, і деякі, хто народився євнухами, і деякі, хто зробив себе євнухами заради Царства Небесного; але не всі можуть прийняти це слово». Так що всі, хто за людським законом двічі одружені, є в очах нашого Учителя грішниками, і ті, хто дивиться на жінку, щоб пожадати її. Бо не лише той, хто в дії чинить перелюб, відкидається Ним, а й той, хто бажає вчинити перелюб; оскільки не лише наші діла, а й наші думки відкриті перед Ягве. І багато хто, і чоловіки, і жінки, хто був учнями Месії з дитинства, залишається чистим у віці шістдесяти чи сімдесяти років; і я хвалюся, що міг би представити таких із кожної раси людей. Бо що я скажу, також, про незліченну безліч тих, хто реформував нестримані звички й навчився цих речей? Бо Месія покликав не праведних ані чистих до покаяння, а безбожних, і розпусних, і несправедливих; Його слова були: «Я прийшов не кликати праведних, а грішників до покаяння». Бо небесний Отець бажає радше покаяння, ніж покарання грішника. І про нашу любов до всіх Він навчав так: «Якщо ви любите тих, хто любить вас, що нового ви чините? бо навіть розпусники чинять це. Але Я кажу вам: моліться за ваших ворогів,

і любіть тих, хто ненавидить вас, і благословляйте тих, хто проклинає вас, і моліться за тих, хто кривдить вас». І що ми маємо сповіщати нужденним і не чинити нічого для слави, Він сказав: «Давай тому, хто просить у тебе, і від того, хто хоче позичити, не відвертайся; бо якщо ви позичаєте тим, від кого сподіваєтеся одержати, що нового ви чините? навіть митарі чинять це. Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і іржа нищить, і де розбійники прориваються; а збирайте собі скарби на небі, де ані міль, ані іржа не нищить. Бо що людині корисного, якщо вона здобуде весь світ, а втратить свою власну душу? або що людина дасть в обмін за неї? Збирайте, отже, скарби на небі, де ані міль, ані іржа не нищить». І: «Будьте добрими й милосердними, як ваш Отець також добрий і милосердний, і спричиняє Своє сонце сходити на грішників, і праведних, і злих. Не дбайте, що ви їстимете або що ви одягнете; чи ви не кращі за птахів і звірів? І Ягве годує їх. Не дбайте, отже, що ви їстимете або що ви одягнете; бо ваш небесний Отець знає, що ви маєте потребу в цих речах. А шукайте Царства Небесного, і всі ці речі будуть додані вам. Бо де його скарб, там також розум людини». І: «Не чиніть цих речей, щоб вас бачили люди; інакше ви не маєте нагороди від вашого Отця, який на небі».

РОЗДІЛ XVI. ПРО ТЕРПІННЯ Й КЛЯТВУ.

І щодо того, що ми терплячі до кривд, і готові служити всім, і вільні від гніву, це те, що Він сказав: «Тому, хто б’є тебе в одну щоку, запропонуй також другу; а тому, хто забирає твою сорочку чи плащ, не забороняй. І хто гнівається, є в небезпеці вогню. І кожного, хто примушує тебе йти з ним милю, слідуй за ним дві. І нехай ваші добрі діла сяють перед людьми, щоб вони, бачачи їх, могли прославити вашого Отця, який на небі». Бо ми не повинні боротися; ані Він не бажав, щоб ми були наслідувачами злих людей, а Він закликав нас вести всіх людей, терпінням і лагідністю, від ганьби й любові зла. І це справді доведено у випадку багатьох, хто колись був вашої думки, але змінив свою насильницьку й тиранічну вдачу, будучи подоланий чи сталістю, яку вони засвідчили в житті своїх сусідів, чи надзвичайною витримкою, яку вони спостерігали у своїх супутників, коли їх обманювали, чи чесністю тих, із ким вони вели справи.

І щодо того, що ми не клянемося взагалі й завжди говоримо істину, Він наказав так: «Не клянись взагалі; а нехай твоє так буде так, і твоє ні, ні; бо все, що більше за це, походить від зла». І що ми маємо поклонятися одному Ягве, Він так переконав нас: «Найбільша заповідь є: Ти поклонятимешся Ягве, твоєму Елогімові, і Йому одному ти служитимеш, усім своїм серцем і всією своєю силою, Ягве Елогімові, який створив тебе». І коли певний чоловік прийшов до Нього й сказав: «Добрий Учителю», Він відповів і сказав: «Немає нікого доброго, крім одного Ягве, який створив усі речі». І нехай ті, кого не знайдено такими, що живуть, як Він навчав, будуть зрозумілі як не християни, навіть якщо вони визнають устами приписи Месії; бо не ті, хто чинить визнання, а ті, хто чинить діла, будуть спасені, згідно з Його словом: «Не кожен, хто каже Мені: Єшуа, Єшуа, увійде в Царство Небесне, а той, хто чинить волю Мого Отця, який на небі. Бо хто слухає Мене й чинить Мої слова, слухає Того, Хто послав Мене. І багато хто скаже Мені: Єшуа, Єшуа, чи ми не їли й не пили в Твоє ім’я, і не чинили див? І тоді Я скажу їм: Відійдіть від Мене, ви, працівники беззаконня. Тоді буде плач і скрегіт зубів, коли праведні сяятимуть, як сонце, а злі послані у вічний вогонь. Бо багато хто прийде в Моє ім’я, одягнений зовні в овечий одяг, а всередині будучи хижими вовками. За їхніми ділами ви

ви пізнаєте їх. А кожне дерево, яке не приносить доброго плоду, зрубують і кидають у вогонь». А щодо тих, хто не живе згідно з цими Його вченнями й є християнами лише на ім’я, ми вимагаємо, щоб усі такі були покарані вами.

РОЗДІЛ XVII. МЕСІЯ НАВЧАВ ГРОМАДЯНСЬКОГО ПОСЛУХУ.

І всюди ми, охочіше за всіх людей, намагаємося платити тим, кого ви призначили, податки і звичайні, і надзвичайні, як нас було навчено Ним; бо в той час деякі прийшли до Нього й запитали Його, чи треба платити данину Цезарю; і Він відповів: «Скажіть Мені, чий образ несе монета?» І вони сказали: «Цезаря». І знову Він відповів їм: «Віддайте, отже, Цезарю те, що Цезареве, а Ягве те, що Ягве». Звідки Ягве одному ми віддаємо поклоніння, але в інших речах ми радо служимо вам, визнаючи вас царями й правителями людей, і молячись, щоб із вашою царською владою ви були знайдені такими, що володієте також здоровим судом. Але якщо ви не зважаєте на наші молитви й відверті пояснення, ми не зазнаємо жодної втрати, оскільки ми віримо (або радше, справді, переконані), що кожна людина страждатиме покарання у вічному вогні згідно з заслугою свого діяння й віддаватиме звіт згідно з владою, яку вона одержала від Ягве, як Месія натякнув, коли Він сказав: «Кому Ягве дав більше, від того більше вимагатиметься».

РОЗДІЛ XVIII. ДОКАЗ БЕЗСМЕРТЯ Й ВОСКРЕСІННЯ.

Бо поміркуйте про кінець кожного з попередніх царів, як вони померли смертю, спільною для всіх, яка, якби вона приводила до нечутливості, була б даром для всіх злих. Але оскільки відчуття залишається всім, хто коли-небудь жив, і вічне покарання відкладене (тобто для злих), дивіться, щоб ви не нехтували бути переконаними й тримати як свою віру, що ці речі істинні. Бо нехай навіть некромантія, і ворожіння, які ви практикуєте через непорочних дітей, і викликання відійшовших людських душ, і ті, кого називають серед магів, Посилачі снів і Духи-помічники (фамільяри), і все, що чиниться тими, хто вмілий у таких справах, — нехай ці переконають вас, що навіть після смерті душі перебувають у стані відчуття; і ті, кого захоплюють і кидають духи мертвих, кого всі називають демоніаками або божевільними; і те, що ви вважаєте оракулами, і Амфілоха, Додони, Піфо, і скільки інших таких існує; і думки ваших авторів, Емпедокла й Піфагора, Платона й Сократа, і яму Гомера, і спуск Улісса оглянути ці речі, і все, що було висловлене подібного роду. Таку прихильність, яку ви даєте цим, дайте також нам, хто не менше, а більш твердо, ніж вони, вірить у Ягве; оскільки ми очікуємо одержати знову наші власні тіла, хоч вони мертві й кинуті в землю, бо ми тримаємо, що з Ягве ніщо не неможливе.

РОЗДІЛ XIX. ВОСКРЕСІННЯ МОЖЛИВЕ.

І будь-кому продумуваному людині щось здавалося б більш неймовірним, ніж, якщо б ми не були в тілі, і хтось сказав, що можливо, що з маленької кропи людського насіння були сформовані кістки, судинки і м'ясо в такій формі, як ми бачимо? Бо давайте зараз сказати це гіпотетично: якщо ви самі не були такі, як ви зараз, і народилися від таких батьків [і причин], і хтось показував вам людське насіння і зображення людини, і сказав би з впевненістю, що з такої речовини може бути вироблено таке істота, ви повірили б, перш ніж ви побачили фактичне виробництво? Ніхто не посмеє заперечити [че таке твердження перевершило б віру]. Точно так, тоді ви тепер не вірите, тому що ви ніколи не бачили

мертва людина встане знову. Але як спочатку ви не повірили б, що можливо, щоб такі особи могли бути породжені з малої краплі, і проте тепер ви бачите їх так породженими, так також судіть, що не неможливо, щоб тіла людей, після того як вони розчинилися й, як насіння, розклалися на землю, у призначений час Ягве встали знову й одягнули нетління. Бо яку владу, гідну Ягве, уявляють ті, хто каже, що кожна річ повертається до того, з чого вона була породжена, і що понад це навіть сам Ягве не може нічого вчинити, ми не здатні збагнути; але це ми бачимо ясно, що вони не повірили б, що можливо, щоб вони могли стати такими й бути породженими з таких матеріалів, якими вони тепер бачать і себе, і весь світ бути. І що краще вірити навіть тому, що неможливе для нашої власної природи й для людей, ніж бути невіруючими, як решта світу, ми навчилися; бо ми знаємо, що наш Учитель Єшуа Месія сказав, що «те, що неможливе для людей, можливе для Ягве», і: «Не бійтеся тих, хто вбиває вас, і після цього не може вчинити більше; а бійтеся Того, Хто після смерті здатний кинути і душу, і тіло в пекло». А пекло є місцем, де мають бути покарані ті, хто жив злочестиво, і хто не вірить, що ті речі, яких Ягве навчив нас через Месію, стануться.

РОЗДІЛ XX. ЯЗИЧНИЦЬКІ АНАЛОГІЇ ДО ХРИСТИЯНСЬКОГО ВЧЕННЯ.

І Сибіль і Гістаспес казали, що має бути розпущення Ягве і філософи, які називаються стоїками, навчають, що навіть Ягве Він сам буде розчинено в вогні, і вони кажуть, що світ буде формуватися знову через цю революцію; але ми розуміємо, що Ягве, Творець якщо ж в деяких випадках ми навчаємо те ж саме, що і поети та філософи, яких ви поважаєте, а в інших - більш повноправні та божевільні в нашому навчанні, і якщо тільки ми доказуємо те, що стверджуємо, чому нас ненавидять несправедливо більше, ніж всіх інших? Бо якщо ми говоримо, що все було створено і організовано в світі Ягве, ми, здавалося б, висловлюємо доктрину Платона; і хоча ми кажемо, що все буде спалено, ми, здавалося б, висловлюємо доктрину стоїків; і хоча ми стверджуємо, що душі нечесних, будучи наділені відчуттям навіть після смерті, покараються, і що ті, хто добре визволений від покарання, проводять благословенне існування, ми, здавалося б, говоримо те ж, що поет і філософ; і хоча ми стверджуємо, що люди не повинні поклонятися ділам своїх рук, ми говоримо саме те, що було сказано комічним поетом Менандером та іншими подібними письменниками, бо вони заявили, що робочий більший за роботу.

РОЗДІЛ XXI. АНАЛОГІЇ ДО ІСТОРІЇ МЕСІЇ.

І коли ми також кажемо, що Слово, який є першим народженням Ягве, був створений без сексуального союзу, і що Він, Єшуа Месія, наш Учитель, був розкріжений і помер, і воскрес, і піднявся на небо, ми не пропонуємо нічого іншого, ніж те, що ви вірите щодо тих, кого ви поважаєте синів Юпітера. Бо ви знаєте, скільки синів ваші поважані письменники приписували Юпітеру: Меркурій, інтерпретаційний слово і вчитель всіх; Ескулапій, який, хоча він був великим лікарем, був побитий морем, і таким чином піднявся до неба; і Бакус також, після того, як він був вирваний з кінців; і Геркулес, коли він віддавав себе вогнам, щоб уникнути своїх трудів; і сини Леди, і Діоскур; і Персей, син Дана; і Белерофон, який, хоча виплив з смертних, піднявся до неба на коні Пегасу. Для чого я вважаю тих, хто, і що створює її, визнаний, як зірки Аріадне, і чиї з вас, хто вмирає достойним олаштування?

Хтось присягає, що бачив, як сжигаючий Цезар піднімається до неба з похоронного піру? І які дії записані у кожного з цих відомих синів Юпітера, не потрібно розповідати тим, хто вже знає. Це тільки скажеться, що вони написані для переваги і заохочення молодих вчених; адже всі вважають це честною річчю імітувати богів. Але далеко від будь-якої доброздатної душі бути такою думкою про богів, щоб вірити, що сам Юпітер, губернатор і творці всього, був як парикід і син парикід, і що, перемогний любов'ю до низької і позорної задоволення, він прийшов до Ганімеда і багатьох жінок, яких він порушив і які його сини зробили. Ягве у святості та доброті. І ми віримо, що ті, хто ходить безбожно і не покаїться, будуть покарані у вогні вічному.

РОЗДІЛ XXII. АНАЛОГІЇ ДО СИНІВСТВА МЕСІЇ.

Крім того, Син Ягве, названий Єшуа, навіть якщо лише людина за звичайним породженням, проте через Свою мудрість гідний називатися Сином Ягве; бо всі письменники називають Ягве Отцем людей і богів. І якщо ми стверджуємо, що Слово Ягве народилося від Ягве особливим способом, відмінним від звичайного породження, нехай це, як сказано вище, не буде для вас жодною надзвичайною річчю, ви, хто каже, що Меркурій є ангельським словом Ягве. Але якщо хтось заперечує, що Він був розп’ятий, у цьому також Він на рівні з тими вашими гаданими синами Юпітера, які страждали, як ми тепер перелічили. Бо їхні страждання при смерті записані як не всі однакові, а різноманітні; так що навіть особливістю Своїх страждань Він не здається нижчим за них; а, навпаки, як ми обіцяли в попередній частині цієї розмови, ми тепер доведемо Його вищим — або радше вже довели Його таким — бо вищий відкривається Його діями. І якщо ми навіть стверджуємо, що Він народився від діви, прийміть це спільно з тим, що ви приймаєте про Персея. І в тому, що ми кажемо, що Він зцілив кульгавих, паралітичних і народжених сліпими, ми здаємося такими, що кажуть дуже подібне до діянь, які, як кажуть, вчинив Ескулап.

РОЗДІЛ XXIII. АРГУМЕНТ.

І щоб це стало вам ясним—(по-перше) що все, що ми стверджуємо відповідно до того, що нас навчили Месія, і проповідників, які були до нього, є єдиними правдивими, і старшими, ніж всі письменники, які існують, що ми претендуємо на визнання, не тому, що ми говоримо те ж, що писали ці письменники, але тому, що ми говоримо правду; і (друге) що Єшуа Месія є єдиним правильним Сином, який народився Ягве, будучи Його Словом і первороденим, і силою; і, ставши людиною відповідно до Його волі, Він навчив нас цих речей для перетворення і відновлення людського роду; і (третьо, що перед тим, як Він став людиною серед людей, деякі, під впливом демонів раніше згадуваних, попередньо розповіли, за допомогою інструментів поетів, ті обставини, як дійсно відбулися, які, будучи вигадані, вони розповіли, таким же чином, як вони викликали виготовлення скандальних повідомлень проти нас погано і безбожні дії, про які немає ні свідчення, ні доказ—ми винесемо наступне доведення.

РОЗДІЛ XXIV. РІЗНОВИДИ ЯЗИЧНИЦЬКОГО ПОКЛОНІННЯ.

Перш за все [ми надаємо докази], тому що, хоча ми говоримо речі, схожі на те, що говорять греки, нас тільки ненавидять

через ім’я Месії, і хоч ми не чинимо жодного зла, нас карають смертю як грішників; інші люди в інших місцях поклоняються деревам і річкам, і мишам, і котам, і крокодилам, і багатьом нерозумним тваринам. Ані ті самі тварини не шануються всіма; а в одному місці одна вшановується, а інша в іншому, так що всі є нечестивими в суді один одного, через те що вони не поклоняються тим самим об’єктам. І це єдине звинувачення, яке ви висуваєте проти нас, що ми не шануємо тих самих богів, що й ви, ані не приносимо мертвим возливань і запаху жиру, і вінків для їхніх статуй, і жертв. Бо ви дуже добре знаєте, що ті самі тварини в деяких шануються як боги, в інших — дикі звірі, а в інших — жертовні жертви.

РОЗДІЛ XXV. ФАЛЬШИВІ БОГИ, ПОКИНУТІ ХРИСТИЯНАМИ.

І, по-друге, тому що ми — хто з кожної раси людей колись поклонявся Вакхові, синові Семели, і Аполлонові, синові Латони (які у своїх любов’ях із чоловіками чинили такі речі, які соромно навіть згадувати), і Прозерпіні й Венері (які були обезумлені любов’ю до Адоніса, і чиї містерії також ви святкуєте), або Ескулапові, або комусь одному чи іншому з тих, кого називають богами, — тепер, через Єшуа Месію, навчилися зневажати цих, хоч нам загрожує смерть за це, і присвятили себе ненародженому й неможливому Ягве; про кого ми переконані, що ніколи він не був спонукуваний похіттю до Антіопи, або таких інших жінок, або до Ганімеда, ані не був урятований тим сторукий велетнем, чия допомога була одержана через Фетіду, ані не тривожився через це, щоб її син Ахіллес знищив багатьох греків через свою наложницю Брісеїду. Тих, хто вірить цим речам, ми жаліємо, а тих, хто винайшов їх, ми знаємо бути дияволами.

РОЗДІЛ XXVI. МАГАМ ХРИСТИЯНИ НЕ ДОВІРЯЮТЬ.

І, по-третє, тому що після вознесіння Месії на небо дияволи висунули певних людей, які казали, що вони самі є богами; і їх не лише не переслідували ви, а навіть вважали гідними почестей. Був самарянин, Симон, уродженець села під назвою Гітто, який за правління Цезаря Клавдія, і у вашому царському місті Римі, чинив могутні діяння магії, силою мистецтва дияволів, що діяли в ньому. Він вважався богом, і як бог був вшанований вами статуєю, яка статуя була зведена на річці Тибр, між двома мостами, і несла цей напис мовою Риму:—

"Сімоні Део Санкто"

І майже всі Самаряни, і навіть кілька інших народів, поклоняються йому і визнають його першим богом; і жінка, Елена, яка ходила з ним в той час, і колись була проститутка, вони кажуть, є першою ідеєю, що породила його. І чоловік, Меандр, також Самарійця, з міста Капартеа, ученик Симона, і натхненний д'яволами, ми знаємо, що обдумував багатьох, коли він був в Антіохї своїм магічним мистецтвом. Він переконував тих, хто прихилився до нього, що він ніколи не повинен померти, і навіть зараз є деякі живі, хто тримає цю думку про нього. І є Марціон, чоловік з Понту, який живе в цей день, і його учнів, навіть більше, ніж він вірить в інших богів. ТворецьІ він, за допомогою д'яволів, змусив багатьох з кожного народу говорити богохульство, і заперечувати, що Ягве все, хто приймає свої думки від цих людей, називаються християнами, як ми вже говорили раніше; так само, як і ті, хто не згоден з філософами у своїх доктринах, ще мають спільне з ними ім'я філософами,

їх. І чи вони чинять ті казкові й ганебні діяння — перевертання лампи й поїдання людської плоті — ми не знаємо; але ми знаємо, що їх ані не переслідуєте, ані не караєте смертю ви, принаймні через їхні думки. Але я маю трактат проти всіх єресей, які існували, уже складений, який, якщо ви бажаєте прочитати, я дам вам.

РОЗДІЛ XXVII. ВИНА ВИСТАВЛЕННЯ ДІТЕЙ.

Але щодо нас, нас було навчено, що виставляти новонароджених дітей є справою злих людей; і цьому нас було навчено, щоб ми не чинили нікому кривди, і щоб ми не грішили проти Ягве, найперше, тому що ми бачимо, що майже всі так виставлені (не лише дівчата, а й хлопці) виховуються для проституції. І як давні, як кажуть, вирощували череди волів, або кіз, або овець, або пасовищних коней, так тепер ми бачимо, що ви вирощуєте дітей лише для цього ганебного вжитку; і для цього опоганення безліч жінок і гермафродитів, і тих, хто чинить невисловлювані беззаконня, знаходиться в кожному народі. І ви одержуєте найм цих, і мито й податки від них, кого ви мали б винищити з вашого царства. І кожен, хто використовує таких осіб, крім безбожного й ганебного й нечистого спілкування, можливо, має спілкування з власною дитиною, або родичем, або братом. І є деякі, хто проститує навіть своїх власних дітей і дружин, і деякі відкрито калічаться з метою содомії; і вони відносять ці містерії до матері богів, і разом із кожним із тих, кого ви вважаєте богами, намальований змій, великий символ і містерія. Справді, речі, які ви чините відкрито й з оплесками, ніби божественне світло було перевернуте й згашене, ці ви ставите нам у вину; що, насправді, не шкодить нам, хто ухиляється чинити будь-які такі речі, а лише тим, хто їх чинить і несе фальшиве свідчення проти нас.

РОЗДІЛ XXVIII. ТУРБОТА ЯГВЕ ПРО ЛЮДЕЙ.

Бо серед нас князь злих духів називається змій, і Сатана, і диявол, як ви можете дізнатися, переглядаючи наші писання. І що він буде посланий у вогонь зі своїм воїнством, і людьми, які слідують за ним, і буде покараний на безмежну тривалість, Месія передрік. Бо причина, чому Ягве відклав учинити це, є Його увага до людської раси. Бо Він знає наперед, що деякі мають бути спасені покаянням, деякі навіть, які, можливо, ще не народилися. На початку Він створив людську расу з силою думки й вибору істини й чинення правильного, так що всі люди без виправдання перед Ягве; бо вони народилися розумними й споглядальними. І якщо хтось не вірить, що Ягве дбає про ці речі, він тим або натякатиме, що Ягве не існує, або він стверджуватиме, що, хоч Він існує, Він насолоджується пороком, або існує як камінь, і що ані чеснота, ані порок не є нічим, а лише в думці людей ці речі вважаються добрими чи злими. І це є найбільшою нечестивістю й злочестивістю.

РОЗДІЛ XXIX. СТРИМАНІСТЬ ХРИСТИЯН.

І знову [ми боїмося розкрити дітей], щоб не були взяті деякі з них, а померли, і ми стали вбивцями. Але якщо ми одружимося, це тільки для того, щоб виховувати дітей; або якщо ми відмовляємося від шлюбу, ми живемо безперервно. І щоб ви могли зрозуміти, що розпущені стосунки не є однією з наших таємниць, один з наших чисел нещодавно подав петицію до Фелікса, губернатора в Александрії, прагнучи цієї дозволу

могло бути дане хірургові зробити його євнухом. Бо хірурги там сказали, що їм заборонено чинити це без дозволу губернатора. І коли Фелікс абсолютно відмовився підписати такий дозвіл, юнак залишився неодружений і був задоволений своєю власною схвалюючою совістю й схваленням тих, хто думав, як він. І не недоречно, ми думаємо, згадати тут Антиноя, який був живий нещодавно, і якого всі були готові, через страх, поклонятися як богові, хоч вони знали і хто він був, і яке його походження.

РОЗДІЛ XXX. ЧИ МЕСІЯ НЕ БУВ МАГОМ?

Але щоб хтось не зустрів нас питанням: що мало б перешкодити, щоб Той, Кого ми називаємо Месією, будучи людиною, народженою від людей, виконав те, що ми називаємо Його могутніми ділами, магічним мистецтвом, і цим здався Сином Ягве? ми тепер запропонуємо доказ, не довіряючи самим твердженням, а будучи з необхідності переконані тими, хто пророкував [про Нього] перед тим, як ці речі сталися; бо своїми власними очима ми бачимо речі, які сталися й стаються саме так, як вони були передбачені; і це, ми думаємо, видасться навіть вам найсильнішим і найістиннішим доказом.

РОЗДІЛ XXXI. ПРО ЄВРЕЙСЬКИХ ПРОРОКІВ.

Були, тоді, серед євреїв певні люди, які були пророками Ягве, через яких пророчий Дух публікував наперед речі, які мали статися, перш ніж вони сталися. І їхні пророцтва, коли вони були сказані і коли вони були висловлені, царі, які траплялося, що правили серед євреїв у окремі часи, дбайливо зберігали у своєму володінні, коли вони були впорядковані в книги самими пророками їхньою власною єврейською мовою. І коли Птолемей, цар Єгипту, заснував бібліотеку й намагався зібрати писання всіх людей, він почув також про цих пророків і послав до Ірода, який у той час був царем євреїв, просячи, щоб книги пророків були послані йому. І Ірод, цар, справді послав їх, написані, як вони були, вищезгаданою єврейською мовою. І коли їхній зміст виявився незрозумілим для єгиптян, він знову послав і попросив, щоб люди були призначені перекласти їх грецькою мовою. І коли це було зроблено, книги залишилися з єгиптянами, де вони є досі. Вони також у володінні всіх євреїв по всьому світу; але вони, хоч вони читають, не розуміють, що сказано, а вважають нас ворогами й супротивниками; і, як ви самі, вони вбивають і карають нас кожного разу, коли вони мають владу, як ви можете добре вірити. Бо в єврейській війні, яка нещодавно лютувала, Бархохеба, лідер повстання євреїв, дав накази, щоб лише християни були ведені до жорстоких покарань, хіба вони заперечать Єшуа Месію й висловлять хулу. У цих книгах, тоді, пророків ми знайшли Єшуа, нашого Месію, передреченого як такого, що приходить, народжений від діви, зростаючий до чоловічого стану, і зцілюючий кожну хворобу й кожне захворювання, і воскрешаючий мертвих, і такий, що його ненавидять, і не впізнають, і розпинають, і він помирає, і встає знову, і сходить на небо, і є, і називається, Сином Ягве. Ми знаходимо також передбаченим, що певні особи будуть послані Ним у кожен народ публікувати ці речі, і що радше серед язичників [ніж серед євреїв] люди віритимуть у Нього. І Він був передбачений перед тим, як Він з’явився, найперше 5000 років перед тим, і знову 3000, потім 2000, потім 1000, і ще знову 800; бо в послідовності поколінь пророки за пророками поставали.

РОЗДІЛ XXXII. МЕСІЯ, ПЕРЕДБАЧЕНИЙ МОЙСЕЄМ.

Мойсей тоді, який був першим із пророків, говорив саме цими словами: «Скипетр не відійде від Юди, ані законодавець з-між його ніг, доки не прийде Той, для Кого він збережений; і Він буде бажанням народів, прив’язуючи Своє осля до лози, миючи Свою одежу в крові винограду». Ваша справа — вчинити точне розслідування й встановити, до чийого часу євреї мали законодавця й царя своїх власних. До часу Єшуа Месії, який навчив нас і витлумачив пророцтва, які ще не були зрозумілі, [вони мали законодавця], як було передречено святим і божественним Духом пророцтва через Мойсея, «що правитель не залишить євреїв, доки не прийде Той, для Кого царство було збережене» (бо Юда був прабатьком євреїв, від якого також вони мають своє ім’я євреїв); і після того як Він (тобто Месія) з’явився, ви почали правити євреями й здобули володіння всією їхньою територією. І пророцтво «Він буде очікуванням народів» означало, що будуть деякі з усіх народів, хто дивитиметься за Ним, щоб прийти знову. І це справді ви можете бачити самі й бути переконані фактом. Бо з усіх рас людей є деякі, хто дивиться за Ним, хто був розп’ятий у Юдеї, і після чийого розп’яття земля негайно була передана вам як здобич війни. І пророцтво «прив’язуючи Своє осля до лози й миючи Свою одежу в крові винограду» було значущим символом речей, які мали статися з Месією, і того, що Він мав чинити. Бо осля віслюка стояло прив’язане до лози біля входу в село, і Він наказав Своїм знайомим привести його до Нього тоді; і коли воно було приведене, Він сів на нього верхи й увійшов до Єрусалима, де був величезний храм євреїв, який був після цього знищений вами. І після цього Він був розп’ятий, щоб решта пророцтва могла бути виконана. Бо це «миття Своєї одежі в крові винограду» було передбаченням страждання, яке Він мав витримати, очищаючи Своєю кров’ю тих, хто вірить у Нього. Бо те, що називається Духом через пророка «Його одежа», є ті люди, які вірять у Нього, у кому перебуває насіння Ягве, Слово. І те, що сказано як «кров винограду», означає, що Той, хто мав з’явитися, мав би кров, хоч не від насіння людини, а від сили Ягве. І перша сила після Ягве, Отця всіх, є Слово, яке також є Син; і про Нього ми, у тому, що слідує, розповімо, як Він узяв плоть і став людиною. Бо як людина не зробила кров лози, а Ягве, так цим було натякнуто, що кров не буде від людського насіння, а від божественної сили, як ми сказали вище. І Ісая, інший пророк, передбачаючи ті самі речі іншими словами, говорив так: «Зоря зійде з Якова, і квітка виросте з кореня Єссея; і Його руці народи довірятимуть». І зоря світла зійшла, і квітка виросла з кореня Єссея — це Месія. Бо силою Ягве Він був зачатий дівою з насіння Якова, який був батьком Юди, який, як ми показали, був батьком євреїв; і Єссей був Його прабатьком згідно з оракулом, і Він був сином Якова й Юди згідно з лінійним походженням.

РОЗДІЛ XXXIII. СПОСІБ НАРОДЖЕННЯ МЕСІЇ ПЕРЕДБАЧЕНИЙ.

І слухайте знову, як Ісая виразними словами передрік, що Він народиться від діви; бо він говорив так: «Ось, діва зачне й породить сина, і вони скажуть на Його ім’я: “Ягве з нами”». Бо речі, які були неймовірні й здавалися неможливими для людей, ці Ягве передбачив Духом пророцтва як такі, що мають статися, щоб, коли вони сталися, не було невір’я, а віра, через їхнє передбачення. Але щоб деякі, не розуміючи пророцтва, тепер наведеного, не звинуватили нас у самих речах, які ми ставили в вину поетам, які кажуть, що Юпітер ходив до жінок через похіть, спробуймо пояснити слова. Це, тоді, «Ось, діва зачне» означає, що діва зачне без спілкування. Бо якби вона мала спілкування з кимось, вона більше не була дівою; але сила Ягве, прийшовши на діву, отінила її й спричинила її, ще діву, зачати. І ангел Ягве

який був посланий до тієї самої діви в той час, приніс їй добру вістку, кажучи: «Ось, ти зачнеш від Святого Духа й породиш Сина, і Він буде названий Сином Всевишнього, і ти назвеш Його ім’я Єшуа; бо Він спасе Свій народ від їхніх гріхів», — як ті, хто записав усе, що стосується нашого Спасителя Єшуа Месії, навчили, кому ми повірили, оскільки через Ісаю також, якого ми тепер навели, Дух пророцтва проголосив, що Він народиться, як ми натякнули перед тим. Неправильно, отже, розуміти Дух і силу Ягве як щось інше, ніж Слово, яке також є первородним Ягве, як вищезгаданий пророк Мойсей проголосив; і це було те, що, коли воно прийшло на діву й отінило її, спричинило її зачати не спілкуванням, а силою. І ім’я Єшуа єврейською мовою означає Спаситель (Спаситель) грецькою мовою. Тому, також, ангел сказав діві: «Ти назвеш Його ім’я Єшуа, бо Він спасе Свій народ від їхніх гріхів». І що пророки надихаються ніким іншим, ніж Словом, навіть ви, як я гадаю, визнаєте.

РОЗДІЛ XXXIV. МІСЦЕ НАРОДЖЕННЯ МЕСІЇ ПЕРЕДРЕЧЕНЕ.

І слухайте, у якій частині землі Він мав народитися, як інший пророк, Михей, передрік. Він говорив так: «І ти, Віфлеєме, земле Юди, не найменший серед князів Юди; бо з тебе вийде Правитель, який пастиме Мій народ». Тепер є село в землі євреїв, тридцять п’ять стадій від Єрусалима, у якому Єшуа Месія народився, як ви можете встановити також із реєстрів оподаткування, вчиненого за Кірінія, вашого першого прокуратора в Юдеї.

РОЗДІЛ XXXV. ІНШІ ВИКОНАНІ ПРОРОЦТВА.

І як Месія після того, як Він народився, мав уникнути уваги інших людей, доки Він не виріс до чоловічого стану, що також сталося, слухайте, що було передречено щодо цього. Є наступні передбачення: — «Нам дитина народжена, і нам молодий чоловік даний, і влада буде на Його плечах»; що є значущим щодо сили хреста, бо до нього, коли Він був розп’ятий, Він приклав Свої плечі, як буде яснішим зроблено в наступній розмові. І знову той самий пророк Ісая, будучи надихнений пророчим Духом, сказав: «Я простягнув Мої руки до непокірного й суперечливого народу, до тих, хто ходить дорогою, яка не добра. Вони тепер просять у Мене суду й наважуються наближатися до Ягве». І знову іншими словами, через іншого пророка, Він каже: «Вони прокололи Мої руки й Мої ноги, і за Мою одежу вони кидали жереб». І справді Давид, цар і пророк, який висловив ці речі, не страждав жодної з них; а Єшуа Месія простягнув Свої руки, будучи розп’ятий євреями, які говорили проти Нього й заперечували, що Він був Месія. І як пророк говорив, вони мучили Його, і посадили Його на суддівське місце, і сказали: «Суди нас». І вираз «Вони прокололи мої руки й мої ноги» був ужитий стосовно цвяхів хреста, які були вбиті в Його руки й ноги. І

РОЗДІЛ XXXVI. РІЗНІ СПОСОБИ ПРОРОЦТВА.

А коли ви чуєте пророків, які говорять особисто, не думайте, що вони говорять самим духом, а Словом, що рухає їх. Бо іноді він говорить про те, що має статися, як пророк, а іноді говорить, як від людини духовного. Ягве отець усіх; іноді, як від особи Месія; іноді, як від людини людей, що відповідають Ягве і не Його Отець, як ви бачите навіть у ваших власних письменників, що один чоловік є письменником всього, але вводить тих, хто розмовляє. І це євреї, які володіють книжками пророків, не розуміли, і тому не визнали Месія він прийшов, і навіть ненавидить нас, які говорять про його прийом, і які свідчать, що, як було передбачено, Він був розп'ятий ними.

РОЗДІЛ XXXVII. ВИСЛОВЛЮВАННЯ ОТЦЯ.

І щоб це також могло бути ясним для вас, були сказані від особи Отця через Ісаю, пророка, наступні слова: «Віл знає свого власника, і віслюк ясла свого господаря; а Ізраїль не знає, і Мій народ не зрозумів. Горе, грішний народе, народ, повний гріхів, лихе насіння, діти, які є переступниками, ви залишили Ягве». І знову в іншому місці, коли той самий пророк говорить подібним чином від особи Отця: «Який дім ви збудуєте для Мене? каже Ягве. Небо є Моїм престолом, а земля — Моїм підніжком». І знову, в іншому місці: «Ваші новомісяччя й ваші суботи Моя душа ненавидить; і великий день посту й припинення праці Я не можу стерпіти; ані, якщо ви прийдете бути баченими Мною, Я не почую вас: ваші руки повні крові; і якщо ви принесете тонке борошно, кадило, це гидота для Мене: жир ягнят і кров биків Я не бажаю. Бо хто вимагав цього від ваших рук? А розв’яжіть кожен зв’язок злочестивості, розірвіть міцні вузли насильницьких угод, покрийте бездомних і нагих, діліть свій хліб голодному». Які речі навчаються через пророків від [особи] Ягве, ви тепер можете сприйняти.

РОЗДІЛ XXXVIII. ВИСЛОВЛЮВАННЯ СИНА.

І коли Дух пророцтва говорить від особи Месії, висловлювання такого роду: «Я простягнув Мої руки до непокірного й суперечливого народу, до тих, хто ходить дорогою, яка не добра». І знову: «Я дав Мою спину бичуванням, і Мої щоки ляпасам; Я не відвернув Мого обличчя від ганьби плювань; і Ягве був Моїм помічником; тому Я не був засоромлений: а Я поставив Моє обличчя як міцну скелю; і Я знав, що Я не буду посоромлений, бо Він близький, Хто виправдовує Мене». І знову, коли Він каже: «Вони кидали жереб за Мою одежу й прокололи Мої руки й Мої ноги. І Я ліг і заснув, і встав знову, бо Ягве підтримав Мене». І знову, коли Він каже: «Вони говорили своїми устами, вони хитали головою, кажучи: Нехай Він визволить Себе». І що всі ці речі сталися з Месією від рук євреїв, ви можете встановити. Бо коли Він був розп’ятий, вони висували губу й хитали головами, кажучи: «Нехай Той, Хто воскресив мертвих, спасе Себе».

РОЗДІЛ XXXIX. ПРЯМІ ПЕРЕДБАЧЕННЯ ДУХОМ.

І коли Дух пророцтва говорить як такий, що передбачає речі, які мають статися, Він говорить так: «Бо з Сіону вийде закон, і слово Ягве з Єрусалима. І Він судитиме серед народів і докорить багатьом людям; і вони перекують свої мечі на плуги, і їхні

списів на серпи: народ не підніме меча проти народу, ані не навчатимуться вони більше війни». І що це так сталося, ми можемо переконати вас. Бо з Єрусалима вийшли у світ люди, числом дванадцять, і ці неграмотні, без здатності в мовленні: але силою Ягве вони проголосили кожній расі людей, що вони послані Месією навчати всіх слова Ягве; і ми, хто колись убивав один одного, не лише тепер утримуємося від ведення війни проти наших ворогів, а й, щоб ми не брехали ані не обманювали наших допитувачів, охоче помираємо, визнаючи Месію. Бо те прислів’я: «Язик присягнув, але розум не присягнув», могло б бути насліднене нами в цій справі. Але якщо солдати, зараховані вами, і хто взяв військову присягу, віддають перевагу своїй вірності перед власним життям, і батьками, і країною, і всіма родичами, хоч ви не можете запропонувати їм нічого нетлінного, було б справді смішно, якби ми, хто ревно прагне нетління, не витримали всього, щоб одержати те, що ми бажаємо, від Того, Хто здатний дати це.

РОЗДІЛ XL. ПРИХІД МЕСІЇ ПЕРЕДРЕЧЕНИЙ.

І слухайте, як було передречено щодо тих, хто публікував Його вчення й проголошував Його явлення, вищезгаданий пророк і цар, говорячи так Духом пророцтва: «День дневі висловлює мову, і ніч ночі показує знання. Немає мови ані мовлення, де їхній голос не чути. Їхній голос вийшов на всю землю, і їхні слова до кінців світу. У сонці Він поставив Свою скинію, і він, як жених, що виходить зі своєї кімнати, радітиме, як велетень, бігти свій шлях». І ми вважали правильним і доречним згадати деякі інші пророчі висловлювання Давида, крім цих; із яких ви можете навчитися, як Дух пророцтва закликає людей жити, і як Він передрік змову, яка була сформована проти Месії Іродом, царем євреїв, і самими євреями, і Пілатом, який був вашим губернатором серед них, із його солдатами; і як у Нього віритимуть люди кожної раси; і як Ягве називає Його Своїм Сином і проголосив, що Він підкорить усіх Його ворогів під Ним; і як дияволи, наскільки вони можуть, прагнуть уникнути влади Ягве, Отця всіх, і влади самого Месії; і як Ягве кличе всіх до покаяння, перш ніж день суду прийде. Ці речі були висловлені так: «Блаженний чоловік, який не ходив у раді безбожних, ані не стояв на дорозі грішників, ані не сидів на місці зневажливих: а його насолода в законі Ягве; і в Його законі він роздумуватиме день і ніч. І він буде як дерево, посаджене біля річок вод, яке дасть свій плід у його сезон; і його листя не зів’яне, і все, що він чинить, процвітатиме. Безбожні не такі, а як полова, яку вітер жене від лиця землі. Тому безбожні не встоять на суді, ані грішники в раді праведних. Бо Ягве знає дорогу праведних; а дорога безбожних загине. Чому язичники лютують, і люди уявляють нові речі? Царі землі постають, і правителі беруть раду разом, проти Ягве і проти Його Помазаника, кажучи: Розірвімо їхні кайдани й киньмо їхнє ярмо від нас. Той, Хто мешкає на небесах, сміятиметься з них, і Ягве матиме їх у глузуванні. Тоді Він говоритиме до них у Своєму гніві й тривожитиме їх у Своєму великому незадоволенні. Проте Я був поставлений Ним Царем на Сіоні, Його святій горі, проголошуючи декрет Ягве. Ягве сказав Мені: Ти є Мій Син; цього дня Я породив Тебе. Проси в Мене, і Я дам Тобі язичників на Твою спадщину, і найвіддаленіші частини землі як Твоє володіння. Ти пастимеш їх жезлом залізним; як посудини гончаря Ти розіб’єш їх на шматки. Будьте мудрі тепер, отже, о царі; будьте навчені, всі ви, судді землі. Служіть Ягве зі страхом і радійте з тремтінням. Прийміть настанову, щоб коли-небудь Ягве не розгнівався, і ви не загинули

від прямого шляху, коли з'явився гнев Його. Блаженні ті, хто уповажується на Него!"

РОЗДІЛ XLI. РОЗП’ЯТТЯ ПЕРЕДБАЧЕНЕ.

І знову, в іншому пророцтві, Дух пророцтва, через того самого Давида, натякнув, що Месія, після того як Він був розп’ятий, царюватиме, і говорив так: «Співайте Ягве, вся земле, і день у день проголошуйте Його спасіння. Бо великий Ягве, і велико хвалений, якого треба боятися понад усіх богів. Бо всі боги народів є ідолами дияволів; а Ягве створив небеса. Слава й хвала перед Його обличчям, сила й хваління в житлі Його святості. Дайте славу Ягве, Отцеві вічному. Прийміть благодать і увійдіть у Його присутність, і поклоняйтеся в Його святих дворах. Нехай уся земля боїться перед Його обличчям; нехай вона буде встановлена й не похитнеться. Нехай вони радіють серед народів. Єшуа царював від дерева».

РОЗДІЛ XLII. ПРОРОЦТВО, ЩО ВЖИВАЄ МИНУЛИЙ ЧАС.

Але коли Дух пророцтва говорить про речі, які мають статися, ніби вони вже сталися, — як можна спостерігати навіть у місцях, уже наведених мною, — щоб ця обставина не дала читачам жодного виправдання [для їхнього хибного тлумачення], ми зробимо навіть це також цілком ясним. Речі, які Він абсолютно знає, що стануться, Він передбачає, ніби вони вже сталися. І що висловлювання треба так приймати, ви сприймете, якщо ви приділите їм свою увагу. Слова, наведені вище, Давид висловив 1500 років перед тим, як Месія став людиною й був розп’ятий; і ніхто з тих, хто жив перед Ним, ані ще з Його сучасників, не дав радості язичникам, будучи розп’ятим. Але наш Єшуа Месія, будучи розп’ятий і мертвий, встав знову, і, зійшовши на небо, царював; і тими речами, які були опубліковані в Його ім’я серед усіх народів апостолами, дається радість тим, хто очікує безсмертя, обіцяного Ним.

РОЗДІЛ XLIII. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТВЕРДЖЕНА.

Але щоб деякі не припустили, з того, що було сказано нами, що ми кажемо, що все, що стається, стається за фатальною необхідністю, тому що це передречено як відоме наперед, це також ми пояснюємо. Ми навчилися від пророків, і ми тримаємо це за істинне, що покарання, і покари, і добрі нагороди віддаються згідно з заслугою дій кожної людини. Оскільки, якщо це не так, а всі речі стаються за долею, аніщо взагалі не в нашій власній владі. Бо якщо призначено долею, щоб ця людина, наприклад, була добра, а ця інша зла, ані перший не заслуговує, ані останній не винен. І знову, хіба людська раса не має влади уникати зла й обирати добро вільним вибором, вони не відповідають за свої дії, якого б роду вони не були. Але що це вільним вибором вони і ходять прямо, і спотикаються, ми так доводимо. Ми бачимо ту саму людину, що вчиняє перехід до протилежних речей. Тепер, якби було призначено долею, щоб вона була чи добра, чи зла, вона ніколи не була б здатна до обох протилежностей, ані до стількох переходів. Але навіть не були б деякі добрі, а інші злі, оскільки ми так робимо долю причиною зла й виставляємо її як таку, що діє в опозиції до себе; або те, що вже було сказане, здавалося б істинним, що ані чеснота, ані порок не є нічим, а речі лише вважаються добрими чи злими за думкою; що, як істинне слово показує, є найбільшою нечестивістю й злочестивістю. Але це ми стверджуємо є неминучою долею, що ті, хто обирає добро, мають гідні нагороди, а ті, хто обирає протилежне, мають свої заслужені нагороди. Бо не як інші речі, як дерева й чотириногі, які не можуть діяти за вибором, Ягве створив людину: бо ані не

Він був гідний винагороди або похвали. Він не сам вибрав добро, але був створений для цього. І якщо він був зло, то він був би гідний покарання, не будучи злом у собі, але будучи нічим іншим, ніж те, що він був створений.

РОЗДІЛ XLIV. НЕ СКАСОВАНЕ ПРОРОЦТВОМ.

І святий Дух пророцтва навчив нас цього, розповідаючи нам через Мойсея, що Ягве говорив так першій створеній людині: «Ось, перед твоїм обличчям добро й зло: обери добро». І знову, через іншого пророка Ісаю, що наступне висловлювання було вчинене ніби від Ягве, Отця всіх: «Вмийтеся, зробіть себе чистими; усуньте зла з ваших душ; навчіться чинити добре; судіть сироту й бороніть вдову: і прийдіть, і розсудимо разом, каже Ягве: І якщо ваші гріхи будуть як багряниця, Я зроблю їх білими, як вовна; і якщо вони будуть червоні, як кармазин, Я зроблю їх білими, як сніг. І якщо ви будете охочі й слухатиметеся Мене, ви їстимете добро землі; але якщо ви не слухатиметеся Мене, меч пожере вас: бо уста Ягве сказали це». І той вираз «Меч пожере вас» не означає, що непокірні будуть убиті мечем, а меч Ягве є вогонь, якого паливом стають ті, хто обирає чинити злочестиво. Тому Він каже: «Меч пожере вас: бо уста Ягве сказали це». І якби Він говорив про меч, який ріже й негайно відправляє, Він не сказав би: пожере. І так також Платон, коли він каже: «Вина на тому, хто обирає, і Ягве безвинний», узяв це від пророка Мойсея й висловив це. Бо Мойсей давніший за всіх грецьких письменників. І все, що і філософи, і поети сказали про безсмертя душі, або покарання після смерті, або споглядання небесних речей, або вчення подібного роду, вони одержали такі підказки від пророків, які дали їм змогу розуміти й тлумачити ці речі. І тому здається, що є насіння істини серед усіх людей; але їх звинувачують у тому, що вони не точно розуміють [істину], коли вони стверджують суперечності. Так що те, що ми кажемо про прийдешні події, які передрікаються, ми не кажемо це, ніби вони стаються за фатальною необхідністю; а Ягве, знаючи наперед усе, що буде вчинено всіма людьми, і будучи Його декретом, що прийдешні дії людей усі будуть відплачені згідно з їхньою окремою вартістю, Він передрікає Духом пророцтва, що Він дасть належні нагороди згідно з заслугою вчинених дій, завжди закликаючи людську расу до зусилля й згадування, показуючи, що Він дбає й забезпечує людей. Але через діяльність дияволів смерть була постановлена проти тих, хто читає книги Гістаспа, або Сивіли, або пророків, щоб через страх вони могли перешкодити людям, які читають їх, одержати знання добра, і могли утримати їх у рабстві собі; що, проте, їм не завжди вдавалося здійснити. Бо не лише ми безстрашно читаємо їх, а, як ви бачите, приносимо їх для вашого огляду, знаючи, що їхній зміст буде приємний усім. І якщо ми переконаємо навіть небагатьох, наш здобуток буде дуже великий; бо, як добрі землероби, ми одержимо нагороду від Владики.

РОЗДІЛ XLV. СИДІННЯ МЕСІЇ НА НЕБІ ПЕРЕДРЕЧЕНЕ.

І що Ягве, Отець усіх, приведе Месію на небо після того, як Він воскресив Його з мертвих, і триматиме Його там, доки Він не підкорить Своїх ворогів, дияволів, і доки число тих, хто наперед відомий Йому як добрий і чеснотний, не буде повне, через кого Він все ще відклав завершення, — слухайте, що було сказано пророком Давидом. Це його слова: «Ягве сказав моєму Єшуа: Сиди Ти при Моїй правій руці, доки Я не зроблю Твоїх ворогів Твоїм підніжжям. Ягве пошле Тобі жезл влади з Єрусалима; і прави Ти серед Твоїх ворогів. З Тобою влада в день Твоєї сили, у красах Твоїх святих: із

утроби ранку Я породив Тебе». Те, що він каже: «Він пошле Тобі жезл влади з Єрусалима», є передбаченням могутнього слова, яке Його апостоли, виходячи з Єрусалима, проповідували всюди; і хоч смерть постановлена проти тих, хто навчає або взагалі визнає ім’я Месії, ми всюди і приймаємо, і навчаємо його. І якщо ви також читаєте ці слова у ворожому дусі, ви не можете вчинити більше, як я сказав перед тим, ніж убити нас; що справді не шкодить нам, а вам і всім, хто несправедливо ненавидить нас і не кається, приносить вічне покарання вогнем.

РОЗДІЛ XLVI. СЛОВО У СВІТІ ПЕРЕД МЕСІЄЮ.

Але щоб деякі не тримали, без причини, і для викривлення того, чого ми навчаємо, що ми кажемо, що Месія народився сто п’ятдесят років тому за Кірінія, і після цього, за часів Понтія Пілата, навчав того, що ми кажемо, що Він навчав; і не кричали проти нас, ніби всі люди, які народилися перед Ним, були невідповідальні — дозвольте нам передбачити й розв’язати трудність. Нас було навчено, що Месія є первородним Ягве, і ми проголосили вище, що Він є Слово, якого кожна раса людей була учасниками; і ті, хто жив розумно, є християни, навіть якщо їх вважали атеїстами; як, серед греків, Сократ і Геракліт, і люди, подібні до них; і серед варварів, Авраам, і Ананія, і Азарія, і Місаїл, і Ілля, і багато інших, чиї дії й імена ми тепер відмовляємося перелічувати, тому що ми знаємо, що це було б нудно. Так що навіть ті, хто жив перед Месією й жив без розуму, були злі й ворожі Месії, і вбивали тих, хто жив розумно. Але хто, через силу Слова, згідно з волею Ягве, Отця всіх, Він народився від діви як людина, і був названий Єшуа, і був розп’ятий, і помер, і встав знову, і зійшов на небо, розумна людина зможе збагнути з того, що вже було так широко сказано. І ми, оскільки доказ цього предмету менш потрібний тепер, перейдемо наразі до доказу тих речей, які нагальні.

РОЗДІЛ XLVII. СПУСТОШЕННЯ ЮДЕЇ ПЕРЕДРЕЧЕНЕ.

Що земля євреїв, тоді, мала бути спустошена, слухайте, що було сказано Духом пророцтва. І слова були сказані ніби від особи народу, що дивується тому, що сталося. Вони такі: «Сіон є пустиня, Єрусалим — спустошення. Дім нашого святилища став прокляттям, і слава, яку наші батьки благословили, спалена вогнем, і всі його славні речі спустошені: і Ти стримуєш Себе при цих речах, і тримав Свій мир, і принизив нас дуже сильно». І ви переконані, що Єрусалим був спустошений, як було передбачено. І щодо його спустошення, і що нікому не буде дозволено мешкати в ньому, було наступне пророцтво Ісаї: «Їхня земля спустошена, їхні вороги пожирають її перед ними, і ніхто з них не мешкатиме в ній». І що вона охороняється вами, щоб ніхто не мешкав у ній, і що смерть постановлена проти єврея, схопленого при вході в неї, ви знаєте дуже добре.

РОЗДІЛ XLVIII. ДІЛО Й СМЕРТЬ МЕСІЇ ПЕРЕДРЕЧЕНІ.

І що було передбачено, що наш Месія зцілить усі хвороби й воскресить мертвих, слухайте, що було сказано. Є ці слова: «При Його приході кульгавий скакатиме, як олень, і язик недоріки буде ясно говорячий: сліпі бачитимуть, і прокажені будуть очищені; і мертві встануть і ходитимуть». І що Він чинив ті речі, ви можете навчитися з Діянь Понтія Пілата. І як було передбачено Духом пророцтва, що Він і ті, хто сподівався на Нього, будуть убиті,

слухайте, що було сказано Ісаєю. Це слова: «Ось [...] праведний гине, і ніхто не бере до серця; [...] людина забирається, і ніхто не розглядає. Від [...] присутності злочестивості праведна людина забирається, і [...] поховання буде в мирі: він забраний із нашого середовища».

РОЗДІЛ XLIX. ЙОГО ВІДКИДАННЯ ЄВРЕЯМИ ПЕРЕДРЕЧЕНЕ.

І знову, як було сказано тим самим Ісаєю, що [...] народи, які не шукали Його, поклоняться Йому, [...] євреї, які завжди очікували Його, не впізнають [...], коли Він прийде. І слова сказані ніби від особи [...] Месії; і вони такі: «Я був явлений тим, що [...] не за Мною. Я був знайдений тими, хто не шукав Мене; Я сказав: Ось [...] Мене, народові, який не кликав Мого імені. Я простягнув [...] руки до непокірного й суперечливого народу, до тих, хто [...] ходив дорогою, яка не добра, а слідує за своїми власними [...] народ, який провокує Мене до гніву перед Моїм обличчям». Бо євреї, [...] маючи пророцтва й будучи завжди в очікуванні [...] Месії, що має прийти, не впізнали Його; і не лише так, а навіть [...] ставилися до Нього ганебно. А язичники, які ніколи не чули [...] нічого про Месію, доки апостоли не вирушили з Єрусалима [...] і не проповідували про Нього, і не дали їм пророцтва, [...] були сповнені радості й віри, і відкинули своїх ідолів, і [...] присвятили себе Ненародженому Ягве через Месію. І [...] що було наперед відоме, що ці ганебні речі будуть [...] висловлені проти тих, хто визнавав Месію, і що ті, хто [...] паплюжив Його й казав, що добре зберігати давні [...] звичаї, будуть нещасні, слухайте, що було коротко сказано [...] Ісаєю; це таке: «Горе тим, хто називає солодке гірким, а гірке [...] солодким».

РОЗДІЛ L. ЙОГО ПРИНИЖЕННЯ ПЕРЕДБАЧЕНЕ.

Але що, ставши людиною заради нас, Він витримав страждати [...] і бути зневаженим, і що Він прийде знову зі славою, [...] слухайте пророцтва, які стосуються цього; вони такі: [...] «Оскільки вони віддали Його душу на смерть, і Він був [...] зарахований із переступниками, Він поніс гріх багатьох [...] і вчинить заступництво за переступників. Бо, ось, [...] Мій Слуга діятиме розсудливо й буде піднесений, і буде [...] велико звеличений. Як багато хто був вражений Тобою, так спотворена [...] буде Твоя форма перед людьми, і так прихована від них Твоя [...] слава; так багато народів дивуватимуться, і царі закриють [...] свої уста при Ньому. Бо ті, кому не було розказано [...] про Нього, і ті, хто не чув, зрозуміють. [...] О Ягве, хто повірив нашому звітові? і кому рука [...] Ягве відкрита? Ми проголошували перед Ним як дитину, як [...] корінь у сухій землі. Він не мав форми ані слави; і ми бачили [...] Його, і не було форми ані принадності: а Його форма була [...] зневажена й спотворена більше, ніж синів людей. Людина [...] під ударом, і така, що знає, як нести неміч, тому що [...] Його обличчя було відвернуте; Він був зневажений і жодної [...] репутації. Це Він, хто несе наші гріхи й страждає за нас; [...] проте ми вважали Його враженим, побитим і пригнобленим. Але Він [...] був поранений за наші переступи, Він був побитий за наші [...] беззаконня; покарання миру було на Ньому, Його [...] ранами ми зцілені. Всі ми, як вівці, заблукали; кожна [...] людина заблукала своєю власною дорогою. І Він віддав Його за [...] наші гріхи; і Він не відкрив Своїх уст за все Своє страждання. Він [...] був приведений, як вівця на заклання, і як ягня перед [...] його стригалем німе, так Він не відкриває Своїх уст. У Його [...] приниженні Його суд був забраний». Відповідно, після [...] того, як Він був розп’ятий, навіть усі Його знайомі залишили Його, [...] заперечивши Його; і після цього, коли Він встав із [...] мертвих і з’явився їм, і навчив їх читати [...] пророцтва, у яких усі ці речі були передречені як такі, що мають [...] статися, і коли вони бачили Його таким, що сходить на небо, і

І вони повірили, і отримали над ними владу від Нього, і пішли до всіх народів людей, і навчали їх, і називали їх апостолами.

РОЗДІЛ LI. ВЕЛИЧ МЕСІЇ.

І щоб Дух пророцтва показав нам, що Той, хто страждає такими діями, має немовлеве походження, і править своїми ворогами, Він сказав: "Хто буде говорить про його покоління? Бо його життя було вирване з землі, і за їхні гріхи Він помер. І Я дам нечесникам його поховання, і багатим його смерть, бо він не чинив насильства, і не було в устах Його обман". Ягве він бажає очистити Його, а якщо Він помилується, то твоя душа побачить, що Його потомство триватиме багато днів. Ягве він бажає врятувати свою душу від смутку, показати йому світло, і сформувати його з знанням, щоб виправдати праведного, який багато служить багатьом. І він несе наші гріхи. Тому він успадкує багато, і розділить полон з сильних, тому що його душа була врятована до смерті, і він був розрахований з злочинцями, і він несує гріхи багатьох, і був відданий за їхні гріхи. Єшуа, сильний і сильний." І як також Він знову прийде з неба з славою, слухайте те, що було сказано про це пророком Єремією. Його слова є: "Вось, як Сін Людський прийде на хмарах неба, і Його ангели з Ним."

РОЗДІЛ LII. ПЕВНЕ ВИКОНАННЯ ПРОРОЦТВА.

Оскільки, тоді, ми доводимо, що всі речі, які вже сталися, були передбачені пророками, перш ніж вони сталися, ми повинні необхідно вірити також, що ті речі, які подібним чином передбачені, але ще мають статися, певно стануться. Бо як речі, які вже сталися, сталися, коли були передречені, і навіть хоч невідомі, так речі, які залишаються, навіть хоч вони невідомі й невірені, проте стануться. Бо пророки проголосили два приходи Його: один, той, який уже минув, коли Він прийшов як зневажена й стражденна Людина; а другий, коли, згідно з пророцтвом, Він прийде з неба зі славою, супроводжуваний Своїм ангельським воїнством, коли також Він воскресить тіла всіх людей, які жили, і одягне ті достойних безсмертям, і пошле ті злих, наділені вічною чутливістю, у вічний вогонь зі злими дияволами. І що ці речі також були передречені як такі, що ще мають бути, ми доведемо. Єзекіїлем, пророком, було сказано: «Суглоб буде з’єднаний із суглобом, і кістка з кісткою, і плоть виросте знову; і кожне коліно схилиться Ягве, і кожен язик визнає Його». І в якому відчутті й покаранні злі мають бути, слухайте з того, що було сказано подібним чином стосовно цього; це таке: «Їхній черв не спочине, і їхній вогонь не буде погашений»; і тоді вони покаються, коли це їм не приносить користі. І що народ євреїв скаже й вчинить, коли вони побачать Його таким, що приходить у славі, було так передбачено Захарією, пророком: «Я накажу чотирьом вітрам зібрати розсіяних дітей; Я накажу північному вітрові привести їх, і південному вітрові, щоб він не стримував. І тоді в Єрусалимі буде велике голосіння, не голосіння уст або губ, а голосіння серця; і вони розриватимуть не свій одяг, а свої серця. Плем’я за плем’ям вони оплакуватимуть, і тоді вони дивитимуться на Нього, Кого вони прокололи; і вони скажуть: Чому, о Ягве, Ти змусив нас заблукати з Твоєї дороги? Слава, яку наші батьки благословили, для нас була обернена на ганьбу».

РОЗДІЛ LIII. КОРОТКИЙ ВИКЛАД ПРОРОЦТВ.

РОЗДІЛ LIV. ПОХОДЖЕННЯ ЯЗИЧНИЦЬКОЇ МІФОЛОГІЇ.

Але ті, хто передає міфи, які поети склали, не наводять жодного доказу юнакам, які їх вивчають; і ми переходимо до доведення, що вони були висловлені під впливом злих демонів, щоб обманювати й зводити людську расу. Бо, почувши проголошене через пророків, що Месія має прийти, і що безбожні серед людей будуть покарані вогнем, вони висунули багатьох, щоб називатися синами Юпітера, під враженням, що вони зможуть породити в людях ідею, що речі, які були сказані щодо Месії, були лише дивовижними казками, подібними до речей, які були сказані поетами. І ці речі були сказані і серед греків, і серед усіх народів, де [демони] почули пророків, що передвіщають, що Месія особливо буде тим, у кого вірять; але що, слухаючи те, що було сказано пророками, вони не зрозуміли цього точно, а наслідували те, що було сказано про нашого Месію, як люди, які в помилці, ми зробимо ясним. Пророк

Мойсей, тоді, був давніший за всіх письменників; і ним, як ми також сказали перед тим, було так передбачено: «Не залишить князь від Юди, ані законодавець з-між його ніг, доки не прийде Той, для Кого він збережений; і Він буде бажанням язичників, прив’язуючи Своє осля до лози, миючи Свою одежу в крові винограду». Дияволи, відповідно, коли вони почули ці пророчі слова, сказали, що Вакх був сином Юпітера, і проголосили, що він був відкривачем лози, і вони зараховують вино [або віслюка] серед його містерій; і вони навчили, що після того як він був розірваний, він піднявся на небо. І коли, знову, вони дізналися, що було передречено, що Він зцілить кожну хворобу й воскресить мертвих, вони породили Ескулапа.

РОЗДІЛ LV. СИМВОЛИ ХРЕСТА.

Але в жодному випадку, навіть у жодному з тих, кого називають синами Юпітера, дияволи не наслідували розп’яття; бо це не було зрозуміле ними, усі речі, сказані про це, були подані символічно. І це, як пророк передрік, є найбільшим символом Його сили й ролі; як також доведено речами, які потрапляють під наше спостереження. Бо розгляньте всі речі у світі, чи без цієї форми вони могли б управлятися або мати якусь спільноту. Бо море не перетинається, хіба той трофей, який називається вітрилом, перебуває безпечним у кораблі; і земля не ореться без нього: копачі й механіки не чинять своєї роботи, хіба інструментами, які мають цю форму. І людська форма не відрізняється від форми нерозумних тварин нічим іншим, ніж тим, що вона пряма й має руки простягнуті, і має на обличчі, що простягається від чола, те, що називається носом, через який є дихання для живої істоти; і це не показує жодної іншої форми, ніж хреста. І так було сказано пророком: «Подих перед нашим обличчям — Єшуа Месія». І сила цієї форми показана вашими власними символами на тому, що називається «вексила» [прапори] і трофеї, з якими всі ваші державні володіння вчинені, використовуючи ці як знаки вашої влади й уряду, хоч ви чините так ненавмисно. І цією формою ви освячуєте образи ваших імператорів, коли вони помирають, і ви називаєте їх богами написами. Оскільки, отже, ми закликали вас і розумом, і очевидною формою, і до межі нашої здатності, ми знаємо, що ми безвинні, навіть якщо ви не вірите; бо наша частина вчинена й завершена.

РОЗДІЛ LVI. ДЕМОНИ ВСЕ ЩЕ ЗВОДЯТЬ ЛЮДЕЙ.

Але злі духи не були задоволені тим, що казали, перед явленням Месії, що ті, кого називали синами Юпітера, народилися від нього; а після того як Він з’явився й народився серед людей, і коли вони дізналися, як Він був передречений пророками, і знали, що в Нього віритимуть і Його очікуватиме кожен народ, вони знову, як було сказано вище, висунули інших людей, самарян Симона й Менандра,

Він чинив багато могутніх діл за допомогою магії, і обдумував багатьох, і все ще обдумує їх. Бо навіть серед вас, як ми казали раніше, Симон був у царському місті Рим під правлінням Клавдія Цезаря, і так сильно здивував священний сенат і народ римлян, що він вважався богом, і шанувався, як інші, яких ви шануєте як богів, статуєю. Тому ми молимося, щоб священний сенат і ваш народ могли, разом з вами, бути судом нашого пам'ятника, щоб, якщо хтось буде заплутаний доктринами цього чоловіка, він міг дізнатися правду, і таким чином може уникнути помилки; і, як ви хочете, знищити його.

РОЗДІЛ LVII. І СПРИЧИНЯЮТЬ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ.

Ані дияволи не можуть переконати людей, що не буде пожежі для покарання злих; ані вони не нездатні здійснити, щоб Месія був прихований після того, як Він прийшов. Але лише це вони можуть здійснити: щоб ті, хто живе нерозумно, і був вихований розпусно в злих звичаях, і упереджений у своїх власних думках, вбивали й ненавиділи нас; кого ми не лише не ненавидимо, а, як доведено, жаліємо й бажаємо привести до покаяння. Бо ми не боїмося смерті, оскільки визнано, що ми певно маємо померти; і немає нічого нового в усіх речах, що тривають тими самими в цьому управлінні [речей]; якщо насичення осягає тих, хто насолоджується навіть одним роком цих речей, вони мають приділити увагу нашим вченням, щоб вони могли жити вічно вільні і від страждання, і від потреби. Але якщо вони вірять, що після смерті немає нічого, а проголошують, що ті, хто вмирає, переходять у нечутливість, тоді вони стають нашими благодійниками, коли вони звільняють нас від необхідностей цього життя, і доводять себе бути нелюдяними й упередженими. Бо вони вбивають нас без жодного наміру визволити нас, а відтинають нас, щоб ми могли бути позбавлені життя й насолоди.

РОЗДІЛ LVIII. І ПІДНІМАЮТЬ ЄРЕТИКІВ.

І, як ми сказали перед тим, дияволи висунули Маркіона з Понту, який навіть тепер навчає людей заперечувати, що Ягве є творцем усіх речей на небі й на землі, і що Месія, передбачений пророками, є Його Син, і проповідує іншого бога, крім Творця всіх, і так само іншого сина. І цьому чоловікові багато хто повірив, ніби він сам знав істину, і сміється з нас, хоч вони не мають жодного доказу того, що вони кажуть, а несуться нерозумно, як ягнята вовком, і стають здобиччю атеїстичних вчень і дияволів. Бо ті, кого називають дияволами, не намагаються нічого іншого, ніж звести людей від Ягве, який створив їх, і від Месії, Його первородного; і тих, хто нездатний підняти себе над землею, вони прикували, і тепер прикують, до земних речей і до діл їхніх власних рук; а тих, хто присвячує себе спогляданню божественних речей, вони таємно відбивають назад; і якщо вони не мають мудрої тверезомисленості й чистого й безпристрасного життя, вони женуть їх у безбожність.

РОЗДІЛ LIX. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ПЛАТОНА МОЙСЕЄВІ.

І щоб ви дізналися, що це було від наших учителів — ми маємо на увазі розповідь, дану через пророків — що Платон запозичив своє твердження, що Ягве, змінивши матерію, яка була безформна, створив світ, слухайте самі слова, сказані через Мойсея, який, як показано вище, був першим пророком і давнішим за грецьких письменників; і через кого Дух пророцтва, означаючи, як і з яких матеріалів Ягве спочатку сформував світ, говорив так: «На початку Ягве створив небо й землю. І земля була невидима й необладнана, і темрява була над поверхнею безодні; і Дух Ягве рухався над водами. І Ягве сказав: Нехай буде

І це було так". Так що як Платон, так і ті, хто з ним згоден, і ми самі, дізналися, і ви також можете бути переконані, що за словами Ягве з того, про що говорив раніше Мойсей, весь світ був створений. І про те, що поет називають Еребусом, ми знаємо, що раніше говорив Мойсей.

РОЗДІЛ LX. ВЧЕННЯ ПЛАТОНА ПРО ХРЕСТ.

І фізіологічна розмова про Сина Ягве в Тімеї Платона, де він каже: «Він поклав його хрест-навхрест у всесвіті», він запозичив подібним чином від Мойсея; бо в писаннях Мойсея розказано, як у той час, коли ізраїльтяни вийшли з Єгипту й були в пустелі, вони натрапили на отруйних звірів, і гадюк, і аспідів, і всякий рід зміїв, які вбивали народ; і що Мойсей, надихненням і впливом Ягве, узяв мідь і зробив її на форму хреста, і поставив її у святій скинії, і сказав народові: «Якщо ви дивитиметеся на цю форму й віритимете, ви будете спасені через неї». І коли це було вчинено, записано, що змії померли, і передано, що народ так уник смерті. Ці речі Платон, читаючи й не точно розуміючи, і не бачачи, що це була форма хреста, а беручи це за покладення хрест-навхрест, він сказав, що сила, наступна після першого Ягве, була покладена хрест-навхрест у всесвіті. А щодо його говоріння про третє, він вчинив це, тому що він прочитав, як ми сказали вище, те, що було сказано Мойсеєм, «що Дух Ягве рухався над водами». Бо він дає друге місце Логосові, який з Ягве, який, як він сказав, був покладений хрест-навхрест у всесвіті; і третє місце Духові, про якого було сказано, що він носився над водою, кажучи: «І третє навколо третього». І слухайте, як Дух пророцтва означав через Мойсея, що буде пожежа. Він говорив так: «Вічний вогонь зійде й пожере до ями внизу». Це не так, отже, що ми тримаємо ті самі думки, як інші, а що всі говорять у наслідуванні наших. Серед нас ці речі можуть бути почуті й навчені від осіб, які навіть не знають форм літер, які неосвічені й варварські в мовленні, хоч мудрі й віруючі в розумі; деякі, справді, навіть покалічені й позбавлені зору; щоб ви могли зрозуміти, що ці речі не є наслідком людської мудрості, а висловлюються силою Ягве.

РОЗДІЛ LXI. ХРИСТИЯНСЬКЕ ХРЕЩЕННЯ.

Я також розповім спосіб, у який ми присвятили себе Ягве, коли ми були зроблені новими через Месію; щоб, якщо ми опустимо це, ми не здавалися несправедливими в поясненні, яке ми чинимо. Скільки є переконаних і вірить, що те, чого ми навчаємо й кажемо, істинне, і береться бути здатним жити відповідно, наставляються молитись і благати Ягве з постом, за відпущення їхніх гріхів, які минули, ми молимося й постимо з ними. Тоді вони приводяться нами туди, де є вода, і відроджуються тим самим способом, у який ми самі були відроджені. Бо в ім’я Ягве, Отця всесвіту, і нашого Спасителя Єшуа Месії, і Святого Духа, вони тоді одержують миття водою. Бо Месія також сказав: «Хіба ви не народитеся знову, ви не увійдете в Царство Небесне». Тепер, що неможливо для тих, хто одного разу народився, увійти в утроби їхніх матерів, очевидно для всіх. І як ті, хто згрішив і кається, уникнуть своїх гріхів, проголошено Ісаєю, пророком, як я написав вище; він говорить так: «Вмийтеся, зробіть себе чистими; усуньте зло ваших діянь із ваших душ; навчіться чинити добре; судіть сироту й бороніть вдову: і прийдіть, і розсудимо разом, каже Ягве. І хоч ваші гріхи будуть як багряниця, Я зроблю їх білими, як вовна; і хоч вони будуть як кармазин, Я зроблю їх білими, як сніг. Але якщо ви відмовитеся й бунтуватимете, меч пожере вас: бо уста Ягве сказали це».

І для цього [обряду] ми навчилися від апостолів цієї причини. Оскільки при нашому народженні ми народилися без нашого власного знання чи вибору, через з’єднання наших батьків, і були виховані в поганих звичках і злому вихованні; щоб ми не залишалися дітьми необхідності й невідання, а могли стати дітьми вибору й знання, і могли одержати у воді відпущення гріхів, раніше вчинених, проголошується над тим, хто обирає народитися знову й покаявся у своїх гріхах, ім’я Ягве, Отця всесвіту; той, хто веде до купелі особу, яка має бути омита, називаючи його лише цим іменем. Бо ніхто не може вимовити ім’я невимовного Ягве; і якщо хтось наважиться сказати, що є ім’я, він марить безнадійним божевіллям. І це миття називається просвітленням, тому що ті, хто навчається цих речей, просвітлені у своїх розуміннях. І в ім’я Єшуа Месії, який був розп’ятий за Понтія Пілата, і в ім’я Святого Духа, який через пророків передрік усі речі про Єшуа, той, хто просвітлений, омивається.

РОЗДІЛ LXII. ЙОГО НАСЛІДУВАННЯ ДЕМОНАМИ.

І дияволи, справді, почувши це миття, опубліковане пророком, підбурили тих, хто входить у їхні храми й має наближатися до них із возливаннями й всепаленнями, також окроплювати себе; і вони спричиняють їх також мити себе повністю, коли вони відходять [від жертви], перш ніж вони увійдуть у святилища, у яких їхні образи поставлені. І наказ, також, даний священиками тим, хто входить і поклоняється в храмах, щоб вони знімали своє взуття, дияволи, дізнавшись, що сталося з вищезгаданим пророком Мойсеєм, дали в наслідуванні цих речей. Бо в той момент, коли Мойсеєві було наказано зійти в Єгипет і вивести народ ізраїльтян, які були там, і доки він пас отари свого дядька по матері в землі Аравії, наш Месія розмовляв із ним під виглядом вогню з куща й сказав: «Зніми своє взуття, і наблизься, і слухай». І він, коли він зняв своє взуття й наблизився, почув, що він мав зійти в Єгипет і вивести народ ізраїльтян там; і він одержав могутню силу від Месії, який говорив до нього у вигляді вогню, і зійшов і вивів народ, вчинивши великі й дивовижні речі; які, якщо ви бажаєте знати, ви навчитеся їх точно з його писань.

РОЗДІЛ LXIII. ЯК ЯГВЕ З’ЯВИВСЯ МОЙСЕЄВІ.

І всі євреї навіть тепер навчають, що безіменний Ягве говорив до Мойсея; звідки Дух пророцтва, звинувачуючи їх через Ісаю, пророка, згаданого вище, сказав: «Віл знає свого власника, і віслюк ясла свого пана; а Ізраїль не знає Мене, і Мій народ не розуміє». І Єшуа Месія, оскільки євреї не знали, що був Отець, і що був Син, подібним чином звинуватив їх; і Сам сказав: «Ніхто не знає Отця, крім Сина; ані Сина, крім Отця, і тих, кому Син відкриває Його». Тепер Слово Ягве є Його Син, як ми сказали перед тим. І Він називається Ангел і Апостол; бо Він проголошує все, що ми маємо знати, і посилається проголосити все, що відкривається; як наш Єшуа Сам каже: «Той, хто слухає Мене, слухає Того, Хто послав Мене». Із писань Мойсея також це буде явним; бо так написано в них: «І Ангел Ягве говорив до Мойсея, у полум’ї вогню з куща, і сказав: Я є Той, Хто є, Елогім Авраама, Елогім Ісаака, Елогім Якова, Елогім твоїх батьків; зійди в Єгипет і виведи Мій народ». І якщо ви бажаєте навчитися того, що слідує, ви можете вчинити так із тих самих писань; бо неможливо розповісти все тут. Але стільки написано заради доведення, що Єшуа Месія є Сином Ягве і

Апостол, будучи віддавна Словом, і з’являючись іноді у формі вогню, а іноді в подобі ангелів; але тепер, за волею Ягве, ставши людиною для людської раси, Він витримав усі страждання, які дияволи підбурили безглуздих євреїв заподіяти Йому; які, хоч вони мають це виразно стверджене в писаннях Мойсея: «І ангел Ягве говорив до Мойсея, у полум’ї вогню в кущі, і сказав: Я є Елогім Авраама, і Елогім Ісаака, і Елогім Якова», проте тримають, що Той, Хто сказав це, був Отець і Творець всесвіту. Звідки також Дух пророцтва докоряє їм і каже: «Ізраїль не знає Мене, Мій народ не зрозумів Мене». І знову, Єшуа, як ми вже показали, коли Він був із ними, сказав: «Ніхто не знає Сина, ані Сина, крім Отця, і цих, кому Син відкриє Його». Євреї, відповідно, будучи необізнані, що це був Отець всесвіту, хто говорив до нього, хоч Той, Хто говорив до нього, був справді Син Ягве, який називається і Ангел, і Апостол, справедливо звинувачуються і Духом пророцтва, і самим Месією в тому, що вони не знають ані Отця, ані Сина. Бо ті, хто стверджує, що Син є Отець, доведені як такі, що ані не пізнали Отця, ані не знають, що Отець всесвіту має Сина; який також, будучи первородним Словом Ягве, є навіть Ягве. І віддавна Він з’являвся у формі вогню й у подобі ангела Мойсеєві й іншим пророкам; але тепер, у часи вашого правління, ставши, як ми сказали перед тим, Людиною через діву, згідно з радою Отця, для спасіння тих, хто вірить у Нього, Він витримав і бути зневаженим, і страждати, щоб, помираючи й встаючи знову, Він міг перемогти смерть. І те, що було сказано з куща, було таке: «Я є Той, Хто є, Елогім Авраама, і Елогім Ісаака, і Елогім Якова, і Елогім ваших батьків», це показує, що вони, навіть хоч мертві, допущені в існування й належать самому Месії. Бо вони були першими з усіх людей, хто зайняв себе пошуком Ягве; Авраам був батьком Ісаака, а Ісаак — Якова, як Мойсей написав.

РОЗДІЛ LXIV. ПОДАЛЬШІ ВИКРИВЛЕННЯ ІСТИНИ.

Але, як уже було сказано, ви можете зрозуміти, як дияволи, у наслідуванні того, що було сказано Мойсеєм, стверджували, що Прозерпіна була дочкою Юпітера, і підбурили народ поставити образ її під іменем Кори [Кора, діва або дочка] біля джерел. Бо, як ми сказали вище, Мойсей сказав: «На початку Ягве створив небо й землю. І земля була без форми й необладнана; і Дух Ягве рухався над поверхнею вод». Стосовно, отже, того, що тут сказано про Дух Ягве на водах, вони сказали, що Прозерпіна [або Кора] була дочкою Юпітера. І подібним чином також вони лукаво стверджували, що Мінерва була дочкою Юпітера, не статевим спілкуванням, а, знаючи, що Ягве задумав і створив світ Словом, вони сказали, що Мінерва є першим задумом [енnoia]; що ми вважаємо дуже абсурдним, висуваючи форму задуму в жіночій формі. І подібним чином дії тих інших, кого називають синами Юпітера, можуть належно засудити їх.

РОЗДІЛ LXV. УПРАВЛІННЯ ТАЇНСТВАМИ.

Але ми, після того, як ми таким чином мили того, хто переконаний і хто погодився на наше навчання, приведемо його до місця, де зібралися ті, хто називається братами, щоб ми могли спільно молитися сердечно за себе і за хрещеного [просветленого] людини, і за всіх інших у всіх місцях, щоб нас вважали гідними, тепер, коли ми дізналися правду, щоб також нашими діями були визнані добрими громадянами і захопувачами заповідань, щоб ми могли бути врятовані

вічне спасіння. Закінчивши молитви, ми вітаємо один одного поцілунком. Тоді приноситься до голови братів хліб і чаша вина, змішаного з водою; і він, беручи їх, дає хвалу й славу Отцеві всесвіту, через ім’я Сина й Святого Духа, і складає подяки значної довжини за те, що ми були пораховані гідними одержати ці речі з Його рук. І коли він завершив молитви й подяки, весь народ, присутній, висловлює свою згоду, кажучи: Амінь. Це слово Амінь відповідає єврейською мовою genoito [нехай буде так]. І коли голова склав подяки, і весь народ висловив свою згоду, ті, кого ми називаємо дияконами, дають кожному з присутніх участувати в хлібі й вині, змішаному з водою, над яким подяка була висловлена, а тим, хто відсутній, вони відносять порцію.

РОЗДІЛ LXVI. ПРО ЄВХАРИСТІЮ.

І ця їжа називається серед нас Євхаристія [Eukaristia], якої нікому не дозволено участувати, крім чоловіка, який вірить, що речі, яких ми навчаємо, істинні, і який був омитий миттям, яке для відпущення гріхів і для відродження, і який так живе, як Месія заповідав. Бо не як звичайний хліб і звичайний напій ми одержуємо ці; але подібним чином, як Єшуа Месія, наш Спаситель, ставши плоттю Словом Ягве, мав і плоть, і кров для нашого спасіння, так само нас було навчено, що їжа, яка благословiona молитвою Його слова, і з якої наша кров і плоть перетворенням живляться, є плоть і кров того Єшуа, який став плоттю. Бо апостоли, у спогадах, складених ними, які називаються Євангеліями, так передали нам те, що було заповідано їм; що Єшуа взяв хліб, і коли Він склав подяки, сказав: «Це чиніть на спомин про Мене, це є Моє тіло»; і що, тим самим способом, узявши чашу й склавши подяки, Він сказав: «Це є Моя кров», і дав її їм самим. Що злі дияволи наслідували в містеріях Мітри, наказуючи чинити те саме. Бо що хліб і чаша води ставляться з певними заклинаннями в містичних обрядах того, хто ініціюється, ви або знаєте, або можете навчитися.

РОЗДІЛ LXVII. ЩОТИЖНЕВЕ ПОКЛОНІННЯ ХРИСТИЯН.

І після цього ми постійно нагадуємо один одному про ці речі. І багаті серед нас допомагають нужденним; і ми завжди тримаємося разом; і за всі речі, якими ми забезпечені, ми благословляємо Творця всіх через Його Сина Єшуа Месію, і через Святого Духа. І в день, який називається неділею, усі, хто живе в містах або на селі, збираються разом в одне місце, і спогади апостолів або писання пророків читаються, доки час дозволяє; тоді, коли читач припинив, голова усно наставляє й закликає до наслідування цих добрих речей. Тоді ми всі встаємо разом і молимося, і, як ми сказали перед тим, коли наша молитва закінчена, приносяться хліб і вино й вода, і голова подібним чином складає молитви й подяки, згідно зі своєю здатністю, і народ погоджується, кажучи: Амінь; і є розподіл кожному, і участування в тому, над чим подяки були складені, а тим, хто відсутній, порція посилається дияконами. І ті, хто заможний і охочий, дають те, що кожен вважає належним; і те, що зібране, відкладається в голови, який допомагає сиротам і вдовам і тим, хто через хворобу або будь-яку іншу причину в потребі, і тим, хто в кайданах, і чужинцям, що перебувають серед нас, і, одним словом, дбає про всіх, хто в потребі. Але неділя є днем, у який ми всі тримаємо наше спільне зібрання, тому що це перший день, у який Ягве, вчинивши зміну в темряві й матерії, створив світ; і Єшуа Месія, наш Спаситель, того самого дня встав із

мертвих. Бо Він був розп’ятий у день перед днем Сатурна (субота); а в день після дня Сатурна, який є днем Сонця, з’явившись Своїм апостолам і учням, Він навчив їх цих речей, які ми подали вам також для вашого розгляду.

РОЗДІЛ LXVIII. ВИСНОВОК.

І якщо ці речі здаються вам розумними й істинними, шануйте їх; але якщо вони здаються безглуздими, зневажайте їх як безглуздя, і не постановляйте смерті проти тих, хто не вчинив жодного зла, як ви б проти ворогів. Бо ми попереджаємо вас, що ви не уникнете прийдешнього суду Ягве, якщо ви продовжите у своїй несправедливості; і ми самі запрошуватимемо вас чинити те, що приємне Ягве. І хоч із листа найбільшого й найславетнішого імператора Адріана, вашого батька, ми могли б вимагати, щоб ви наказали суд бути даний, як ми бажали, проте ми вчинили це звернення й пояснення не на підставі рішення Адріана, а тому що ми знаємо, що те, що ми просимо, справедливе. І ми додали копію послання Адріана, щоб ви могли знати, що ми говоримо істинно про це. І наступне є копією: